Справа № 365/79/24
Номер провадження: 2-а/365/2/24
Іменем України
07 березня 2024 року селище Згурівка
Згурівський районний суд Київської області у складі:
головуючого судді Кучерявої Л.М.
за участю
секретаря судового засідання Матвієнко Н.В.
позивача ОСОБА_1
представника відповідача Коломієць В.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 1 в режимі відеоконференцзв'язку за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи, з особливостями, визначеними законом для окремих категорій термінових адміністративних справ, адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про оскарження постанов у справах про адміністративні правопорушення,
30 січня 2024 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Згурівського районного суду Київської області із вище зазначеним адміністративним позовом, в якому просить: скасувати постанову в справі про адміністративне правопорушення серії АА № 00016436 від 10.01.2024 року та провадження в справі закрити; скасувати постанову в справі про адміністративне правопорушення серії АА № 00016578 від 11.01.2024 року та провадження у справі закрити.
В обґрунтування заявлених вимог зазначає, що згідно з постановою серії АА № 00016436 від 10.01.2024 року встановлено нібито 23.12.2023 о 12 год 54 хв за адресою М-05, км 36+303, Київська область автоматичним пунктом фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті зафіксовано транспортний засіб VOLVO FH 13.460, д.н.з. НОМЕР_1 , належний йому, з наступними параметрами: кількість вісей - 5 шт., спарені колеса - 2 вісь; відстань між вісями 1-2:3700 мм, 2-3:4930 мм, 3-4:1310 мм, 4-5:1320 мм; навантаження на вісь 1-7400 кг, 2-8250 кг, 3-10550 кг, 4-9750 кг, 5-10350 кг; загальна маса - 46300 кг. Даною постановою його, як відповідальну особу, що нібито допустила рух транспортного засобу із перевищенням нормативних параметрів зазначених пунктом 22.5 ПДР України: навантаження на строєні осі транспортного засобу на 7,275% (1,746 тонн) при дозволеному максимальному навантаженні на строєні осі 24 тонни та відстань між осями понад 1,3 до 1,4 м, було притягнуто до відповідальності за ч. 2 ст. 132-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу.
Згідно з постановою серії АА № 00016578 від 11.01.2024 року встановлено нібито 24.12.2023 в 15 год 44 хв за адресою М-05, км 36+303, Київська область автоматичним пунктом фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті зафіксовано транспортний засіб VOLVO FH 13.460, д.н.з. НОМЕР_1 , належний йому, з наступними параметрами: кількість вісей - 5 шт., спарені колеса - 2 вісь; відстань між вісями 1-2:3690 мм, 2-3:4970 мм, 3-4:1300 мм, 4-5:1320 мм; навантаження на вісь 1-7350 кг, 2-10350 кг, 3-10250 кг, 4-9250 кг, 5-9500 кг; загальна маса - 46700 кг. Даною постановою його, як відповідальну особу, що нібито допустила рух транспортного засобу із перевищенням нормативних параметрів зазначених пунктом 22.5 ПДР України: навантаження на строєні осі транспортного засобу на 5,075% (2,03 тонн) при дозволеному максимальному навантаженні на строєні осі 24 тонни та відстань між осями понад 1,3 до 1,4 м, було притягнуто до відповідальності за ч. 2 ст. 132-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу.
З оскаржуваними постановами позивач не погоджується, оскільки обставини зазначені в постановах, не відповідають фактичним, а тому вважає їх такими, що підлягають скасуванню.
Зазначає, що дійсно на праві власності йому належить автомобіль VOLVO FH 13.460, д.н.з. НОМЕР_1 . Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 , виданого ТСЦ 7442, йому також на праві власності належить спеціалізований напівпричіп н/пр. контейнеровоз для перевезення контейнерів/сипких вантажів (зернових культур) марки KPONE SDP 27, д.н.з. НОМЕР_3 . Вказані транспортний засіб та напівпричіп використовуються як автопоїзд для перевезення сільськогосподарських вантажів (двовісний автомобіль (тягач) з трьохвісним напівпричепом (контейнеровоз). У відповідності до п. 22.5 ПДР України для даного автопоїзда рух по дорогах державного значення допускається, коли його параметри не перевищують загальну вагу 42 тонни. Натомість, в оскаржуваних постановах відповідач, застосовуючи п. 22.5 ПДР України вважає загальну допустиму вагу для здійснення перевезення указаним вище автопоїздом 40 тонн, що не відповідає фактичним обставинам і є невірним застосування ПДР України. В постановах зазначені зафіксовані параметри 23 та 24 грудня 2023 року одного і того ж транспортного засобу (автопоїзда) одним і тим же автоматичним пунктом фіксації, зокрема відстань між вісями, що різняться між собою. Вказані параметри автомобіля та напівпричепа є незмінними. Ця обставина свідчить про недостовірність даних при проведенні вимірювання в автоматичному режимі. Також позивач зазначає, що згідно товарно-транспортних накладних № 162 від 22.12.2023 року та № 170266 від 24.12.2023 року автомобіль VOLVO FH 13.460, д.н.з. НОМЕР_1 , в сцепці з спеціалізованим напівпричепом н/пр. контейнеровозом для перевезення контейнерів/сипких вантажів (зернових культур) марки KPONE SDP 27, д.н.з. НОМЕР_3 , здійснював вантажоперевезення автомобільною дорогою державного значення за адресою: М-05, км 36+303, при цьому виконуючи вимоги п. 22.5 ПДР України. Для настання відповідальності за ч. 2 ст. 132-1 КУпАП необхідно, щоб перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм складало від 5% в даному випадку від 42 тонн.
Також зазначає, що незаконність оскаржуваних постанов полягає у невідповідності додатку 1 Інструкції з оформлення уповноваженими посадовими особами Державної служби України з безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі, затвердженій Наказом Міністерства інфраструктури № 512 від 27 вересня 2021року, зокрема в них не зазначені марка, модель, державний номерний знак причепу (напівпричепу), тип транспортного засобу, що підлягає обчисленню шляхом порівняння граничної допустимої фактичної маси типу транспортного засобу з інформацією про фактичну масу транспортного засобу в момент зважування.
Автодорога державного значення М-05 (Е 95 в міжнародному значенні) має не тільки один автоматичний пункт фіксації порушень габаритно-вагових норм, розташований за адресою: М-05, км 36+303, а і інші пункти автоматичної фіксації, які здійснювали автоматичну фіксацію під час слідування вище вказаного автопоїзда 23 та 24 грудня 2023 року, але при цьому ніяких порушень не зафіксували. Ця обставина свідчить про те, що пункт автоматичної фіксації за адресою: М-05, км 36+303, 23 та 24 грудня 2023 року здійснював фіксацію перевезення вантажу автомобілем VOLVO FH 13.460, д.н.з. НОМЕР_1 , некоректно, тобто зафіксував недостовірні дані.
