Справа № 366/2288/23
Провадження №2/366/52/24
20 лютого 2024 року Іванківський районний суд Київської області в складі: головуючого-судді Ткаченко Ю.В., при секретарі - Морозовій Я.Р., за участю: позивача - ОСОБА_1 , відповідача - ОСОБА_2 , розглянувши в смт. Іванків Київської області у відкритому судовому засіданні, за правилами спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: ОСОБА_3 про зміну розміру аліментів, -
ОСОБА_1 (далі Позивач) звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 (далі Відповідач) про зміну розміру аліментів, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: ОСОБА_3 (далі Третя особа).
В обґрунтування свої позовних вимог позивач посилається на те, що відповідно до судового наказу, виданого Іванківським районним судом Київської області від 06.11.2019 року по справі №366/2516/19 вирішено стягнути з позивача на користь відповідача аліменти, на утримання дитини - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісяця, починаючи з 15.10.2019 року, до повноліття дитини.
На сьогоднішній день в провадженні Іванківського ВДВС у Вишгородському районі Київської області ЦМУМЮ (м. Київ) перебуває виконавче провадження №60663323 від 20.11.2019 року, відкрите на підставі судового наказу №366/2516/19, який виданий Іванківським районний судом Київської області 11.11.2019 року про стягнення з позивача на користь відповідача аліментів на утримання дитини.
17.09.2020 року позивач, ОСОБА_1 , уклав шлюб із ОСОБА_5 . Від цього шлюбу у них народилася дитина - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка перебуває на утриманні позивача.
Окрім того, на утриманні позивача перебуває також дружина, ОСОБА_3 , оскільки вона не працює, перебуває у декретній відпустці по догляду за дитиною до досягнення 3-річного віку та отримує 860,00 грн. в місяць.
Позивач зазначає, що на сьогоднішній день стан його здоров'я значно погіршився, про що свідчать виписки з лікарні, зокрема, 10.08.2021 року було проведено оперативне втручання, 09.02.2023 діагностовано здавлення нервових корінців та сплетінь при новоутвореннях (C00-D48+), 25.01.2024 року проведено стоматологічне лікування.
Також, позивач звертає увагу суду на те, що 20.06.2022 року він подарував своїй дочці, ОСОБА_4 , квартиру, що знаходиться в АДРЕСА_1 , а також надає матеріальну допомогу, про що свідчать копії квитанцій про переказ коштів на рахунок відповідача, ОСОБА_2
Враховуючи викладене, позивач просить суд змінити розмір аліментів, які стягуються з нього, ОСОБА_1 на підставі судового наказу, виданого Іванківським районним судом Київської області від 06.11.2019 року по справі № 366/2516/19 на користь ОСОБА_2 на утримання неповнолітньої дитини, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку, але не менше 50% прожиткового мінімуму, на дитину відповідного віку, - на 1/6 частину всіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідно віку, починаючи з дня набрання судовим рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття.
31 липня 2023 року позов надійшов до суду.
Ухвалою суду від 04.08.2023 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в справі та призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням /викликом/ сторін /а.с. 20-21/.
26 грудня 2023 року до суду від відповідача ОСОБА_2 надійшло клопотання про приєднання до матеріалів справи медичні висновки та акти робіт клініки «Добробут», ПП «Іванків Ігма», Лор-Центр «Беттертон» з приводу захворювань та обстеження дитини ОСОБА_4 /а.с. 45 - 63/.
30 січня 2024 року до суду від позивача ОСОБА_1 надійшло клопотання про приєднання до матеріалів справи доказів, зокрема, виписок з лікарні, квитанцій на оплату послуг, страхових полісів, договору дарування квартири /а.с. 68-96/.
Розгляд справи неодноразово відкладався з різних причин /а.с. 28, 33, 37, 41, 64, 66, 96а/.
Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та пояснив суду, що має проблеми зі здоров'ям, має на утриманні малолітню дитину від другого шлюбу та непрацездатну дружину, а тому змушений звертатися до суду з даним позовом.
Відповідач ОСОБА_2 позов не визнала та пояснила суду, що дитина хворіє, потребує додаткових витрат. Також просить суд врахувати те, що ОСОБА_3 , будучи непрацюючою, придбала у власність автомобіль марки Ford.
Третя особа, ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилася, про розгляд справи судом повідомлена вчасно, заяв та клопотань не надіслала.
Суд, вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, всебічно та в повному обсязі проаналізувавши всі обставини справи, належність та допустимість доказів, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Так, відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим кодексом України.
Судом встановлено наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Відповідно до судового наказу, виданого Іванківським районним судом Київської області від 06.11.2019 року по справі №366/2516/19 вирішено стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти, на утримання дитини - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісяця, починаючи з 15.10.2019 року, до повноліття дитини /а.с. 6-7/.
20 листопада 2019 року Постановою Головного державного виконавця Іванківського міжрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області Чалого В.П. відкрито виконавче провадження за № 60663323 з виконання судового наказу № 366/2516/19, виданого 11.11.2019 року Іванківським районним судом Київської області про стягнення з ОСОБА_1 аліментів 1/4 на користь ОСОБА_2 на утримання дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 /а.с. 8/.
17 вересня 2020 року ОСОБА_1 та ОСОБА_7 зареєстрували шлюб /а.с. 9/.
З наданої позивачем копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого 16 жовтня 2020 року Славутицьким міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), слідує, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 є батьками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , про що зроблено відповідний актовий запис за № 77 /а.с. 10/.
Згідно Наказу № 110 о/с від 18.03.2021 року, виданого в.о. генерального директора Державного спеціалізованого підприємства «Центральне підприємство з поводження з радіоактивними відходами» Артимюк О., - наказано надати ОСОБА_3 , начальнику розрахункового відділу служби бухгалтерського обліку, звітності та контролю відпустку по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 07 травня 2021 року по ІНФОРМАЦІЯ_4 /а.с. 11/.
З наданої довідки про отримання (неотримання) допомоги № 713 від 26.05.2023 року, виданої Управлінням соціального захисту населення Славутицької міської ради Вишгородського району Київської області, слідує, що ОСОБА_3 призначено допомогу при народженні дитини, її дохід за період з 01.11.2022 року по 30.04.2023 року становить 5160 грн. (п'ять тисяч сто шістдесят гривень) /а.с.12/.
На рахунок погіршення стану свого здоров'я, позивачем надано виписки з лікарні, зокрема, 10.08.2021 року було проведено оперативне втручання, 09.02.2023 діагностовано здавлення нервових корінців та сплетінь при новоутвореннях (C00-D48+), 25.01.2024 року проведено стоматологічне лікування /а.с. 69-73/.
З наданої довідки № 5 від 19.01.2024 року, виданої Державним спеціалізованим підприємством «Центральне підприємство з поводження з радіоактивними відходами», вбачається, що ОСОБА_3 в період з 07.05.2021 року по 06.10.2023 року перебувала у відпустці по догляду за дитиною до 3-х років (Наказ № 110 о/с від 18.03.2021 року), а в період з 07.10.2023 року по 31.12.2023 року перебувала у відпустці без збереження заробітної плати (Наказ № 280/1-03.0 від 03.10.2023 року) /а.с. 74/.
Також позивач надає матеріальну допомогу на утримання дитини, про що свідчать копії квитанцій про переказ коштів на рахунок відповідача, ОСОБА_2 /а.с. 94/.
Позивач посилається на те, що він 20.06.2022 року подарував своїй дочці, ОСОБА_4 , квартиру, що знаходиться в АДРЕСА_1 , що підтверджується копією договору дарування, посвідченого 20.06.2022 року, приватним нотаріусом Вишгородського районного нотаріального округу Біланом Є.Г. та зареєстровано в реєстрі за № 1620 /а.с. 93/.
