Справа № 366/532/24
Провадження №3/366/572/24
11.03.2024 смт. Іванків
Суддя Іванківського районного суду Київської області Слободян Н.П., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла від відділу поліції №1 Вишгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області (м. Чорнобиль), про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, пенсіонер, проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 46-1 КУпАП,
21.02.2024 року справа надійшла до суду.
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 934444 від 17.02.2024, суть інкримінованого правопорушення зазначена таким чином:
17.02.2024 року, о 06 год. 40 хв., був виявлений ОСОБА_1 у відселеному м. Чорнобиль по пров. Порошковий, 5, де самовільно поселився без дозволу відповідних органів, яке відповідно до постанови КМУ № 106 від 23.07.1991 «Про правовий режим території, які зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи», чим порушив п. 4.3. розділу 4 наказу МНС № 1157 від 02.11.2011, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 46-1 КУпАП.
Судове засідання, призначене для розгляду справи на 04.03.2024, у зв'язку з неявкою ОСОБА_1 відкладено на 11.03.3024.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явився. Про дату, час і місце судового засідання повідомлявся вчасно та належним чином, шляхом розміщення оголошення про виклик у судове засідання на сайті судової влади України. Додатково, з метою забезпечення участі ОСОБА_1 у судовому засіданні, останньому направлено на його зазначений в матеріалах справи мобільний номер телефону судові повістки про виклик, які йому доставлені.
Відповідно до ч. 2 ст. 268 КУпАП участь особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення, передбаченої ст. 46-1 КУпАП не є обов'язковою.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 знає про існування відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення, тому, він не був позбавлений можливості цікавитись, на якому етапі розгляду перебуває справа відносно нього, а також результатами такого розгляду.
Поняття "повинен був дізнатися" необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21 лютого 2020 року № 340/1019/19).
Обґрунтовуючи висновки про обов'язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у пункті 35 рішення Європейського суду з прав людини "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" визначено, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо нього, утримуватися від використання прийомів, пов'язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання ("Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain" № 11681/85).
Також, у справі «Каракуця проти України» у своєму рішенні ЄСПЛ зазначив, що заявники повинні проявляти належну зацікавленість у розгляді їхньої справи.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях наголошує, що кожна сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у справі за його участю, добросовісно користуватися належними йому процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
З огляду на викладене, неприбуття у судове засідання для розгляду справи ОСОБА_1 , який ознайомлений про наявність складеного відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення та який про дату, час і місце судового засідання повідомлявся вчасно та належним чином, суддя розцінює як спосіб реалізації ним своїх прав, а тому, розгляд справи слід провести без його участі.
Дослідивши матеріали справи, суддя приходить до наступних висновків.
Відповідальність за ст. 46-1 КУпАП настає у разі порушення вимог режиму радіаційної безпеки у спеціально визначеній зоні радіаційного забруднення, що виражається у проникненні в цю зону без дозволу відповідних органів або самовільному поселенні у ній, або знищенні, пошкодженні чи перенесенні знаків радіаційного забруднення або огорожі зазначеної зони.
Порядок пропуску та перебування на території зони відчуження та зоні безумовного (обов'язкового) відселення регулюється постановою КМУ від 23.07.1991 року № 106 «Про організацію виконання постанов Верховної Ради Української РСР про порядок введення в дію законів Української РСР «Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи» та «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»» та наказом МНС від 02.11.2011 року № 1157 «Про затвердження порядку відвідування зони відчуження і зони безумовного (обов'язкового) відселення».
Відповідно до п. 2.1 розділу ІІ наказу МНС від 02.11.2011 року № 1157 «Про затвердження порядку відвідування зони відчуження і зони безумовного (обов'язкового) відселення» організація відвідування зони відчуження і зони безумовного (обов'язкового) відселення здійснюється Державним агентством України з управління зоною відчуження.
Згідно п. 8 розділу ІІ додатку 6 постанови КМУ від 23.07.1991 року № 106 «Про організацію виконання постанов Верховної Ради Української РСР про порядок введення в дію законів Української РСР «Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи» та «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»», перебування громадян в зоні відчуження і зоні безумовного (обов'язкового) відселення без перепусток і документів, що посвідчують особу, забороняється.
