Справа № 161/337/24
Провадження № 2-др/161/29/24
05 березня 2024 року місто Луцьк
Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:
головуючого - судді Черняка В.В.,
за участю секретаря судового засідання - Ленічевої Н.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Луцьку заяву представника відповідача адвоката Поліщука Віталія Анатолійовича про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, -
Позивач через свого представника звернулась до суду із вказаним позовом.
Рішенням суду від 26 лютого 2024 року позовні вимоги було задоволено частково: стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання доньки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 3500 грн. щомісячно, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 08 січня 2024 року та до досягнення дитиною повноліття, стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 3000 грн. витрат на правову допомогу та 1211,20 грн. судового збору на користь держави. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
З матеріалів справи вбачається, що справа була розглянута в порядку загального позовного провадження без участі сторін (за наявними на дату розгляду матеріалами та наявністю заяви представника позивача про розгляд справи за її відсутності).
29 лютого 2024 року на адресу суду надійшло клопотання представника відповідача про доручення до матеріалів справи доказів понесення витрат на правову допомогу на суму 10000 грн., в якій останній просить суд ухвалити додаткове рішення про стягнення з позивача на користь нього судових витрат з надання професійної правничої допомоги у розмірі 4170 грн. (41,7 % вимог в частині яких судом було відмовлено позивачу).
Сторони у судове засідання для вирішення вказаної заяви не з'явились.
04 березня 2024 року на адресу суду надійшли письмові пояснення представника позивача, в яких остання зазначає про порушення порядку подачі доказів надання правової допомоги зі сторони відповідача та просить залишити клопотання адвоката Поліщука В.А. без розгляду.
Враховуючи положення ст. 270 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути питання щодо винесення додаткового рішення без участі сторін.
Згідно з ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Суд, дослідивши заяву та матеріали справи, дійшов висновку про відсутність підстав задоволення заяви, виходячи з наступного.
Відповідно до п. п. 1, 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення або/чи не вирішено питання про судові витрати.
Частиною 3 ст. 259 ЦПК України визначено, що суд може вирішити питання розподілу судових витрат у додатковому рішенні після ухвалення рішення за результатами розгляду справи по суті.
Статтею 133 ЦПК України, встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Такі правові висновок сформовано у постановах Верховного Суду від 03.05.2018 року (справа № 372/1010/16-ц), від 27 липня 2021 року (справа № 671/1957/20).
Вирішуючи питання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу при розгляді справи, суд бере до уваги обставини справи, співмірність винагороди за надані юридичні послуги зі складністю справи, цінами на ринку адвокатських послуг щодо справ розглядуваної категорії, час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт, тривалість судового розгляду, значення справи для сторін, їх фінансовий стан та можливості.
У контексті вирішення питання про розподіл судових витрат суд також оцінює необхідність таких витрат в межах переліку виконаних адвокатом робіт та наданих послуг.
Відповідно до ч.8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
На підтвердження вимог, представником відповідача долучено копію договору про надання правової допомоги від 01 лютого 2024 року та копію квитанції до прибуткового касового ордеру №50.
З матеріалів справи вбачається, що стороною відповідача не долучено детальний розрахунок вказаних витрат чи акт наданих послуг, відтак, суд позбавлений можливості встановити ряд та характер робіт, які були надані адвокатом клієнту у справі.
Варто також зауважити, що письмовий відзив з боку відповідача до суду не подавався.
В справі міститься лише один процесуальний документ поданий адвокатом відповідача (заява про долучення документів фінансової звітності та довідки про доходи відповідача від 05 лютого 2024 року).
Суд наголошує, що подача до канцелярії суду двох документів фінансової звітності не потребує значної затрати зусиль та часу (оцінка вказаних дій у 10000 грн. не відповідає принципу співмірності).
З огляду на наведене, зважаючи на принцип розумності та справедливості, враховуючи поведінку сторін під час розгляду справи, відсутність належного підтвердження обсягу наданих адвокатом послуг та порушення процесуального порядку подачі доказів, суд дійшов висновку про відсутність підстав для стягнення судових витрат з правової допомоги на користь відповідача.
Керуючись ст.ст.133, 137, 141, 270 ЦПК України, суд, -
Заяву представника відповідача адвоката Поліщука Віталія Анатолійовича про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, - залишити без задоволення.
Ухвала може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Повний текст ухвали суду складено 08 березня 2024 року.
Суддя Луцького міськрайонного суду
Волинської області В.В. Черняк