11 березня 2024 року Справа № 2а-3671/2010 пров. № А/857/24250/23
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
судді-доповідача - Качмара В.Я.,
суддів - Гудима Л.Я., Затолочного В.С.,
розглянувши у порядку письмового провадження в м.Львові справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у м.Луцьку про визнання неправомірними дій та зобов'язання провести перерахунок та виплату пенсії, провадження в якій відкрито за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 30 листопада 2023 року (суддя Філюк Т.М., м.Луцьк), -
15.09.2023 ОСОБА_1 звернувся в суд із заявою, в якій просить видати дублікат виконавчого листа № 2а-3671/2011, виданого Луцьким міськрайонним судом Волинської області 15.03.2016 (далі - Виконавчий лист) по справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у м. Луцьку (далі - УПФ) про визнання неправомірними дій та зобов'язання провести перерахунок та виплату пенсії, про зобов'язання УПФ нараховувати та виплачувати ОСОБА_1 державну основну та додаткову пенсію відповідно до пункту 2 статті 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі - Закон №796-XII; в редакції станом до 28.12.2007) в розмірі основної пенсії - 8 мінімальних пенсій за віком відповідно до статті 28 Закону України « Про обов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058-IV) з 01.09.2010 (далі - Заява).
Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 17 серпня 2023 року поновлено ОСОБА_1 строк пред'явлення до виконання дубліката Виконавчого листа.
Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 30 листопада 2023 року в задоволенні Заяви відмовлено.
Не погодившись з постановленою ухвалою її оскаржив позивач, який покликаючись на порушення норм процесуального права, просить таку скасувати, вимоги Заяви задовольнити.
У поданій апеляційній скарзі вказує, що він не отримував від державного виконавця дубліката виданого Виконавчого листа при направленні постанови про повернення виконавчого документа стягувачу.
Відповідач відзиву на апеляційну скаргу не подав.
Переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Постановляючи оскаржувану ухвалу суд першої інстанції виходив з того, що жодних доказів на підтвердження втрати оригіналу Виконавчого листа, з тих чи інших підстав, зокрема, актів органу виконавчої служби про те, що виконавчий лист було втрачено, із зазначенням відповідних причин заявником не долучено.
Такі висновки суду першої інстанції є помилковими, з таких міркувань.
Як видно з матеріалів справи № 161/18486/15-а постановою Луцького міськрайонного суду від 19 листопада 2010 року (далі - Постанова суду), зобов'язано УПФ нарахувати та виплатити ОСОБА_1 державну основну та додаткову пенсію відповідно до пункту 2 статті 50 Закону №796-XII ( в редакції станом до 28.12.2007 року) в розмірі основної пенсії - 8 мінімальних пенсій за віком відповідно до статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058-IV) за період з 01.09.2010 по 19.10.2020 з врахуванням уже проведених нарахувань та виплат. Додатковою постановою Луцького міськрайонного суду від 29 квітня 2011 року доповнено Постанову суду: зобов'язано УПФ нараховувати та виплачувати ОСОБА_1 державну основну та додаткову пенсію відповідно до пункту 2 статті 50 Закону №796-XII (в редакції станом до 28.12.2007) в розмірі основної пенсії - 8 мінімальних пенсій за віком відповідно до статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 01.09.2010.
15.03.2016 Луцьким міськрайонним судом Волинської області видано дублікат Виконавчого листа.
17.08.2018 Відділом примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області прийнято постанову про повернення виконавчого документа стягувачу ВП №53869006.
Позивач стверджує, що Виконавчого листа (дубліката) разом із вищенаведеною постановою виконавця не отримував. Також просить врахувати те, що через захворювання у вигляді хронічного ураження нервової тканини мозку, позивач міг втратити такий Виконавчий документ.
Відповідно до статті 373 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Статтею 2 КАС визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
До 05.10.2016 діяв Закон України «Про виконавче провадження» (далі - Закон №606-XIV).
Згідно з частиною першою статті 22 Закону №606-XIV було передбачено, що виконавчі документи можуть бути пред'явлені до виконання в такі строки: 1) посвідчення комісій по трудових спорах, постанови судів у справах про адміністративні правопорушення та постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, - протягом трьох місяців; 2) інші виконавчі документи - протягом року, якщо інше не передбачено законом.
З 05.10.2016 набрав чинності Закон України «Про виконавче провадження» (далі - Закон № 1404-VIII), пунктом 1 частини першої статті 3 якого передбачено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення зокрема на підставі виконавчих листів.
