ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/3085/24
провадження № 3/753/1584/24
"06" березня 2024 р. суддя Дарницького районного суду м. Києва Просалова О.М., розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який працює директором ПП «Укрпалетсистем», проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
- за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 166-22 КУпАП,
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення №396 від 06.02.2024, 05.01.2024 по 23.09.2023, ОСОБА_1 , будучи директором ПП «Укрпалетсистем» перебуваючи в АЗК та АГЗП (магазин, кафе) №120, за адресою: м. Київ, вул. Канальна 7, порушив порядок проведення розрахунків, а саме не провів розрахункові операції РРО, чим порушив вимоги п. 1, п. 2 ст. 3 Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР «про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, із змінами та доповненням». Вказане порушення зафіксовано в акті фактичної перевірки, Бланк №007927, за що передбачена відповідальність частиною 1 статті 155-1 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Разом з тим, направив до суду клопотання, відповідно до якого просив закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_1 , якому інкримінується вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 155-1 КУпАП, вважаю, що провадження по даній справі підлягає закриттю за відсутністю складу адміністративного правопорушення в діях останнього з наступних підстав.
Вимогами ст. 251 КУпАП передбачено поняття доказів та порядок їх збирання у справі про адміністративне правопорушення, обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення. Перекладання такого обов'язку на суд не передбачено.
У відповідності до п. 43 рішення Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) від 14 лютого 2008 у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на первісне визначення цього принципу у справі « Авшар проти Туреччини » (Avsar v. Turkey), п. 282) доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом.
Крім цього, суд також враховує практику Європейського суду з прав людини, зокрема рішення від 20.09.2016 року «Карелін проти Росії», відповідно до якого збір судом доказів на підтвердження винуватості особи за відсутності сторони обвинувачення у справах про адміністративні правопорушення, свідчить про порушення права особи на неупереджений судовий розгляд.
Згідно положень ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.
Із матеріалів справи про адміністративне правопорушення вбачається, що при складанні вищезазначеного протоколу про адміністративне правопорушення № 396 від 06.02.2024, посадовою особою не в повному обсязі та некоректно викладено суть адміністративного правопорушення з огляду на те, що фабула інкримінованого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення виписана неналежним чином, без зазначення вірної дати, часу, при яких саме обставин було вчинено правопорушення і в чому саме воно виразилося, при цьому, у справі про адміністративне правопорушення взагалі відсутні в достатньому обсязі належні та допустимі докази вчинення інкримінованого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення.
Крім того, ч.1 ст. 155-1 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність запорушення встановленого законом порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.
Об'єктом правопорушень, передбачених коментованою статтею, є суспільні відносини у сфері здійснення розрахункових операцій. Об'єктивна сторона правопорушення виражається у таких формах: - порушення встановленого законом порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг; - порушення встановленого законом порядку проведення розрахунків при здійсненні операцій з купівлі-продажу іноземної валюти. Суб'єктивна сторона правопорушень, передбачених коментованою статтею, характеризується наявністю вини у формі прямого умислу. Суб'єктами правопорушень, передбачених ч. 1 коментованої статті можуть бути особи, які відповідно до своїх функціональних обов'язків здійснюють розрахункові операції, а також посадові особи, до компетенції яких належить організація здійснення розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.
Дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази та оцінивши їх в сукупності, суд приходить до наступних висновків.
Закон виключає можливість притягнення особи до адміністративної відповідальності за відсутності складу правопорушення, при цьому якщо відсутній хоча б один з елементів складу правопорушення відсутній склад правопорушення в цілому. Обов'язок доведення наявності в діях правопорушника складу правопорушення, передбаченого певною статтею КУпАП покладається на осіб, які відповідно до КУпАП уповноважені складати протокол про адміністративне правопорушення. Суд вважає, що ОСОБА_1 не є суб'єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 155-1 КУпАП, оскільки суду не надано жодного доказу на підтвердження того, що ОСОБА_1 є особою на яку покладено обов'язок із забезпечення використання режиму попереднього програмування найменування товарів (послуг) із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно УКТЗЕД для підакцизних товарів та наявність всіх реквізитів про роздрукуванні фіскального чеку, в тому числі серії та марки акцизного податку.
Допущенні посадовою особою ГДІ ГУ ДПС у м. Києві порушення при складанні протоколу про адміністративне правопорушення позбавляють суд можливості здійснити повне, всебічне і об'єктивне з'ясування обставин справи, а отже досягти завдань провадження в справі про адміністративні правопорушення, що в свою чергу є перешкодою для розгляду адміністративної справи по суті, з'ясування її обставин та притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.
Аналіз наведених обставин дозволяє зробити висновок, що протокол відносно ОСОБА_1 не ґрунтується на встановлених обставинах та не підтверджений доказами. При цьому, суд вважає, що сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не є належним доказом вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення.
Відповідно до ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного та враховуючи положення ч.1 ст. 247 КУпАП, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 155-1 ч. 1 КУпАП, а тому з цих підстав провадження у справі підлягає закриттю.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 155-1 ч. 1, ст.247 п. 1, ст. 283-285 КУпАП, суд,
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 155-1 КУпАП закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Київського апеляційного суду через Дарницький районний суд м. Києва.
За відсутності скарги постанова набирає законної сили після закінчення десятиденного строку встановленого на оскарження.
Суддя: