Подільський районний суд міста Києва
Справа № 758/8455/20
06 березня 2024 року Подільський районний суд м. Києва у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
обвинувачених ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №12018100070002950, внесеного до ЄРДР 31.07.2018 року, відносно
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 , уродженця Російської Федерації, громадянина Росії, росіянина, одруженого, маючого вищу освіту, працюючого головним редактором, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 , уродженця міста Києва, громадянина України, українця, одруженого, маючого на утриманні малолітню дитину 2019 року народження, маючого вищу освіту, працюючого архітектором, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
обвинувачених за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, -
22.07.2018 приблизно о 10 годині 15 хвилин, ОСОБА_6 , знаходився за кермом технічно-справного автомобіля «HONDA PILOT» державний реєстраційний номер НОМЕР_3 та рухався в середній (другій) смузі проїзної частини вулиці Набережне шосе зі сторони Поштової площі в напрямку пішохідного мосту в місті Києві. Рухаючись у вказаному напрямку, ОСОБА_6 , не переконався, що його дії не створять перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, розпочав виконувати маневр перестроювання праворуч, у крайню праву смугу.
В цей же час, в попутному для ОСОБА_6 напрямку, в крайній правій смузі проїзної частини, рухався автомобіль «LEXUS IS250» державний реєстраційний номер НОМЕР_4 , під керуванням водія ОСОБА_5 , який перевищував максимальну дозволену швидкість яка становила в населених пунктах 50 км/год., допускаючи при цьому порушення вимог п. 12.9(6) Правил дорожнього руху України.
Під час руху водій ОСОБА_6 допустив порушення вимог пунктів 1.5, 2.3(6), 10.1 та 10.3 Правил дорожнього руху України:
1.5: дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків;
2.3(6): для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, правильно реагувати на її зміни, стежити за правильністю розміщення і кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом в дорозі;
10.1: перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.
10.3: у разі перестроювання водій повинен дати дорогу транспортним засобам, що рухаються в попутному напрямку по тій смузі, на яку він має намір перестроїтися. За одночасного перестроювання транспортних засобів, що рухаються в одному напрямку, водій, який знаходиться ліворуч, повинен дати дорогу транспортному засобу, що знаходиться праворуч.
Порушення вищевказаних вимог Правил дорожнього руху України з боку водія ОСОБА_6 виразились в тому, що він, керуючи технічно-справним автомобілем «HONDA PILOT» державний реєстраційний номер НОМЕР_3 , рухаючись по вищезазначеній проїзній частині, не переконався, що його дії не створять перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, розпочав виконувати маневр перестроювання праворуч у крайню праву смугу проїзної частини.
В результаті вищевказаних дій, що виразились у перестроюванні в крайню смугу руху автомобіля «HONDA PILOT» та перевищення максимально допустимої швидкості автомобілем «LEXUS IS250» державний реєстраційний номер НОМЕР_4 , відбулося зіткнення вказаних транспортних засобів.
Внаслідок даної дорожньо-транспортної пригоди пасажиру автомобіля «LEXUS IS250» ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , згідно висновку судово-медичної експертизи №031-3-2020 від. 31.03.2020, спричинені наступні тілесні ушкодження: «травма правого передпліччя у вигляді забійної рани, гематоми та перелому ліктьового виростка ліктьової кістки.
Вказана травма відноситься до тілесного ушкодження середнього ступеню тяжкості, як таке, що не має ознак небезпеки для життя та спричинило тривалий розлад здоров'я.
Порушення вимог п.п. 1.5, 2.3(6), 10.1 та 10.3 Правил дорожнього руху України водієм ОСОБА_6 знаходяться у прямому причинному зв'язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди і її наслідків.
Таким чином, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , своїми діями, які виразились в порушенні правил безпеки дорожнього руху під час керування транспортним засобом, що спричинило потерпілому ОСОБА_7 середньої тяжкості тілесне ушкодження, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 286 КК України.
Так, 22.07.2018 приблизно о 10 годині 15 хвилин, ОСОБА_5 , знаходився за кермом технічно-справного автомобіля «LEXUS IS250» державний реєстраційний номер НОМЕР_4 та рухався в крайній правій смузі проїзної частини вулиці Набережного шосе зі сторони Поштової площі в напрямку пішохідного мосту в місті Києві. Рухаючись у вказаному напрямку, ОСОБА_5 перевищував максимально дозволену швидкість, яка станом на 22.07.2018 була 50 км/год.
В цей же час, в попутному для ОСОБА_5 напрямку, в середній (другій) смузі проїзної частини, рухався автомобіль «HONDA PILOT» державний реєстраційний номер НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_6 , який не переконався, що його дії не створять перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, розпочав виконувати маневр перестроювання праворуч, допускаючи при цьому порушення вимог п.п. 10.1. та 10.3 Правил дорожнього руху України.
Під час руху водій ОСОБА_5 допустив порушення вимог пунктів 1.5, 2.3(6) та 12.9 (б) Правил дорожнього руху України:
1.5: дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків;
2.3(6): для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, правильно реагувати на її зміни, стежити за правильністю розміщення і кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом в дорозі;
12.9(6): водієві забороняється: перевищувати максимальну швидкість, зазначену в Пунктах 12.4 -12.7, на ділянці дороги, де встановлено дорожні знаки 3.29, 3.31, або на транспортному засобі, на якому встановлено розпізнавальний знак відповідно до підпункту «и» пункту 30.3 цих правил.
Порушення вищевказаних вимог Правил дорожнього руху України з боку водія ОСОБА_5 виразились в тому, що він, керуючи технічно-справним автомобілем «LEXUS IS250» державний реєстраційний номер НОМЕР_4 , рухаючись по вищезазначеній проїзній частині, перевищував максимальну допустиму швидкість, яка становила 50 км/год.
