Справа № 140/965/17
Провадження у справі № 6/129/36/2024
"11" березня 2024 р. Гайсинський районний суд Вінницької області
в складі: головуючої судді Бондар О.В.,
без участі сторін та їх представників розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Гайсині заяву ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню,-
установив:
29.02.2024 р. до суду звернувся ОСОБА_1 із заявою, в якій просив визнати виконавчий лист, виданий Гайсинським районним судом Вінницької області від 03.08.2023 р. по справі № 140/965/17 де присуджено стягувати з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» заборгованість за договором б/н від 22.02.2010 р. в сумі 15780,00 грн. (п'ятнадцять тисяч сімсот вісімдесят) грн. 63 коп. та судовий збір в сумі 560 (п'ятсот шістдесят) грн. 00 коп., таким, що не підлягає виконанню. Мотивував тим, що після ухвалення Гайсинським районним судом 08.09.2022 р. рішення про стягнення з нього на користь АТ КБ «Приватбанк» заборгованості за кредитним договором б/н від 22.02.2010 р. в сумі 15780,63 грн. та судовий збір 560 грн.; ним відповідно до квитанції №8 від 11.10.2022 р. сплачено на користь АТ КБ «Приватбанк» борг в сумі 15780,70 грн., відповідно до квитанції №16 від 12.10.2022 р. сплачено на користь АТ КБ «Приватбанк» 560 грн. судового збору на виконання рішення суду. 03.08.2023 р. на підставі заяви позивача (стягувача) відповідно до ухвали Гайсинського районного суду видано дублікат виконавчого листа, відповідно до якого відкрито виконавче провадження. З огляду на те, що заборгованість у ОСОБА_1 відповідно до виконавчого листа відсутня, то виданий Гайсинським районним судом Вінницької області виконавчий лист (дублікат) у справі № 140/965/17 просив визнати таким, що не підлягає виконанню.
Боржник в поданій до суду заяві просив розгляд справи провести у його відсутність.
Представник стягувача у судове засідання не з'явився, клопотань не заявляв.
Встановлено, що 08.09.2022 р. Гайсинським районним судом винесено рішення в цивільній справі № 140/965/17 за позовом АТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором, яким позовні вимоги задоволено частково, стягнено із ОСОБА_1 на користь АТ КБ «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором б/н від 22.02.2010 р. в сумі 15780,63 грн. та судовий збір 560 грн.; відповідно до квитанції №8 від 11.10.2022 р. сплачено на користь АТ КБ «Приватбанк» борг в сумі 15780,70 грн., відповідно до квитанції №16 від 12.10.2022 р. сплачено на користь АТ КБ «Приватбанк» 560 грн. судового збору на виконання рішення суду (а.с.132,133). 03.08.2023 р. на підставі заяви позивача (стягувача) відповідно до ухвали Гайсинського районного суду видано дублікат виконавчого листа по справі № 140/965/17 де присуджено стягувати з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» заборгованість за договором б/н від 22.02.2010 р. в сумі 15780,00 грн. (п'ятнадцять тисяч сімсот вісімдесят) грн. 63 коп. та судовий збір в сумі 560 (п'ятсот шістдесят) грн. 00 коп.
У пункті 9 частини третьої статті 129 Конституції України встановлено, що до основних засад судочинства віднесено обов'язковість рішень суду.
Судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами (частина перша статті 18 ЦПК України).
Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Захист прав в порядку цивільного судочинства здійснюється у позовному провадженні, а також у інших, спеціальних (окремих) провадженнях, зокрема у спосіб вирішенням процесуальних питань, пов'язаних з виконанням судових рішень у цивільних справах та рішень інших органів (посадових осіб) (розділ VI ЦПК України).
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку врегульовано Законом України «Про виконавче провадження».
Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до ч.1 ст.431 ЦПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції .
Суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню. Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку зйого припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин. Суд розглядає заяву в десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника і постановляє ухвалу. Неявка стягувача і боржника не є перешкодою для розгляду заяви. До розгляду заяви суд має право своєю ухвалою зупинити виконання за виконавчим документом або заборонити приймати виконавчий документ до виконання. Про виправлення помилки в виконавчому документі та визнання його таким, що не підлягає виконанню, суд постановляє ухвалу. Якщо стягнення за таким виконавчим документом уже відбулося повністю або частково, суд одночасно з вирішенням вказаних питань на вимогу боржника стягує на його користь безпідставно одержане стягувачем за виконавчим документом. Ухвала суду за результатами розгляду заяви може бути оскаржена у порядку, встановленому цим Кодексом (стаття 432 ЦПК України).
Визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, є підставою закінчення виконавчого провадження (пункт 5 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження».
Вказане дає підстави для висновку, що законодавець встановлює підстави, за яких суд визнає виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню, зокрема, у разі якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.
Сутність процедури визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню полягає, насамперед, у встановленні обставин та фактів, що свідчать про відсутність матеріального обов'язку боржника, які виникли після ухвалення судового рішення, наявність процесуальних підстав, які свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа або наявності інших обставин, які зумовлюють необхідність установлення питань виконання судового рішення.
Словосполучення «або з інших причин» стосується словосполучення «якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням» та не надає розширеного тлумачення підстав, за наявності яких суд може визнати виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню.
Отже, закон передбачає можливості визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, насамперед, у встановленні обставин та фактів, що свідчать про відсутність матеріального обов'язку боржника, які виникли після ухвалення судового рішення (матеріально правові обставини), наявність процесуальних підстав, які свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа або наявності інших обставин, які зумовлюють необхідність встановлення питань виконання судового рішення (процесуально-правові обставини).
Верховний Суд у постанові від 17 жовтня 2019 року у справі № 2-3558/2010 дійшов висновку про те, що на суд покладено обов'язок встановити, з яких підстав може бути визнано виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню з урахуванням права стягувача на повне виконання рішення суду та права боржника на захист від подвійного стягнення. Суд повинен вирішувати ці питання з урахуванням певних обставин справи, дотримуючись балансу інтересів обох сторін виконавчого провадження.
Таким чином, закон передбачає можливість визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, якщо він виданий компетентним судом і є належним виконавчим документом, проте наявними є обставини, які виключають необхідність проведення виконавчих дій за цим виконавчим документом.
Відповідно до статей 12, 77 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
За таких обставин суд прийшов до висновку про задоволення заяви, оскільки ОСОБА_1 (боржником) добровільно до видачі дубліката виконавчого листа повністю погашено заборгованість перед АТ КБ «Приватбанк» за рішенням Гайсинського районного суду від 08.09.2022 р. в цивільній справі № 140/965/17 за позовом АТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором б/н від 22.02.2010 р., що підтверджено наявними в матеріалах справи платіжними документами: за квитанцією №8 від 11.10.2022 р. сплачено на користь АТ КБ «Приватбанк» борг в сумі 15780,70 грн., відповідно до квитанції №16 від 12.10.2022 р. сплачено на користь АТ КБ «Приватбанк» 560 грн. судового збору на виконання рішення суду від 08.09.2022 р. в справі №140/965/17 ще до відкриття виконавчого провадження, то виконавчий лист в справі № 140/965/17 необхідно визнати таким, що не підлягає виконанню.
На підставі викладеного та керуючись статтями 260, 432 ЦПК України, суд,-
постановив:
Заяву ОСОБА_1 задовільнити.
Визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий лист в справі № 140/965/17 про стягнення з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» заборгованості за договором б/н від 22.02.2010 р. в сумі 15780,63 грн. та судовий збір в сумі 560 (п'ятсот шістдесят) грн. 00 коп.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено Цивільним процесуальним кодексом України. Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).
Ухвала може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя: