ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/2732/24
провадження № 3/753/1452/24
"06" березня 2024 р. суддя Дарницького районного суду м. Києва Просалова О.М., розглянувшисправу про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який працює продавцем, проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
- за ст. 156 ч. 1 КУпАП,
Згідно протоколу, ОСОБА_1 , 26.01.2024 року близько 13 години 30 хвилин за адресою: м. Київ, просп. Бажана 1, здійснював роздрібну торгівлю електронних сигарет без марок акцизного податку, чим порушив Закон України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкгольних та тютюнових виробів", чим вчинив правопорушення, передбачене ст. 156 ч. 1 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 пояснив, що того дня до павільону, де він здійснює свою господарську діяльність з продажу тютюнових виробів, підійшли працівники поліції. ОСОБА_1 показав дозвільні документи, проте на столі лежали сигарети без акцизних марок, які були наданні постальниками як зразки. Вину у вчиненні правопорушення не визнав, зазначив, що не продавав сигарети без марок акцизного податку.
Вислухавши пояснення ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Вимогами ст. 251 КУпАП передбачено поняття доказів та порядок їх збирання у справі про адміністративне правопорушення, обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення. Перекладання такого обов'язку на суд не передбачено.
У відповідності до п. 43 рішення Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) від 14 лютого 2008 у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на первісне визначення цього принципу у справі « Авшар проти Туреччини » (Avsar v. Turkey), п. 282) доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом.
Крім цього, суд також враховує практику Європейського суду з прав людини, зокрема рішення від 20.09.2016 року «Карелін проти Росії», відповідно до якого збір судом доказів на підтвердження винуватості особи за відсутності сторони обвинувачення у справах про адміністративні правопорушення, свідчить про порушення права особи на неупереджений судовий розгляд.
Згідно положень ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Слід зазначити, що ч. 1 ст. 156 КУпАП є бланкетною нормою, тобто у ній закріплюються лише загальні ознаки правила поведінки, тому, викладаючи суть правопорушення, слід посилатися на конкретні норми спеціального Закону, які порушила особа, що відповідно до ст. 256 КУпАП має відображатися у протоколі про притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе за умови наявності в її діях складу адміністративного правопорушення. Склад адміністративного правопорушення це передбачена нормами права сукупність об'єктивних і суб'єктивних ознак, за наявності яких те чи інше діяння можна кваліфікувати як адміністративне правопорушення. Він складається з: а) об'єкту; б) об'єктивної сторони; в) суб'єкту; г) суб'єктивної сторони.
Диспозицією ст. 156 КУпАП передбачена відповідальність за роздрібну або оптову торгівлю алкогольними напоями чи тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, без марок акцизного податку чи з підробленими марками цього податку.
Відсутність (недоведеність) хоча б однієї із ознак складу адміністративного правопорушення унеможливлює прийняття рішення про притягнення особи до відповідальності та застосування щодо неї заходів державного примусу.
Об'єктом вказаного правопорушення є суспільні відносини у сфері торгівлі алкогольними та тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, а також у сфері охорони здоров'я населення.
Зазначені відносини врегульовано на законодавчому рівні, зокрема, Законом України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального».
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» роздрібною торгівлею є діяльність по продажу товарів безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших суб'єктах господарювання (у тому числі іноземних суб'єктах господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) громадського харчування.
За змістом ст. 15 зазначеного Закону роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами, або рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, або пальним може здійснюватися суб'єктами господарювання (у тому числі іноземними суб'єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю.
Таким чином, об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 156 КУпАП, передбачає дії суб'єкта підприємницької діяльності щодо порушення правил торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами без марок акцизного збору чи з підробленими марками цього податку.
Суб'єктами правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 156 КУпАП, можуть бути працівники торгівлі, громадського харчування, громадяни, які займаються підприємницькою діяльністю в цих галузях.
Разом з тим, суд звертає увагу на той факт, що протокол про адміністративне правопорушення, усупереч вимогам ст. 256 КУпАП, не містить відомостей про встановлений факт продажу тютюнових виробів, електронних сигарет або рідин до них без відповідної марки акцизного податку ОСОБА_1 , у якій кількості, кому та за яку суму. При цьому, об'єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 156 КУпАП, полягає саме у здійсненні торгівлі, тобто процесу обміну товарами та грошима. Також суд враховує той факт, що всупереч вимог ст.ст. 256, 264, 265 КУпАП виручка від торгівлі не вилучалася та не оглядалася. Отже доказів, які б підтверджували торгівлю ОСОБА_1 електронних сигарет, не надано.
