Номер провадження 3/754/525/24
Справа №754/473/24
Іменем України
11 березня 2024 року Суддя Деснянського районного суду м. Києва Скляренко У.В., розглянувши матеріали, які надійшли від Деснянського УП ГУ НП у м.Києві, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 160 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 27.12.2023 о 12 год 00 хв. за адресою: м.Київ, вул.Бальзака, 85, здійснювала продаж з рук у невстановленому місці продуктами харчування, чим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 160 КУпАП.
Розгляд справи було призначено на 11.01.2024. Судова повістка була направлена на адресу ОСОБА_1 . Одак дані про належне повідомлення ОСОБА_1 відсутні. В подальшому 08.02.2024, 22.02.2024 також не було даних про належне повідомлення особи , яка притягується до адміністративної відповідальності.
11.03.2024 будучи повідомлена про місце і час розгляду справи, до суду ОСОБА_1 , не з'явилась, клопотань та заяв про відкладення судового розгляду не надала. В письмовій заяві до суду просила справу розглядати за її відсутності, зазначила, що за вказаній в протоколі адресою вона перебувала, маючи при собі продукти харчування, але їх продаж та наміру здійснювати продаж не мала.
Вирішуючи питання про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, суд виходить з такого.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суддя доходить висновку, що провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 , складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 160 КУпАП.
Відповідно до ч.1, 2 ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно ч. 1ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до вимогст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих,свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Частина перша статті 160 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за торгівлю в містах з рук на вулицях, площах, у дворах, під'їздах, скверах та в інших невстановлених місцях.
З матеріалів справи вбачається, що у діях ОСОБА_1 відсутній склад правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 160 КУпАП, обставини, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 919529 від 27.12.2023 не свідчать про торгівлю з рук у невстановленому місці.
Адміністративна відповідальність за ч. 1 ст.160 КУпАП України настає у разі торгівлі в містах з рук на вулицях, площах, у дворах, під'їздах, скверах та в інших невстановлених місцях.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 160 КУпАП, полягає у торгівлі з рук у невстановлених місцях.
Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі прямого умислу. Особа усвідомлює, що її дії протиправні, та передбачає її шкідливі наслідки і бажає їх або свідомо допускає настання цих наслідків.
Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами. Так, 26.04.2018 р. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справі № 338/855/17, адміністративне провадження № К/9901/18195/18 (ЄДРСРУ № 73700356) вказав, що аналіз положень статейКУпАПдозволяє дійти висновку, що зміст постанови у справі про адміністративне правопорушення має відповідати вимогам, передбаченим статтям283і284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
У постанові від 26.04.2018 року у справі № 338/1/17 Верховний Суд роз'яснив, що саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого правопорушення.
У своїх рішеннях ЄСПЛ неодноразово наголошував на необхідності суворого дотримання процедури притягнення особи до відповідальності (як кримінальної, так і адміністративної). Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в т.ч. вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами
Особа вважається невинуватою до тих пір, поки її вина не буде доказана у встановленому законом порядку. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь (ст.62 Конституції України).
Згідно з положеннями ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Так, інкриміноване ОСОБА_1 у протоколі про адміністративне правопорушення діяння не відповідає диспозиції ч. 1 ст. 160 КУпАП, в матеріалах справи відсутні будь-які докази того, що ОСОБА_1 27.12.2023 року о 12 год. 00 хв. по вул.Бальзака, 85 в м. Києві, у невстановленому місці, здійснював продаж продуктів харчування, у протоколі не зазначені свідки події, в матеріалах справи відсутні їх письмові пояснення.
Сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, адже не узгоджується зі стандартом доказування «поза розумним сумнівом», не доказує співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих, неспростовних презумпцій факту.
Приймаючи до уваги те, що суд розглядає справу про вчинення адміністративного правопорушення в межах і на підставі протоколу, складеного уповноваженими органами, будь-які докази вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення відсутні, сам по собі протокол не є доказом адміністративного правопорушення, тому провадження в справі про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.160 КУпАП відносно ОСОБА_1 підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до п.1 ч.1ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю в разі відсутності події та складу адміністративного правопорушення.
Оскільки в протоколі про адміністративне правопорушення, який є лише одним із доказів, відсутні відомості на підставі яких можна встановити наявність адміністративного правопорушення та винність особи, інших доказів немає, тому суддя приходить до висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1ст. 160 КУпАП, у зв'язку з чим, провадження по вказаній справі слід закрити.
На підставі викладеного, керуючись ч. 1 ст. 155-1, п. 1 ч. 1 ст. 247, ст. ст. 280, 283, 284 КУпАП, -
Провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , за ч. 1 ст. 160 КУпАП, закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 160 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Деснянський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня її винесення
Суддя Скляренко У.В.