В результаті вищевказаних дій, що виразились у перевищені максимально дозволеної швидкості автомобілем «LEXUS IS250» державний реєстраційний номер НОМЕР_4 та перестроюванні в крайню праву смугу руху автомобіля «HONDA PILOT» відбулося зіткнення вказаних транспортних засобів.
Внаслідок даної дорожньо-транспортної пригоди пасажиру автомобіля «LEXUS IS250» ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , згідно висновку судово-медичної експертизи №031-3-2020 від 31.03.2020, спричинені наступні тілесні ушкодження: «травма правого передпліччя у вигляді забійної рани, гематоми та перелому ліктьового виростка ліктьової кістки.
Вказана травма відноситься до тілесного ушкодження середнього ступеню тяжкості, як таке, що не має ознак небезпеки для життя та спричинило тривалий розлад здоров'я.
Порушення вимог п.п. 1.5, 2.3(6) та 12.9 (б) Правил дорожнього руху України водієм ОСОБА_5 знаходяться у прямому причинному зв'язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди і її наслідків.
Таким чином, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , своїми діями, які виразились в порушенні правил безпеки дорожнього руху під час керування транспортним засобом, що спричинило потерпілому ОСОБА_7 середньої тяжкості тілесне ушкодження, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 286 КК України.
В ході розгляду кримінального провадження, встановлено, що з моменту вчинення ОСОБА_6 та ОСОБА_5 кримінального правопорушення пройшло понад три роки.
У судовому засіданні обвинувачені ОСОБА_6 та ОСОБА_5 заявили клопотання про звільнення їх від кримінальної відповідальності у зв'язку з закінченням строків давності.
Захисник підтримав клопотання обвинувачених.
Прокурор не заперечив щодо задоволення клопотання обвинувачених.
Потерпілий направив до суду заяву згідно якої він заперечує щодо задоволення клопотання обвинувачених.
Розглянувши клопотання обвинувачених ОСОБА_6 та ОСОБА_5 , заслухавши думку прокурора, захисника, суд приходить до висновку, що клопотання підлягає задоволенню, а кримінальне провадження закриттю, виходячи з наступного.
Згідно ч. 4 ст. 286 КПК України якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.
Відповідно до ст. 288 КПК України, суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Стаття 49 КК України (в редакції Закону, яка діяла на момент вчинення кримінального правопорушення) передбачає, що особа, звільняється від кримінальної відповідальності, за строками давності якщо з дня вчинення нею злочину і до набрання вироком законної сили минуло три роки - у разі вчинення злочину невеликої тяжкості, за який передбачене покарання у виді обмеження або позбавлення волі.
Відповідно до ч.3 ст.5 КК України закон про кримінальну відповідальність, що частково пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, а частково посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, має зворотню дію у часі лише в тій частині, що пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи.
Згідно ст.12 КК України (у редакції чинній станом на час вчинення інкримінованого діяння), кримінальне правопорушення передбачене ч.1 ст.286 КК України кваліфікувалось як злочин невеликої тяжкості, а за чинним КК України як нетяжкий злочин.
Стаття 49 КК України передбачає, що особа, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минув строк три роки - у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років.
Згідно ст.12 КК України - нетяжким злочином є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк не більше п'яти років.
Таким чином, з 22.07.2018 року - дня вчинення ОСОБА_6 та ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, яке віднесено кримінальним законодавством до категорії нетяжких злочинів, та за яке передбачено покарання у виді штрафу від трьох тисяч до п'яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправних робіт на строк до двох років, або арешту на строк до шести місяців, або обмеження волі на строк до трьох років, з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до трьох років, минув строк понад три роки.
При цьому, ОСОБА_6 та ОСОБА_5 до закінчення строків давності від слідства не ухилялись та нових кримінальних правопорушень не вчиняли, тобто перебіг давності, відповідно до вимог ч.ч. 2, 3 ст. 49 КК України, не зупинявся та не переривався.
Пункт 1 ч. 2 ст. 284 КПК України передбачає, що кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Згідно вимог ч. 8 ст. 284 КПК України закриття кримінального провадження з підстав передбачених пунктом 1 частини другої цієї статті не допускається, якщо підозрюваний, обвинувачений проти цього заперечує. В цьому разі кримінальне провадження продовжується в загальному порядку, передбаченому цим Кодексом.
ОСОБА_6 та ОСОБА_5 в судовому засіданні заявили, що їх позиція є добровільною і істинною, їм зрозумілі суть і правові наслідки звільнення від кримінальної відповідальності з нереабілітуючих підстав, просили їх звільнити від кримінальної відповідальності та закрити кримінальне провадження.
За таких обставин кримінальне провадження підлягає закриттю.
На підставі викладеного, керуючись ст.49 КК України, ст.ст. 284, 285, 288 КПК України, суд, -
Клопотання обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_5 про звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності - задовольнити.
Звільнити ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності.
Звільнити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності.
Кримінальне провадження №12018100070002950 від 31.07.2018 року відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , обвинувачених у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, закрити у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.
Цивільний позов ОСОБА_7 - залишити без розгляду.
Роз'яснити цивільному позивачу ОСОБА_7 , що відповідно до ч. 7 ст. 128 КПК України, особа, цивільний позов якої залишено без розгляду, має право пред'явити його в порядку цивільного судочинства.
Запобіжний захід не обирався.
Витрати за проведення судових експертиз у розмірі 11 165 грн. 20 коп. відшкодувати за рахунок державного бюджету.
Речові докази відсутні.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Подільський районний суд міста Києва протягом семи днів з моменту її проголошення.
СуддяОСОБА_1