Не погоджуючись із вище вказаними постановами, позивач оскаржив їх до Державної служби України з безпеки на транспорті, але оскаржувані постанови скасовані не були.
Ухвалою Згурівського районного суду Київської області від 01.02.2024 адміністративний позов залишено без руху, встановлено позивачу строк для усунення недоліків.
Ухвалою Згурівського районного суду Київської області від 12.02.2024 поновлено позивачу строк на звернення до суду, як такий, що пропущений з поважних причин, відкрито провадження у справі.
19 лютого 2024 року уповноважений представник відповідача Коломієць В.О. подала до суду відзив на позовну заяву, в якому просила відмовити у задоволенні позову. Заперечуючи позовні вимоги, представник відповідача зазначила наступне.
Згідно з постановою серії АА № 00016436 від 10.01.2024 року встановлено, що 23.12.2023 о 12 год 54 хв, за адресою: М-05, км 36+303, Київська область автоматичним пунктом фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті зафіксовано транспортний засіб VOLVO FH 13.460, д.н.з. НОМЕР_1 , з наступними параметрами: кількість вісей - 5, спарені колеса - 2 вісь; відстань між вісями 1-2: 3700 мм, 2-3: 4930 мм, 3-4: 1310 мм, 4-5: 1320 мм; навантаження на вісь 1- 7400 кг, 2- 8250 кг, 3- 10550 кг, 4- 9750 кг, 5- 10350 кг, загальна маса 46300 кг із перевищенням нормативних параметрів зазначених пунктом 22.5 ПДР України: навантаження на строєні осі транспортного засобу на 7,275% (1,746 тонн), при дозволеному максимальному навантаженню на строєні осі 24 тонни та відстані між осями понад 1,3 м до 1,4 м, відповідальність за яке передбачена частиною 2 статті 132-1 КУпАП. За вказане правопорушення позивача притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 8500,00 грн. Дане правопорушення зафіксоване в автоматичному режимі за допомогою комплексного технічного засобу WIM 5,5. Свідоцтво про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки № 21/000198,199,201,306 до 12-09-2024 року.
Згідно з постановою серії АА № 00016578 від 11.01.2024 року встановлено, що 24.12.2023 о 15 год 44 хв, за адресою: М-05, км 36+303, Київська область автоматичним пунктом фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті зафіксовано транспортний засіб VOLVO FH 13.460, д.н.з. НОМЕР_1 , за наступними параметрами: кількість вісей - 5, спарені колеса - 2 вісь; відстань між вісями 1-2: 3690 мм, 2-3: 4970 мм, 3-4: 1300 мм, 4-5: 1320 мм, навантаження на вісь 1 - 7350 кг, 2- 10350 кг, 3 - 10550 кг, 4 - 9250 кг, 5 - 9500 кг, загальна маса 46700 кг із перевищенням нормативних параметрів зазначених пунктом 22.5 ПДР України: перевищення загальної маси транспортного засобу на 5,075% (2,03 тонн), при дозволеній максимальній фактичній масі 40 тонн, відповідальність за яке передбачена частиною 2 статті 132-1 КУпАП. За вказане правопорушення позивача притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 8500,00 грн. Дане правопорушення зафіксоване в автоматичному режимі за допомогою комплексного технічного засобу WIM 5,5. Свідоцтво про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки № 21/000198,199,201,306 до 12-09-2024 року.
Перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритним транспортним засобом позивача підтверджується загальними результатами зважування, які, у випадку, якщо вони не перевищують нормативні вагові параметри, не підлягають зазначенню в постанові. Таке перевищення нормативних параметрів зазначених пунктом 22.5 ПДР було встановлено із врахуванням вимірів із урахуванням похибки вагових та габаритних параметрів зазначеного вище транспортного засобу, які перевищили нормативні вагові та/або габаритні параметри транспортного засобу на ділянці автомобільної дороги.
Відповідно до пункту 17 Порядку фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі, затвердженим постановою КМУ від 27.12.2019 року № 1174 у постанові про накладення адміністративного стягнення за правопорушення, зафіксоване в автоматичному режимі, зазначаються виміряні з урахуванням похибки вагові та габаритні параметри транспортного засобу, які перевищили нормативні вагові та/або габаритні параметри транспортних засобів на ділянці автомобільної дороги, а також нормативні габаритно-вагові параметри транспортних засобів на даній ділянці автомобільної дороги.
Перевищення нормативних вагових параметрів транспортного засобу, визначених пунктом 22.5 ПДР, було встановлено із врахуванням допустимої похибки вагового комплексу, як передбачено ДСТУ OIML R 134-1:2010 (OIML R 134-1:2006, IDT).
Відсоткове та натуральне значення перевищення максимально допустимої маси транспортних засобів отримується з врахуванням допустимої похибки вимірювання вагового комплексу, яка складає до 10% щодо визначення загальної маси транспортного засобу та 16 % щодо навантаження на осі. Формула розрахунку % перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами: *% перевищення = ((Хфакт - Хнорм - похибка пристрою)/Хнорм)*100%.
Постановою серії АА № 00016436 від 10.01.2024 зафіксовано фактичні параметри транспортного засобу: кількість вісей - 5 шт.; спарені колеса - 2 вісь; відстань між вісями 1-2: 3700 мм, 2-3: 4930 мм, 3-4: 1310 мм, 4-5: 1320 мм; навантаження на вісь 1- 7400 кг, 2- 8250 кг, 3- 10550 кг, 4- 9750 кг, 5- 10350 кг; загальна маса 46300 кг. Так, згідно інформаційної карти габаритно-вагового контролю за постановою серії АА № 00016436 від 10.01.2024, навантаження на строєні осі транспортного засобу склало 30650,00 кг, тобто з перевищенням нормативних параметрів навантаження (з урахуванням похибки пристрою) на 7,3% (1.746 тонн). Отже, розрахунок відсоткового перевищення навантаження на строєні осі транспортного засобу виглядає так: 30650,00-24000,00-(16%х30650,00)/24000,00х100%=7,3%. Розміри відсотків перевищення 7,3%, отримані в результаті даних розрахунків, відповідають зазначеному в постанові 1,746 тонн. В даному випадку позивача притягнуто до відповідальності не за перевищення загальної маси транспортного засобу, а за перевищення навантаження на строєні осі транспортного засобу, що на відміну від загальної маси не передбачає спеціальних нормативів щодо навантаження на осі для транспортних засобів спеціалізованого призначення (контейнеровозів). Перевищення навантаження на вісь є свідченням неправильного розміщення вантажу під час перевезення.
