Справа № 369/3731/24
Провадження №1-кс/369/842/24
04.03.2024 року м. Київ
Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участі прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
підозрюваного ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання слідчого СВ відділу поліції №1 Бучанського РУП ГУ НП в Київській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_6 , про продовження строку тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023111380002057 від 05.12.2023, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 115 Кримінального кодексу України, -
До Києво-Святошинського районного суду Київської області надійшло клопотання слідчого СВ відділу поліції №1 Бучанського РУП ГУ НП в Київській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_6 , про продовження строку тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023111380002057 від 05.12.2023, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 115 Кримінального кодексу України.
Свої вимоги мотивує тим, що 04.12.2023 близько 22 год 20 хв ОСОБА_5 , маючи прямий умисел, направлений на протиправне заподіяння смерті іншій людині, тобто посягаючи на найвищу соціальну цінність - життя людини, усвідомлюючи при цьому суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, взявши з собою належну йому відповідно до дозволу НОМЕР_3 від 27.12.2022 вогнепальну зброю,
а саме пістолет «CZ 82», калібру 9 мм, № НОМЕР_1 та 12 набоїв до нього, приїхав
за місцем проживання дружини ОСОБА_7 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
Продовжуючи свої злочинні дії, ОСОБА_5 , перебуваючи у квартирі за вищевказаною адресою, побачив раніше невідомого ОСОБА_8 , з яким в останнього виник словесний конфлікт, який переріс в бійку, в ході якого, ОСОБА_5 , маючи прямий умисел, направлений на протиправне заподіяння смерті іншій людині, використовуючи заздалегідь приготовлений предмет для заподіяння смерті іншій особі, а саме вогнепальну зброю - пістолет «CZ 82», калібру 9 мм № НОМЕР_1 , магазин якого споряджений 12 набоями, здійснив 1 постріл в область грудної клітини ОСОБА_8 , внаслідок чого останній помер.
Відповідно до лікарського свідоцтва про смерть №876 від 05.12.2023 смерть ОСОБА_8 настала внаслідок сліпого одиночного вогнепального кульового поранення грудей з ушкодженням легень та серця.
Таким чином, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець міста Миколаїв, українець, громадянин України, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 та проживаючий за адресою: АДРЕСА_3 , перебуває на посаді офіцеру відділу Кадрового центру Збройних сил України, відповідно до наказу №1670 від 27.07.2023, раніше не судимий, підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення:
- ч. 1 ст. 115 КК України - умисне вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині.
05.12.2023 в порядку ст. 208 КПК України було затримано ОСОБА_5 за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
05.12.2023 ОСОБА_5 старшим слідчим СВ ВП №1 Бучанського РУП ГУ НП в Київській області ОСОБА_9 за погодженням з прокурором Київської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Центрального регіону, повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
Вина ОСОБА_5 підтверджується зібраними матеріалами кримінального провадження:
- протоколом огляду місця події від 05.12.2023, за адресою: АДРЕСА_1 в ході якого виявлено та вилучено: зрізи нігтьових пластин з правої та лівої рук ОСОБА_8 ; змиви з шкіри обличчя ОСОБА_8 (з правої та лівої щоки); 3 змиви з речовини бурого кольору (1 - з лиштви ванної кімнати; 1 - з підлоги ванної кімнати; 1 - з дверей ванної кімнати); 1 предмет схожий на пістолет з маркуванням на затворі та рамці № НОМЕР_1 та магазин до нього; 10 предметів схожих на набої з маркуванням: НОМЕР_4; 1 предмет схожий на гільзу з порогу до ванної кімнати з маркуванням НОМЕР_4; 1 предмет схожий на набій з маркуванням НОМЕР_4 з порогу до туалету;
1 джемпер з нашаруванням речовини бурого кольору з тіла ОСОБА_8 ; 1 штани з поясом з нашаруванням речовини бурого кольору з тіла ОСОБА_8 ; 1 куртка синього кольору з нашаруванням речовини бурого кольору з шафи в коридорі;
- протоколом затримання особи в порядку ст. 208 КПК України, в ході особистого обшуку ОСОБА_5 вилучено: джинси марки «BLACKZI JEANS» синього кольору з нашаруванням речовини бурого кольору на лівій штанині; портупея з написом «ІНФОРМАЦІЯ_2.» коричневого кольору з кобурою чорного кольору, яка закріплена на портупеї; кофта з написом «WHITE» темного кольору та телефон «Android», сервісний номер НОМЕР_2 , модель V2066;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 05.12.2023 який повідомив обставини вчинення відносно ОСОБА_8 кримінального правопорушення та відомості про особу, яка його вчинила;
- протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками
від 05.12.2023 за участю свідка ОСОБА_10 , який серед фотознімків осіб, пред'явлених йому для впізнання, впізнав підозрюваного ОСОБА_5 як особу, яка вчинила дане кримінальне правопорушення;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_7 від 05.12.2023 яка повідомила обставини вчинення відносно ОСОБА_8 кримінального правопорушення та відомості про особу, яка його вчинила;
- лікарським свідоцтвом про смерть №876 від 05.12.2023;
- іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.
