Справа №949/455/24
07 березня 2024 року м.Дубровиця
Суддя Дубровицького районного суду Рівненської області Оборонова І.В., розглянувши об'єднані матеріали справи, які надійшли від відділення поліції №1 Сарненського РВП ГУНП в Рівненській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , непрацюючої, проживаючої по АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_1 , виданий 08 жовтня 2002 року Сарненським РВ УМВС України в Рівненській області, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ,
за ст. 173, ч.1 ст.173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
21 лютого 2024 року о 13-40 год. в загальному коридорі Дубровицької міської лікарні, що за адресою: АДРЕСА_2 , ОСОБА_1 вчинила дрібне хуліганство, а саме висловлювалася нецензурною лайкою та спричинила тілесні ушкодження ОСОБА_2 , а також висловлювала нецензурною лайкою та нанесла декілька ударів по обличчю ОСОБА_3 , не спричинивши їй тілесних ушкоджень, чим порушила громадський порядок та спокій громадян.
Окрім того, 29 лютого 2024 року о 09-00 год. за місцем проживання по АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 , умисно вчинила домашнє насильство, психологічного характеру по відношенню до свого чоловіка ОСОБА_4 , а саме ображала його нецензурними словами, внаслідок чого була завдана шкода його психічному здоров'ю.
Постановою Дубровицького районного суду Рівненської області від 07 березня 2024 року, адміністративні матеріали про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.173, ч.1 ст.173-2 КУпАП, об'єднані в одне провадження та присвоєно єдиний унікальний номер судової справи №949/456/24.
На розгляді справи в суді ОСОБА_1 свою вину визнала частково, пояснивши, що дійсно 21 лютого 2024 року в приміщенні Дубровицької міської лікарні у неї з ОСОБА_2 виник конфлікт, в ході якого вона нанесла їй тілесні ушкодження. При цьому, заперечила, що того дня в приміщенні Дубровицької міської лікарні, вона наносила тілесні ушкодження ОСОБА_3 . Також додала, що 29 лютого 2024 року вона не ображала свого чоловіка ОСОБА_4 нецензурними словами.
На розгляді справи в суді потерпіла ОСОБА_2 пояснила, що 21 лютого 2024 року вона з дочкою ОСОБА_3 вирішили провідати в лікарні ОСОБА_4 . Близько 13-ї год. коли вони знаходилися на зупинці громадського транспорту, поблизу КНП «Дубровицька МЛ», то на них почала кричати та ображати нецензурними словами ОСОБА_1 . Для того, щоб уникнути конфлікту, ОСОБА_2 з дочкою вирішили повернутися в приміщення лікарні, але за ними туди зайшла і ОСОБА_1 , де в коридорі почала кричати, ображати їх нецензурними словами, а потім схопила ОСОБА_2 за волосся та почали її бити по обличчі та в інші частини тіла, спричинивши їй тілесні ушкодження. Коли ОСОБА_1 вдалося відтягнути від ОСОБА_2 , то остання викликала працівників поліції. Згодом виявилося, що у ОСОБА_2 , окрім синців та подряпин на тілі, був перелом руки та пальців.
На розгляді справи в суді потерпіла ОСОБА_3 надала аналогічні пояснення, тим, які надала ОСОБА_2 додавши, що коли вона намагалася зупинити ОСОБА_1 від побиття її матері, то ОСОБА_1 декілька разів її також вдарила.
На розгляді справи в суді потерпілий ОСОБА_4 підтвердив, що 29 лютого 2024 року, за місцем проживання його дружина ОСОБА_1 ображала його нецензурними словами та била його.
В судовому засіданні свідок ОСОБА_5 пояснив, що 29 лютого 2024 року близько 09-ї год. ранку його батько ОСОБА_4 сварився з матір'ю ОСОБА_1 , під час чого, мати виражалася нецензурними словами.
Статтею 173 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність за дрібне хуліганство, тобто нецензурну лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Верховний Суд України у постанові від 04 жовтня 2012 року (справа № 5-17 кс 12) сформулював правову позицію, відповідно до якої громадський порядок слід розуміти як стан суспільних відносин, що виник, сформувався, змінюється та існує під впливом дії правових норм (значною мірою), моральних засад, звичаїв, етичних правил, традицій, інших позаюридичних чинників і знаходить свій вияв (відображається) у безпечності громадського спокою, охороні здоров'я, честі та гідності людини, її прав та свобод, зокрема, права на відпочинок, усталених правил співжиття, комунікації (спілкування), у поведінці в побуті, у повазі і ставленні членів спільноти один до одного тощо.