Постановою серії АА № 00016578 від 11.01.2024 зафіксовано фактичні параметри транспортного засобу: кількість вісей - 5 шт.; спарені колеса - 2 вісь; відстань між вісями 1-2: 3690 мм, 2-3: 4970 мм, 3-4: 1300 мм, 4-5: 1320 мм; навантаження на вісь 1- 7350 кг, 2- 10350 кг, 3- 10250 кг, 4- 9250 кг, 5- 9500 кг; загальна маса 46700 кг. Так, згідно інформаційної карти габаритно-вагового контролю за постановою серії АА № 00016578 від 11.01.2024, навантаження загальної маси транспортного засобу склало 46700,00 кг, тобто з перевищенням нормативних параметрів навантаження (з урахуванням похибки пристрою) на 5,075% (2,03 тонни). Отже, розрахунок відсоткового перевищення загальної маси транспортного засобу виглядає так: 46700,00-40000,00-(10%х46700,00)/40000,00х100%=5,075%. Розміри відсотків перевищення 5,075%, отримані в результаті даних розрахунків, відповідають зазначеному в постанові 2,03 тонн. В даному випадку позивача притягнуто до відповідальності за перевищення загальної маси транспортного засобу, адже транспортний засіб не використовувався як контейнеровоз, оскільки перевезення вантажу не здійснювалось у контейнері. Одного зазначення в свідоцтвах про реєстрацію транспортного засобу, що напівпричіп є контейнеровозом, не є свідченням того, що вантаж перевозився у контейнерах. Адже, контейнеровоз є лише платформою на яку кріпляться контейнери або змінні кузови для перевезення вантажу. Так як перевезення вантажу контейнеровозом з контейнером являє собою можливість здійснення перевезення більшої маси, то мають бути дотримані відповідні норми. Усі контейнери мають спиратися на свої нижні кутові та проміжні фітинги, на фотознімках, зроблених під час вчинення правопорушення, видно, що транспортний засіб, який проходить рамку вагового контролю відсутні фітинги, а також маркування, які передбачені Міжнародними договорами та п.17.2-17.5 Правил № 363. Позивач також не надав доказів того, що на розміщеному напівпричепі знаходився саме контейнер з відповідним маркуванням та пломбуванням, відповідно до якого застосовується норма про збільшення вагового навантаження - 44 тонни. Відповідач вважає, що перевезення позивачем вантажу було не контейнерним перевезенням в розумінні положень чинного законодавства України, а за даними фотофіксації спеціалізований сідловий тягач на платформі для контейнерів перевозив не контейнер. У разі, якщо в реєстраційних документах транспортний засіб вказано як «контейнеровоз», тобто, як колісний транспортний засіб спеціалізованого призначення, який за своєю конструкцією та обладнанням призначений для перевезення вантажів певних категорій - контейнерів, то і його експлуатація повинна відповідати як його конструкції, так і його призначенню. Позивачем не надано доказів використання спеціального колісного транспортного засобу контейнеровоза для перевезення контейнера із відповідним маркуванням. Позивач також не надав доказів того, що на розміщеному напівпричепі знаходився саме контейнер з відповідним маркуванням та пломбуванням, відповідно до якого застосовується норма про збільшення вагового навантаження. Зважаючи на зазначене відповідач вважає, що ним належним чином визначено тип транспортного засобу та, як наслідок, здійснено правильний розрахунок відсотку перенавантаження загальної маси транспортного засобу. Позивач здійснював вантажні перевезення контейнеровозом з порушенням правил їх експлуатації в розумінні вищезазначених міжнародних та національних норм, тому, у такому разі, він мав право перевозити вантаж з дотриманням пункту 22.5 Правил дорожнього руху - не більше 40 тонн, адже навантаження 42 тонни допускається лише у разі експлуатації контейнеровоза за його прямою спеціалізацією при перевезенні контейнерів.
Щодо доводів позивача про те, що транспортний засіб використовувався як автопоїзд і до нього застосовується обмеження щодо загальної маси 42 тонни, то відповідач зазначає, що позивач помилково ототожнює автопоїзд із транспортним засобом, який складається із тягача та напівпричепа, оскільки, відповідно до змісту п. 1.10 ПДР України автопоїздом (транспортним составом) являється механічний транспортний засіб, що з'єднаний з одним або кількома причепами за допомогою зчіпного пристрою. До того ж, відповідно до п. 22.5 ПДР рух транспортних засобів та їх составів допускається у разі, коли їх параметри не перевищують фактичної маси для автопоїзда: двовісний або трьохвісний автомобіль з двовісним або трьохвісним причепом - 40 тонн.
Щодо форми та змісту оскаржуваної постанови відповідач у відзиві зазначає, що Інструкцією з оформлення уповноваженими посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі, затвердженою наказом Міністерства інфраструктури України від 27.09.2021 № 512, затверджено лише форму, а не вимоги до змісту постанови. Дана форма визначає перелік інформаційних даних, які можуть міститися у постанові в залежності від обставин вчинення правопорушення. Звертає увагу на те, що на момент виникнення спірних правовідносин форма постанови оновлена та викладена відповідно до наказу Міністерства інфраструктури № 324 від 14.05.2022.
З оскаржуваної постанови вбачається, що в ній наявні відомості про найменування органу та посадової особи, який виніс постанову, дату розгляду справи, відомості про особу, стосовно якої розглядається справа, опис обставин, установлених під час розгляду справи, зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення, прийняте у справі рішення, транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак), технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис, розмір штрафу та порядок його сплати, правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження, зазначення реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу, адресу веб-сайту в мережі Інтернет, на якому особа може ознайомитися із зображенням транспортного засобу в момент вчинення адміністративного правопорушення, ідентифікатор для доступу до зазначеної інформації та порядок звільнення від адміністративної відповідальності, а також дату та час фіксації здійснення вимірювання, навантаження на вісь. Відтак, оскаржувана постанова за своїм змістом повністю відповідає вимогам вище зазначених нормативно-правових актів та містить необхідну інформацію, згідно якої уповноваженою посадовою особою відповідача було встановлено подію, склад адміністративного правопорушення та правомірно притягнуто позивача до адміністративної відповідальності.