Суд розцінює факт дарування батьком квартиру доньці, як дарунок, для майбутнього матеріального забезпечення своєї дитини, оскільки в даному договорі не обумовлена обставина, що вказана квартира подарована позивачем своїй дитині в рахунок аліментів.
З письмових матеріалів, які надані до суду відповідачем в рахунок не визнання позовних вимог позивача, вбачається, що дитина - ОСОБА_4 має проблеми зі здоров'ям, що тягне за собою значних витрат на утримання дитини, які полягають у відвідуванні для надання консультацій лікарів, придбанні ліків та інших товарів. На підтвердження цих обставин відповідачем надано медичні висновки та акти робіт клініки «Добробут», ПП «Іванків Ігма», Лор-Центр «Беттертон» з приводу захворювань та обстеження дитини ОСОБА_4 /а.с. 46-63/.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що окрім сплачуваних аліментів згідно рішення суду (судового наказу), позивач надає матеріальну допомогу на утримання дитини /а.с. 94/.
Статтею 180 СК України передбачено, що батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними (ч. 1 ст. 181 СК України).
Якщо така домовленість відсутня аліменти визначаються судом.
За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина (ч. 3ст. 181 СК України).
Водночас, враховуючи зміст ст.ст.181, 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним.
Згідно ст. 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Аналогічне положення містить п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 15 травня 2006 року "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів".
Тобто, зміна сімейного стану та матеріального становища платника аліментів може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.
У відповідності до ст.182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних утриманців та інші обставини, що мають істотне значення.
З аналізу даних правових норм вбачається, що при вирішенні питання про зменшення розміру аліментів, слід з'ясовувати чи змінилося матеріальне становище, сімейний стан та стан здоров'я платника аліментів, і що ця зміна впливає на змогу сплачувати аліменти у вже визначеному розмірі.
При цьому, як зазначив Верховний суд у постанові від 16 вересня 2020 року (справа №565/2071/19) зміна сімейного стану є самостійною та незалежною від зміни матеріального стану підставою для зміни розміру аліментів.
Тобто, підставами зміни розміру аліментів є як зміна матеріального, так і зміна сімейного стану як самостійна підстава для зменшення або збільшення розміру аліментів.
Підсумовуючи такий підхід до визначення дійсних обставин для застосування правил ст. 192 СК України, можна дійти висновку, що зміна сімейного стану є самостійною (достатньою) та незалежною, але не безумовною (беззастережною) обставиною для зменшення розміру утримання.
Отже, логічний зв'язок обставин, передбачених ст. 192 СК України, з обов'язком утримувати дитину, свідчить, що зміна сімейного стану є достатньою підставою для зменшення розміру аліментів тоді, коли ці обставини впливають на можливість виплачувати аліменти у раніше визначеному розмірі.
Як зазначалося вище, у позивача погіршився стан здоров'я, а також те, що у нього на утриманні знаходиться ще одна дитина від другого шлюбу та непрацездатна дружина, в зв'язку з чим у нього з'явилися нові зобов'язання по їх утриманню, що в будь-якому разі вплинуло на його матеріальний стан та можливість надавати утримання доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у раніше визначеному розмірі.
Зважаючи на викладене, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд прийшов до переконання, що позивачем - ОСОБА_1 доведено наявність підстав для зменшення розміру аліментів, які стягуються на дитину ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Отже, суд вважає, що розмір стягуваних аліментів має бути зменшений, враховуючи сімейний стан платника аліментів, однак такий розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
При цьому, визначаючи новий розмір аліментів, які має сплачувати батько, судом враховано таке.
Згідно ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Статтею 5 Протоколу №7 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен із подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов'язками цивільного характеру, що виникають зі вступу в шлюб, перебування в шлюбі та у випадку його розірвання. Ця стаття не перешкоджає державам вживати таких заходів, що є необхідними в інтересах дітей.
