Яготинський районний суд Київської області
Справа № 382/1097/22
Провадження № 2/382/34/24
11 березня 2024 року Яготинський районний суд Київської області
у складі:
судді Савчака С.П.,
секретар судового засідання Купрієнко В.В.,
за участі:
позивача ОСОБА_1 ,
представника позивача ОСОБА_2 ,
представника відповідача
(в режимі відеоконференції) ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засiданнi в м. Яготин Бориспільського району Київської області в порядку загального позовного провадження цивiльну справу за позовною заявою ОСОБА_1 підписаною представником ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про збільшення частки у спільному майні подружжя, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом (зі зменшенням позовних вимог) до ОСОБА_4 за якою просить припинити право спільної сумісної власності та збільшити його частку в спільному майні - праві власності на:
- житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами за номером АДРЕСА_1 з 50 % (1/2 частини) до 75 % (3/4 частини), що в вартісному виразі становить 499 575,00 грн., тим самим зменшивши частку ОСОБА_4 в цьому майні з 50 % (1/2 частини) до 25 % (1/4 частини), що в вартісному виразі становить 166 525,00 грн.;
- житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами за номером АДРЕСА_1 з 50 % (1/2 частини) до 73 % (73/100 частини), що в вартісному виразі становить 511 819,00 грн., тим самим зменшивши частку ОСОБА_4 в цьому майні з 50 % (1/2 частини) до 27 %, що в вартісному виразі становить 152 881,00 грн.
Позовні вимоги обгрунтовані тим, що сторони з 06.06.2009 по 24.06.2020 р. перебували в зареєстрованому шлюбі, з жовтня 2017 року сторони шлюбні відносини не підтримували, проживали окремо. З метою примирення та можливого збереження сім'ї 10 серпня 2018 року ОСОБА_1 за власні кошти було придбано вказані два житлові будинки, які за його власним рішенням було нотаріально оформлено на ОСОБА_4 , як на покупця. 24.06.2020 року шлюб між сторонами було розірвано.
Вартість житлового будинку за номером АДРЕСА_1 відповідно до висновку від 04.06.2018 року на час придбання становила 44 763,51 грн.
Вартість житлового будинку за номером АДРЕСА_1 відповідно до висновку від 04.06.2018 року на час придбання становила 69 947,65 грн.
Придбаваючи житлові будинки сторони керувалися тим, що згодом, після того, як позивач виконає необхідні ремонтні роботи в будинках, в результаті яких буде значно поліпшений стан, сторони їх продадуть, а отримані від продажу кошти направлять на розвиток здібностей та навчання їх сина.
Узгодивши з відповідачкою питання щодо необхідності проведення капітальних ремонтів у придбаних будинках позивач у період з липня 2020 року по жовтень 2021 року за власний кошт та власними зусиллями здійснив поліпшення обох житлових будинків.
Вартість поліпшень в буд. 62 а становить 449 149,51 грн. з яких вартість робіт - 223 081,26 грн., вартість використаних матеріалів - 226 068,25 грн.
Вартість поліпшень в буд. 64 становить 407 380,57 грн. з яких вартість робіт - 177 912,94 грн., вартість використаних матеріалів - 229 467,57 грн.
Внаслідок збільшення вартості спільного нерухомого майна у період після розірвання шлюбу за рахунок здійснених ОСОБА_1 за погодженням з ОСОБА_4 за власний кошт та власними зусиллями поліпшення житлових будинків його частка у спільному нерухомому майні збільшилася на цю вартість поліпшень.
За відзивом на позовну заяву позовні вимоги не визнані, оскільки житлові будинки було придбано сторонами під час перебування в шлюбі, після розірвання шлюбу, що мало місце 24.06.2020 року відповідачка проживає в м. Києві та жодних домовленостей про поліпшення житлових будинків між сторонами не було, більше того, як стверджує позивач за його кошти та його зусиллями - не було. Відповідачці не відомо про теперішній технічний стан будинків, згод на поліпшення будинків вона не надавала. Якщо поліпшення і були, то вони здійснювалися виключно з власної ініціативи позивача.
Долучені позивачем розрахунки вартості поліпшення житлових будинків жодним чином не підтверджують понесених ним витрат. Товарні чеки не є належними та допустими доказами, оскільки відсутні відповідні розрахункові (касові) чеки про оплату таких матеріалів. Вони не можуть свідчити про те, що вказані у них матеріали та кошти вкладалися саме у ремонт даних об'єктів нерухомого майна, оскільки позивач є підприємцем і займається будівельним бізнесом.