Щодо механізму фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі, то відповідач зазначає, що на підтвердження факту фіксації руху транспортних засобів позивача через автоматичний пункт з перевищенням встановлених законодавством габаритно-вагових норм, що стало підставою для притягнення його до відповідальності, а також справності технічного засобу та достовірності встановлених ним відомостей повідомляє, що прилад автоматичний для зважування дорожніх транспортних засобів у русі WIM 5,5, яким здійснювалася фіксація правопорушення в автоматичному режимі, є справним та придатним до експлуатації, що підтверджується сертифікатом перевірки типу UA.TR.001 76-20 та свідоцтвом про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки № 32-02/1812 чинне до 11.12.2024 року. У зв'язку з цим, представник Відповідача просила відмовити у задоволенні позовних вимог.
23 лютого 2024 року представником відповідача подано заяву про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза приміщенням суду із використанням власних технічних засобів.
У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав, посилаючись на обставини та обґрунтування, викладені у адміністративному позові. Уточнив дату фіксації правопорушення за постановою серії АА № 00016578 від 11.01.2024 - 26 грудня 2023 року. Просив звернути увагу на те, що його транспортний засіб є контейнеровозом інтермодальним, виробник Україна, при цьому фіксація транспортного засобу проводилася зверху, а не знизу, тому прилад не міг зафіксувати фітинги та маркування контейнеровоза. Також в період рейсу його транспортний засіб проходив не одне автоматичне зважування, але порушень не було виявлено.
Представник відповідача Державної служби України з безпеки на транспорті - Коломієць В.О., проти задоволення позову заперечувала, посилаючись на обставини та обґрунтування, викладені у відзиві. Зазначила, що оскаржувані постанови винесені правомірно із дотриманням вимог чинного законодавства, а доводи позивача про те, що до тягача був прикріплений контейнеровоз є безпідставними та не підтверджуються належними доказами. Вважає, що доводи позивача спростовуються доказами поданими нею з відзивом на позовну заяву, а саме метаданими, крім того зважувальна техніка є справною та сертифікованою.
Суд, заслухавши пояснення сторін, з'ясувавши обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, дослідивши письмові докази та, надавши їм належну правову оцінку, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, що передбачено в частині другій статті 19 Конституції України.
Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначено Законом України «Про автомобільний транспорт» від 05.04.2001 № 2344-III. Відповідно до частини 12 статті 6 Закону № 2344-III державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.
За приписами частини п'ятої статті 14 Закону України «Про дорожній рух» від 30.06.1993 № 3353-XII учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону № 3353-XII, встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (далі ПДР).
Пунктом 1.3 ПДР передбачено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.
Пунктом 1.9. ПДР закріплено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно до п.1 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 р. № 103 Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.
Згідно з ч. 1 ст. 14-3 КУпАП адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, передбачені ч. 2 ст. 122-2, ч. 2 і 3 ст.132-1 цього Кодексу, зафіксовані за допомогою засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі (за допомогою комплексу технічних засобів автоматичного визначення вагових, габаритних та інших параметрів транспортного засобу з функціями фотозйомки та/або відеозапису, що функціонують згідно із законодавством про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах), несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань на момент запиту відсутні відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи.
Оскільки предметом оскарження є постанови про накладення адміністративних стягнень, суд перевіряє законність та обґрунтованість винесення постанов та досліджує, чи було дотримано порядок притягнення особи до адміністративної відповідальності, чи не пропущено строки, встановлені для розгляду справи та накладення адміністративного стягнення, чи виконано вимоги закону при розгляді справи та інше.
В силу статей 245, 280 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Судом встановлено, що 23.12.2023 о 12 год 54 хв, за адресою М-05, км 36+303, Київська область автоматичним пунктом фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті зафіксовано транспортний засіб VOLVO FH 13.460, д.н.з. НОМЕР_1 , відповідальна особа допустила рух транспортного засобу із перевищенням нормативних параметрів зазначених пунктом 22.5 ПДР України: навантаження на строєні осі транспортного засобу на 7,275% (1,746 тонн), при дозволеному максимальному навантаженню на строєні осі 24 тонни та відстані між осями понад 1,3 м до 1,4 м, відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 132-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Вищевказане правопорушення зафіксоване в автоматичному режимі за допомогою комплексного технічного засобу марки WIM 5,5, фактичні зафіксовані параметри транспортного засобу: кількість вісей - 5 шт.; спарені колеса - 2 вісь; відстань між вісями 1-2: 3700 мм, 2-3: 4930 мм, 3-4: 1310 мм; 4-5: 1320 мм; навантаження на вісь 1 - 7400 кг, 2 - 8250 кг, 3 - 10550 кг, 4 - 9750 кг; 5 - 10350 кг; загальна маса - 46300 кг; виміряні з урахуванням похибки вагові або габаритні параметри транспортного засобу навантаження на строєні вісі - 25746 кг, про що 10.01.2024 старшим державним інспектором відділу впровадження систем автоматичної фіксації порушень Департаменту державного нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті, Василенко Дар'єю Ігорівною винесена постанова серії АА № 00016436 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності та накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 8500,00 гривень (а.с. 10-11, 76-77).
Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 , виданого ТСЦ 3241 07.02.2023 року VOLVO FH 13.460, д.н.з. НОМЕР_1 , є спеціалізованим вантажним сідловим тягачем з масою без навантаження 8216 кг, повною масою 20000 кг. Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 , виданого ТСЦ 7442 17.03.2023 року, позивачу ОСОБА_1 на праві власності належить спеціалізований напівпричіп н/пр - контейнеровоз для перевезення контейнерів/сипких вантажів (зернових культур) з масою без навантаження 7500 кг, повною масою 36000 кг, марки KRONE SDP 27, д.н.з. НОМЕР_3 (а.с. 15, 118-119).
З товарно-транспортної накладної від 22.12.2023 року № 1622 вбачається, що транспортним засобом VOLVO, д.н.з. НОМЕР_1 , та причепом/напівпричепом, д.н.з. НОМЕР_3 , здійснювалось перевезення вантажу - сіль кам'яна технічна, насипом, вага брутто складає 25440 кг (а.с. 18).
