11 березня 2024 рокуЛьвівСправа № 380/9422/23 пров. № А/857/21201/23
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді: Глушка І.В.,
суддів: Довгої О.І., Запотічного І.І.,
розглянувши у порядку письмового провадження в м.Львові апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “СЕРВІСОПТОРГ” на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 27 вересня 2023 року, ухвалене суддею Кузаном Р.І. у м. Львові о 10:42, повний тест якого виготовлений 09 жовтня 2023 року, у справі №380/9422/23 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “СЕРВІСОПТОРГ” до Львівської митниці про визнання протиправними та скасування рішень, -
02 травня 2023 року позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю “СЕРВІСОПТОРГ” звернувся до суду з позовом до відповідача - Львівської митниці, у якому просив визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2022/000127/2 від 10.11.2022; №UA209000/2022/000131/2 від 14.11.2022; №UA209000/2022/000132/2 від 14.11.2022; №UA209000/2022/000137/2 від 14.11.2022; №UA209000/2022/000135/2 від 14.11.2022; №UA209000/2022/000136/2 від 14.11.2022; №UA209000/2022/000134/2 від 14.11.2022.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що в підтвердження заявленої митної вартості імпортованих товарів та обраного методу її визначення до декларації додано достатній перелік документів. При цьому зазначає, що приписи митного законодавства зобов'язують митний орган зазначати конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтовувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначати документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.
Вказує, що відповідачем обґрунтованість сумнівів в заявленій декларантом митній вартості з урахуванням документів, поданих до митного оформлення товару, доведена не була.
На думку позивача, ним подано усі необхідні документи. Ці документи не містять розбіжностей, що могли б вплинути на невірний розрахунок митної вартості, не містять ознак підробки та відображають усі відомості, що підтверджують ціну, яка була фактично сплачена за товар та в своїй сукупності дають можливість визначити митну вартість товару за основним методом визначення митної вартості товару.
Згідно доводів позивача, відомості інформаційних баз даних мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті митницею відповідних рішень та не мають більшого значення, ніж надані декларантом первинні документи про товар. Як наслідок, саме лише зазначення у рішенні про коригування митної вартості товарів реквізитів раніше оформленої митної декларації з вищим рівнем митної вартості товару не може вважатись належним підтвердженням обґрунтованості коригування митної вартості.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 27 вересня 2023 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням позивач оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржуване рішення ухвалене з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права та підлягає скасуванню з підстав, викладених у апеляційній скарзі. Просить скасувати оскаржуване судове рішення та ухвалити нове, яким позов задовольнити.
В апеляційній скарзі зазначає, що між товариством та фірмою «ORIENTAL TRADE WORLDWIDE LIMITED» (Китай) було укладено Контракт №910 від 17.04.2019, відповідно до якого Продавець продає, а Покупець купує папір, картон, пакувальні матеріали, самоклеючу етикетку, фольгу та запчастини до паперорізальних машин в асортименті згідно з умовами, висловленими в даному Контракті. Згідно з п.2.1 загальна сума Контракту складає 6000000,00 дол. США та 9000000,00 Євро. Пунктом 3.1 Контракту визначено, що Продавець продає товари у кількості та по цінах, що містяться у додатках цього контракту. На виконання контракту з метою здійснення митного оформлення товарів, представником скаржника (декларантом) було подано митні декларації №22UA209190044735U2 від 09.11.2022, №UA209190/2022/045590 від 13.11.2022, №UA209190/2022/045591 від 13.11.2022, №UA209190/2022/045640 від 14.11.2022, №UA209190/2022/045601 від 13.11.2022, №UA209190/2022/045603 від 13.11.2022, №UA209190/2022/045598 від 13.11.2022, в яких митна вартість товару була визначена за ціною інвойсу (рахунку-фактури). На підтвердження обґрунтованості заявленої в митних деклараціях митної вартості товару та обраного методу його визначення Декларант надав митному органу разом з деклараціями всі необхідні документи. Незважаючи на вказаний перелік документів, Львівська митниця відмовила у митному оформленні (випуску) товарів оскаржуваними рішеннями.
