Справа №279/3346/23
Провадження №1-в/279/37/24
12.03.2024 року
Коростенський міськрайонний суд Житомирської області в складі судді ОСОБА_1 , з секретарем ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за участю представника Коростенського РВ №1 філії ДУ "центр пробації" у Житомирській області ОСОБА_4 , прокурора ОСОБА_5 , засудженої ОСОБА_6 , розглянувши подання Начальника Коростенського РВ №1 філії Державної установи "Центр пробації" у Житомирській області про скасування іспитового строку та направлення для відбуття покарання, призначеного вироком суду засудженій ОСОБА_6 ,
Вироком Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 26.07.2023 року, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована та проживаюча за адресою: АДРЕСА_1 , засуджена за ст.185 ч.4 КК України до 5 років позбавлення волі. На підставі ст.75 КК України звільнено ОСОБА_6 від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк 2 роки, якщо вона протягом зазначеного строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на неї обов'язки. Зобов'язано ОСОБА_6 , відповідно до ст.76 КК України, періодично з'являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.
Органом пробації внесено подання про скасування іспитового строку ОСОБА_6 та направлення для відбуття покарання.
Подання мотивоване тим, що ОСОБА_6 на шлях виправлення не стала. 14.09.2023 року ОСОБА_6 була ознайомлена з порядком та умовами звільнення від відбуття покарання з іспитовим строком та покладеними на неї судом обов'язками, про що була складена письмова підписка. ОСОБА_6 було встановлено день явки для реєстрації до Коростенського РВ №1: перший вівторок кожного місяця, що було оголошено засудженій під підпис; одночасно був заведений листок реєстрації. 04.10.2023 року з ОСОБА_6 була проведена соціально-виховна робота, складено індивідуальний план соціально-виховної роботи. Однак, 05.12.2023 року та 02.01.2024 року ОСОБА_6 на реєстрацію до Коростенського РВ №1 не з'явилась, у зв'язку з чим з чим 06.12.2023 року та 04.01.2023 року їй було винесено попередження. Всі ці обставини свідчить про те, що засуджена на шлях виправлення не стала, відтак достатньо підстав для скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням.
В судовому засіданні представник Коростенського РВ №1 філії Державної устаови "Центр пробації" у Житомирській області клопотання підтримав, посилаючись на обставини викладені в подані.
Прокурор в судовому засіданні просив, враховуючи особу засудженої, життєві обставини які слалися у останньої, те, що ОСОБА_6 має на утриманні двох малолітніх дітей, намагається влаштуватися на роботу, в задоволенні клопотання подання відмовити,.
Засуджена ОСОБА_6 проти задоволення клопотання заперечила, просила відмовити у його задоволенні, пояснила, що двічі не з'являлась до органів пробації в зв'язку із сімейними обставинами, втім на наступні дні з'явилась, і пояснила, що перебувала в селі, працювала звідки не ходили транспорні засоби автобуси, в інший раз не з'явилась, оскільки була заклопотана по справах, так як має двох неповнолітніх дітей 3,5 років та 10 років, тому забула. Зазначила, що більше такого не повториться, запевнила, що виконувати обов'язки буде сумлінно.
Заслухавши пояснення засудженої, яка просила не задовольняти клопотання, думку прокурора та представника органу пробації, дослідивши матеріали особової справи, суд приходить до наступного.
Суд виходить з того, що ч. 2 ст.78 КК України передбачено спеціальні підстави для направлення засудженого, звільненого від відбування покарання з випробуванням, для відбування призначеного вироком суду покарання невиконання покладених на нього процесуальних обов'язків та систематичне вчинення правопорушень, що потягли за собою адміністративні стягнення. Встановлення наведених підстав повинно засвідчувати той факт, що засуджений не бажає стати на шлях виправлення.
Пунктом 10 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» від 24.10.2003 №7 та ст. 166 КВК України встановлено, що згідно з ч.2 ст.78 КК України суд за поданням органу, який здійснює контроль за поведінкою засудженого, звільненого від відбування покарання з випробуванням, може прийняти рішення про скасування звільнення та направлення засудженого для відбування зазначеного покарання, зокрема, коли засуджений не виконує обов'язки, встановлені КВК України, Законом України «Про пробацію», а також покладені на засудженого судом.