Позивач ОСОБА_1 з метою захисту своїх прав 23.01.2024 звернувся із скаргою на постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі до Державної служби України з безпеки на транспорті, за результатами розгляду якої постанови залишені без змін, а скарга без задоволення. Крім того, у повідомленні Державної служби України з безпеки на транспорті №1141/3.7/15-24 від 24.01.2024 щодо даної скарги зазначено, що відповідно до змісту абзацу двадцять сьомого глави 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 № 363, товарно-транспортна накладна не є первинним документом, що підтверджує фактичну масу товарно-матеріальних цінностей, що перевозяться, а використовується виключно для обліку таких товарно-матеріальних цінностей на шляху їх переміщення, розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи та є одним із документів, що може використовуватися для списання товарно-матеріальних цінностей. Сам факт наявності товарно-транспортної накладної не виключає перевезення, одночасно й інших товарно-матеріальних цінностей, не вказаних в первинних документах, що впливає на загальну вагу транспортних засобів. Товарно-транспортна накладна не є належним, допустимими та достовірним доказом дотримання встановлених законодавством вагових норм навантаження, оскільки встановлення дотримання вагових норм відбувається лише шляхом відповідного зважування (а.с. 14, 28-33). Про те, що товарно-транспортна накладна не є належним доказом вагових норм навантаження автомобіля, представник відповідача Коломієць В.О. зазначала також у судовому засіданні.
Суд погоджується із вище зазначеними доводами відповідача щодо того, що товарно-транспортна накладна не є достовірним і достатнім доказом, оскільки встановлення дотримання вагових норм відбувається лише шляхом відповідного зважування. Натомість товарно-транспортна накладна лише підтверджує фактичну вагу товарно-матеріальних цінностей, що перевозяться, і використовується виключно для обліку таких товарно-матеріальних цінностей в аспекті підтвердження факту.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 31.07.2019 у справі №802/518/17 та від 28.02.2019 у справі №805/3598/16-а.
Статтею 132-1 КУпАП визначено відповідальність за порушення правил дорожнього перевезення небезпечних вантажів та правил проїзду великогабаритних і великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами.
Згідно з ч. 2 ст. 132-1 КУпАП перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами - тягне за собою накладення штрафу в розмірі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5% до 10% включно.
Механізм фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі визначає Порядок фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2019 № 1174.
В силу пункту 16 Порядку № 1174 посадові особи Укртрансбезпеки, уповноважені розглядати справи про правопорушення, зафіксовані в автоматичному режимі, під час їх розгляду використовують інформаційні файли.
У пункті 2 Порядку № 1174 наведено визначення, за яким інформаційний файл це упорядкована сукупність відомостей про транспортний засіб, відповідальну особу, визначену статтею 14-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення, наявність/відсутність документа, який підтверджує внесення плати за проїзд, або дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та метаданих, сформованих автоматичним пунктом.
Згідно з пунктом 7 Порядку № 1174 фіксація правопорушень в автоматичному режимі здійснюється на автоматичних пунктах, які облаштовані відповідно до вимог, визначених у додатку.
Відповідно до пункту 8 Порядку № 1174 вимоги до технічних засобів автоматичних пунктів визначаються Технічним регламентом засобів вимірювальної техніки, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2016 року № 163.
Пунктом 12 Порядку № 1174 передбачено, що автоматичний пункт може забезпечувати: вимірювання навантажень, що припадають на кожну вісь транспортного засобу; вимірювання загальної маси транспортного засобу; визначення кількості осей транспортного засобу та віднесення транспортного засобу до однієї із відповідних категорій; вимірювання міжосьових відстаней транспортного засобу; визначення кількості коліс (скатності) на осях транспортного засобу; вимірювання габаритів транспортного засобу; фіксацію та розпізнавання державних номерних знаків транспортного засобу, причепу, напівпричепу та інших причіпних пристроїв (у разі використання такого та/або заднього державного номерного знака транспортного засобу); фіксацію фронтального зображення транспортного засобу; фіксацію загального вигляду транспортного засобу (вигляд збоку) в момент проїзду через автоматичний пункт (оглядова фотографія транспортного засобу, на якій відображені його контури та кількість осей); первинне оброблення зібраних даних та передачу інформації до інформаційно-телекомунікаційної системи за допомогою засобів захищених каналів зв'язку із використанням наскрізного шифрування; автентифікацію автоматичного пункту, контроль цілісності, авторства, доступності, а також неспростовності дій щодо інформації, що передається від автоматичного пункту до інформаційно-телекомунікаційної системи.
Відповідно до пункту 13 Порядку № 1174 під час вимірювання габаритно-вагових параметрів транспортних засобів застосовуються засоби вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність.
Формула розрахунку відсотка перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами наведена в Додатку 1 до Інструкції № 512, згідно з якою % перевищення = ((Хфакт - Хнорм - похибка пристрою)/Х норм)х100%, де Хфакт - фактично зафіксований параметр габариту або ваги відповідно в натуральних одиницях (тонна або міліметр); Хнорм - нормативно дозволений параметр габариту або ваги відповідно в натуральних одиницях (тонна або міліметр), зазначений відповідно до пункту 22.5 ПДР; похибка пристрою - регламентовано допустима похибка вимірювального пристрою параметрів габариту або ваги у відсотках відповідно до ДСТУ OIML R 134-1:2010, помножена на Хфакт (під час розрахунку використовується у натуральних одиницях (тонна або міліметр).
Відповідно, постановою від 10.01.2024 серії АА № 00016436 зафіксовано фактичні параметри транспортного засобу. Так, встановлено, що: кількість вісей - 5 шт.; спарені колеса - 2 вісь; відстань між вісями 1-2: 3700 мм, 2-3: 4930 мм, 3-4: 1310 мм; 4-5: 1320 мм; навантаження на вісь 1 - 7400 кг, 2 - 8250 кг, 3 - 10550 кг, 4 - 9750 кг; 5 - 10350 кг; загальна маса - 46300 кг.
Перевищення нормативних вагових параметрів транспортного засобу, визначених пунктом 22.5 ПДР України, було встановлено із врахуванням допустимої похибки вагового комплексу, як передбачено ДСТУ OIML R 134-1:2010 (OIML R 134-1:2006, IDT). Відсоткове та натуральне значення перевищення максимально допустимої маси транспортних засобів отримується з врахуванням допустимої похибки вимірювання вагового комплексу, яка складає до 10 % щодо визначення загальної маси транспортного засобу та 16 % щодо навантаження на осі.
Враховуючи вищевказану формулу, здійснено наступний розрахунок: % перевищення = ((30650 кг - 24000 кг - 16% * 30650 кг)/24000кг)*100% =7,275%.
Таким чином, розмір відсотка перевищення загальної маси транспортного засобу, що отримані в результаті даних розрахунків, відповідає зазначеним в оскаржуваній постанові.
