Справа №534/571/24
Провадження №1-кс/534/121/24
11 березня 2024 року м. Горішні Плавні
Слідчий суддя Комсомольського міського суду Полтавської області ОСОБА_1 за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у закритому судовому засіданні в залі суду клопотання начальника Козельщинського відділу Глобинської окружної прокуратури ОСОБА_3 , про арешт тимчасово вилученого майна у кримінальному провадженні № 12024170520000165 від 08.03.2024 року за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України,
До Комсомольського міського суду Полтавської області звернувся Начальник Козельщинського відділу Глобинської окружної прокуратури ОСОБА_3 із клопотанням, в якому прохає суд, накласти арешт на речові доказипо кримінальному провадженню № 12024170520000165 від 08.03.2024, а саме: куртку чорного кольору, светр білого кольору, футболку сіро-чорного кольору, джинси синього кольору, кросівки чорного кольору, мобільний телефон «Nokia» imei НОМЕР_1 з мобільним номером НОМЕР_2 та мобільний телефон «Nomi» imei НОМЕР_3 / НОМЕР_4 з мобільним номером НОМЕР_5 - визначити місце зберігання речових доказів - камеру зберігання речових доказів відділу поліції № 2 Кременчуцького РУП ГУНП в Полтавській області, з метою позбавлення за ухвалою слідчого судді права на відчуження, розпорядження та користування майном.
Згідно із пред'явленим клопотанням, 07.03.2024 року, близько 22:00 години, ОСОБА_4 , перебував разом із своєю співмешканкою ОСОБА_5 , за місцем їх сумісного проживання, а саме у кімнаті житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . У цей час на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин між ними виник конфлікт, у ході якого у ОСОБА_4 з'явився злочинний умисел на заподіяння тяжких тілесних ушкоджень потерпілій ОСОБА_5 .
Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на заподіяння умисного тяжкого тілесного ушкодження, небезпечного для життя в момент заподіяння, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, ОСОБА_4 , умисно наніс декілька ударів тупим предметом, в область голови ОСОБА_5 , чим спричинив останній тілесні ушкодження, у вигляді: аспірації кров'ю та перелому кісток носу, внаслідок чого, потерпіла ОСОБА_5 померла.
Таким чином, своїми умисними діями, які виразились в умисному тяжкому тілесному ушкодженні, що спричинило смерть потерпілого, ОСОБА_4 , підозрюється у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України.
08.03.2024 року о 12:59 годині, за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку ст. 208 КПК України, було затримано ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в ході чого було вилучено куртку чорного кольору, светр білого кольору, футболку сіро-чорного кольору, джинси синього кольору, кросівки чорного кольору, мобільний телефон «Nokia» imei НОМЕР_1 з мобільним номером НОМЕР_2 та мобільний телефон «Nomi» imei НОМЕР_3 / НОМЕР_4 з мобільним номером НОМЕР_5 .
Куртку чорного кольору, светр білого кольору, футболку сіро-чорного кольору, джинси синього кольору, кросівки чорного кольору, мобільний телефон «Nokia» imei НОМЕР_1 з мобільним номером НОМЕР_2 та мобільний телефон «Nomi» imei НОМЕР_3 / НОМЕР_4 з мобільним номером НОМЕР_5 - визнано речовим доказом, та направлено на зберігання до камери зберігання речових доказів відділу поліції № 2 Кременчуцького РУП ГУНП в Полтавській області, до вирішення справи по суті.
Вказане повідомлення про кримінальне правопорушення внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024170520000165 від 08.03.2024 року за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України.
Прокурор у судове засідання не з'явився про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином, направив до суду заяву про розгляд клопотання без його участі та просив суд його задовольнити.
Дослідивши матеріали внесеного клопотання, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, дійшов наступних висновків.
Згідно із вимогами ч. 5 ст. 171 КПК України, клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути повернуто особі, у якої його було вилучено.
Відповідно до ст. 132 КК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.
У відповідності до вимог ст.167 КПК України, тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони:
1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди ;
2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення;
3) є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом;
4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.
Тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.
Згідно ст.168 КПК України, вилучені в ході огляду речі є тимчасово вилученим майном, на яке, у відповідності до ст.171 КПК України, може бути накладено арешт з метою його подальшого використання під час проведення експертних досліджень та слідчих дій, унеможливлення втрати слідів злочину.
Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Крім того, стаття 170 КПК України передбачає, що арешт майна допускається, зокрема, з метою забезпечення збереження речових доказів та в такому випадку арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у частині першій статті 98 цього Кодексу, у якій наведено визначення речових доказів, якими є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Статтею 173 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 31) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
За таких обставин, враховуючи те, що майно, відповідає критеріям ст. 98 КПК України, могло зберегти на собі сліди вчиненого кримінального правопорушення і не застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, може в подальшому перешкодити кримінальному провадженню, слідчий суддя вважає за необхідне клопотання прокурора задовольнити та накласти арешт на зазначене майно.
Керуючись ст.ст.98,170,171 КПК України, слідчий суддя
Клопотання начальника Козельщинського відділу Глобинської окружної прокуратури ОСОБА_3 , про арешт тимчасово вилученого майна у кримінальному провадженні № 12024170520000165 від 08.03.2024 року за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України - задовольнити повністю.
Накласти арешт на речові доказипо кримінальному провадженню № 12024170520000165 від 08.03.2024, а саме: куртку чорного кольору, светр білого кольору, футболку сіро-чорного кольору, джинси синього кольору, кросівки чорного кольору, мобільний телефон «Nokia» imei НОМЕР_1 з мобільним номером НОМЕР_2 та мобільний телефон «Nomi» imei НОМЕР_3 / НОМЕР_4 з мобільним номером НОМЕР_5 - визначити місце зберігання речових доказів - камеру зберігання речових доказів відділу поліції № 2 Кременчуцького РУП ГУНП в Полтавській області.
Роз'яснити учасникам розгляду судового провадження на звернення із клопотанням про скасування арешту майна, в порядку ст.174 КПК України.
Копію ухвали вручити учасникам судового розгляду.
Ухвала про арешт майна виконується негайно прокурором.
Ухвала може бути оскаржена протягом 5 (п'яти) діб з дня її оголошення, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Полтавського апеляційного суду.
Слідчий суддя В'ячеслав МОРОЗОВ