Справа №701/1314/23
Номер провадження2/701/75/24
12 березня 2024 року Маньківський районний суд, Черкаської області
в складі: головуючого - судді - І. Д. Калієвського
за участю секретаря - Г.І. Байдужої
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Маньківка справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на майно в порядку спадкування за законом,
Позивач звернувся в суд з позовом до відповідача визнання права власності на майно в порядку спадкування за законом.
На підставу своїх вимог спирається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в смт. Маньківка Маньківського району Черкаської області у віці 67 років помер позивача рідний брат ОСОБА_3 , про що 04.02.2019 року складено відповідний актовий запис №5, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим 04.02.2019 року виконавчим комітетом Молодецької сільської ради Маньківського району Черкаської області. Зареєстроване місце постійного проживання ОСОБА_3 на час смерті було в АДРЕСА_1 , що підтверджується інформацією, наведеною у довідці виконавчого комітету Маньківської селищної ради с. Молодецьке від 21.09.2023 року №193. Також даною довідкою підтверджується, що після смерті спадкодавця залишилось спадкове майно: житловий будинок з надвірними спорудами та приватизована присадибна земельна ділянка площею 0,5674 га., по АДРЕСА_1 та земельна ділянка (пай) площею 2,3061 га., для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташована в адміністративних межах Молодецької сільської ради Маньківського району Черкаської області. Також дана довідка інформує, що інформацією про спадкоємців першої черги за законом виконавчий комітет Маньківської селищної ради не володіє. Від імені спадкодавця виконавчим комітетом Молодецької сільської ради заповіт не посвідчувався. Наявність спадкового майна також підтверджується довідкою (витягом з по господарської книги), виданою виконавчим комітетом Маньківської селищної ради с. Молодецьке 21.09.2023 року за №194 ОСОБА_1 , згідно якої повідомляється, що згідно записів в погосподарських книгах Молодецької сільської ради село Молодецьке, за його покійним братом ОСОБА_3 рахується житловий будинок з надвірними спорудами за адресою: АДРЕСА_1 . Житловий будинок розташований на присадибній земельній ділянці площею 0,5674 га., (приватизованій). Їх з покійним братом батьки померли раніше, дітей та дружини брат ОСОБА_3 не мав, на час його смерті спадкоємцями залишились він та брат ОСОБА_2 . Після смерті брата ОСОБА_3 , позивач та відповідач ОСОБА_2 прийняли спадщину, про що подали відповідні заяви про прийняття спадщини до Маньківської державної нотаріальної контори, де було заведено спадкову справу №135 за 2019 рік, що підтверджується інформацією, вказаною у постанові державного нотаріуса Маньківської державної нотаріальної контори Шевченко Н.Г., від 14.09.2023 року. При цьому, між ними - обома спадкоємцями було досягнуто домовленостей про те, що при оформленні спадщини після смерті ОСОБА_3 по спливу строку на подання заяв про прийняття спадщини, буде укладено договір про поділ спадкового майна у відповідності до ст. 1267 ЦК України. Зокрема було домовлено, що йому в порядку спадкування буде оформлено земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 2,3061 га., а брату - відповідачу буде оформлено житловий будинок з надвірними спорудами з присадибною земельною ділянкою площею 0,5674 га., по АДРЕСА_1 . Відповідно до ч. 3 ст. 1267 ЦК України, спадкоємці за письмовою угодою між собою, посвідченою нотаріусом, якщо це стосується нерухомого майна або транспортних засобів, можуть змінити розмір частки у спадщині когось із них, тому на підставі вказаної правової норми поділ спадщини між спадкоємцями можливий. Однак, до цього часу відповідач не вчиняє жодних дій для переоформлення спадщини, у зв'язку з чим та з метою оформлення спадщини на основі раніше досягнутих домовленостей, він звернувся до Маньківської державної нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини з проханням видати відповідне свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті брата ОСОБА_3 . На що постановою від 14.09.2023 року завідувачем Маньківської державної нотаріальної контори державним нотаріусом Шевченко Н.Г., надано постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії. Вказаною постановою відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на земельну ділянку площею 2,3061 га., для ведення товарного сільськогосподарського виробництва після смерті брата ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 . Відмова у видачі свідоцтв про право на спадщину на вказане належне покійному майно мотивована тим, що у відповідності до пункту 2 ст. 1267 Цивільного кодексу України, якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається на ім'я кожного з них із зазначенням імені та частки у спадщині інших спадкоємців, що у свою чергу виключає можливість оформлення спадщини в нотаріальному порядку. У видачі свідоцтв про право на спадщину відмовлено, одночасно надано інформацію про те, що на підставі заяви ОСОБА_1 від 25.06.2019 року про прийняття спадщини за законом після смерті брата - ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , державним нотаріусом Маньківської державної нотаріальної контори Шевченко Н.