Окрім того, суд враховує приписи пункту 22.2 ПДР України, якими визначено, що водій перед початком руху зобов'язаний перевірити надійність розташування і кріплення вантажу, а під час руху - контролювати це, щоб запобігти його падінню, волочінню, травмуванню супроводжуючих осіб чи створенню перешкод для руху.
Відповідно до пунктів 8.1, 8.2 Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від14.10.1997 року № 363, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 20.02.1998 року за № 128/2568 (далі - Правила № 363), типи та кількість рухомого складу, потрібного для виконання первезень вантажів, визначаються перевізником залежно від обсягу і характеру перевезень.
Згідно з пунктами 8.14, 8.15, 8.19 Глави 8 Правил № 363, навантажені предмети слід розміщувати і закріпляти так, щоб запобігти їх падінню, волочінню, травмуванню ними супровідних осіб чи створенню перешкод для руху. Вантаж повинен бути належним чином закріплений засобами кріплення (ременями, ланцями, розтяжками, тросами, розпірними перекладинами, якірними рейками (балками), сітками тощо) відповідно до національних стандартів щодо правил безпечного закріплення вантажів і засобів кріплення. Кількість засобів кріплення вантажу повинна бути достатньою для здійснення його безпечного перевезення. При вантаженні в один автомобіль важких і легких за масою вантажів важкі розміщуються унизу, а легкі зверху. Вантажі розміщуються так, щоб вага вантажу рівномірно розподілялася між автомобілем і причепом.
Відповідно до пунктів 8.20, 8.21 Глави 8 Правил № 363, водій зобов'язаний перевірити відповідність кріплення і складання вантажу на рухомому складі умовам безпеки руху та забезпечення цілісності рухомого складу, а також сповістити Замовника про виявлені недоліки у кріпленні та складанні вантажу, які загрожують його збереженню. Виходячи з вимог безпеки руху, водій зобов'язаний перевірити відповідність габаритів вантажу розмірам, що зазначені у Правилах дорожнього руху України.
Пунктами 12.1, 12.5 Глави 12 Правил № 363, передбачено що при транспортуванні вантажів слід дотримувати вимог Правил дорожнього руху України. Для транспортування вантаж треба рівномірно розміщувати в кузові таким чином, щоб не була порушена стійкість автомобіля і не утруднювалося керування ним. Вантаж не повинен зміщуватися під час руху, випадати з кузова, волочитися і створювати небезпеку для пішоходів та інших учасників дорожнього руху.
Відтак, водій, який здійснює вантажні перевезення, зокрема сипучого (подільного) вантажу великоваговим автомобільним транспортом, зобов'язаний дотримуватись встановлених правил, з метою уникнення порушень законодавства про автомобільний транспорт, зокрема щодо контролю за розподілом маси вантажу, що перевозиться.
В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 правомірно притягнуто до адміністративної відповідальності у виді штрафу в розмірі 8500,00 гривень за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 132-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, як відповідальну особу, яка допустила рух транспортного засобу із перевищенням нормативних параметрів, згідно постанови серії АА № 0016436 від 10.01.2024, оскільки встановлено перевищення визначених законодавством габаритно-вагових норм від 5% до 10% включно, тобто 7,275%.
Судом встановлено, що 26.12.2023 о 15 год 44 хв, за адресою М-05, км 36+303, Київська область автоматичним пунктом фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті зафіксовано транспортний засіб VOLVO FH 13.460, д.н.з. НОМЕР_1 , відповідальна особа допустила рух транспортного засобу із перевищенням нормативних параметрів зазначених пунктом 22.5 ПДР України: перевищення загальної маси транспортного засобу на 5,075% (2,03 тонн), при дозволеній максимальній фактичній масі 40 тонн, відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 132-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Вищевказане правопорушення зафіксоване в автоматичному режимі за допомогою комплексного технічного засобу марки WIM 5,5, фактичні зафіксовані параметри транспортного засобу: кількість вісей - 5 шт.; спарені колеса - 2 вісь; відстань між вісями 1-2: 3690 мм, 2-3: 4970 мм, 3-4: 1300 мм; 4-5: 1320 мм; навантаження на вісь 1 - 7350 кг, 2 - 10350 кг, 3 - 10250 кг, 4 - 9250 кг; 5 - 9500 кг; загальна маса - 46700 кг; виміряні з урахуванням похибки вагові або габаритні параметри транспортного засобу - загальна маса 42030 кг, про що 11.01.2024 заступником директора Департаменту державного нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті - начальником відділу впровадження систем автоматичної фіксації порушень, Сидоренком Антоном Вадимовичем винесена постанова серії АА № 00016578 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності та накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 8500,00 гривень (а.с. 12-13, 80-81).
Відповідно до частини другої статті 132-1 КУпАП перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами - тягне за собою накладення штрафу в розмірі: п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5% до 10% включно; однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10%, але не більше 20%; двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20%, але не більше 30%; трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 30%.
Пунктом 22.5 (б) Правил дорожнього руху України визначено, що рух транспортних засобів та їх составів на дорогах державного значення допускається у разі, коли їх параметри не перевищують фактичну масу (для комбінованих транспортних засобів): двовісний автомобіль (тягач) з двовісним напівпричепом 36 т; двовісний автомобіль (тягач) з трьохвісним напівпричепом 40 т; трьохвісний автомобіль (тягач) з двовісним або трьохвісним напівпричепом 40 т; двовісний автомобіль (тягач) з трьохвісним напівпричепом (контейнеровоз), що здійснює перевезення одного або більше контейнерів або змінних кузовів загальною максимальною довжиною 13,716 метра 42 т; трьохвісний автомобіль (тягач) з двовісним або трьохвісним напівпричепом (контейнеровоз), що здійснює перевезення одного або більше контейнерів або змінних кузовів загальною максимальною довжиною 13,716 метра 44 т.
Аналіз наведених положень свідчить про те, що пунктом 22.5 Правил дорожнього руху встановлено різні нормативи для руху контейнеровозів та для руху інших транспортних засобів та їх составів.
Щодо доводів позивача про те, що Укратрансбезпекою помилкового при розрахунку застосовано нормативний показник як до звичайної вантажівки - 40 тонн, суд зазначає наступне.
У вказаній справі позивач заперечує правомірність оскаржуваної постанови саме з мотивів неврахування відповідачем факту приєднання до тягача VOLVO FH 13.460, д.н.з. НОМЕР_1 , причепу-контейнеровоза KRONE SDP 27, д.н.з. НОМЕР_3 , що, у свою чергу, за посиланням позивача, призвело до помилкового обрахунку відсоткового значення перевищення нормативних параметрів, встановлених пунктом 22.5 Правил дорожнього руху.