Твердження позивача про те, що ним здійснювалися великі затрати на проведення ремонтних робіт у будинках є недоведеним з урахуванням того, що ним не долучено жодних доказів: фотографій, експертних висновків та інших документів, які б підтвердили фактичне поліпшення житлових будинків.
Ухвалою суду 31.10.2022 року відкрито загальне позовне провадження у справі та призначено підготовче судове засідання. Ухвалою суду від 02.01.2023 року закрито підготовче провадження, призначено справу до судового розгляду, визнано причину неподання відзиву поважною, прийнято відзив, задоволено клопотання про виклик свідків та призначення судової будівельно-технічної та оціночна-будівельної експертизи, відмовлено в задоволенні клопотань про зупинення провадження у справі. Ухвалою суду від 05.05.2023 року задоволено клопотання про заміну експертної установи. Ухвалою суду від 26.06.2023 року клопотання судового експерта задоволено, витребувано у позивача документи та зупинене провадження у справі. Ухвалою суду від 09.10.2023 року поновлено провадження у справі.
Заслухавши пояснення учасників та дослідивши докази у справі суд встановив.
Сторони з 06.06.2009 року до 05.08.2020 року перебували у шлюбі, який було розірвано за позовом ОСОБА_4 за рішенням Яготинського районного суду Київської області від 24.06.2020 року у справі № 382/863/19, яке набрало законної сили 06.08.2020 року.
10.08.2018 року ОСОБА_4 було придбано за 44 763,51 грн. житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами за номером АДРЕСА_1 . Вартість будинку відповідно до висновку ТОВ «Інео плюс» від 04.06.2018 року становила 44 763,51 грн. Житловий будинок є цегляним літ. А-1 загальною площею 76,40 кв.м., житловою площею 35,50 кв.м., та має надвірні будівлі та споруди: а - прибудову, Б - сарай, № 1 - колодязь (1/2).
10.08.2018 року ОСОБА_4 було придбано за 69 947,65 грн. житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами за номером АДРЕСА_1 . Вартість будинку відповідно до висновку ТОВ «Інео плюс» від 04.06.2018 року становила 69 947,65 грн. Житловий будинок є глиноочеретяним обкладений цеглою літ. А-1 загальною площею 79,40 кв.м., житловою площею 55,70 кв.м., та має надвірні будівлі та споруди: а - прибудову, Б - сарай, В - сарай, Д - сарай, № 3 - колодязь (1/2).
Рішенням Яготинського районного суду Київської області від 16.03.2023 року у справі № 382/305/22, яке набрало законної сили 19.09.2023 року житлові будинки з господарськими будівлями і спорудами за номерами АДРЕСА_2 визнано спільним майном подружжя - ОСОБА_4 , ОСОБА_1 та в порядку поділу визнано право власності по 1/2 частині в будинках за кожним з них.
За показаннями допитаного, за його згодою, в судовому засіданні 23.03.2023 року ОСОБА_1 він перебував у шлюбі з ОСОБА_4 більше десяти років та від шлюбу мають одну дитину. Відносини у них з дружиною погіршилися за три роки до подання нею першої заяви про розлучення. На момент придбання будинків вони були у шлюбі, але проживали окремо. Два придбані будинки спочатку були одним домоволодінням по АДРЕСА_3 , а потім були поділені на окремі об'єкти нерухомості під номерами - 64 та АДРЕСА_1 . Потім дружина повернулася, вони примирилися та нею було відкликано заяву про розлучення.
Будинки було вирішено придбати для їх ремонту (приведення до певного стану) та продажу з метою майбутнього навчання сина, тобто шляхом акумуляції коштів. З метою економії витрат на сплату збільшеного податку щодо другої нерухомості протягом року було вирішено оформити один будинок на дружину, а інший на нього. Через наявність у нього штрафу за перевищення швидкості та приїзду продавців з Харкова будинки були оформлені на дружину.
Будинки були в поганому стані, не було паркану, було звалище та зарослі чагарників. Було здійснено прибирання/вичищення території. Після цього, його дружина знову подала на розлучення. Через 2-3 місяці після розлучення він почав здійснювати ремонті роботи в будинку. Будинки потребували косметичного ремонту, відмостки, проведення водопостачання, здійснення санвузлів, вставлення вікон та дверей, ремонт даху, здійснення опалення, встановлення паркану. Здійснення основної частини робіт він погоджував з дружиною - вимостку, копання траншеї, паркану, опалення, водовідвідної системи, вставляння вікон. Відповідачка була згодна на їх здійснення зазначаючи про свою згоду при свідках під час розмов по телефону, в тому числі у присутності сусідки щодо спорудження спільного паркану та під час його особистих зустрічей з нею. Вона була згодна на здійснення ним цих робіт, але не була згодна вкладати свої кошти в них. Жодних робіт вона не здійснювала та кошти не вкладала. Письмових погоджень на проведення робіт вона йому не надавала. Роботи він проводив приблизно з кінця 2021 та більшу частину 2022 років. Після 9-12 місяців проведення робіт він призупинив їх, оскільки дружина відмовилася продати будинок АДРЕСА_3 покупцю та вкласти кошти в придбання квартири синові в Києві.
Ним було вкладено в ремонт приблизно 600 тис. грн, 500 тис. з яких підтверджено документами, чеками. Проведення робіт на іншу частину він не може документально підтвердити. Для проведення частини робіт ним наймалися будівельники, яким він сплачував зі своїх коштів, але документального підтвердження цьому не має.
За показаннями допитаної в судовому засідання 23.03.2023 року свідка ОСОБА_5 вона живе в будинку АДРЕСА_4 . По сусідству з нею за № 64 знаходяться два будинки, які були занедбані, земельна ділянка була в чагарниках. В 2018 році ОСОБА_6 купив будинки та почав їх відбудову, розчищення чагарників, завезення будматеріалів, залучалися будівельники. Позивач пиляв, корчував дерева, заливав цоколь, вставляв пластикові вікна, один з будинків «обтягнув шубою», зробив терасу (навіс), поставив паркан та «дуже багаті» ворота. Вона це особисто бачила зі свого будинку. В одному з будинків вона була та бачила, що були зроблені стіни, стеля, ламінат, поставлена душова кабінка, тобто зроблено сучасний ремонт. В іншому будинку до продажу не було підлоги та не був до нього підведений газ. У дворі були пориті канали для води. Сміття вивозилося машинами. Позивача повна постійно бачила біля будинків. ОСОБА_4 вона не знає та її не бачила. У неї з ОСОБА_6 виникло питання будівництва паркану між дворами та він при ній зателефонував ОСОБА_7 . На гучному зв'язку ОСОБА_7 відповіла, про те, що він вирішує ці питання. Вона це зрозуміла, як довіру та дозвіл на будівництво паркану. По телефону відповідала жінка, бо голос був жіночий.
За показаннями допитаної в судовому засідання 25.04.2023 року свідка ОСОБА_8 вона зі своєю сім'єю наймає у ОСОБА_6 буд. АДРЕСА_1 . В 2020 році їх сім'я, вона з чоловіком та двома дітьми шукали житло. Її чоловік знав ОСОБА_9 та вони йому зателефонували. Подивившись будинок, вони запитали у ОСОБА_9 чи можна зробити ремонт хоча б у дв ох кімнатах. Він відповів, що треба запитати у дружини. Через деякий час вони знову зустрілися, ОСОБА_9 на гучному зв'язку подзвонив жінці на ім'я ОСОБА_7 та сказав про те, що люди хочуть заїхати та просять зробити ремонт, на що вона відповіла, щоб робив сам вона нічого давати не буде. Після цього, через два-три тижні вони заїхали до будинку. В будинку в двох кімнатах були поклеєні шпалери, натягнуті натяжні стелі. В трьох кімнатах та веранді був покладений ламінат. Був зроблений душ, туалет та раковина. Стояв новий паркан. До будинку був підведений газ, водопровід. При ній ОСОБА_9 запінював вікна в будинку. Також, ним добудовувалася інша хата, були хлопці, які допомагали ОСОБА_9 . Які саме роботи робив ОСОБА_9 особисто вона не бачила. ОСОБА_7 бачила один раз. Вона приїжджала начебто з адвокатом та здійснювали фотографування. Сергію свідок сказала про це та він не заперечував щодо фотографування.
За видатковою накладною та товарними чеками (а.с. 114 - 121 том 1) вартість придбаних будівельних матеріалів на ремонт/поліпшення житлового будинку за номером АДРЕСА_1 становить 263 027,97 грн. За розрахунком вартості поліпшень вказаного будинку за період липень 2020 - жовтень 2021 року вартість робіт, матеріалів, устаткування становить 449 149,51 грн., з яких: - робота становить 223 081,26 грн.; - матеріали та устаткування 226 068,25 грн.
За видатковою накладною, фіскальним чеком та товарними чеками (а.с. 130 - 135 том 1) вартість придбаних будівельних матеріалів на ремонт/поліпшення житлового будинку за номером АДРЕСА_1 становить 270 758,56 грн. За розрахунком вартості поліпшень вказаного будинку за період липень 2020 - жовтень 2021 року вартість робіт, матеріалів, устаткування становить 407 380,57 грн., з яких: - робота становить 177 912,94 грн.; - матеріали та устаткування 229 467,63 грн.
Згідно висновку експерта ТОВ «Київський експертно-дослідний центр» Комашко Р.В. № 15369 від 20.09.2023 року:
- ймовірна вартість фактично виконаних у період з липня 2020 - жовтень 2021 р. робіт з будівництва (ремонту, реконструкції) житлового будинку за номером АДРЕСА_1 становить 431 223,60 грн;
- ймовірна вартість фактично виконаних у період з липня 2020 - жовтень 2021 р. робіт з будівництва (ремонту, реконструкції) житлового будинку за номером АДРЕСА_1 становить 338 185,20 грн;
- фактично виконані у період з липня 2020 - жовтень 2021 р. роботи з будівництва (ремонту, реконструкції) житлових будинків за номером АДРЕСА_1 , АДРЕСА_1 покращили технічний стан об'єкту та його первісні характеристики, які погіршилися внаслідок природнього фізичного зносу. Дані покращення вплинули на інвестиційну привабливість потенційного покупця та відповідно збільшили вартість будівель. Вказані будівельні роботи та використані матеріали, фізично неможливо відокремити від приміщень без зменшення ринкової вартості будівель та матеріалів;
- ринкова вартість житлового будинку, господарських будівель та споруд АДРЕСА_1 , без врахування здійснених поліпшень станом на день складання висновку, із заокругленням становить 334 100,00 грн;
- ринкова вартість житлового будинку, господарських будівель та споруд АДРЕСА_1 , із врахування здійснених поліпшень станом на день складання висновку, із заокругленням становить 666 100,00 грн;
- ринкова вартість житлового будинку, господарських будівель та споруд АДРЕСА_1 , без врахування здійснених поліпшень станом на день складання висновку, із заокругленням становить 307 500,00 грн;
- ринкова вартість житлового будинку, господарських будівель та споруд АДРЕСА_1 , із врахування здійснених поліпшень станом на день складання висновку, із заокругленням становить 664 700,00 грн;
- частка невід'ємних поліпшень, які виконанні у період липень 2020 - жовтень 2021 років з будівництва (ремонту/реконструкції) у вартості в житловому будинку з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 - 1/2 (332 000/666 100);
- частка невід'ємних поліпшень, які виконанні у період липень 2020 - жовтень 2021 років з будівництва (ремонту/реконструкції) у вартості в житловому будинку з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 - 54/100 частки (357 200/664 700).
Відповідно до ч. 1 ст. 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).
Відповідно до ч. 1 ст. 63 СК України дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.
Відповідно до ч. 1 ст. 64 СК України дружина та чоловік мають право на укладення між собою усіх договорів, які не заборонені законом, як щодо майна, що є їхньою особистою приватною власністю, так і щодо майна, яке є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Відповідно до ст. 65 СК України дружина, чоловік розпоряджаються майном, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, за взаємною згодою. При укладенні договорів одним із подружжя вважається, що він діє за згодою другого з подружжя. Дружина, чоловік має право на звернення до суду з позовом про визнання договору недійсним як такого, що укладений другим із подружжя без її, його згоди, якщо цей договір виходить за межі дрібного побутового. Для укладення одним із подружжя договорів, які потребують нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, а також договорів стосовно цінного майна, згода другого з подружжя має бути подана письмово. Згода на укладення договору, який потребує нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, має бути нотаріально засвідчена. Договір, укладений одним із подружжя в інтересах сім'ї, створює обов'язки для другого з подружжя, якщо майно, одержане за договором, використане в інтересах сім'ї.