Посягання на ці відносини здійснюються в активній формі, в основному з ініціативи правопорушника або через використання незначного (нікчемного) приводу, як правило, відбуваються в публічних (громадських, людних) місцях, супроводжуються ненормативною (брутальною, нецензурною) лексикою та/або фізичним насильством, зокрема із використанням травмуючих властивостей таких предметів, як вогнепальна зброя, і призводять до заподіяння моральної та матеріальної шкоди.
Особливість мотиву хуліганства полягає у причинній зумовленості. Спонуки вчинити такі дії можуть бути різні. Поєднує їх те, що вони, здебільшого, позбавлені будь-якої необхідності, нерідко постають із бажання особи показати свою ніби вищість (винятковість), чи з розгнузданого самолюбства, пов'язаного з неповагою до особи, людської гідності, байдужим ставленням до законів і правил поведінки.
Диспозицією ч.1 ст.173-2 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі винесення такого припису.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» від 07 грудня 2017 року №2229-VIII домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Домашнє насильство - це один з різновидів насильства. Воно відрізняється від інших проявів (на вулиці, під час військових дій, під час конфлікту, в колективах тощо) тим, що коїться близькими один до одного людьми (родичами або членами сім'ї), які мають тісні стосунки - кровні, емоційні, шлюбні, інтимні, господарські та які пов'язані між собою. Таким чином, попередження та протидія домашньому насильству, а також надання допомоги постраждалим ускладняються саме тим, що це правопорушення стосується близьких людей.
З аналізу норм вказаних Законів вбачається, що домашнє насильство, яке охоплюється диспозицією ч.1 ст. 173-2 КУпАП, може мати місце тоді, коли будь-які діяння фізичного, психологічного чи економічного характеру тягнуть за собою можливість настання чи настання шкоди фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , потерпілих, свідка та перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 наявні ознаки адміністративних правопорушень, передбачених ст. 173, ч.1 ст.173-2 КУпАП, а її вину у вчиненні адміністративних правопорушень доведено повністю, що підтверджується письмовими доказами, які не були спростовані під час судового розгляду, зокрема: протоколами про адміністративні правопорушення серії ВАБ №942448 від 06 березня 2024 року, серії ВАБ №942447 від 06 березня 2024 року та серії ВАВ №986250 від 04 березня 2024 року; заявами та письмовими поясненнями потерпілих ОСОБА_2 , ОСОБА_4 та ОСОБА_3 ; рапортом від 21 лютого 2024 року.
Як вбачається із характеристики, виданої виконавчим комітетом Дубровицької міської ради, ОСОБА_1 за місцем проживання характеризується негативно.
Відповідно до ст.36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
Беручи до уваги те, що адміністративне правопорушення, передбачене ст.173 КУпАП з числа вчинених ОСОБА_1 є більш серйозним, стягнення з неї буде накладатись саме за нею, тобто в межах санкції, передбаченої ст.173 КУпАП.
Отже, враховуючи зазначені обставини справи, суд приходить до висновку, що для виправлення ОСОБА_1 , а також з метою її виховання в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень, буде доречним застосувати, щодо неї адміністративне стягнення у виді штрафу, оскільки таке стягнення повністю досягне мети його застосування.
Відповідно до вимог ст.40-1 КУпАП України, особою, на яку накладено адміністративне стягнення, сплачується судовий збір.
Керуючись ст.ст. 40-1, 284, 287, 294 КУпАП,
ОСОБА_1 за ст. 173, ч.1 ст.173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення притягнути до адміністративної відповідальності та накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 119,00 грн. (сто дев'ятнадцять гривень).
Реквізити для оплати штрафу: -
- отримувач коштів ГУК у Рівн.обл/Дубров.міс.тг/ 21081100;
- код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38012494;
- банк отримувача (Казначейство ЕАП);
- рахунок отримувача: UA958999980313090106000017511;
- код класифікації доходів бюджету: 21081100.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави в особі Державної судової адміністрації України судовий збір в розмірі 605,60 грн. (шістсот п'ять гривень 60 коп.) грн.
Реквізити для оплати судового збору:
- отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106;
- код за ЄДРПОУ: 37993783;
- банк отримувача: Казначейство України (ЕАП):
- код банку отримувача 899998;
- рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001;
- код класифікації доходів бюджету: 22030106.
Штраф має бути сплачений порушницею не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення їй постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушниці стягується подвійний розмір штрафу, тобто 238,00 грн. (двісті тридцять вісім гривень).
Постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено особою, щодо якої її винесено, її захисником до Рівненського апеляційного суду через Дубровицький районний суд протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя: підпис
Виготовлено з автоматизованої системи документообігу суду
Суддя Дубровицького
районного суду Оборонова І.В.