В якості даних транспортного засобу, рух якого зафіксовано в автоматичному режимі, у постанові від 11.01.2024 серії АА № 00016578 зазначено: VOLVO FH 13.460, д.н.з. НОМЕР_1 .
Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 , виданого ТСЦ 3241 07.02.2023 року VOLVO FH 13.460, д.н.з. НОМЕР_1 , є спеціалізованим вантажним сідловим тягачем з масою без навантаження 8216 кг, повною масою 20000 кг. Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 , виданого ТСЦ 7442 17.03.2023 року, позивачу ОСОБА_1 на праві власності належить спеціалізований напівпричіп н/пр - контейнеровоз для перевезення контейнерів/сипких вантажів (зернових культур) з масою без навантаження 7500 кг, повною масою 36000 кг, марки KRONE SDP 27, д.н.з. НОМЕР_3 (а.с. 15, 118-119).
Судом встановлено, що оскаржувана постанова та фотозображення з інформаційного файлу не містять даних щодо марки, моделі, державного номерного знаку причепу-контейнеровоза, приєднаного до сідлового тягача VOLVO FH 13.460 (а. с. 12-13, 80-81, 73, 79, 92).
З копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, вбачається, що причеп марки KRONE SDP 27, д.н.з. НОМЕР_3 , є спеціалізований напівпричіп н/пр - контейнеровоз для перевезення контейнерів/сипких вантажів (зернових культур).
Відповідно до п. 10 Порядку № 1388 перша державна реєстрація транспортних засобів в Україні проводиться за умови відповідності конструкції і технічного стану певної марки (моделі) транспортних засобів та їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери, обов'язковим вимогам правил та нормативів, що підтверджується сертифікатом відповідності, виданим згідно з порядком затвердження конструкції транспортних засобів, їх частин та обладнання, або відомостями Державного реєстру сертифікатів відповідності транспортних засобів, виданих уповноваженими органами або органами із сертифікації, та реєстру виданих сертифікатів типу транспортних засобів та обладнання, що формується за повідомленнями уповноважених органів, і сертифікатів відповідності нових транспортних засобів, виданих виробником.
На зареєстровані в уповноважених органах МВС транспортні засоби видаються свідоцтва про реєстрацію, а також номерні знаки (п. 16 Порядку № 1388).
Тобто, після отримання свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, в якому відображено, що він відноситься до категорії спеціалізованих напівпричепів контейнеровозів, власник цього транспортного засобу має законне право розраховувати, що при визначенні його вагових параметрів уповноважені особи органів державної влади будуть враховувати положення п. 22.5 Правил дорожнього руху в частині, що стосується контейнеровозів, відповідно до яких максимально допустима фактична маса такого транспортного засобу не повинна перевищувати 42 тони.
Суд враховує пункт 17.2 Правил перевезень вантажів № 363, яким встановлена заборона на перевезення в універсальних контейнерах вантажів, які швидко псуються, сипучих вантажів без тари тощо.
Водночас, ч. 2 ст. 132-1 КУпАП, за якою позивача було притягнено до адміністративної відповідальності, встановлює відповідальність за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами.
Аналіз п. 22.5 Правил дорожнього руху та ч. 2 ст. 132-1 КУпАП свідчить про те, що розмежування максимально допустимого навантаження транспортних засобів не дає можливості відповідачу самостійно змінювати ваговий параметр транспортного засобу в залежності від дотримання чи не дотримання перевізником Правил перевезення вантажів, виду та характеру вантажу, наявності чи відсутності необхідного маркування контейнера.
Оскільки ключовим при проведенні такого визначення мають бути технічні характеристики самого транспортного засобу, визначені заводом-виробником та підтверджені посадовими особами під час його державної реєстрації. Відповідно з моменту проведення реєстрації транспортного засобу держава визнає та офіційно приймає його на облік із зазначенням у реєстраційному свідоцтві притаманних йому технічних характеристик. Самостійна зміна посадовою особою суб'єкта владних повноважень гранично допустимих вагових параметрів транспортного засобу не може відповідати принципам належного урядування та правової визначеності.
У свою чергу суд звертає увагу, що у випадку здійснення власником такого транспортного засобу його самовільного переобладнання та експлуатації без приведення реєстраційних документів на нього у відповідність із притаманними такому напівпричепу технічними характеристиками, за умови належної фіксації такого факту відповідною посадовою особою, може бути підставою для притягнення відповідальної особи до відповідальності. Натомість таке порушення не охоплюється диспозицією ст. 132-1 КУпАП.
Згідно з абзацом 5 пункту 15 Порядку фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2019 № 1174 «Деякі питання фіксації порушень законодавства про автомобільний транспорт» (далі - Порядок №1174) (в редакції чинній на момент фіксації адміністративного правопорушення) метадані повинні містити дані про фотографії транспортного засобу - фронтальна, фотографія державного номерного знака транспортного засобу, фотографія державного номерного знака причепу, напівпричепу та інших причіпних пристроїв (у разі використання такого та/або заднього державного номерного знака транспортного засобу), оглядова фотографія із зображенням розпізнаного державного номерного знака.
З огляду на встановлення пунктом 22.5 Правил дорожнього руху різного значення нормативів параметрів допустимої загальної маси та допустимого навантаження на осі для контейнеровозів та для інших транспортних засобів та їх составів, зазначення в постанові по справі про адміністративне правопорушення повних даних щодо составу транспортного засобу, рух якого зафіксовано із перевищенням встановлених нормативів, у тому числі щодо марки, моделі та державного номерного знаку як тягачу, так і напівпричепу-контейнеровоза, є визначальним для висновку про наявність чи відсутність у діях позивача складу адміністративного правопорушення, відповідальність за вчинення якого передбачена частиною другою статті 132-1 КУпАП.
З огляду на вказане, суд вважає безпідставним неврахування відповідачем при прийнятті оскаржуваної постанови факту проїзду транспортного засобу VOLVO FH 13.460 з причепом- контейнеровозом.
При цьому, оскаржувана постанова не містить виміряних з урахуванням похибки вагових параметрів транспортного засобу, які перевищили нормативні вагові параметри, встановлені саме для контейнеровозів. Так, згідно з позицією відповідача при обрахунку перевищення нормативних параметрів використано параметри, встановлені пунктом 22.5 Правил дорожнього руху, саме для транспортних засобів та їх составів - фактична маса - до 40 тонн.
