Єдиний унікальний номер: 379/159/24
Провадження № 2/379/114/24
12 березня 2024 рокум.Тараща
Таращанський районний суд Київської області в складі
головуючої судді - Музиченко О. О.,
за участю секретаря судового засідання - Бакал O. A.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 3 в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
01.02.2024 позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з указаним позовом, мотивуючи тим, що 25.10.2023 він уклав шлюб із ОСОБА_2 у Деснянському відділі ДРАЦС у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ). Від цього шлюбу вони з відповідачкою неповнолітніх дітей не мають. Позивач зазначає, що відносини з відповідачкою погіршилися і з грудня 2023 року вони припинили шлюбні стосунки, перестали вести спільне господарство, спільний сімейний бюджет у них відсутній, на даний час мешкають окремо одне від одного, примирення між ними неможливе. Позивач указує, що подальше спільне життя як подружжя з відповідачкою неможливе та суперечить його інтересам. На підставі цього просить суд розірвати зареєстрований з відповідачкою шлюб.
07.02.2024 суд постановив ухвалу, якою прийняв указану позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначив судове засідання на 27.02.2024, яке в подальшому через неявку відповідачки було відкладено на 12.03.2024 (а.с.19, 20).
У судове засідання позивач ОСОБА_1 та його представниця - адвокат Полупанова О.О. не з'явилися, про день, час і місце розгляду справи повідомлені належно. 12.02.2024 представниця позивача ОСОБА_3 подала через ЕКЕС заяву про розгляд цієї справи без її участі та участі позивача ОСОБА_1 , позов підтримують в повному обсязі та просять його задовольнити, у разі неявки відповідачки не заперечують проти винесення судом заочного рішення у справі (а.с.25, 26). Крім того в матеріалах справи міститься заява позивача ОСОБА_1 , подана одночасно із позовною заявою, з аналогічним змістом (а.с.8).
Відповідачка ОСОБА_2 в судове засідання також не з'явилася; про день, час та місце розгляду справи повідомлена належно і завчасно (а.с.23, 32, 33, 37). 06.03.2024 від відповідачки ОСОБА_2 до суду надійшла заява з проханням розглянути справу без її участі, позовні вимоги вона визнає повністю, не заперечує проти розірвання шлюбу, на примирення не згодна (а.с.39-41).
Частиною 1 статті 206 ЦПК України передбачено право позивача відмовитися від позову, а відповідача - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову (ч. 4 ст. 206 ЦПК).
За положенням ч.1 ст. 223 ЦПК України неявка належним чином повідомлених учасників справи не перешкоджає розгляду справи по суті.
З огляду на неявку в судове засідання всіх учасників справи, на підставі положень ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Вивчивши позовну заяву, перевіривши викладені у ній обставини, дослідивши надані докази, суд встановив наступні фактичні обставини та визначив зміст спірних правовідносин.
Суд установив, що 25 жовтня 2023 року позивач ОСОБА_1 та відповідачка ОСОБА_2 зареєстрували шлюб у Деснянському відділі державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), актовий запис № 1052, що вбачається з наявного у матеріалах справи повторно виданого свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 від 27.01.2024 (а.с.7).
Від цього шлюбу сторони неповнолітніх дітей не мають. Зареєстровані і проживають за різними адресами (а.с.6, 16).
Відповідно до ст. 1 Сімейного Кодексу України побудова сімейних відносин відбувається на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємоповаги та підтримки.
За змістом положень ст. 24 Сімейного кодексу України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Відповідно до ст.16 Загальної декларації прав людини від 10 грудня 1948 року чоловіки і жінки користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.
Згідно ч. 1 ст. 110, ст. 112 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя. Суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Позивач скористався своїм правом та звернувся до суду з цим позовом, наполягає на розірванні шлюбу.
Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу, а позивач не має намір зберігати шлюб з відповідачкою.
Відповідно до ст. 111 Сімейного кодексу України, суд вживає заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства.
Як роз'яснено у п.10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року за № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей. Із цією метою суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з'ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя.
Сторони не виявили бажання примиритись.
Згідно з положеннями частини третьої та четвертої ст. 56 Сімейного кодексу України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.
Відповідно до норм сімейного законодавства, добровільність шлюбу - одна з основних його засад. Шлюб - це сімейний союз, при цьому слово «сімейний» засвідчує, що шлюб створює сім'ю, а слово «союз», підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків.
Судом установлено, що причиною припинення шлюбно-сімейних відносин сторін є фактичне припинення існування їхньої сім'ї внаслідок погіршення відносин, окремого проживання та відсутності порозуміння. Спільне життя сторін у справі не склалося та припинено, збереження шлюбу неможливе.
Згідно з ч. 2 ст. 114 Сімейного Кодексу України у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
За ч. 3 ст. 115 Сімейного кодексу України документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
Таким чином, суд вважає встановленим, що ця позовна заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі одного з подружжя, особисті та майнові права сторін не будуть порушені після розірвання шлюбу, а тому шлюб між сторонами підлягає припиненню шляхом його розірвання.
Частиною 1 статті 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Оскільки позивач у позовній заяві (а.с.4) просить залишити за ним судові витрати по справі, суд, керуючись принципом диспозитивності цивільного судочинства, закріпленим у ст. 13 ЦПК України, не вирішує питання про розподіл судових витрат згідно зі ст. 141 ЦПК України.
Враховуючи наведене та керуючись Конституцією України, ст. ст. 24, 55, 56, 110, 112, 113, 115 Сімейного кодексу України, ст.ст. 13, 133, 141, 142, 206, 223, 265, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Шлюб, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 25 жовтня 2023 року у Деснянському відділі державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), актовий запис № 1052, - розірвати.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повне найменування сторін:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ;
Відповідачка: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .
Повне судове рішення складено та проголошено 12 березня 2024 року.
Суддя Таращанського районного суду Київської області Ольга МУЗИЧЕНКО