11 березня 2024 рокуЛьвівСправа № 456/1573/23 пров. № А/857/18808/23
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді: Глушка І.В.
суддів: Довгої О.І., Запотічного І.І.,
розглянувши у порядку письмового провадження в м.Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 15 вересня 2023 року про залишення заяви без розгляду, постановлену суддею Сас С.С. у м.Стрию Львівської області о 16:41,повний текст якої складений 19 вересня 2023 року у справі № 456/1573/23 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,-
Рішенням Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 29 червня 2023 року адміністративний позов задоволено та здійснено розподіл судових витрат, понесених позивачем на сплату судового збору.
06 липня 2023 року Стрийським міськрайонним судом зареєстровано заяву позивача про стягнення з відповідача витрат, понесених на професійну правничу допомогу (вх. №11028).
Ухвалою Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 15 вересня 2023 року заяву позивача залишено без розгляду.
Ухвала мотивована тим, що позивач не дотримався передбаченого ч.7 ст. 139 КАС України порядку звернення із такою заявою.
Вказану ухвалу в апеляційному порядку оскаржив позивач, у апеляційні скарзі покликаються на те, що оскаржуване рішення винесене з порушенням норм процесуального права з неповним з'ясуванням обставин справи та є незаконним, просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення про задоволення вимог заяви.
Зокрема в апеляційній скарзі зазначає, що про понесення судових витрат на професійну правничу допомогу було заявлено у позовній заяві, на час розгляду справи їх розмір змінився у бік збільшення, докази їх понесення було скеровано на адресу суду у межах встановленого процесуальним законом строку.
Відповідач правом подання письмового відзиву на апеляційну скаргу не скористався, що в силу вимог ч. 4 ст. 304 КАС України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
За змістом норми п. 1 ч. 1 ст. 132 КАС України витрати на професійну правничу допомогу належать до витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. Суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Відповідно до ч. 3 ст. 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
За ч. 4 ст. 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно з абзацом 1 ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до ч. 7 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Разом з цим, за приписами ч. 3 ст. 143 КАС України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. У цьому випадку суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу (ч. 5 цієї статті).
З аналізу наведених норм процесуального закону вбачається, що витрати на професійну правничу допомогу належать до судових витрат, що, однак, не зумовлює висновку про їх обов'язкову наявність у кожній справі.
За загальним правилом, питання про стягнення таких витрат має вирішуватися судом одночасно із задоволенням позову такої сторони у рішенні, постанові або ухвалі. Разом з тим, суд може розглянути це питання і після вирішення справи, але лише за наявності визначених законом передумов: неможливості подати докази розміру понесених витрат внаслідок поважних причин з подачею відповідної заяви «про це» до закінчення судових дебатів.
Певної форми відповідної заяви та вимог до її змісту законом не передбачено, отже, така заява може бути письмовою або усною (під час фіксування судового засідання технічними засобами).
Вирішуючи питання темпоральних меж подання заяви про стягнення витрат на правову допомогу, а також доказів на підтвердження їх фактичного понесення та розміру, колегія суддів об'єднаної палати Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у справі № 340/2823/21 зауважила, що вказівка у ч. 7 ст. 139, ч. 3 ст. 143 КАС України на судові дебати, до закінчення яких сторона може заявити суду прохання (вимогу, клопотання) про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, потрібно розуміти не як єдино можливу стадію розгляду справи по суті, на якій дозволяється повідомити суду про цю обставину. Це є останній етап - перед виходом суду до нарадчої кімнати для ухвалення судового рішення за наслідками розгляду справи - для того, щоб сторона могла заявити про необхідність подати докази на підтвердження розміру понесених витрат, які підлягають розподілу за наслідками розгляду справи.
Проте підстави для розподілу судових витрат, зокрема витрат на правничу допомогу, мають існувати до того, як справа буде розглянута по суті, і з цим пов'язується ухвалення додаткового рішення в цій частині.
Передбачена процесуальними нормами можливість подати суду протягом п'яти днів докази на підтвердження витрат на правничу допомогу з метою розподілу цих витрат й ухвалення з цього питання додаткового судового рішення є не способом заявити суду про необхідність вирішення цього питання (про яке сторона не висловлювалася раніше), а механізмом довести суду факт понесення цих витрат, як умову для їх розподілу.
Якщо ж до завершення розгляду сторона не заявила суду про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв'язку з розглядом справи у суді, й, відповідно, не надала документів, які ці витрати підтверджують, суд у такому випадку не має підстав розподіляти ці витрати. Не виникне підстав для їх розподілу шляхом ухвалення додаткового судового рішення відповідно до ст. 252 КАС України й тоді, коли заява про розподіл витрат на правничу допомогу, як і докази, які ці витрати підтверджують, будуть подані суду вже після того, як цей суд розгляне справу й ухвалить відповідне рішення.
Виходячи з викладеного тлумачення статей 134 та 139 КАС України, колегія суддів суду апеляційної інстанції зазначає, що умовою прийняття рішення щодо стягнення з відповідача на користь позивачки судових витрат у вигляді витрат на професійну правничу допомогу є подання позивачем до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 26.07.2023 у справі № 160/16902/20.
Залишаючи заяву без розгляду суд першої інстанції дійшов висновку, що заява з доказами про підтвердження витрат на правову допомогу не були подані в межах строку, встановленого ст. 139 КАС України.
Разом з цим колегія суддів вважає такий висновок суду першої інстанції помилковим з огляду на таке.
Так, рішення у справі №456/1573/23 судом першої інстанції ухвалене 29 червня 2023 року.
Відповідно до частин 1, 6, 9 ст. 120 КАС України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення позовна заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здано на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв'язку.
У позовній заяві позивач зробив заяву про те, що попередньо понесені ним витрати становлять 9000,00 грн. Беручи до уваги вимоги ст. 120 КАС України останнім днем подання заяви з доказами про підтвердження витрат на правову допомогу є 04.07.2023.
Заяву про стягнення з відповідача понесених витрат із доказами їх понесення позивачем скеровано на адресу суду засобами поштового зв'язку 30 червня 2023 року (а.с.43), тобто відповідні заяви позивачем подані у межах встановленого ч.7 ст. 139 КАС України строку.
Враховуючи наведене вище, колегія суддів суду апеляційної інстанції вважає помилковим висновок суду першої інстанції про наявність підстав для залишення заяви позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу без розгляду.
Отже, враховуючи наведені вище норми законодавства та фактичні обставини справи, апеляційний суд приходить до висновку про те, що подана позивачем заява повинна бути вирішена з врахуванням приписів статті 252 КАС України, норми якої передбачають застосуванням судом правового наслідку шляхом ухвалення додаткового рішення або ж винесення ухвали про відмову в ухваленні додаткового рішення.
Таким чином, постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції допустився порушення норм процесуального права.
Враховуючи наведені обставини в сукупності, колегія суддів приходить до висновку, що порушення наведених норм процесуального права є підставою для скасування ухвали суду першої інстанції та направлення справи до суду першої інстанції для продовження розгляду заяви позивача про розподіл судових витрат.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційну скаргу розглянуто судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) у межах встановленого статтею 309 Кодексу адміністративного судочинства України строку.
Керуючись ст. 308, 309, 311, 315, 317, 320, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Ухвалу Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 15 вересня 2023 року про залишення заяви без розгляду у справі № 456/1573/23 скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду заяви про розподіл судових витрат.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя І. В. Глушко
судді О. І. Довга
І. І. Запотічний