Судом першої інстанції не враховано доводів підприємства про надання митному органу під час адміністративного оскарження спірних рішень разом із скаргами 12 додатків до кожного рішення, зокрема копію Додаткової угоди №5-2 від 04.01.2022 до Контракту №910 від 17.04.2019, яка є належним та допустим доказом у справі. Також зазначає, що п. 7.1 Контракту товари повинні бути упаковані в стандартну упаковку, придатну для транспортування вантажівкою і збереження на складі та маркіровані, як відповідно до міжнародних стандартів. Декларантом було задекларовано у митних деклараціях умови поставки Інкотермс DAP, які передбачають покладення на продавця витрат й ризики, пов'язані із транспортуванням в місце призначення, включаючи будь-які збори для експорту з місця відправлення. Відтак зауважує, що всі витрати, в тому числі вартість упаковки та маркування, несе продавець.
Переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги та відзиву на неї суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити.
Так, судом першої інстанції достовірно встановлено, матеріалами справи підтверджено, що Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Сервісопторг» та Фірмою «ORIENTAL TRADE WORLDWIDE LIMITED» (Китай) укладено Контракт №910 від 17.04.2019 (далі - Контракт), відповідно до якого Продавець продає, а Покупець купує папір, картон, пакувальні матеріали, самоклеюча етикетка, фольга та запчастини до паперорізальних машин в асортименті згідно з умовами, висловленими в даному Контракті.
Згідно з п. 2.1 загальна сума Контракту складає 6 000 000,00 дол. США та 9 000 000,00 Євро.
Пунктом 3.1. Контракту визначено, що Продавець продає товари у кількості та по цінах, що містяться у додатках цього Контракт.
Відповідно до п. 7.1 Контракту, товари повинні бути упаковані в стандартну упаковку, придатну для транспортування вантажівкою і збереження на складі та маркіровані, як відповідно до міжнародних стандартів.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Сервісопторг» з метою митного оформлення товару подало до Львівської митниці електронні митні декларації №22UA209190044735U2 від 09.11.2022, №UA209190/2022/045590 від 13.11.2022, №UA209190/2022/045591 від 13.11.2022, №UA209190/2022/045640 від 14.11.2022, №UA209190/2022/045601 від 13.11.2022, №UA209190/2022/045603 від 13.11.2022, №UA209190/2022/045598 від 13.11.2022, відповідно до яких було заявлено до митного оформлення імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначених у графі 31 митної декларації, а саме Картон покритий поліетиленом, не вибілений, одношаровий, негофрований, неперфорований, без малюнків та водяних знаків, ламінований з однієї сторони поліетиленом, Картон крейдований багатошаровий, шари з біленою хімічною целюлозою та механічною не біленою целюлозою, з двойним мелуванням лицевої сторони і одношаровим мелуванням оборотної сторони, з вмістом волокон, отриманих мех. способом.
Одночасно, декларантом до митного контролю разом з митними деклараціями в якості підстави для застосування основного методу було надано наступні документи, які місять відомості щодо ціни товару та дають можливість обчислити її, зазначені у графі 44 митної декларації:
- Рахунки-фактури (інвойси);
- Автотранспортні накладні;
- Декларації про по походження товару специфікація;
- Прейскурант (прайс-лист) виробника товару (комерційна пропозиція) від 01.10.2022;
- Висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією № 182 від 24.10.2022;
- Зовнішньоекономічний договір (контракт) № 910 від 17.04.2019;
- Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №4 від 09.07.2021;
- Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №5 від 04.01.2022, №6 від 10.10.2022, ;
- Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №ВА027 від 03.11.2022, №ВА035 від 07.11.2022, №ВА036 від 07.11.2022, №ВА039 від 08.11.2022, №ВА034 від 07.11.2022; №ВА032 від 04.11.2022, №ВА038 від 08.11.2022;
- Технічна інформація від 03.11.2022, від 07.11.2022, від 01.07.2022, від 04.11.2022;
- Копія митних декларації країни відправлення.
За наслідками опрацювання наданих документів Львівська митниця надіслала повідомлення декларанту наступного змісту: «Відповідно до частин 3-4 статті 53 Митного кодексу України прошу надати додаткові документи для підтвердження митної вартості товарів: якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями».
Декларант надіслав повідомлення в якому зазначив, що на даний момент ТзОВ «Сервісопторг» надано вичерпний перелік наявних документів після підтвердження заявленої митної вартості. Інші документи відповідно до п. 6 ч. 2 ст. 255 МК України на даний час відмовляється надавати у зв'язку з їх відсутністю. Також зазначено, що подібний товар було розмитнено раніше.