Положеннями ч. 1 ст. 18, ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України №789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, встановлено, що держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Батьки несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Кожна дитина має право на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку. Батьки, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Відповідно до ст. 179 СК України аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини. Той із батьків або інших законних представників дитини, на ім'я якого виплачуються аліменти, розпоряджається аліментами виключно за цільовим призначенням в інтересах дитини.
Відтак, обов'язок утримувати дитину - це моральне і найважливіше правове зобов'язання батьків. Обов'язок утримувати дітей виникає з моменту їх народження і зберігається до досягнення ними повноліття.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Відповідно до ст.150 Сімейного Кодексу України батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної освіти, готувати її до самостійного життя.
Встановлений Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» прожитковий мінімум для дитини вікoм з 6 до 18 років з 01 січня 2023 року становить 2833 грн., на одну особу в розрахунку на місяць, який визначає вартісну величину мінімально необхідного для забезпечення нормального функціонування організму дитини, збереження її здоров'я, забезпечення набору продуктів харчування, а також мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості.
Враховуючи, що позивачем наведено обставини щодо наявності підстав зміни розміру стягнення аліментів, то суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 щодо зменшення розміру аліментів, підлягає задоволенню, так як обставини, на які посилається позивач, підтверджуються належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами, дослідженими судом і аліменти необхідно визначити в розмірі 1/6 частини його доходу на утримання дитини.
В такому разі, розмір аліментів в грошовому виразі перевищуватиме розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, тобто перевищуватиме мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину, визначений положеннями ч. 2 ст. 182 СК України.
Відповідно до ст. ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», вбачається, що у випадку зміни розміру аліментів, аліменти у новому розмірі стягуються від дня набрання чинності рішенням суду.
Зменшення розміру аліментів з 1/4 частини до 1/6 на утримання дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зважаючи на те, що позивач має обов'язок утримувати ще одну дочку - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на думку суду, є розумним, не суперечить нормам матеріального права, а також буде справедливим балансом щодо захисту прав малолітніх дітей.
З огляду на зазначені положення закону, встановивши фактичні обставини справи, дослідивши надані стороною позивача докази в їх сукупності, взявши до уваги зміну матеріального становища позивача, додаткові витрати відповідача на дитину, суд вважає позов обґрунтованими та таким, що підлягає до задоволення.
Відповідно до ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» позивачі за позовами про стягнення аліментів звільняються від сплати судового збору.
Позивачем при подачі позову до суду сплачено судовий збір, який він просить не стягувати з відповідача.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 4, 12, 13, 81, 89, 141, 258, 259, 263, 265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: ОСОБА_3 про зміну розміру аліментів - задовольнити.
Змінити розмір аліментів, які стягуються з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , на підставі судового наказу, виданого Іванківським районним судом Київської області від 06.11.2019 року по справі № 366/2516/19 на користь ОСОБА_2 на утримання неповнолітньої дитини, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку, але не менше 50% прожиткового мінімуму, на дитину відповідного віку, - на 1/6 частину всіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідно віку, починаючи з дня набрання судовим рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття.
Відкликати судовий наказ № 366/2516/19, який виданий Іванківським районним судом Київської області 11.11.2019 року у справі про стягнення з ОСОБА_1 аліментів в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму на дитину відповідно віку, на користь ОСОБА_2 на утримання дитини - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (виконавче провадження № 60663323.
Судові витрати залишити за позивачем.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення Іванківського районного суду Київської області може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Відповідно до пункту 15.5 Перехідних положень ЦПК України, до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи до Київського апеляційного суду через Іванківський районний суд, а матеріали справи витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Повний текст рішення складено 23.02.2024 року.
Відомості про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрована та проживає по АДРЕСА_1
Третя особа: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_2
Суддя : Юрій ТКАЧЕНКО