Г., відкрита спадкова справа №135 за 2019 рік. Згідно наведеної у вказаній постанові інформації нотаріусом повідомлено, що за даними Спадкового реєстру було перевірено наявність відкритої спадкової справи, спадкового договору чи заповіту, складеного спадкодавцем. На момент заведення спадкової справи, заповіти, спадкові договори та спадкові справи на ім'я та від імені ОСОБА_3 були відсутні. Повідомлено також, що 27.06.2019 надійшла заява про прийняття спадщини за законом від ОСОБА_2 після смерті брата - ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 . Тобто, цим самим підтверджується факт прийняття спадщини позивачем та відповідачем, відсутність інших спадкоємців, однак від того часу після спливу строку для прийняття спадщини при наявності досягнутих попередньо домовленостей відповідач не вчиняє дій для оформленні спадщини, цим самим створено перешкоди позивачу у оформленні спадщини, що підтверджується відмовою нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину на ім'я позивача. При цьому слід зазначити, що відповідач, скориставшись правом на прийняття спадщини, не виконує обов'язків, покладених законом на спадкоємця в частині виконання законодавчого припису звернутись до нотаріуса за одержанням свідоцтва про право на спадщину, що в кінцевому рахунку призводить до порушення прав позивача - спадкоємця та не дає змоги реалізувати право на спадкування та обов'язок одержання свідоцтва про право на спадщину. Домовившись попередньо про розподіл спадщини, відповідач залишив у себе всю наявну документацію на розподілене належне йому спадкове майно - житловий будинок та присадибну земельну ділянку, наявність та належність цього майна підтверджується інформацією, наведеною у довідках виконавчого комітету Маньківської селищної ради с. Молодецьке від 21.09.2023 року №193, №194. У свою чергу, позивач володіє правовстановлюючим документом на розподілене належне йому спадкове майно - земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, а саме державним актом на право приватної власності на землю серії ІV-ЧР №006617 від 15.07.2003 року. Також, наявність та належність спадкового майна підтверджується інформацією Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку від 24.10.2023, згідно якої вбачається що земельна ділянка під кадастровим номером 7123185500:02:002:0152 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 2,3061 га., розташована в адмінмежах Молодецької сільської ради Маньківського району Черкаської області, є приватною власністю ОСОБА_3 . В даному випадку, спадщина належить позивачу - спадкоємцеві з часу відкриття спадщини в порядку спадкування, що зобов'язує утримувати майно, здійснити його державну реєстрацію, проте відсутня можливість здійснювати ці обов'язки у зв'язку з відсутністю документа, який засвідчує право власності. У зв'язку із відмовою нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, позивач вимушений звертатись до суду з даним позовом про визнання права власності на майно в порядку спадкування.
Позивач до суду не з'явився, але надав суду заяву, в якій просив справу слухати в його відсутності та відсутності його довірителя, позовні вимоги підтримав.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи у процесуальний спосіб повідомлений належним чином через оголошення на офіційному веб-сайті "Судова влада України", причини неявки суду не повідомив, відзив на позовну заяву не надав, заяви про розгляд справи в його відсутність не надходило.
Європейський суд з прав людини у рішенні «Пономарьов проти України» від 03.04.2008 року зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
У зв'язку з неявкою в судове засіданні всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, вивчивши матеріали справи, встановив наступні обстаини та відповідні правовідносини.
ІНФОРМАЦІЯ_1 в смт. Маньківка Маньківського району Черкаської області у віці 67 років помер позивача рідний брат ОСОБА_3 , про що 04.02.2019 року складено відповідний актовий запис №5, що підтверджується Свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим 04.02.2019 року виконавчим комітетом Молодецької сільської ради Маньківського району Черкаської області. (а.с.9).
Зареєстроване місце постійного проживання ОСОБА_3 на час смерті було в АДРЕСА_1 , що підтверджується інформацією, наведеною у довідці виконавчого комітету Маньківської селищної ради с. Молодецьке від 21.09.2023 року №193. Також даною довідкою підтверджується, що після смерті спадкодавця залишилось спадкове майно: житловий будинок з надвірними спорудами та приватизована присадибна земельна ділянка площею 0,5674 га., по АДРЕСА_1 та земельна ділянка (пай) площею 2,3061 га., для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташована в адміністративних межах Молодецької сільської ради Маньківського району Черкаської області. Також дана довідка інформує, що інформацією про спадкоємців першої черги за законом виконавчий комітет Маньківської селищної ради не володіє. Від імені спадкодавця виконавчим комітетом Молодецької сільської ради заповіт не посвідчувався. (а.с.11).