З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що Національною поліцією не зібрано доказів для забезпечення такого рівня доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів щодо доведеності вини особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Аналіз наведених обставин дозволяє зробити висновок, що протокол відносно ОСОБА_1 не ґрунтуються на встановлених обставинах та не підтверджений доказами.
Суд вважає, що сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не є належним доказом вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, в зв'язку з чим не доведено, що ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 156 КУпАП.
Відповідно до ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного та враховуючи положення ч.1 ст. 247 КУпАП, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 156 ч. 1 КУпАП, а тому з цих підстав провадження у справі підлягає закриттю.
Вимогами частини 6 статті 283 Кодексу України про адміністративні правопорушення визначено, постанова по справі повинна містити вирішення питання про вилучені речі і документи.
Як вбачається з протоколу огляду та вилучення від 26.01.2024 року було вилучено електронні цигарки, а саме: електронні сигарети "Elfbar Lux 1500 Disposable pod mahgo" загальною кількістю три штук, вартістю 1050 грн., які знаходяться на зберіганні у кімнаті для зберігання речових доказів №201 УПП у м. Києві ДПП.
Відповідно до положень Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального», Закону України «Про вилучення з обігу, переробку, утилізацію, знищення або подальше використання неякісної та небезпечної продукції», постанови Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1251 «Про затвердження Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв, тютюнових виробів і рідин, що використовуються в електронних сигаретах», у разі виявлення фактів ввезення на територію України, зберігання, транспортування та продажу на території України алкогольних напоїв і тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка (України), такі товари підлягають обов'язковому вилученню з вільного обігу в дохід держави (конфіскації).
Відповідно до положень ст. 7 Закону України «Про акцизний збір на алкогольні напої та тютюнові вироби» заборонено зберігання тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка.
Згідно з п. 226.11 ст.226 ПК України забороняється не тільки продаж на митній території України, а й зберігання з метою продажу не маркованих в установленому порядку тютюнових виробів.
Отже, вказані електронні сигарети є такими, що перебувають у незаконному обігу на території України, і відповідно є предметом протиправного діяння і речовими доказами у цій справі.
Кодекс України про адміністративні правопорушення не містить положень про те, яким чином повинно бути вирішено питання про речові докази в справі про адміністративне правопорушення у разі її закриття, у зв'язку з чим суд вважає доцільним за аналогію закону, застосувати положення ст.100 КПК України, яка регулює питання вирішення долі речових доказів у кримінальному провадженні.
Зокрема, згідно з ч. 9 ст.100 КПК України у разі закриття кримінального провадження слідчим або прокурором питання про долю речових доказів і документів вирішується ухвалою суду на підставі відповідного клопотання, яке розглядається згідно із ст.171-174 цього Кодексу. При цьому: 3) майно, що було предметом кримінального правопорушення, пов'язаного з незаконним обігом, та/або вилучене з обігу, передається відповідним установам або знищується.
Розглядаючи дану справу судом встановлено, що вилучені елктронні сигарети не мають марок акцизного податку, їх зберігання з метою продажу та продаж заборонено на митній території України. Таким чином, суд вважає, що вилучені у ОСОБА_1 , в діяннях якого наявності складу адміністративного правопорушення не було доведено, товари відповідно до протоколу огляду та вилучення від 26.01.2024 року, необхідно конфіскувати.
Керуючись ст. 100 КПК України, ст. 156 ч. 1, 245, 245, 247, 256, 283, 284, 286 КУпАП,
Провадження в справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 156 КУпАП закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Вилученні протоколом огляду і вилучення від 26.01.2024(які згідно довідки інфспектора взводу 1 роти 3 батальйону 2 полку 1 УПП у м. києві ДПП Куценко Наталії передані у кімнату для зберігання речових доказів №201 УПП у м. Києві ДПП), електронні сигарети "Elfbar Lux 1500 Disposable pod mahgo" загальною кількістю три штук - конфіскувати.
Про виконання постанови повідомити суд.
Строк пред'явлення постанови до примусового виконання три місяці з дня її винесення.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Київського апеляційного суду через Дарницький районний суд м. Києва.
Суддя