Відповідно до ч. 1 ст. 66 СК України подружжя має право домовитися між собою про порядок користування майном, що йому належить на праві спільної сумісної власності.
Відповідно до ч. 1 ст. 67 СК України дружина, чоловік мають право укласти з іншою особою договір купівлі-продажу, міни, дарування, довічного утримання (догляду), застави щодо своєї частки у праві спільної сумісної власності подружжя лише після її визначення та виділу в натурі або визначення порядку користування майном.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 68 СК України розірвання шлюбу не припиняє права спільної сумісної власності на майно, набуте за час шлюбу. Розпоряджання майном, що є об'єктом права спільної сумісної власності, після розірвання шлюбу здійснюється співвласниками виключно за взаємною згодою, відповідно до Цивільного кодексу України.
Відповідно до ч. 1, 2, 3 ст. 70 СК України у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором. При вирішенні спору про поділ майна суд може відступити від засади рівності часток подружжя за обставин, що мають істотне значення, зокрема якщо один із них не дбав про матеріальне забезпечення сім'ї, ухилявся від участі в утриманні дитини (дітей), приховав, знищив чи пошкодив спільне майно, витрачав його на шкоду інтересам сім'ї. За рішенням суду частка майна дружини, чоловіка може бути збільшена, якщо з нею, ним проживають діти, а також непрацездатні повнолітні син, дочка, за умови, що розмір аліментів, які вони одержують, недостатній для забезпечення їхнього фізичного, духовного розвитку та лікування.
Відповідно до ч. 1, 3, 4 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Одностороннім правочином є дія однієї сторони, яка може бути представлена однією або кількома особами. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 208 ЦК України у письмовій формі належить вчиняти правочини фізичних осіб між собою на суму, що перевищує у двадцять і більше разів розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.
Відповідно до ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 218 ЦК України недодержання сторонами письмової форми правочину, яка встановлена законом, не має наслідком його недійсність, крім випадків, встановлених законом. Заперечення однією із сторін факту вчинення правочину або оспорювання окремих його частин може доводитися письмовими доказами, засобами аудіо-, відеозапису та іншими доказами. Рішення суду не може ґрунтуватися на свідченнях свідків.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 368 ЦК України спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю. Майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 369 ЦК України співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними. Розпоряджання майном, що є у спільній сумісній власності, здійснюється за згодою всіх співвласників, якщо інше не встановлено законом. У разі вчинення одним із співвласників правочину щодо розпорядження спільним майном вважається, що він вчинений за згодою всіх співвласників, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою.
Відповідно до ч. 1, 2, 3 ст. 372 ЦК України майно, що є у спільній сумісній власності, може бути поділене між співвласниками за домовленістю між ними, крім випадків, установлених законом. У разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом. За рішенням суду частка співвласника може бути збільшена або зменшена з урахуванням обставин, які мають істотне значення. У разі поділу майна між співвласниками право спільної сумісної власності на нього припиняється.
Відповідно до ч. 1, 3, 4 ст. 357 ЦК України частки у праві спільної часткової власності вважаються рівними, якщо інше не встановлено за домовленістю співвласників або законом. Співвласник має право на відповідне збільшення своєї частки у праві спільної часткової власності, якщо поліпшення спільного майна, які не можна відокремити, зроблені ним своїм коштом за згодою всіх співвласників, з додержанням встановленого порядку використання спільного майна. Співвласник житлового будинку, іншої будівлі, споруди може зробити у встановленому законом порядку за свій рахунок добудову (прибудову) без згоди інших співвласників, якщо це не порушує їхніх прав. Така добудова (прибудова) є власністю співвласника, який її зробив, і не змінює розміру часток співвласників у праві спільної часткової власності.
Відповідно до п. 12 Пленуму Верховного Суду України від 04.10.1991 року № 7 «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок» при розгляді спорів між учасниками спільної часткової власності на жилий будинок про зміну часток суди повинні враховувати, що такі вимоги можуть бути задоволені, якщо учасник спільної власності збільшить в ньому за свій рахунок корисну площу будинку (жилих і підсобних його приміщень) шляхом прибудови, надбудови або перебудови, проведеної з дозволу виконкому місцевої Ради і за згодою решти учасників спільної власності.
Спорудження господарських будівель (сараїв, гаражів тощо) не є підставою для збільшення встановленого раніше розміру частки в праві власності на будинок.
