Справа № 752/18391/23
08 березня 2024 року м. Київ
Подільський районний суд м. Києва у складі
головуючого судді- Якимець О. І.,
за участю секретаря судового засідання Карпишиної К. С.,
учасників справи не викликались,
розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в м. Києві заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Досковської В. Г. про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Ельбрус» про стягнення грошових коштів,
заочним рішенням Подільського районного суду м. Києва від 30 січня 2024 року у справі № 758/18391/23 позов ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Ельбрус» про стягнення грошових коштів задоволено. Стягнути з Акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Ельбрус» на користь ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 13335431,81 грн та вирішено питання розподілу судового збору.
Представник позивача подав до суду заяву про ухвалення додаткового рішення у цій справі щодо вирішення питання розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу понесених позивачем у розмірі 356024,00 грн, які просить стягнути з відповідача та таке питання не вирішено судом.
Представником відповідача не подано до суду заяви про зменшення розмірі судових витрат на професійну правничу допомогу.
У судове засідання учасники справи не викликались, у зв'язку із відсутністю необхідності, а тому у відповідності до ч. 4 ст. 270 ЦПК України, суд вважає за можливе провести засідання без виклику учасників справи.
Згідно з ч.2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.
Відповідно до ч. 3 ст. 270 ЦПК України додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
Дослідивши матеріали справи та з'ясувавши обставини справи щодо вирішення заявленого питання, суд прийшов до наступного.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 270 Цивільного процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Із матеріалів справи убачається, що 02 серпня 2023 року між позивачем (клієнт) та Адвокатським об'єднанням «Адвокатська фірма «Династія» укладено договір про надання правничої допомоги.
Адвокатське об'єднання надавало позивачу правову допомогу у справі № 758/18391/23 на підставі ордеру від 04.09.2023 виданого адвокату Досковській В. Г. /а.с. 73/.
Згідно з ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 133 Цивільного процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаннях з розглядом справи, до яких зокрема належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з ч. 2 ст. 137 цього Кодексу за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
При цьому, за приписами частини 3 наведеної статті, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Тобто, витрати на правову допомогу відшкодовуються лише у тому випадку, якщо правова допомога реально надавалася у справі тими особами, які одержали за це плату.
Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Згідно ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Відповідно до ч. 8 ст. 141 цього Кодексу розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Повертаючись до матеріалів справи, яка розглядається, суд зазначає про те, що відповідно до укладеного договору позивач сплачує адвокатському об'єднанню суму платежів, здійснених за цим договором, а саме: вартість правничої допомоги у справі № 758/18391/23, розраховується погодинно та становить суму у розмірі 120,00 дол.США за 1 год. наданих правничих послуг (п. 4.1 договору).
Відповідно до акту про надання правової допомогу за договором від 02.08.2023 вартість наданої адвокатським об'єднанням клієнту правової допомоги за цим актом, згідно з п. 4.1.1 договору, з урахуванням витраченого часу, складає у розмірі 4320,00 дол.США, що складає 165024,00 грн, а саме: здійснення аналізу наданих позивачем документів - 240 дол.США; розробка правової позиції для захист прав клієнта в суді з урахуванням проаналізованих документів - 300 дол.США; проведення зустрічі із клієнтом для обговорення розробленої правової позиції - 240 дол.США; збір усіх необхідних доказів для підтвердження правової позиції - 240 дол.США; підготовка позовної заяви - 600 дол.США; підготовка заяви про забезпечення позову - 360 дол.США; сплата судового збору за подання позовної заяви - 30,00 дол.США; сплата судового збору за подання заяви про забезпечення позову - 30 дол.США; роздрукування та завірення 2 екземплярів позовної заяви з доданими до них документами - 120 дол. США; подання позовної заяви із заявою про заперечення позову до суду - 240 дол.США; підготування клопотання про приєднання до матеріалів справи копії листа-відповіді АТ «Укрпошта» -60 дол.США; відправлення у відділенні листа-відповіді АТ «Укрпошта» - 120 дол.США; прийняття участі у підготовчому засіданні 09.11.2023 - 300 дол.США; ознайомлення із матеріалами справи - 180 дол.США; прийняття участі у підготовчому засіданні 07.12.2023 - 300 дол.США; прийняття участі у підготовчому засіданні 23.01.2024 - 300 дол.США; прийняття участі у судовому засіданні 30.01.2024 - 240 дол.США; підготовка заяви про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу - 180 дол.США.
Відповідно до п. 4.1.2 договору у випадку вирішення в суді спору у справі №758/18391/23 на користь позивача, останній сплачує адвокатському об'єднанню, після виконання остаточного рішення суду у справі, винагороду, яка становить у сумі 5000,00 дол.США, що складає 191000,00 грн. Отже, погоджений сторонами у договорі винагорода під відкладальною умовою є складовою частиною гонорару адвоката, так званий «гонорар успіху» і належить до судових витрат.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини.
Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
При встановленні розміру гонорару відповідно до частини третьої ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» врахуванню підлягають складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, витрачений ним час, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини.
Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата тощо), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. В разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 (справа № 904/4507/18).
Суд зазначає, що вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об'єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв'язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
При цьому суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, ціну позову, якість підготовлених документів, витрачений адвокатом час, тощо - є неспівмірним.
Право на професійну правничу допомогу гарантовано статтею 59 Конституції України, офіційне тлумачення якого надано Конституційним Судом України у рішеннях від 16 листопада 2000 року № 13-рп/2000, від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009.
Так, у рішенні Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009 зазначено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема, в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо.
Згідно з ст. 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Аналогічні критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
У рішенні (щодо справедливої сатисфакції) від 19 жовтня 2000 року у справі "Іатрідіс проти Греції" (Iatridis v. Greece, заява N 31107/96) ЄСПЛ вирішував питання обов'язковості для цього суду угоди, укладеної заявником зі своїм адвокатом стосовно плати за надані послуги, що співставна з "гонораром успіху". ЄСПЛ указав, що йдеться про договір, відповідно до якого клієнт погоджується сплатити адвокату як гонорар відповідний відсоток суми, якщо така буде присуджена клієнту судом. Такі угоди, якщо вони є юридично дійсними, можуть підтверджувати, що у заявника дійсно виник обов'язок заплатити відповідну суму гонорару своєму адвокатові. Однак, угоди такого роду, зважаючи на зобов'язання, що виникли лише між адвокатом і клієнтом, не можуть зобов'язувати суд, який має оцінювати судові та інші витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але й ураховуючи також те, чи були вони розумними (§ 55).
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.05.2020 (справа № 904/4507/18) зауважує, що за наявності угод, які передбачають "гонорар успіху", ЄСПЛ керується саме наведеними вище критеріями при присудженні судових та інших витрат, зокрема, у рішенні від 22 лютого 2005 року у справі "Пакдемірлі проти Туреччини" (Pakdemirli v. Turkey, заява N 35839/97) суд також, незважаючи на укладену між сторонами угоду, яка передбачала "гонорар успіху" у сумі 6 672,9 євро, однак, на думку суду, визначала зобов'язання лише між заявником та його адвокатом, присудив 3 000 євро як компенсацію не лише судових, але й інших витрат (§ 70-72).
Суд звертає увагу на те, що правовий аналіз отриманих від позивача документів від позивача, сплата судового збору за подання заяв до суду, роздрукування та завірення копій позовної заяви та доданих до неї документів, подання позовної заяви та заяви про забезпечення позову до суду, відправлення клопотання до суду, про які вказує представник позивача у акті від 02.02.2024 не є послугами у сфері професійної правничої допомоги.
З урахуванням наведеного, оцінюючи об'єктивно складність цієї справи, предмет спору щодо стягнення грошових коштів за договором, вирішення справи по суті шляхом задоволення позову повністю, враховуючи, складання заяв по суті, кількість засідань у цій справі; з огляду на приписи п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, враховуючи те, що представником позивача до початку судових дебатів зазначено, що протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду буде подано заяву про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, суд вбачає наявність підстав для часткового задоволення заяви представника позивача про стягнення з відповідача у даній справі витрат на професійну правничу допомогу, а саме у розмірі 30000,00 грн, що відповідає критерію реальності та розумності, та є співмірним, виходячи зі складності, категорії справи, виконаних адвокатом робіт та наданих адвокатських послуг, а також врахувавши, що сума, обумовлена сторонами до сплати у твердому розмірі під відкладальною умовою, є складовою частиною гонорару адвоката, також належить до судових витрат, а відтак заяву представника позивача задовольнити частково, у зв'язку з чим вважає за необхідне ухвалити додаткове рішення у даній справі.
Керуючись ст. ст. 76-81, 259, 264, 265, 270, 273, 280-284, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд
ухвалити у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Ельбрус» про стягнення грошових коштів - додаткове судове рішення щодо вирішення питання про судові витрати.
Стягнути з Акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Ельбрус» на користь ОСОБА_1 судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 30 000 (тридцять тисяч) гривень.
Додаткове заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне додаткове заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного додаткового заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд додаткового заочного рішення без задоволення додаткове заочне рішення може бути оскаржено в загальному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд додаткового заочного рішення без задоволення.
Додаткове заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заяви про перегляд додаткового заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Учасники справи:
позивач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання - АДРЕСА_1 , унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі 19761121-08619, РНОКПП НОМЕР_1 ;
відповідач Акціонерне товариство «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Ельбрус», місцезнаходження - місто Київ, вулиця Заболотного Академіка, будинок №48а, код ЄДРПОУ 41762527.
Суддя О. І. Якимець