Відповідно до положень статті 12 Закону № 1404-VIIІ виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.
У відповідності до пункту 5 Розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №1404-VIII виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред'являються до виконання у строки, встановлені цим Законом.
Водночас, приписами підпунктів 18.2, 18.4 пункту 18 розділу VII «Перехідні положення» КАС визначено, що оформлення і видача судових рішень, якими вносяться зміни до виконавчих документів (у тому числі про виправлення помилки у виконавчому документі; визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню; стягнення на користь боржника безпідставно одержаного стягувачем за виконавчим документом; поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання; відстрочку чи розстрочку виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання; зупинення виконання судового рішення; заміну сторони виконавчого провадження), здійснюються в паперовій формі судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
У разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви. За видачу стягувачу дубліката виконавчого документа справляється судовий збір у розмірі 0,03 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Ухвала про видачу чи відмову у видачі дубліката виконавчого документа може бути оскаржена в апеляційному та касаційному порядку.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 21 серпня 2019 року у справі № 2-836/11, сформувала правовий висновок, згідно з яким, якщо строк для пред'явлення виконавчого документа до виконання не сплив або суд його поновив, то заява про видачу дубліката цього документа, який втрачений, вважається поданою у межах встановленого для пред'явлення його до виконання строку. Натомість, коли строк для пред'явлення виконавчого документа до виконання сплив, і суд його не поновив, то за результатами розгляду заяви про видачу дубліката втраченого виконавчого документа суд відмовляє у задоволенні цієї заяви.
Як уже встановлено вище, позивачу судом поновлено строк пред'явлення до виконання дубліката Виконавчого листа.
Апеляційний суд зазначає, що у кожному конкретному випадку суд, вирішуючи питання видачі дубліката виконавчого листа, повинен пересвідчитися у правдивості обставин, які зазначає заявник щодо причин його втрати. Якщо суд дійде висновку, що відповідна обставина може і повинна бути підтверджена відповідним доказом, суд вправі такий доказ витребувати у заявника. Водночас, якщо заявник посилається на обставини, які не можуть бути підтверджені відповідними засобами доказування (наприклад, загублення оригіналу виконавчого листа), відсутність доказів не може бути підставою для відмови у видачі дубліката виконавчого документа, якщо строк для пред'явлення його до виконання ще не закінчився.
У цій справі позивач посилався на те, що Виконавчий лист він не отримував після повернення виконавчого документа стягувачу, крім того, через певні особливості захворювання, яке є у позивача виданий йому дублікат Виконавчого листа він міг і загубити.
Апеляційний суд, зазначає, що такі обставини втрати документа не можуть бути ані підтверджені, ані спростовані.
Отже, умовою для видачі дубліката виконавчого листа суду у цій справі є подання відповідної заяви до суду відповідно до підпункту 18.4 пункту 18 розділу VII «Перехідні положення» КАС протягом строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання, який повинен обчислюватися з урахуванням переривання цього строку та/або його зупинення.
Вказані висновки узгоджуються із позицією Верховного Суду, що викладена у постанові Верховного Суду від 9 листопада 2023 року у справі №0440/5997/18.
З огляду на те, що суд першої інстанції поновив заявнику строк для пред'явлення дубліката Виконавчого листа, то враховуючи вищенаведені висновки Верховного Суду, апеляційний суд вважає, що судом першої інстанції безпідставно відмовлено у задоволенні розглядуваної Заяви.
Відповідно до частини першої статті 317 КАС підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Підсумовуючи, суд апеляційної інстанції приходить до переконання про порушення судом першої інстанції норм процесуального права та неправильного застосування норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення питання. Відтак, оскаржувана ухвала підлягає скасуванню, а апеляційна скарга задоволенню.
Керуючись статтями 308, 310, 312, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329, 373 КАС, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 30 листопада 2023 року скасувати.
Заяву ОСОБА_1 про видачу дубліката виконавчого листа задовольнити.
Видати дублікат виконавчого листа від 15 березня 2016 року №2а/3671/2011 про зобов'язання управління Пенсійного фонду України в м. Луцьку нараховувати та виплачувати ОСОБА_1 державну основну та додаткову пенсію відповідно до пункту 2 статті 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (в редакції станом до 28.12.2007 року) в розмірі основної пенсії - 8 мінімальних пенсій за віком відповідно до статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 01 вересня 2010 року.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Суддя-доповідач В. Я. Качмар
судді Л. Я. Гудим
В. С. Затолочний