07.12.2023 ухвалою слідчого судді Києво-Святошинського районного суду Київської області до підозрюваного ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до «02» лютого 2024 року.
Стороною обвинувачення дотримано вимогу розумної підозри, оскільки наявні на даний час докази у кримінальному провадженні свідчать про об'єктивний зв'язок підозрюваного ОСОБА_5 із вчиненням кримінального правопорушення, тобто виправдовують необхідність подальшого розслідування у цьому провадженні з метою дотримання імперативних завдань кримінального провадження, визначених ст. 2 КПК України.
07.12.2023 ухвалою слідчого судді Києво-Святошинського районного суду Київської області до підозрюваного ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до «02» лютого 2024 року.
Постановою керівника Київської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони від 29.01.2024 року строк досудового розслідування у даному кримінальному провадженні продовжено до 05.03.2024 року включно.
Двомісячний строк досудового розслідування у даному провадженні закінчується 05.02.2024, а завершити досудове розслідування до вказаного строку не представляється можливим, оскільки до цього часу не виконані всі слідчі та процесуальні дії.
Так, для завершення досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні необхідно виконати наступні процесуальні дії, які потребують додаткового часу:
-отримати висновок судово-медичної експертизи трупу ОСОБА_8 ;
-отримати висновок амбулаторної комплексної судової психолого-психіатричної експертизи відносно підозрюваного ОСОБА_5 ;
-отримати висновок судової балістичної експертизи;
-звернутися до слідчого судді з клопотанням про продовження строку дії запобіжного заходу;
-провести інші процесуальні та слідчі дії потреба в яких може виникнути під час досудового розслідування;
-надати підозрюваному ОСОБА_5 та його захиснику доступ
до матеріалів кримінального провадження в порядку, передбаченому ст. 290 КПК України;
- скласти обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування.
Також, в подальшому під час проведення судового розгляду, результати проведення вищевказаних слідчих (розшукових) дій будуть мати доказове значення для доведення винуватості підозрюваного в інкримінованому кримінальному правопорушенні.
Вказані процесуальні, слідчі (розшукові) дії неможливо було провести раніше у зв'язку із значним сукупним обсягом слідчих (процесуальних) дій, складністю та довготривалістю експертиз, які необхідно провести у кримінальному провадженні.
За результатами проведення вищевказаних дій можливо здобути відомості, що мають значення для кримінального провадження та самостійно, а також у сукупності з іншими доказами будуть мати суттєве значення для з'ясування обставин, які підлягають доказуванню у цьому кримінальному провадженні.
Стороною обвинувачення дотримано вимогу розумної підозри, оскільки наявні на даний час докази у кримінальному провадженні свідчать про об'єктивний зв'язок підозрюваного ОСОБА_5 із вчиненням кримінального правопорушення, тобто виправдовують необхідність подальшого розслідування у цьому провадженні з метою дотримання імперативних завдань кримінального провадження, визначених ст. 2 КПК України.
У ході досудового розслідування задля досягнення дієвості кримінального провадження, запобігання встановленим під час здійснення досудового розслідування ризикам, виникла необхідність у застосуванні щодо підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу з метою забезпечення виконання ним перед органом досудового розслідування та судом покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання встановленим ризикам, передбаченим п.п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, та які вказують, що підозрюваний може: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні
Зокрема, ризик переховування ОСОБА_5 від органів досудового розслідування та суду обґрунтовується тим, що ОСОБА_5 об'єктивно підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, санкція статті якого передбачає покарання у вигляді позбавлення волі строком від 7 до 15 років, тобто, ОСОБА_5 , усвідомлюючи невідворотність покарання може переховуватися від органів досудового розслідування та суду.