Частинами 3 та 4 ст. 66 КВК України передбачено, що у разі невиконання засудженим, звільненим від відбування покарання з випробуванням, обов'язків, визначених законом та покладених на нього судом, систематичного вчинення правопорушень, що тягнуть за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення, уповноважений орган з питань пробації застосовує до нього письмове попередження про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення для відбування призначеного покарання. Письмове попередження про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення засудженого для відбування призначеного покарання застосовується у разі невиконання засудженим хоча б одного з обов'язків, визначених законом та покладених на нього судом, за відсутності об'єктивних обставин, що фактично позбавляють засудженого можливості їх виконувати.
Відповідно до матеріалів провадження, ОСОБА_6 засуджена вироком Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 26.07.2023 року за ч.4 ст. 185 КК України до 5 років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України її звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 роки, та покладено на неї обов'язки, передбачені ст.76 КК України, а саме: періодично з'являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи. Даний вирок набрав законної сили 28.08.2023 року та з 14.09.2023 року ОСОБА_6 перебуває на обліку у Коростенському РВ №1 філії ДУ "Центр пробації" у Житомирській області.
Згідно матеріалів особової справи №82/2023 засуджена ОСОБА_6 14.09.2023 року була письмово ознайомлена з порядком та умовами проведення нагляду за особами, звільненими від відбування покарання з випробуванням, обов'язками, покладеними на неї судом, а також наслідками у разі допущення порушень порядку відбування іспитового строку. Крім того ОСОБА_6 під розпис ознайомлена з постановою про встановлення днів явки на реєстрацію від 14.09.2023 року, згідно якої перший вівторок кожного місяця вона зобов'язана з'являтися до органу пробації.
Як вбачається з дослідженої в судовому засіданні особової справи, ОСОБА_6 05.12.2023 року та 02.01.2024 року ОСОБА_6 на реєстрацію до Коростенського РВ №1 не з'явилась, у зв'язку з чим з чим 06.12.2023 року та 04.01.2023 року їй було винесено попередження про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення для відбування покарання, з якими вона ознайомлена особисто.
Перевіряючи обгрутованість внесеного органом пробації подання про скасування звільнення ОСОБА_6 від відбування покарання з випробуванням, суд звертає увагу на те, що при скасуванні звільнення від відбування покарання з випробуванням суддя зобов'язаний з'ясувати, чи можна розглядати факти, викладені у поданні органу пробації, як свідчення небажання засудженого стати на шлях виправлення, оскільки сам факт неявки на реєстрацію до уповноваженого органу, не є самостійною, безпосередньою підставою для скасування звільнення від покарання з випробуванням та направлення для відбування покарання, призначеного судом.
Згідно зі ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість висунутого проти нього обвинувачення.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях притримується позиції того, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумцій факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21.07.2011 року), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the UnitedKingdom), п. 161, Series A заява № 25).
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення подання, оскільки поведінку засудженої не можна розцінювати як грубе порушення умов іспитового строку, а також як невиконання обов'язків, покладених на неї вироком суду, оскільки допустивши дві неявки до органу з питань пробації не свідчить про систематичне порушення засудженою умов відбуття покарання, до адміністративної відповідальності ОСОБА_6 не приятягувалась, має двох малолітніх дітей, а в матеріалах справи відсутні докази, які б поза достатнім сумнівом вказували на наявність підстав направлення звільненого від покарання з випробуванням для відбування покарання, призначеного вироком у даному випадку.
Керуючись ст.78 КК України, ст.ст.164, 165, 166 КВК України, ст.ст. 369-372, 537, 539 КПК України,
В задоволенні подання відмовити.
Копію ухвали направити (вручити) засудженій, прокурору, органу пробації.
Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Житомирської області протягом 7 діб з моменту отримання її копії через Коростенський міськрайонний суд.
Суддя ОСОБА_1 .
Копія згідно з оригіналом