Відповідно до п.п. 4.2, 4.3 розділу 4 наказу МНС від 02.11.2011 року № 1157 «Про затвердження порядку відвідування зони відчуження і зони безумовного (обов'язкового) відселення» перепустка за призначенням є документом, який надає право на пропуск і перебування на території зони відчуження і зони безумовного (обов'язкового) відселення за визначеним маршрутом, що є частиною програми. Перепустка дійсна з моменту її отримання до закінчення зазначеного в ній часу перебування на території зони відчуження і
зони безумовного (обов'язкового) відселення.
Перебування відвідувачів в зоні відчуження і безумовного (обов'язкового) відселення без перепусток та паспортного документа забороняється.
Згідно з долученою до матеріалів справи картою-схемою єдиної дислокації відділу поліції № 1 Вишгородського РУП, ОСОБА_1 виявлено в зоні відчуження, а саме в м. Чорнобиль.
Відповідно до постанови КМУ від 23.07.1991 № 106 «Про організацію виконання постанов Верховної Ради Української РСР про порядок введення в дію законів Української РСР «Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи» та «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»», м. Чорнобиль знаходиться в переліку населених пунктів, віднесених до зон радіоактивного забруднення внаслідок чорнобильської катастрофи.
ОСОБА_1 не був позбавлений можливості прибути у судове засідання та спростувати встановлені обставини справи, тим більше, що судом вжито всіх заходів щодо його участі у судовому засіданні.
Отже, дослідивши матеріали справи та наявні в ній докази, суддя приходить до висновку, що докази є належними, допустимими і достатніми в своїй сукупності, та доводять, що в діях ОСОБА_1 є подія і склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 46-1 КУпАП, а саме порушення вимог радіаційної безпеки у спеціально визначеній зоні радіаційного забруднення, що виразилось у самовільному поселені у цій зоні без дозволу відповідних органів.
Його провина у вчиненні адміністративного правопорушення підтверджується:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 934444 від 17.02.2024;
- картою-схемою єдиної дислокації відділу поліції № 1 Вишгородського РУП від 17.02.2024;
Із матеріалів справи не встановлено обставин, які б виключали її адміністративну відповідальність.
Суддя, у відповідності до ч. 2 ст. 33 КУпАП, при накладенні стягнення враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Обставин, які пом'якшують чи обтяжують відповідальність, суддею не встановлено.
Статтею 40-1 КУпАП передбачено, що судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
В матеріалах справи відсутні документи, на підставі яких ОСОБА_1 звільняється від сплати судового збору у відповідності до Закону України «Про судовий збір».
З огляду на зазначене, суддя приходить до висновку про застосування відносно ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу в межах санкції ст. 46-1 КУпАП, без конфіскації знарядь вчинення правопорушення, оскільки такі знаряддя відсутні, та на підставі ст. 40-1 КУпАП, стягнення суми судового збору.
Саме такий вид адміністративного стягнення на переконання судді буде достатнім та необхідним для виконання завдань КУпАП, зокрема він забезпечить запобігання вчинення правопорушником нових подібних правопорушень, виховає його у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків та відповідальності перед суспільством.
Керуючись ст.ст. 23, 24, 33, 40-1, 46-1, 245, 251, 252, 280, 283-285 КУпАП, суддя
ОСОБА_1 (паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 від 04.12.2003) визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 46-1 КУпАП, та застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 (триста сорок) гривень
отримувач коштів: ГУК уКиїв.обл/Іванківська сел/21081100, код отримувача (ЄДРПОУ) 37955989, банк отримувача: Казначейство України(ел. адм. подат.), рахунок отримувача: UA228999980313000106000010812, код класифікації доходів бюджету: 21081100.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 605,60 грн. (шістсот п'ять гривень 60 копійок).
отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 цього Кодексу, а також постанов, прийнятих за результатами розгляду справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 185-3 цього Кодексу.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Іванківський районний суд Київської області
Строк пред'явлення до виконання цієї постанови становить три місяці.
Суддя Н.П.Слободян