Наявність спадкового майна підтверджується довідкою (витягом з по господарської книги), виданою виконавчим комітетом Маньківської селищної ради с. Молодецьке 21.09.2023 року за №194 ОСОБА_1 , згідно якої повідомляється, що згідно записів в погосподарських книгах Молодецької сільської ради село Молодецьке, за його покійним братом ОСОБА_3 рахується житловий будинок з надвірними спорудами за адресою: АДРЕСА_1 . Житловий будинок розташований на присадибній земельній ділянці площею 0,5674 га., (приватизованій). (а.с.12).
Обгрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що їх з покійним братом батьки померли раніше, дітей та дружини брат ОСОБА_3 не мав, на час його смерті спадкоємцями залишились він та брат ОСОБА_2 . (а.с.13.14).
Судом встановлено, що після смерті брата ОСОБА_3 , позивач та відповідач ОСОБА_2 прийняли спадщину, про що подали відповідні заяви про прийняття спадщини до Маньківської державної нотаріальної контори, де було заведено спадкову справу №135 за 2019 рік, що підтверджується інформацією, вказаною у постанові державного нотаріуса Маньківської державної нотаріальної контори Шевченко Н.Г., від 14.09.2023 року. (а.с.15,16)
Також в обгрунтувння позовних вимог позивач зазначає, що між ними - обома спадкоємцями було досягнуто домовленостей про те, що при оформленні спадщини після смерті ОСОБА_3 по спливу строку на подання заяв про прийняття спадщини, буде укладено договір про поділ спадкового майна у відповідності до ст. 1267 ЦК України. Зокрема було домовлено, що йому в порядку спадкування буде оформлено земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 2,3061 га., а брату - відповідачу буде оформлено житловий будинок з надвірними спорудами з присадибною земельною ділянкою площею 0,5674 га., по АДРЕСА_1 . Відповідно до ч. 3 ст. 1267 ЦК України, спадкоємці за письмовою угодою між собою, посвідченою нотаріусом, якщо це стосується нерухомого майна або транспортних засобів, можуть змінити розмір частки у спадщині когось із них, тому на підставі вказаної правової норми поділ спадщини між спадкоємцями можливий. Однак, до цього часу відповідач не вчиняє жодних дій для переоформлення спадщини, у зв'язку з чим та з метою оформлення спадщини на основі раніше досягнутих домовленостей, він звернувся до Маньківської державної нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини з проханням видати відповідне свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті брата ОСОБА_3 .
Постановою від 14.09.2023 року завідувачем Маньківської державної нотаріальної контори державним нотаріусом Шевченко Н.Г., надано постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії. Вказаною постановою відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на земельну ділянку площею 2,3061 га., для ведення товарного сільськогосподарського виробництва після смерті брата ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 . Відмова у видачі свідоцтв про право на спадщину на вказане належне покійному майно мотивована тим, що у відповідності до пункту 2 ст. 1297 Цивільного кодексу України, якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається на ім'я кожного з них із зазначенням імені та частки у спадщині інших спадкоємців, що у свою чергу виключає можливість оформлення спадщини в нотаріальному порядку (а.с.16).
Із даної постанови вбачається, що на підставі заяви ОСОБА_1 від 25.06.2019 року про прийняття спадщини за законом після смерті брата - ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , державним нотаріусом Маньківської державної нотаріальної контори Шевченко Н.Г., відкрита спадкова справа №135 за 2019 рік. Згідно наведеної у вказаній постанові інформації нотаріусом повідомлено, що за даними Спадкового реєстру було перевірено наявність відкритої спадкової справи, спадкового договору чи заповіту, складеного спадкодавцем. На момент заведення спадкової справи, заповіти, спадкові договори та спадкові справи на ім'я та від імені ОСОБА_3 були відсутні. Повідомлено також, що 27.06.2019 надійшла заява про прийняття спадщини за законом від ОСОБА_2 після смерті брата - ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 . Тобто, цим самим підтверджується факт прийняття спадщини позивачем та відповідачем, відсутність інших спадкоємців, однак від того часу після спливу строку для прийняття спадщини при наявності досягнутих попередньо домовленостей відповідач не вчиняє дій для оформленні спадщини, цим самим створено перешкоди позивачу у оформленні спадщини, що підтверджується відмовою нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину на ім'я позивача. Відповідач, скориставшись правом на прийняття спадщини, не виконує обов'язків, покладених законом на спадкоємця в частині виконання законодавчого припису звернутись до нотаріуса за одержанням свідоцтва про право на спадщину, що в кінцевому рахунку призводить до порушення прав позивача - спадкоємця та не дає змоги реалізувати право на спадкування та обов'язок одержання свідоцтва про право на спадщину.
Позивач володіє правовстановлюючим документом на спадкове майно - земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, а саме державним актом на право приватної власності на землю серії ІV-ЧР №006617 від 15.07.2003 року. (а.с.17).
