Справа № 743/329/24
Провадження №2-о/743/11/24
11 березня 2024 року смт Ріпки
Суддя Ріпкинського районного суду Чернігівської області Кравчук М. В., перевіривши заяву ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення, заінтересовані особи: Добрянська територіальна громада в особі Добрянської селищної ради Чернігівського району Чернігівської області, Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, -
06.03.2024 р. ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою, в якій просить з метою усунення перешкод у призначенні пенсії за віком на підставі ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 р. № 796-XII встановити факт проживання у зоні посиленого радіологічного контролю.
Справа передана головуючому судді 06.03.2024 р.
Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, звертаю увагу на таке.
Згідно ч. 7 ст. 19 ЦПК України окреме провадження призначене для розгляду справ про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов для здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
З положень даної норми очевидно випливає, що факт, про встановлення якого просить заявник, повинен мати значення, в тому числі, для підтвердження наявності неоспорюваних прав, реалізації своїх прав.
Відповідно до ч. 2 ст. 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Як зазначає заявник, пенсійний орган 17.01.2024 р. відмовив останній у призначенні пенсії, в тому числі з тієї підстави, що довідка органу місцевого самоврядування від 12.02.2023 р. № 457, якою засвідчено періоди проживання заявника у зоні посиленого радіологічного контролю, має розбіжності із періодом роботи з 08.08.1989 р. до 02.08.1994 р. згідно трудової книжки в Гомельській дирекції з обслуговування пасажирів Білоруської залізниці.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 320/948/18 викладений наступний правовий висновок: чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб'єктивних прав громадян. Проте не завжди той чи інший факт, що має юридичне значення, може бути підтверджений відповідним документом через його втрату, знищення архівів тощо. Тому закон у певних випадках передбачає судовий порядок встановлення таких фактів.
Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов:
- факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з'ясувати мету встановлення;
- встановлення факту не пов'язується з подальшим вирішенням спору про право. Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлений спір про право або суд сам дійде висновку, що у цій справі встановлення факту пов'язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз'яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах;
- заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред'явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах цивільного стану тощо);
- чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів.
Відповідно до ч. 4 ст. 315 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду.
Як вбачається з поданої заяви та доданих до неї матеріалів, заявником до пенсійного органу було подано пакет документів для призначення пенсії, в тому числі довідку Добрянської селищної ради від 12.12.2023 р. № 457, у якій орган місцевого самоврядування засвідчив, що у зазначені у довідці періоди ОСОБА_1 дійсно проживала у селі Олександрівка, що було віднесене до зони посиленого радіологічного контролю.
За результатами опрацювання цих документів рішенням від 17.01.2024 р. № 253550004312 Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області відмовило у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком відповідно до ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в тому числі, але не виключно, у зв'язку з тим, що період проживання, зазначений у довідці, має розбіжності з періодом роботи згідно трудової книжки на Білоруській залізниці.
У вказаному рішенні зазначено, що довідка потребує перевірки.
У відповідності до підпункту 7 пункту 2.1 розділу ІІ Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Правління ПФ України від 25.11.2005 р. № 22-1 (далі - Порядок), до заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи: документи, які підтверджують право на призначення пенсії за віком зі зменшенням пенсійного віку: для осіб, які постійно проживали (проживають) на територіях радіоактивного забруднення, додаються відомості про місце проживання, зазначені у пункті 2.22 цього розділу, та/або документи про проживання, видані органами місцевого самоврядування.
Як засвідчує вищепроцитована позиція ВП ВС, справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за умови якщо заявник не має іншої можливості одержати документ, який посвідчує факт, та надав докази про те, що він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено.
Однак, як свідчать матеріали заявника, ним було подано документ, виданий органом місцевого самоврядування, до пенсійного органу для призначення пенсії, який в силу положень підпункту 7 пункту 2.1 розділу ІІ Порядку підлягає оцінці за критерієм допустимості доказу, оскільки в ньому зафіксовано факт, що входить до предмету доказування у спорі про наявність у особи права на призначення пенсії.
В силу вимог ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З огляду на вищенаведене, зважаючи на те, що заявник має документ, у якому зафіксовано факт, про встановлення якого він просить, однак пенсійним органом встановлено територіальну розбіжність між місцем проживання особи та місцем її роботи (між відомостями, зазначеними у довідці, та відомостями, зазначеними у трудовій книжці), приходжу до висновку, що з поданої заяви вбачається спір про право.
Таким чином, у відкритті провадження слід відмовити в силу вимог ч. 4 ст. 315 ЦПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 19, 260, 261, 315, 353 ЦПК України, -
У відкритті провадження у справі за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення, заінтересовані особи: Добрянська територіальна громада в особі Добрянської селищної ради Чернігівського району Чернігівської області, Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, відмовити.
Роз'яснити заявнику право на подання позовної заяви на загальних підставах за правилами адміністративного судочинства.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання її суддею та може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів до Чернігівського апеляційного суду.
Суддя М. В. Кравчук