Разом з тим, з свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу та причепу, належних позивачу вбачається, що тип причепу - спеціалізований напівпричіп - спеціалізований н/пр-контейнеровоз, отже, згідно п. 22.5 ПДР допустима загальна допустима вага перевезення для контейнеровозів 42 000 кг, а тому розрахунки спеціаліста щодо перевищення нормативних параметрів є невірними внаслідок використання невірних вихідних даних.
В оскаржуваній постанові від 11.01.2024 серії АА № 00016578 зазначено, що посадовою особою відповідача зафіксований транспортний засіб VOLVO FH 13.460, д.н.з. НОМЕР_1 загальною масою 46700 кг.
У свою чергу, аналізуючи пункт 22.5 Правил дорожнього руху України та зміст оскаржуваної постанови суд приходить до висновку, що під час опрацювання матеріалів інформаційного файлу відповідно до пункту 15 Порядку № 1174, посадова особа відповідача визначила транспортний засіб VOLVO FH 13.460, д.н.з. НОМЕР_1 , як двовісний автомобіль (тягач) з трьохвісним напівпричепом, у зв'язку із чим прийшов до висновку про дозволену максимальну масу такого транспортного засобу 40 тон.
З такими висновками посадової особи Відповідача суд не погоджується з огляду на наступне.
З матеріалів фотофіксації вбачається, що транспортний засіб VOLVO FH 13.460, д.н.з. НОМЕР_1 , який відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 є спеціалізованим вантажним сідловим тягачем, рухався разом з іншим транспортним засобом KRONE SDP 27, д.н.з. НОМЕР_3 , який відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 є спеціалізованим напівпричіпом н/пр - контейнеровозом для перевезення контейнерів/сипких вантажів (зернових культур).
Наявність вантажу на вказаному напівпричепі (контейнеровозі) відповідачем не заперечується.
Пунктом 22.5 (б) Правил дорожнього руху України визначено, що загальна маса двовісного автомобіля (тягача) з трьохвісним напівпричепом (контейнеровозом), що здійснює перевезення одного або більше контейнерів або змінних кузовів загальною максимальною довжиною 13,716 метра не повинна перевищувати 42 т.
Тобто, фактично рухалися два транспортні засоби, але в оскаржуваній постанові при визначенні загальної маси транспортного засобу та при притягненні позивача до відповідальності, було враховано лише один транспортний засіб.
Так, в оскаржуваних постановах відсутні дані щодо марки, моделі, державного номерного знаку причепу - д.н.з. НОМЕР_3 , приєднаного до сідлового тягача VOLVO FH 13.460, д.н.з. НОМЕР_1 . Отже, посадовою особою Відповідача було порушено ст. 283 КУпАП, додаток № 1 до Інструкції № 512, п. 16 Порядку № 1174.
Такий висновок відповідає позиції, викладеній у постанові Шостого апеляційного адміністративного суду від 25 січня 2023 року по справі 357/15385/21.
Фактично оскаржувана постанова не містить виміряних з урахуванням похибки вагових параметрів транспортного засобу, який перевищив нормативні вагові параметри, встановлені саме для контейнеровозів, допустима загальна маса яких становить 42 т.
За таких обставин суд приходить до висновку, що при встановлені технічних характеристик транспортних засобів сідлового тягача VOLVO FH 13.460, д.н.з. НОМЕР_1 , та спеціалізованого напівпричепа контейнеровоза KRONE SDP 27, д.н.з. НОМЕР_3 , посадова особа повинна були ідентифікувати їх як двовісний автомобіль (тягач) із трьохвісним напівпричепом (контейнеровозом) та визначати можливе перевищення ним фактичної маси виходячи із максимально дозволеної для контейнеровозів у розмірі 42 тонни, а не 40 тонн, як було враховано нею при проведенні розрахунків.
В даному випадку, з урахуванням допустимої маси транспортного засобу 42 тони, перевищення з урахуванням максимальної похибки буде становити 0,03 тонни, що у відсотках становить 0,0714 %. Вказані числові значення отримані судом за розрахунком: (46700 - 42000- (10% х 46700) / 42000 х 100% = 0,0714%. Для настання відповідальності за ч. 2 ст. 132-1 КУпАП необхідно щоб перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм складало від 5 %. В даному випадку перевищення вказаних норм на 0,0714 % виключає кваліфікацію дій за ч. 2 ст. 132-1 КУпАП за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Під час розгляду справи суд враховує, що у силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи. Такі висновки суду узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, висловленою у постанові від 08.07.2020 року (справа № 463/1352/16-а), та правовою позицією Верховного Суду, висловленою у постанові від 08.07.2020 року (справа № 463/1352/16-а).
Приписи ст. 251 КпАП України визначають, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно ст. 280 КпАП України орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги, що відповідачем не наведено доказів, на яких ґрунтується висновок про скоєння позивачем адміністративного правопорушення, будь-які докази, які б підтвердили порушення позивачем ПДР відсутні, суд дійшов висновку, що постанова серії АА № 00016578 від 11.01.2024 підлягає скасуванню з підстав недоведеності суб'єктом владних повноважень факту вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.132-1 КУпАП, а справа про адміністративне правопорушення підлягає закриттю.
Відповідно до ч. 3 ст. 139 КАС України з відповідача слід стягнути на користь позивача витрати по сплаті судового збору в сумі 605,60 грн. за рахунок бюджетних асигнувань вказаного суб'єкта владних повноважень.
Керуючись ст. 19 Конституції України, ч. 2 ст. 132-1, 245, 280, 283, 287, 293 КУпАП, ст. ст. 2, 6, 19, 77, 139, 242-246, 250, 286 КАС України, суд,
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про оскарження постанов у справах про адміністративні правопорушення - задовольнити частково.
У скасуванні постанови у справі про адміністративне правопорушення серії AA № 00016436 від 10.01.2024 року та закритті провадження у справі - відмовити.
Постанову серії AA № 00016578 від 11.01.2024 року у справі про адміністративне правопорушення скасувати, а провадження у справі про адміністративне правопорушення -закрити.
Стягнути з Державної служби України з безпеки на транспорті на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань 50 відсотків сплаченого судового збору у розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його складення.
Учасник справи, якому рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 11 березня 2024 року.
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 .
Відповідач: Державна служба України з безпеки на транспорті, адреса: вулиця Фізкультури, будинок 9, м. Київ, 03150, код ЄДРПОУ 39816845.
Головуючий суддя Л.М. Кучерява