Справа № 567/481/24
12 березня 2024 року м. Острог
Острозький районний суд Рівненської області у складі:
головуючий суддя - ОСОБА_1
при секретарі - ОСОБА_2
розглянувши у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12024186170000021 по обвинуваченню ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , неодруженого, працюючого в ТОВ АВС Транс, громадянина України, відповідно до ст.89 КК України є таким, що немає судимості,
у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.309 КК України
встановив:
ОСОБА_3 , діючи умисно, незаконно, без мети збуту, для власного використання, всупереч вимогам Законів України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори», «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживання ними» та Порядку провадження діяльності, пов'язаної з обігом наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та контролю за їх обігом, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №589 від 03.06.2009, влітку 2023 року (більш точної дати та часу не встановлено), перебуваючи неподалік свого місця проживання по АДРЕСА_2 вирвав та таким шляхом придбав дикоростучу рослину коноплі у сухому вигляді, що містить у своєму складі наркотичний засіб «канабіс» та переніс до свого місця проживання, в подальшому подрібнив частини рослини коноплі, утворену речовину помістив до 3 паперових згортків та 1 полімерного пакета, зберігав в особистих речах та вживав шляхом куріння за допомогою пристроїв кустарного виробництва, тим самим незаконно придбав, виготовив та зберігав особливо небезпечний наркотичний засіб обіг якого заборонено - канабіс масою 50,987 г. (в перерахунку на висушену речовину) та особливо небезпечний наркотичний засіб обіг якого заборонено - екстракт канабісу масою 2,5889 г. (в перерахунку на висушену речовину) до моменту виявлення та вилучення їх працівниками поліції 31.01.2024 на пр-ті Незалежності м.Острог Рівненської області.
Частинами 2, 3 ст.381 КПК України визначено, що суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта за його відсутності. Спрощене провадження щодо кримінальних проступків здійснюється згідно із загальними правилами судового провадження, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням положень цього параграфа.
Обвинувачений ОСОБА_3 у присутності захисника ОСОБА_4 надав письмову заяву, відповідно до якої він беззаперечно визнав свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.309 КК України, згоден із встановленими досудовим розслідуванням обставинами та розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні, ознайомлений з обмеженнями права апеляційного оскарження вироку, передбаченими ч.2 ст.302 КПК України.
Крім того, в заяві ОСОБА_3 вказав, що його згода на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні без його участі є добровільною та висловленою без будь-якого примусу.
Оскільки прокурор клопотав про розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні без проведення судового засідання, без виклику учасників судового провадження і обвинувачений проти цього не заперечував, про що подав відповідну заяву, суд проводить судовий розгляд обвинувального акту у кримінальному провадженні №12024186170000021 по обвинуваченню ОСОБА_3 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.309 КК України у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, оскільки не вбачає підстав призначити розгляд у судовому засіданні та викликати учасників кримінального провадження.
За наведених обставин, вивчивши обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12024186170000021 та додані до нього матеріали, суд прийшов до висновку про доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.309 КК України, а саме у незаконному придбанні і зберіганні наркотичного засобу без мети збуту.
Відповідно до положень ст.50 КК України до особи, визнаної винною за вироком суду у вчиненні кримінального правопорушення застосовується покарання, яке є заходом примусу і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
Відповідно до ст.65 КК України, при призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Виходячи з засад співмірності, призначене покарання за своїм видом і розміром має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного. При виборі заходу примусу мають значення й повинні братися до уваги обставини, які його пом'якшують і обтяжують.
При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого та зокрема те, що відповідно до ст.12 КК України кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується ОСОБА_3 , є кримінальним проступком за вчинення якого передбачено альтернативу видів покарання.
Беручи до уваги особу обвинуваченого, суд враховує, що ОСОБА_3 перебуває під наглядом нарколога Ковельської центральної райполіклініки з приводу психічних та поведінкових розладів внаслідок вживання канабіоїдів з 11.07.2017, у лікаря-психіатра на обліку не перебуває, відповідно до ст.89 КК України судимості не має, є особою з інвалідністю з дитинства 2 групи.
Відповідно до ст.66 КК України, як пом'якшуючі покарання обставини суд враховує активне сприяння ОСОБА_3 розкриттю кримінального правопорушення та щире каяття.
В той же час, суд враховує, що обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_3 , відповідно до ст.67 КК України, не встановлено.
З урахуванням викладених обставин, характеру вчиненого кримінального правопорушення та особи обвинуваченого, суд приходить до висновку, що покарання обвинуваченому ОСОБА_3 слід призначити в межах санкції ч.1 ст.309 КК України у виді штрафу, яке буде відповідати не тільки тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, обставинам справи, але й особі обвинуваченого.
Таке покарання, на переконання суду, є справедливим і достатнім для виправлення ОСОБА_3 , попередження вчинення ним кримінальних правопорушень та відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягається до кримінальної відповідальності.
Підстав для обрання запобіжного заходу ОСОБА_3 судом не встановлено.
Відповідно до ч.1, 2 ст.122 КПК України, витрати, пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та експертів, несе сторона кримінального провадження, яка заявила клопотання про виклик свідків, залучила спеціаліста, перекладача чи експерта. Залучення стороною обвинувачення експертів спеціалізованих державних установ здійснюється за рахунок коштів, які цільовим призначенням виділяються цим установам з Державного бюджету України.
Згідно ч.2 ст.124 КПК України, у разі ухвалення обвинувального вироку, суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта. Витрати на проведення експертиз у даному кримінальному провадженні становлять 6815,52 грн., а відтак суд приходить до висновку про наявність фактичних та правових підстав для стягнення з обвинуваченого ОСОБА_3 витрат, пов'язаних з проведенням експертизи.
Вирішуючи питання про речові докази суд керується вимогами п.3 ч.9 ст.100 КПК України, згідно якої майно, що було предметом кримінального правопорушення, пов'язаного з незаконним обігом, та/або вилучене з обігу, передається відповідним установам або знищується.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.368-371, 373-374, 381-382 КПК України
засудив:
ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.309 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн.
Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави 6815,52 грн. витрат на проведення експертиз.
Речові докази у справі - канабіс масою 50,987 г. та екстракт канабісу масою 2,5889 г., які передано на зберігання до камери зберігання речових доказів ВП №3 Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області, після набрання вироком законної сили - знищити.
Відповідно до ч.4 ст.382 КПК України, копію вироку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.
На вирок учасниками кримінального провадження протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку, ухваленого за результатами спрощеного провадження, може бути подана апеляційна скарга до Рівненського апеляційного суду через Острозький районний суд Рівненської області з урахуванням особливостей, передбачених ст.394 КПК України, а саме: вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя Острозького районного судуОСОБА_1