Водночас, стороною обвинувачення не встановлено стримуючих факторів, які б свідчили, що підозрюваним не будуть вживатися перешкоди для запобігання відправлення правосуддя у спосіб неявки в судове засідання.
Враховуючи ці обставини і тяжкість вчинених ним кримінальних правопорушень, існує реальний ризик переховування підозрюваного з метою уникнення кримінальної відповідальності.
Щодо наявності ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, згідно з яким підозрюваний ОСОБА_5 може впливати на свідків, експерта у цьому ж кримінальному провадженні, необхідно врахувати, що останній неодноразово вчинював словесні погрози свідку ОСОБА_7 , а також підозрюється у вчиненні злочину проти життя особи.
Сторона обвинувачення дійшла до висновку, що ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, має місце у зв'язку із не проведенням у судовому засіданні допиту свідків та інших підозрюваних.
Таким чином, лише запобіжний захід у вигляді тримання під вартою зможе запобігти усім вищевказаним ризикам.
З огляду на викладене, сторона обвинувачення вважає, що застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою без альтернативи застосування застави, є обґрунтованою та необхідною мірою, оскільки ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у скоєнні умисного тяжкого кримінального правопорушення, максимальним покаранням за який є позбавлення волі строком до 15 років, у зв'язку з чим, на думку сторони обвинувачення, існує ймовірний ризик, що підозрюваний ОСОБА_5 , перебуваючи на волі, може переховуватися від органу досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків.
На підставі вищевикладеного, слідча просила продовжити дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у слідчому ізоляторі - арештному домі «Київський слідчий ізолятор»
до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Миколаїв, українця, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 , перебуває на посаді офіцеру відділу Кадрового центру Збройних сил України, відповідно до наказу № 1670 від 27.07.2023, в межах строку досудового розслідування, а саме до 05.03.2024 без альтернативи застосування застави.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 вимоги клопотання підтримала, просила суд продовжити строк тримання під вартою.
У судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_5 та захисник ОСОБА_4 заперечували щодо клопотання слідчого та просили застосувати більш м'який запобіжний захід, не пов'язаний з позбавленням волі.
Слідчий суддя, вивчивши клопотання, додані до нього документи, заслухавши думку учасників процесу, дійшов наступного висновку.
ВП №1 Бучанського РУП ГУНП в Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12023111380002057 від 05.12.2023, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 115 Кримінального кодексу України.
05.12.2023 в порядку ст. 208 КПК України було затримано ОСОБА_5 за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
05.12.2023 ОСОБА_5 старшим слідчим СВ ВП №1 Бучанського РУП ГУ НП в Київській області ОСОБА_9 за погодженням з прокурором Київської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Центрального регіону, повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
Вина ОСОБА_5 підтверджується зібраними матеріалами кримінального провадження: протоколом огляду місця події від 05.12.2023; протоколом затримання особи в порядку ст. 208 КПК України; протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 05.12.2023; протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 05.12.2023 за участю свідка ОСОБА_10 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_7 від 05.12.2023; лікарським свідоцтвом про смерть №876 від 05.12.2023; іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.
07.12.2023 ухвалою слідчого судді Києво-Святошинського районного суду Київської області до підозрюваного ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до «02» лютого 2024 року.
Постановою керівника Київської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони від 29.01.2024 року строк досудового розслідування у даному кримінальному провадженні продовжено до 05.03.2024 року включно.
Так, згідно з рішенням Європейського суду з прав людини у справах «Фокс, Камбел і Харлі проти Об'єднаного Королівства» від 28.10.1994, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
Стороною обвинувачення дотримано вимогу розумної підозри, оскільки наявні на даний час докази у кримінальному провадженні свідчать про об'єктивний зв'язок підозрюваного ОСОБА_5 із вчиненням кримінального правопорушення, тобто виправдовують необхідність подальшого розслідування у цьому провадженні з метою дотримання імперативних завдань кримінального провадження, визначених ст. 2 КПК України.
Згідно п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Відповідно до п. 3 ст. 5 Європейської Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, кожна заарештована або затримана особа має право на судовий розгляд справи у продовж розумного строку чи звільнення від судового розгляду. Таке звільнення має бути обґрунтовано гарантіями явки до суду.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
В даному випадку, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, який відповідно до ст. 12 КК України за ступенем тяжкості є особливо тяжким злочином, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 15 років.
