Справа № 697/2608/23
Номер провадження 1-кс/697/65/2024
Іменем України
12 березня 2024 року м. Канів
Канівський міськрайонний суд Черкаської області у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Каневі Черкаської області заяву судді ОСОБА_5 про самовідвід у кримінальному провадженні № 12023250340000349 від 18.09.2023 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 310, ч. 1 ст. 309 КК України, -
У провадженні судді Канівського міськрайонного суду Черкаської області ОСОБА_5 перебуває кримінальне провадження, внесене до ЄРДР № 12023250340000349 від 18.09.2023 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 310, ч. 1 ст. 309 КК України.
Від судді ОСОБА_5 надійшла заява про самовідвід у вищезазначеному кримінальному провадженні, в якій вона посилається на те, що з матеріалів кримінального провадження, зокрема, з ухвали від 21.09.2023, справа № 697/2064/23 провадження № 1-кс/697/395/2023 головуючий суддя ОСОБА_5 брала участь у розгляді кримінального провадження № 12023255340000127 від 18.09.2023 як слідчий суддя. Постановою від 28.11.2023 матеріали досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12023255340000127 від 18.09.2023 щодо кримінального проступку та № 12023255340000349 від 18.09.2023 щодо злочину об'єднані в одне провадження під № 12023255340000349 від 18.09.2023. У зв'язку з чим суддя ОСОБА_5 заявляє собі самовідвід.
Прокурор у судовому засіданні не заперечував щодо задоволення заяви про самовідвід судді ОСОБА_5 , оскільки суддя, який брав участь у кримінальному провадженні під час досудового розслідування не має права брати участі у цьому ж провадженні в суді першої інстанції, тому дана заява є обгрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Обвинувачений ОСОБА_4 у судовому засіданні щодо задоволення заяви про самовідвід не заперечує.
Вивчивши матеріали заяви про самовідвід, вислухавши осіб, які беруть участь у розгляді заяви, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення заяви судді ОСОБА_5 про самовідвід.
Судді мають неухильно дотримуватися засад кримінального провадження, закріплених ст. 7 КПК України, маючи на увазі, що їх порушення дає об'єктивні підстави для сумніву у неупередженості та безсторонності суду.
Згідно з ч. 2 статті 344 КПК України, питання про відвід (самовідвід) вирішується судом згідно зі статтями 75-81 цього Кодексу.
Стаття 75 КПК України передбачає вичерпний перелік підстав за наявності яких суддя не може брати участь в розгляді кримінальної справи, яка перебуває у його провадженні.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 КПК України, у разі заявлення відводу слідчому судді або судді, який здійснює судове провадження одноособово, його розглядає інший суддя цього ж суду, визначений у порядку, встановленому частиною третьою статті 35 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 76 КПК України, суддя, який брав участь у кримінальному провадженні під час досудового розслідування, не має права брати участі у цьому ж провадженні в суді першої, апеляційної і касаційної інстанцій, крім випадків перегляду ним в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою або про продовження строку тримання під вартою, яка була постановлена під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті.
За наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу, слідчий суддя, суддя, присяжний, прокурор, слідчий, дізнавач, захисник, представник, експерт, представник персоналу органу пробації, спеціаліст, перекладач, секретар судового засідання, відповідно до ч. 1 ст. 80 КПК України, зобов'язані заявити самовідвід.
Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини, як джерело права.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обов'язків особи чи при розгляді будь-якого кримінального обвинувачення, що пред'являється особі.
Таким чином, така підстава для відводу судді як наявність обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності при розгляді конкретної справи, покликана забезпечити гарантування права особи на незалежний та безсторонній суд у розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
До того ж, реалізація принципу верховенства права, визначеного у статті 7 КПК України, є неможливою без забезпечення доступу особи до незалежного, неупередженого суду, провадження в якому відповідає вимогам справедливого судового розгляду.
При цьому безсторонність суду як відсутність упередженості необхідно оцінювати у кожному конкретному випадку відповідно до суб'єктивного та об'єктивного критеріїв. Так, суб'єктивний критерій визначається на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, а за об'єктивним критерієм підлягають дослідженню питання, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу. Відповідно до об'єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності суддів. У цьому зв'язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Ключовим питанням є питання довіри, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі.