Суд вважає, що ОСОБА_1 належними, допустимими та достовірними доказами в їх сукупності з врахуванням принципу вірогідності/достатності доведено обставини того, що ним здійснено за рахунок власних коштів поліпшення (ремонт/реконструкцію) житлових будинків АДРЕСА_1 , АДРЕСА_1 , які є невід'ємними поліпшеннями та їх частка в вартості становить відповідно 1/2 та 54/100 часток.
Посилання представника відповідачки про те, що позивачем не доведено факту понесення ним витрат саме в ремонт/поліпшення вказаних будинків суд не приймає до уваги та відноситься до них критично, оскільки вони спростовуються письмовими доказами (видатковими накладними, товарними чеками), показаннями позивача, свідків про здійснення ремонтних робіт та висновком експерта. Представником відповідачки та відповідачкою не надано жодного доказу на спростування фактів здійснення позивачем ремонту/поліпшень будинків.
Одночасно при вирішенні спору між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 суд відповідно до вимог ч. 4 ст. 263 ЦПК України враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, які викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.05.2021 року у справі № 461/9578/15-ц, а саме:
43. Надання особою юридично значущої згоди чи відмова в наданні такої згоди є одностороннім правочином відповідної особи, який згідно із законом створює правові наслідки не тільки для особи, яка його вчиняє, а й для інших осіб (абзац третій частини третьої статті 202 ЦК України). Тому надання особою юридично значущої згоди чи відмова в наданні такої згоди підпорядковується всім правилам щодо вчинення правочинів, зокрема, щодо їх форми, а також правилам про умови дійсності правочинів та підстави їх недійсності.
44. Ключовим аргументом на користь визнання згоди-дозволу одностороннім правочином є відповідність цієї дії ознакам, закріпленим у частині першій статті 202 ЦК України, адже вона спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Динаміка відповідних правовідносин при цьому полягає в тому, що надання згоди-дозволу переводить право її адресата вчинити відповідну дію з потенційного в реальний стан, а відмова в наданні такої згоди створює абсолютну перешкоду на шляху накопичення необхідного юридичного складу й таким чином практично позбавляє особу права вчинити відповідну дію.
45. Водночас потрібно враховувати, що договір як двосторонній чи багатосторонній правочин за жодних умов не може розглядатись як сума односторонніх правочинів його сторін, адже значення договору закон надає лише погодженій волі двох чи більше сторін (частина третя статті 202, частина перша статті 626 ЦК України). Так, якщо закон надає юридичне значення саме домовленості осіб, то йдеться про договір, якщо ж певні правові наслідки виникають за законом внаслідок дії лише однієї особи, то йдеться про односторонній правочин.
46. Характерною особливістю згоди-дозволу є те, що особа, яка вправі її надати чи відмовити в її наданні, не стає учасником правовідносин, що виникають внаслідок вчинення адресатом дозволу відповідних дій.
Співвласники майна (спільної сумісної, спільної часткової власності) здійснюють розпорядження спільним майном за згодою. Співвласник має право на відповідне збільшення своєї частки у праві спільної часткової власності, якщо поліпшення спільного майна, які не можна відокремити, зроблені ним своїм коштом за згодою всіх співвласників, з додержанням встановленого порядку використання спільного майна.
Отже, згода інших співвласників на поліпшення спільного майна одним із співвласників є одностороннім правочином. Наявність такої згоди надає право співвласнику, який здійснює невід'ємні поліпшення на відповідне збільшення своєї частки у майні. Відсутність згоди інших співвласників не призводить до такого наслідку, як збільшення частки у спільному майні. Вказана згода має бути висловлена в письмовій формі у випадку здійснення поліпшень на суму, яка визначена законодавством.
Вартість невід'ємних поліпшень в житловому будинку АДРЕСА_1 становить 332 000 грн.
Вартість невід'ємних поліпшень в житловому будинку АДРЕСА_1 становить 357 200 грн.
Ймовірна вартість фактично виконаних у період з липня 2020 - жовтень 2021 р. робіт з будівництва (ремонту, реконструкції) житлового будинку за номером АДРЕСА_1 становить 431 223,60 грн.
Ймовірна вартість фактично виконаних у період з липня 2020 - жовтень 2021 р. робіт з будівництва (ремонту, реконструкції) житлового будинку за номером АДРЕСА_1 становить 338 185,20 грн.
