11.03.2024 Справа № 756/2468/24
Ун.№756/2468/24
Пр.№2/756/2217/24
11 березня 2024 року суддя Оболонського районного суду м. Києва Майбоженко А.М., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дитини,
Позивачка звернулася до суду з позовом до відповідача про розірвання шлюбу та визначення місця проживання малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з матір'ю.
Суддя, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовну заяву слід залишити без руху з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно ч. 1 ст.188 ЦПК України в одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).
Із прохальної частини позовної заяви вбачається, що позивач просить розірвати шлюб між нею та відповідачем та визначити місце проживання дитини із позивачкою.
Відповідно до ч. 8ст. 7 СК України регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.
Нормою ст. 141 СК України встановлено, що мати та батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, і розірвання шлюбу між ними не впливає на обсяг їх прав та не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Відповідно до ст. 161 СК України, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення.
Відповідно до ч. ч. 4,5 ст. 19 СК України, при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, виселення дитини, зняття дитини з реєстрації місця проживання, визнання дитини такою, що втратила право користування житловим приміщенням, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов'язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою.
Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.
Також у постанові Верховного Суду від 15.01.2020 у справі №200/952/18 (провадження №61-14859св19) вказано, що під час вирішення питання про визначення місця проживання дитини участь органу опіки та піклування є обов'язковою, а позивач до заяви про визначення місця проживання дитини повинен надати висновок органу опіки та піклування про доцільність проживання дитини з одним із батьків, характеристики з місця проживання, роботи, місця навчання дитини (гуртків), медичні довідки (суд обов'язково враховує стан здоров'я і батьків, і дитини), довідки про доходи (інші документи, які підтверджують матеріальне становище заявника), акти обстеження житлово-побутових умов, документи, що підтверджують право власності на житло.
Відтак не залучено до участі третю особу Службу у справах дітей та сім'ї за місцем проживання дитини.
Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
У позовній заяві зазначено дві вимоги немайнового характеру - про розірвання шлюбу та про визначення місця проживання дитини.
У відповідності до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, розмір судового збору складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який станом на 01 січня 2024 року становить 3028,00 грн.
Отже, судовий збір за подання позовної заяви у якій заявлено дві вимоги не майнового характеру, повинен бути сплачений позивачем за кожною з вимог у розмірі 1211, 20 грн, що разом складає 2422,40 грн. В порушення зазначених вимог позивачем надано документ про сплату судового збору лише за одну позовну вимогу на суму 1212, 00 грн., отже позивачу слід доплатити судовий збір в сумі 1 210,40 грн. за наступними реквізитами: Отримувач ГУК у м.Києві/Оболон.р-н/22030101; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), Код банку МФО 899998 ; рахунок отримувача
UA718999980313111206000026006, Код класифікації доходів бюджету 22030101, Призначення платежу судовий збір, за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Оболонський районний суд міста Києва.
Квитанцію про сплату судового збору потрібно надати суду.
Крім того, позивачка звернувся до суду із даною позовною заявою, через свого представника шляхом формування документу в системі "Електронний суд".
Згідно ч.2 ст.175 ЦПК України, позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.
Відповідно до ч. 8 ст. 14 ЦПК України, особи, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, можуть подати процесуальні, інші документи, вчинити інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи з використанням власного електронного цифрового підпису, прирівняного до власноручного підпису.
Згідно п.п.15.1 п.15 розділу XIII Перехідних положень ЦПК України передбачено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи: подання, реєстрація, надсилання процесуальних та інших документів, доказів, формування, зберігання та надсилання матеріалів справи здійснюються в паперовій формі.
Станом на день надіслання даної позовної заяви в системі "Електронний суд" Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система у повноцінному режимі не функціонує, суд зобов'язаний формувати та зберігати матеріали справи в паперовій формі.
Абзацом 2 ч. 1 ст. 177 ЦПК України встановлено, що у разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї в електронній формі, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.
Позовна заява з додатками подана в електронній формі через систему "Електронний суд", однак до неї не додано доказів надсилання листом з описом вкладення відповідачу поданих до суду документів, чим порушено вимоги абз. 2 ч. 1 ст. 177 ЦПК України.
Враховуючи викладене, суд пропонує позивачу залучити до участі у справі третю особу Службу у справах дітей та сім'ї за місцем проживання дитини, доплатити судовий збір у зазначеному вище розмірі, подати до суду докази надсилання учасникам справи копій поданої до суду позовної заяви і доданих до неї документів, листом з описом вкладення.
Згідно ст.185 ЦПК України суддя встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 ЦПК України, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Якщо позивач, відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 ЦПК України, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день її первісного подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Додатково суд роз'яснює, відповідно до ч. 7 ст. 185 ЦПК України у випадку повернення позовної заяви позивачу це не перешкоджає повторному зверненню до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.
Враховуючи вищезазначене, вважаю, що провадження у справі неможливо відкрити до усунення вищевказаних недоліків, а тому заяву слід залишити без руху, а позивачу надати строк для їх усунення.
Керуючись ст. 185 ЦПК України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дитини - залишити без руху, встановивши позивачу десятиденний строк для усунення недоліків, зазначених у мотивувальній частині ухвали, який рахувати з дня отримання її копії.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя А.М. Майбоженко