Справа № 569/1908/24
12 березня 2024 року м. Рівне
Рiвненський мiський суд Рівненської області в складі головуючого судді Першко О.О. розглянувши у письмовому провадженні в мiстi Рiвному спpаву за адміністративним позовом ОСОБА_1 до старшого інспектора Відділення поліції № 1 Луцького районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Волинській області Бялковського Богдана Васильовича, Головного управління Національної поліції у Волинській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду із адміністративним позовом до старшого інспектора Відділення поліції № 1 Луцького районного управління поліції ГУНП у Волинській області Бялковського Б.В., ГУНП у Волинській області (далі - відповідачі), в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 01222869 від 11 січня 2024 року.
В обґрунтування позову посилається на те, що 11 січня 2024 року відносно нього було складено постанову серії ЕНА № 01222869 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, відповідно до якої 11 січня 2024 року в с. Озеро Ківерцівського району Волинської області по вул. Центральній він не виконав вимогу дорожньої розмітки 1.1 Правил дорожнього руху «вузька суцільна лінія» при обгоні транспортного засобу, чим порушив п. 8.5.1 Правил дорожнього руху.
Вважає постанову протиправною та такою, що підлягає скасуванню, оскільки він не вчиняв адміністративного правопорушення. 11 січня 2024 року по вул. Центральній у с. Озеро Ківерцівського району Волинської області водій транспортного засобу «MAN L2000», номерний знак НОМЕР_1 , рухався з дотриманням Правил дорожнього руху, не порушуючи жодних норм та виконуючи вимоги дорожньої розмітки, що зумовлювало відсутність підстав зупинки транспортного засобу. Інспектор здійснив незаконну, безпідставну зупинку. Крім того, на його прохання йому не було надано доказів правопорушення. Відповідачем не доведено законність та обґрунтованість прийнятого ним рішення. Також, постанову винесено без фактичного розгляду справи.
Відзиви на позовну заяву відповідачі не подали.
Ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 29 січня 2024 року позовну заяву ОСОБА_1 суд прийняв до розгляду, відкрив провадження у справі та призначив до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, подані докази, суд дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що 11 січня 2024 року старшим інспектором Відділення поліції № 1 Луцького районного управління поліції ГУНП у Волинській області Бялковським Б.В. була винесена постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 01222869 відносно позивача.
Як зазначено у оскаржуваній постанові 11 січня 2024 року по вул. Центральна, с. Озеро, Ківерцівський район, Волинська область, ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «L2000», номерний знак НОМЕР_2 , не виконав вимогу дорожньої розмітки 1.1 вузька суцільна лінія при обгоні транспортного засобу.
На підставі наведеного, притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП і накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн.
Відповідно до ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
За пунктом 1.3. Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством (пункти 1.3, 1.9).
Пунктом 8.1 Правил дорожнього руху встановлено, що регулювання дорожнього руху здійснюється за допомогою дорожніх знаків, дорожньої розмітки, дорожнього обладнання, світлофорів, а також регулювальниками.
Згідно п. 8.5.1 Правил дорожнього руху горизонтальна дорожня розмітка встановлює певний режим і порядок руху. Наноситься на проїзній частині або по верху бордюру у вигляді ліній, стрілок, написів, символів тощо фарбою чи іншими матеріалами відповідного кольору згідно з п. 1 розділу 34 Правил дорожнього руху.
Відповідно до змісту п. 1 розділу 34 Правил дорожнього руху визначається, що горизонтальна розмітка 1.1 (вузька суцільна лінія) поділяє транспортні потоки протилежних напрямків і позначає межі смуг руху на дорогах; позначає межі проїзної частини, на які в'їзд заборонено; позначає межі місць стоянки транспортних засобів, майданчиків для паркування і край проїзної частини доріг, не віднесених за умовами руху до автомагістралей.
Також, згідно змісту п. 1 розділу 34 Правил дорожнього руху визначено, що лінії 1.1 і 1.3 перетинати забороняється.
Як виняток, лінію 1.1 перетинати дозволяється, якщо нею позначено місце стоянки, майданчик для паркування або край проїзної частини, суміжний з узбіччям, а також, за умови забезпечення безпеки дорожнього руху, дозволяється перетинати лінію 1.1 для об'їзду нерухомої перешкоди, розміри якої не дають змоги здійснити її безпечний об'їзд, не перетинаючи цю лінію, а також обгону поодиноких транспортних засобів, що рухаються із швидкістю менше 30 км/год.
Горизонтальна розмітка 1.5 - поділяє транспортні потоки протилежних напрямків на дорогах, які мають дві або три смуги; позначає межі смуг руху за наявності двох і більше смуг, призначених для руху в одному напрямку;
Горизонтальна розмітка 1.6 (лінія наближення - переривчаста лінія, в якій довжина штрихів утричі перевищує проміжки між ними) - попереджає про наближення до розмітки 1.1 або 1.11, яка поділяє транспортні потоки протилежних або попутних напрямків;
Відповідно до ч. 1 ст. 122 КУпАП перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Джерела, які можуть бути доказами в справі про адміністративне правопорушення, наведені у статті 251 КУпАП.
Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) під час розгляду справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч. 2 та 3 ст. 283 КУпАП постанова по справі про адміністративне правопорушення повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення. Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
Згідно ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно положень ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 КАС України. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Жодних належних та допустимих доказів на підтвердження правомірності своїх дій щодо притягнення позивача до адміністративної відповідальності відповідачі суду не надали, доводи позивача, якими він заперечує постанову, не спростували.
Відповідачами не подано суду жодних доказів на підтвердження факту вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП.
За таких обставин, відповідачами не доведено в установленому порядку факт скоєння позивачем правопорушення, про яке зазначено в оскаржуваній постанові, а саме порушення п. 8.5.1 Правил дорожнього руху, що свідчить про необґрунтованість постанови про накладення адміністративного стягнення серії ЕНА № 01222869 від 11 січня 2024 року через відсутність в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, зокрема скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
В даному випадку належним захистом порушеного права позивача є скасування оскаржуваної постанови із закриттям справи про адміністративне правопорушення.
Відповідно до п. ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З огляду на викладене, беручи до уваги положення КАС України, суд доходить висновку про наявність достатніх правових підстав для стягнення на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Національної поліції у Волинській області судових витрат у розмірі 605 грн. 60 коп.
Керуючись ст.ст. 9, 19, 72-77, 241-246, 255, 286, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Позов ОСОБА_1 до старшого інспектора Відділення поліції № 1 Луцького районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Волинській області Бялковського Богдана Васильовича, Головного управління Національної поліції у Волинській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі - задовольнити.
Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №01222869 від 11 січня 2024, винесену відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 122 КУпАП скасувати, а справу про адміністративне правопорушення закрити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Національної поліції у Волинській області на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 605 (шістсот п'ять) грн. 60 коп.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .
Відповідач - старший інспектор Відділення поліції № 1 Луцького районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Волинській області Бялковський Богдан Васильович, місцезнаходження: вул. Винниченка, буд. 11, м. Луцьк.
Відповідач - Головне управління Національної поліції у Волинській області, місцезнаходження: вул. Винниченка, буд. 11, м. Луцьк, код ЄДРПОУ 40108604.
Повне судове рішення складене 12 березня 2024 року.
Суддя О.О. Першко