Також, наявність та належність спадкового майна підтверджується інформацією Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку від 24.10.2023, згідно якої вбачається що земельна ділянка під кадастровим номером 7123185500:02:002:0152 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 2,3061 га., розташована в адмінмежах Молодецької сільської ради Маньківського району Черкаської області, є приватною власністю ОСОБА_3 . (а.с.18).
Вартість земельної ділянки площею 2,3061 га., під кадастровим номером 7123185500:02:002:0152 згідно витягу про нормативно - грошову оцінку складає 76538 грн. 20 коп. (а.с.19).
Суд вирішуючи даний спір керується наступним.
Відповідно до статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Відповідно до ч. 1 ст. 181 ЦК України, до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
Ч. 4 ст. 319 ЦК України визначає, що власність зобов'язує.
Згідно ч.1 та ч. 2 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
Згідно ст. 322 ЦК України власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить.
За ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини, а також завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.
Цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства - ст.14 ЦК України.
Відповідно до ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Статтею 16 ЦК України надано право кожній особі звертатися до суду за захистом свого особистого немайнового та майнового права та інтересу. Одним із способів захисту цивільних прав може бути визнання права.
За ч. 2 ст. 509 ЦК України, зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно ст. 325 ЦК України, суб'єктами права приватної власності є фізичні та юридичні особи. Фізичні та юридичні особи можуть бути власниками будь-якого майна, за винятком окремих видів майна, які відповідно до закону не можуть їм належати. Склад, кількість та вартість майна, яке може бути у власності фізичних та юридичних осіб, не є обмеженими.
Захист права власності може бути здійснений, зокрема, шляхом визнання права особи відповідно до приписів п. 1 ч. 2 ст. 16 ЦК України.
Згідно ст. 392 ЦК України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Згідно ст. 182 ЦК України право власності на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації, яка є публічною, здійснюється відповідним органом. Порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість та підстави відмови в ній встановлюються законом.
В ст. 182 ЦК України зазначено, що право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення підлягають державній реєстрації.
Відповідно до ч.3 ст. 1267 ЦК України спадкоємці за письмовою угодою між собою, посвідченою нотаріусом, якщо це стосується нерухомого майна або транспортних засобів, можуть змінити розмір частки у спадщині когось із них.
Відповідно до ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини.
За ч. 2 ст. 1220 ЦК України, часом відкриття спадщини є день смерті особи.
Відповідно до ч. 1 ст. 1223 ЦК України, право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.
За ч. 2 ст. 1223 ЦК України, у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.
За ч. 3 ст. 1223 ЦК України, право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.
За ч. 5 ст. 1268 ЦК України, незалежно від часу прийняття спадщини, вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
За ч. 1 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. За ч. 5 ст. 1268 ЦК України, незалежно від часу прийняття спадщини, вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Спадкування за законом має місце у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини. Спадкоємці за законом закликаються до спадкування у порядку черговості. Черговість спадкоємців залежить від ступеня споріднення їх зі спадкодавцем. Відповідно до цивільного законодавства у першу чергу спадкують діти спадкодавця (в тому числі усиновлені), той із подружжя, який його пережив, батьки (в тому числі усиновителі), а також діти, що народилися після смерті спадкодавця. До другої черги належать рідні брати та сестри спрадкодавця, дід, баба померлого як з боку матері, так і з боку батька.
Відповідно до ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення. До спадкоємців житлового будинку, інших будівель та споруд переходить право власності або право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені. До спадкоємців житлового будинку, інших будівель та споруд переходить право власності або право користування земельною ділянкою, яка необхідна для їх обслуговування, якщо інший її розмір не визначений заповітом.
Згідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Дослідивши обставини справи, та враховуючи, що заявлений позов відповідає визначеним законом способам захисту і законність підстав такого набуття не заперечено, матеріали справи не свідчать про порушення позивачем прав інших осіб, з метою усунення невизначеності відносин власності з приводу майна, що є предметом позову, суд визнає за можливе позовні вимоги задовольнити.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 77, 78, 81, 174, 178, 263, 265 ЦПК України, ст. ст. 6, 11, 14-16, 177, 317, 319, 321, 322, 325, 328, 331, 355, 368, 372, 377,391, 392, 509, 1218, 1222, 1223, 1233, 1225, 1226, 1235, 1256, 1261-1265, 1268,1272, ЦК України, суд, -
Позов задоволити.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , зареєстрованого та жителя АДРЕСА_2 ) право власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 в смт. Маньківка Маньківського району Черкаської області, на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 2,3061 га., під кадастровим номером 7123185500:02:002:0152, належної спадкодавцеві згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ІV-ЧР №006617 від 15.07.2003 року, розташовану згідно даних вказаного державного акту на території Молодецької сільської ради Маньківського району Черкаської області.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Черкаського апеляційного суду через Маньківський районний суд Черкаської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження.
Суддя І.Д.Калієвський