Справа № 138/3570/23
Провадження № 2/542/213/24
11 березня 2024 року селище Нові Санжари
Суддя Новосанжарського районного суду Полтавської області Кашуба М.І., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до російської федерації в особі уряду російської федерації про відшкодування моральної та майнової шкоди, спричиненої військовою збройною агресією російської федерації проти України,-
ОСОБА_1 звернулась до Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області з позовом до російської федерації в особі уряду російської федерації про відшкодування моральної та майнової шкоди, спричиненої військовою збройною агресією російської федерації проти України.
Адресою свого місця проживання позивачка вказала: АДРЕСА_1 .
08.12.2023 ухвалою Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області вказану цивільну справу було передано за підсудністю до Полтавського районного суду Полтавської області, оскільки дана справа повинна розглядатися судом, на території юрисдикції якого зареєстрована позивачка як внутрішньо переміщена особа, а в матеріалах справи наявна довідка від 17.04.2022 № 1620-7000756959 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, зі змісту якої слідує, що фактичне місце проживання/перебування позивачки є адреса: АДРЕСА_2 .
У свою чергу, ухвалою Полтавського районного суду Полтавської області від 05.02.2024 вказану позовну заяву було передано на розгляд Новосанжарському районному суду Полтавської області, оскільки справа до Полтавського районного суду Полтавської області направлена помилково у зв'язку з тим, що с. Драбинівка Полтавського району Полтавської області територіально знаходиться під юрисдикцією Новосанжарського районного суду Полтавської області.
22 лютого 2024 року вказана справа надійшла до Новосанжарського районного суду Полтавської області.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.02.2024, вказана заява передана для розгляду судді Кашубі М.І.
Дослідивши подану позовну заяву з долученими матеріалами, суд дійшов до наступного висновку.
Відповідно до частини 17 статті 28 ЦПК України, позови про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб (в тому числі про відшкодування шкоди, завданої внаслідок обмеження у здійсненні права власності на нерухоме майно або його знищення, пошкодження) у зв'язку із збройною агресією російської федерації, збройним конфліктом, тимчасовою окупацією території України, надзвичайними ситуаціями природного чи техногенного характеру можуть пред'являтися також за місцем проживання чи перебування позивача.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про забезпечення прав і своб внутрішньо переміщених осіб» довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи засвідчує місце проживання внутрішньо переміщеної особи на період наявності підстав, зазначених у статті 1 цього Закону.
Стаття 1 вказаного нормативно-правового акту визначає, що внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.
Аналіз практики Верховного Суду свідчить про те, що з позовами до судів за місцем фактичного проживання/перебування можуть звертатися особи, які залишили або покинули своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації та стали на облік як ВПО. В свою чергу, особи, які не стали на облік як ВПО мають звертатись з позовами до судів, на яких була визначена територіальна підсудність судів, які залишаються в зоні бойових дій чи в окупації. Виняток - встановлення фактів народження, смерті, які відбулись на тимчасово окупованій території. Такі заяви подаються у будь-який місцевий суд загальної юрисдикції на території України.
За даними Єдиного державного демографічного реєстру № 466090 від 27.02.2024 громадянка ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 .
Відповідно до інформації Міністерства соціальної політики України, наданої на вимогу суду, ОСОБА_1 була зареєстрована та фактично проживала за адресою: АДРЕСА_3 , адресою для листування та місцем фактичного проживання є АДРЕСА_1 - з 02.04.2023.
Отже, місце проживання позивачки як внутрішньо переміщеної особи на день звернення до суду із даним позовом було зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 . Цю ж адресу вона вказала у позові як адресу свого місця проживання.
Тобто, позивачка проживає та зареєстрована на території, яка не відноситься до юрисдикції Новосанжарського районного суду Полтавської області.
Територіальна підсудність даної позовної заяви належить Могилів-Подільському міськрайонному суду Вінницької області, до якого позивачка звернулась з позовом за правилами ч. 17 ст. 28 ЦПК України.
Враховуючи вищевикладене, підстави для розгляду даної справи Новосанжарським районним судом Полтавської областівідсутні, до Новосанжарського районного суду Полтавської областісправу було направлено помилково.
Відповідно до статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до частин першої, другої статті 2 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданнями цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожен при вирішенні спору щодо його цивільних прав та обов'язків має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом.
Дотримання правил підсудності розгляду справи є однією із складових законності судового рішення. Розгляд справ з порушенням правил підсудності є грубим порушенням процесуального закону і підставою для скасування судового рішення.
У той же час, положення ч. 1 ст. 378 ЦПК України передбачають, що судове рішення, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю, якщо рішення прийнято судом з порушенням правил територіальної юрисдикції (підсудності).
За умов очевидності існування обставин розгляду справи з порушенням правил підсуднності та ухвалення за результатами такого розгляду рішення суду, яке підлягає скасуванню із зазначених підстав, порушення провадження у справі судом, який у розумінні положень Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод не є судом, встановленим законом, нівелює право учасників справи на справедливий судовий розгляд, визначене ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
У Постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.08.2019 року у справі № 855/364/19 зроблено висновок: «Розгляд судом предметно непідсудної йому справи може призвести до ухвалення незаконного рішення, обмежити право кожного на судовий захист належним судом, позбавити можливості скористатися правом на апеляційне чи касаційне оскарження рішення. Якщо суд першої інстанції помилково чи неправильно направив до суду тієї самої інстанції справу, яка за предметом спору, суб'єктним складом учасників, характером спірних правовідносин відноситься до його підсудності, а суд, якому була направлена справа (позовна заява), повернув її назад як направлену внаслідок порушення правил підсудності, то рішення суду, який повернув справу адресанту, не може розцінюватися як ознака спору щодо підсудності чи порушення заборони про передавання справ, встановленої статтею 30 КАС».
Хоча вказаний правовий висновок здійснено щодо норм КАС України, суд вважає доцільним дотримуватись його і у порядку цивільного судочинства, зважаючи на подібність норм КАС України та ЦПК України щодо недопустимості спору про підсудність.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Стаття 32 ЦПК України встановлює, що спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.
Враховуючи недопустимість порушення правил підсудності, а також той факт, що приймаючи до провадження вказану цивільну справу, суд, до якого направлено справу з порушенням правил підсудності, позбавляє учасників справи, зокрема, заявника, на розгляд справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом, не допускаючи спору про підсудність справ між судами, вважаю за необхідне повернути матеріали вказаної справи для розгляду до Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області, як помилково надіслані Новосанжарському районному суду Полтавської області.
Керуючись ст. 28, 31, 32 ЦПК України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до російської федерації в особі уряду російської федерації про відшкодування моральної та майнової шкоди, спричиненої військовою збройною агресією російської федерації проти України передати за підсудністю до Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області.
Відповідно до частини 2 статті 261 ЦПК України, ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Передачу справи на розгляд Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області за встановленою ЦПК України підсудністю, здійснити на підставі ухвали суду не пізніше п'яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги не пізніше п'яти днів після залишення її без задоволення.
Суддя Новосанжарського районного суду
Полтавської області Кашуба М. І.