З урахуванням того, що вартість виконаних робіт, які були здійсненні ОСОБА_1 у спільному майні, вказаних вище житлових будинках, на суму, яка перевищу 340 грн., а тому він мав отримати від ОСОБА_4 письмову згоду на поліпшення їх спільного майна (житлових будинків), оскільки отримання згоди (правочину) в письмовій формі вимагається відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 208 ЦК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Відповідно до ч. 2 ст. 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Отже, факт надання ОСОБА_4 згоди ОСОБА_1 на ремонт/поліпшення їх будинків має бути зафіксований в письмовій формі в одному або кількох документах (обміном документами, листами, телеграмами, за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного зв'язку) з зазначенням обсягу та переліку робіт, оскільки вона має враховувати, що при згоді на це її частка відповідно до законодавства у спільній власності може бути зменшена. Вона має оцінити та зрозуміти саме на що вона надає згоду через суттєві юридичні наслідки цього, оскільки співвласник, який здійснює такі поліпшення може їх змінити та збільшити їх обсяг, перелік та вартість.
Крім того, суд критично відноситься щодо підтвердження факту надання згоди ОСОБА_4 на здійснення ремонту будинків показаннями наданими ОСОБА_1 як свідком, оскільки він є заінтересованою особою у результатах вирішення спору і при цьому зазначив, що основні роботи він погоджував з нею, але не вказав, який конкретно обсяг робіт було нею погодженні та на яку суму.
Крім того, суд критично відноситься і до показань свідків ОСОБА_5 , ОСОБА_8 , оскільки розмова відбувалася лише щодо заміни/будівництва паркану, ремонту в будинку без зазначення об'єму та вартості таких робіт. Одночасно свідки були присутні при телефонній розмові з особою, яка має ім'я ОСОБА_7 , але позивачем не надано доказів, що ці розмови дійсно відбувалися саме з відповідачкою за номером телефону, який їй належить.
Отже, позивачем не доведено факту надання йому згоди відповідачкою на поліпшення спільного майна, а тому він не має права на збільшення своєї частки у спільному майні. На підставі зазначеного у задоволенні позову слід відмовити.
Судові витрати понесені ОСОБА_1 зі сплати судового збору за подання позову у розмірі 8 565,30 грн., на професійну правничу допомогу у розмірі 24 000,00 грн., витрати на залучення експерта в розмірі 56 000,00 грн. у зв'язку з відмовою у позові відповідно до вимог ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України слід покласти на нього.
Одночасно понесенні ОСОБА_1 витрати на оплату комісії при сплаті судового збору, оплаті експертизи та інших витрат не є судовими витратами на що неодноразово вказував Верховний Суд, в тому числі у Постанові від 25.01.2023 року у справі № 523/12032/18, а тому ці витрати не підлягають розподілу між сторонами за наслідками розгляду справи.
Також, понесені ОСОБА_1 витрати на оплату ФОП ОСОБА_10 послуг з огляду, обстеження будинків не є судовими витратами на залучення спеціаліста, оскільки витрати були ним понесені під час судового розгляду для збирання доказів для проведення експертизи призначеної судом, а не за його замовленням до подання позову. Суд не залучав спеціаліста для участі у справі для проведенні процесуальних дій відповідно до норм ст. 74, ч. 4 ст. 139 ЦПК України та клопотань про це позивач не заявляв. У зв'язку з зазначеним, до витрат понесених ОСОБА_1 на оплату послуг ФОП ОСОБА_10 не може застосуватися правова позиція Великої Палати Верховного Суду висловлена у постанові від 22 листопада 2023 року у справі № 712/4126/22 та ці витрати не підлягають розподілу між сторонами за наслідками розгляду справи.
Керуючись ст. 1-19, 76-82, 90, 95, 133, 139, 141, 258-259, 263-265, 273, 274, 351-355 ЦПК України, суд
У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_4 відмовити.
Судові витрати понесені ОСОБА_1 зі сплати судового збору за подання позову у розмірі 8 565,30 грн., на професійну правничу допомогу у розмірі 24 000,00 грн., витрати на залучення експерта в розмірі 56 000,00 грн. покласти на нього.
На рішення може бути подано апеляційну скаргу безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання за адресою: АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Відповідач: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце проживанняза адресою: АДРЕСА_6 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Повне рішення складене та підписане 12 березня 2024 року.
Суддя С.П. Савчак