Слідчий суддя вважає обґрунтованим посилання слідчого та прокурора на наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, ч.1 ст. 177 КПК України, зокрема, підозрюваний може:
- переховуватися від органу досудового розслідування та суду;
- незаконно впливати на потерпілих та свідків у кримінальному провадженні;
Оцінюючи вищезазначені ризики з позиції практики Європейського суду з захисту прав людини, слід зазначити наступне, що підозрюваний не одружений, малолітніх дітей на утриманні немає, що свідчить про відсутність у нього міцних соціальних зв'язків.
Щодо наявності ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, згідно з яким ОСОБА_5 може впливати на потерпілих та свідків, інших осіб у кримінальному провадженні, даний ризик є обґрунтованим тим, що підозрюваний розуміючи тяжкість скоєного ним злочину та невідворотність покарання може своїми діями намагатися впливати на потерпілих та свідків у кримінальному провадженні з метою надання неправдивих показів.
У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси поваги до особистої свободи.
Відповідно до статті 199 КПК України передбачено порядок продовження строку тримання під вартою:
1. Клопотання про продовження строку тримання під вартою має право подати прокурор, слідчий за погодженням з прокурором не пізніше ніж за п'ять днів до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
2. Клопотання про продовження строку тримання під вартою подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду.
3. Клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити:
1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою;
2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
4. Слідчий суддя зобов'язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
5. Слідчий суддя зобов'язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.
Загальне положення щодо розумних строків у таких випадках викладено у правовій позиції ЄСПЛ в рішенні у справі "Харченко проти України", згідно з якою "розумність строку тримання під вартою не може оцінюватися абстрактно. Вона має оцінюватися в кожному окремому випадку залежно від особливостей конкретної справи, причин, про які йдеться у рішеннях національних судів, переконливості аргументів заявника, викладених у його клопотанні про звільнення. Продовження тримання під вартою може бути виправдано тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості" (п. 79 рішення ЄСПЛ у справі "Харченко проти України" від 10 лютого 2011 року).
Тому суд у разі задоволення клопотання про продовження терміну застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою має чітко зазначити в судовому рішенні про наявність іншої підстави (підстав) або ризику, що передбачені ч.1 ст. 177 КПК. Обмеження розгляду клопотання про обрання, продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою лише наведенням переліку законодавчих (стандартних) підстав для його застосування без встановлення їх наявності та обґрунтованості до конкретної особи є порушенням вимог п. 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (рішення ЄСПЛ від 10.02.2011 у справі «Харченко проти України»), а тривале тримання під вартою без визначення в рішенні суду відповідних підстав визнається несумісним з принципом захисту від свавілля, закріпленим в п. 1 ст. 5 цієї конвенції (рішення ЄСПЛ від 27.11.2008 у справі «Соловей і Зозуля проти України»).
Слідчим суддею під час судового розгляду клопотання про продовження строку запобіжного заходу, відповідно до ч. 3 ст. 199 КПК України встановлено, що ризики, які виправдовують обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 не зменшились. Тобто підозрюваний може переховуватися від органу досудового розслідування та суду.
За таких обставин клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає задоволенню.
Вирішуючи питання про можливість застосування застави відносно підозрюваного, слідчий суддя бере до уваги, що ОСОБА_5 підозрюється у скоєнні злочину, вчиненого із застосуванням насильства, а також встановлені під час розгляду клопотання обставини події, щодо вчинення якої ОСОБА_5 повідомлено про підозру, тому слідчий суддя приходить до переконання про можливість незастосування до підозрюваного альтернативного запобіжного заходу у виді застави у даному конкретному випадку.
Керуючись ст.ст.40, 131, 132, 177, 178, 181, 193, 194, 197, 206, 309 КПК України, суд, -
Клопотання - задовольнити.
Продовжити підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю міста Миколаїв, українцю, громадянину України, зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_4 та проживаючому за адресою: АДРЕСА_3 , перебуваючого на посаді офіцеру відділу Кадрового центру Збройних сил України, відповідно до наказу № 1670 від 27.07.2023, застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України, в межах строку досудового розслідування, а саме до 04.04.2024, включно.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Повний текст ухвали проголошено 08.03.2024 року о 09:30 год.
Слідчий суддя ОСОБА_1