Розглядаючи справи щодо необхідності застосування суддями, під час здійснення ними повноважень, принципу неупередженості, зокрема, у випадках існування певних родинних або дружніх зв'язків з учасниками справи або близькими до них особами, Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ) дійшов наступних висновків.
Згідно з пунктом 43 рішення ЄСПЛ «Skrlj v. Croatia» (заява № 32953/13; справа про відвід судді від розгляду справи, у зв'язку з тим, що його та матір заявника пов'язували трудові відносини, окрім цього між ними був конфлікт) будь-який суддя, стосовно якого є законні підстави сумніватися в його неупередженості, повинен бути відведеним. Без сумніву, судді повинні демонструвати й пропагувати високі стандарти поведінки та особисто дотримуватися цих стандартів, щоб підтримувати чесність судової влади.
Пунктом 28 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Газета "Україна-центр" проти України" від 15 жовтня 2010 року визначено, що відповідно до усталеної практики Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно визначатися на підставі суб'єктивного критерію, в контексті якого слід враховувати особисті переконання та поведінку певного судді, що означає необхідність встановити, чи мав суддя у певній справі будь-яку особисту зацікавленість або упередженість, а також на підставі об'єктивного критерію, в контексті якого необхідно встановити, чи забезпечував суд і, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії аби виключити будь-які обґрунтовані сумніви щодо його безсторонності (див., серед іншого, рішення у справі "Фей проти Австрії" (Fey v. Austria,) від 24 лютого 1993 року, пп. 27, 28 і 30, Series A, no. 255, і рішення "Ветштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland), заява № 33958/96, п. 42, ECHR 2000-XII).
У пунктах 105, 106 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Олександр Волков проти України" зазначено, що у деяких випадках, коли може бути важко забезпечити докази для спростування презумпції суб'єктивної безсторонності судді, вимога об'єктивної безсторонності забезпечує ще одну важливу гарантію (див. "Пуллар проти Сполученого Королівства", 10 червня 1996 року, § 32 , Звіти 1996-III).
У зв'язку з цим, навіть отримане враження щодо безсторонності судді має важливе значення, бо, іншими словами, «правосуддя повинно не лише здійснюватися; але й виглядати таким, що здійснюється». На кону стоїть довіра, яку суди в демократичному суспільстві повинні вселяти громадськості (див. "Де Куббер проти Бельгії", 26 жовтня 1984 року, § 26, Серія А, № 86).
Згідно з пунктом 2.5 Бангалорських принців поведінки суддів (схваленими резолюцією Економічної і Соціальної Ради Організації Об'єднаних Націй від 27 липня 2006 року № 2006/23), суддя має заявити самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення неупередженого рішення у справі, або в тому випадку, коли у розумного спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді. Зокрема, відповідно до пункту 90 Коментарів щодо Бангалорських принципів поведінки суддів (вересень 2007 року) залежно від обставин, обґрунтована підозра в упередженості може виникати у разі, якщо між суддею та громадянином, який бере участь у справі, існують особисті дружні або ворожі відносини.
Зі змісту поданої заяви про самовідвід, ухвали слідчого судді у справі № 697/2064/23 провадження № 1-кс/697/395/2023 від 21.09.2023, реєстру матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12023255340000127 від 18.09.2023, яке об'єднано з кримінальним провадженням № 12023255340000349 від 18.09.2023 в одне провадження під № 12023255340000349 від 18.09.2023 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 310, ч. 1 ст. 309 КК України, вбачається, що суддя ОСОБА_5 брала участь у даному кримінальному провадженні під час досудового розслідування як слідчий суддя при розгляді клопотання про накладення арешту на майно.
Таким чином, заява про самовідвід судді ОСОБА_5 є обґрунтованою і підлягає задоволенню.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 75-76, 80-81 КПК України, суд, -
Заяву судді ОСОБА_5 про самовідвід - задовольнити.
Матеріали кримінального провадження № 12023255340000349 від 18.09.2023 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 310, ч. 1 ст. 309 КК України, передати до канцелярії Канівського міськрайонного суду Черкаської області для визначення судді в порядку, визначеному ч. 3 ст. 35 КПК України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1