Дата документу 11.03.2024Справа № 554/874/24
Провадження № 2/554/2990/2024
Іменем України
11 березня 2024 року м. Полтава
Октябрський районний суд м.Полтави в складі головуючого судді - Гольник Л.В.,
при секретарі - Михайленко К.О.,
за участю позивача - ОСОБА_1 ,
відповідача - ОСОБА_2 ,
третьої особи - ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Полтаві справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_4 , про стягнення аліментів на утримання повнолітньої доньки, яка продовжує навчання -
29.01.2024 року позивач звернулась з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої доньки на період навчання, в якій прохала стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі частки з усіх видів заробітку (доходу) щомісячно до досягнення дитиною двадцяти трьох років.
В обґрунтування позову позивачем зазначено, що сторони перебували в зареєстрованому шлюбі з 17.02.2006 року. Шлюб розірвано рішенням Октябрського районного суду м.Полтави від 03.10.2018 року.
Від шлюбу сторони мають доньку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає разом з позивачем та навчається на третьому курсі Полтавського базового медичного фахового коледжу, спеціалізація «Лікувальна справа», денна форма навчання на бюджетній основі.
Враховуючи те, що донька продовжує навчання та потребує допомоги, а вона не в змозі самостійно її надавати, позивач звернулась до суду з вказаним позовом.
Ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави від 31.01.2024 року відкрито спрощене позовне провадження.
У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та третя особа ОСОБА_4 підтримали позовні вимоги, просили їх задовольнити.
Відповідач ОСОБА_2 визнав повністю позовні вимоги.
Суд, заслухавши учасників, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши обставини справи, надавши належну правову оцінку доказам, суд вважає позов обґрунтованим та таким, що підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.
Судом встановлено, що сторони перебували в зареєстрованому шлюбі з 17.02.2006 року, який розірвано рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 03.10.2018 року.
Від шлюбу народилася дитина: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 .
ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 досягла повноліття.
Згідно з Довідкою №02-11/294 від 24.01.2024 року ОСОБА_4 навчається на третьому курсі Полтавського базового медичного фахового коледжу, відділення - лікувальна справа. Термін закінчення навчання до 30.06.2025 року.
Суд має виходити з необхідності забезпечення рівності не тільки прав, але й обов'язків батьків щодо догляду та матеріального забезпечення дитини. При вирішенні спору суд має врахувати положення ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства», за якою кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789 ХІІ (78912) від 27.02.1991 року та набула чинності для України 27.09.1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Конвенцією про права дитини передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
В Декларації прав дитини проголошено, що дитині законом та іншими заходами повинен бути забезпечений спеціальний захист та надані можливості та умови, які б дозволяли їй розвиватися фізично, розумово, морально, духовно та в соціальному відношенні здоровим та нормальним шляхом, що дитина повинна рости під піклуванням та відповідальністю своїх батьків та у будь-якому разі в атмосфері матеріальної забезпеченості, що суспільство та органи публічної влади повинні здійснювати особливе піклування про дитину, яка не має достатніх коштів для існування, що дитина за будь-яких обставин повинна бути серед тих, хто першим отримає захист та допомогу.
Батьки дитини мають рівні обов'язки з надання утримання дитині, оскільки згідно ч. 1 ст. 141 Сімейного кодексу України мати і батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини.
Відповідно до ст.199 СК України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.
Відповідно до роз'яснень, викладених у Постанові Пленуму Верховного суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» №3 від 15.05.2006 року обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.
У відповідності до вимог ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються зокрема письмовими доказами.
Відповідно до ч.1 ст.183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Оцінивши надані докази в сукупності, врахувавши матеріальне становище дитини, яка не працює, продовжує навчатися, утримається за рахунок матері, а також те, що батько є працездатним, визнав позовні вимоги, суд приходить до висновку, що аліменти на утримання повнолітньої доньки мають стягуватися у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходів) щомісячно.
Згідно із ч.1 ст. 191 СК України аліменти на утримання дитини присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.
Згідно із ч. 6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Враховуючи положення ч. 1 ст. 142 ЦПК України у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
У зв'язку з цим, з відповідача слід стягнути судовий збір у розмірі 50% судового збору, який підлягає сплаті упри подання даного позову.
Таким чином, з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі, що був встановлений вказаним Законом на період пред'явлення позову до суду, що становить 605,60 грн.
Згідно з п. 7 ч. 2 ст. 264, п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд вважає можливим допустити негайне виконання рішення у межах суми платежу за один місяць.
Керуючись ст. ст. 10, 12, 13, 81-89, 141, 259, 263-265, 430 ЦПК України, суд -
вирішив:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_4 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої доньки, яка продовжує навчання задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання повнолітньої доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходів), щомісячно, починаючи з 29.01.2024 і до закінчення навчання - 30.06 2025 року.
Стягнути ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 605,60 грн.
Рішення суду в частині стягнення аліментів за один місяць підлягає негайному виконанню.
Рішення суду може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, то зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Повний текст рішення складено 15 березня 2024 року.
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .
Третя особа: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .
Суддя Л.В.Гольник