За результатами розгляду електронних митних декларацій №22UA209190044735U2 від 09.11.2022, №UA209190/2022/045590 від 13.11.2022, №UA209190/2022/045591 від 13.11.2022, №UA209190/2022/045640 від 14.11.2022, №UA209190/2022/045601 від 13.11.2022, №UA209190/2022/045603 від 13.11.2022, №UA209190/2022/045598 від 13.11.2022 та доданих документів митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2022/000127/2 від 10.11.2022; №UA209000/2022/000131/2 від 14.11.2022; №UA209000/2022/000132/2 від 14.11.2022; №UA209000/2022/000137/2 від 14.11.2022; №UA209000/2022/000135/2 від 14.11.2022; №UA209000/2022/000136/2 від 14.11.2022; №UA209000/2022/000134/2 від 14.11.2022.
В оскаржуваних рішеннях Львівської митниці про коригування митної вартості товарів, в графі 33 зазначено наступне: «Відповідно до п.1 ч. 4 ст. 54 МКУ здійснено контроль наявності в підтверджуючих документах усіх відомостей в кількісному виразі, використаних при обчисленні митної вартості. В рамках реалізації положень статей 52, 53, 54, 55, 58, 335 Митного кодексу України від 13.03.2012 №4495-VI (далі - МКУ), за результатами опрацювання документів, наданих для підтвердження заявленої митної вартості товару, митна вартість не може бути визнана з наступних причин:- подані до митного оформлення документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій та третій статті 53 МКУ, не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар. Відповідно до п.1 ч. 4 ст. 54 МКУ здійснено контроль наявності в поданих документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.
Відповідно до п.7.1 контракту від 17.04.2019 №910 йдеться про наявність упаковки та маркування. Відомості щодо включення вартості зазначених складових до ціни товару відсутні. Копія митної декларації країни відправлення не містить відомостей щодо числових значень митної вартості, що унеможливлює перевірку правильності обчислення ціни товару.
Митний орган також встановив, що додатки укладені між ORIENTAL TRADE WORLDWIDE LIMITED та ТОВ «СЕРВІСОТПОРГ», отже контрагент в додатках є відмінним від контрагента в контракті. Таким чином, відомості щодо складових митної вартості (пакування) не підтверджено документально та не піддаються перевірці, що є порушенням вимог положень частини 21 статті 58 Митного кодексу.
Таким чином, Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом. У сукупності всі перелічені фактори вказують на наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах та відсутність всіх відомостей щодо обставин купівлі-продажу товару. Декларанту було скеровано вимоги.
На вимогу декларантом надано інформацію щодо індексів окремих видів картоннопаперової продукції за контрактами укладеними у жовтні 2022. Проте додатки до контракту датовані як і інвойси.
Зважаючи на викладене, відповідно до вимог п. 2 ч. 6 ст. 54 МКУ, у зв'язку неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МКУ, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, є підставою для відмови у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю. та відповідно до умов, зазначених у частинах другій четвертій статті 53 МКУ, Львівська митниця не визнає заявлену митну вартість.
Проведено консультації з декларантом згідно з ст.57 МКУ. Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) та методу 2б (ст.60 МКУ) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МКУ) та методу 2г (ст.63 МКУ) з причини відсутності в митного органу вартісної основи для розрахунку митної вартості. Застосовано метод 2ґ (ст. 64 МКУ). Митний кодекс України від 13.03.2012 року №4495-VI розділ III.»
Львівською митницею було відмовлено у митному оформленні задекларованого товару, у зв'язку з чим оформлено Картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.
Підставою для відмови у митному оформленні були прийняті митницею рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2022/000127/2 від 10.11.2022; №UA209000/2022/000131/2 від 14.11.2022; №UA209000/2022/000132/2 від 14.11.2022; №UA209000/2022/000137/2 від 14.11.2022; №UA209000/2022/000135/2 від 14.11.2022; №UA209000/2022/000136/2 від 14.11.2022; №UA209000/2022/000134/2 від 14.11.2022.
На виконання вимог рішень про коригування митної вартості декларантом було подано нові митні декларації.
Крім цього, ТзОВ «Сервісопторг» було подано скарги щодо скасування оскаржуваних рішень про коригування митної вартості товарів. До скарг було долучено з-поміж іншого Додаткову угоду №5-2 від 04.01.2022 до Контракту №910 від 17.04.2019. Проте такі скарги були залишені без задоволення.
Позивач, вважаючи рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів №UA209000/2022/000127/2 від 10.11.2022; №UA209000/2022/000131/2 від 14.11.2022; №UA209000/2022/000132/2 від 14.11.2022; №UA209000/2022/000137/2 від 14.11.2022; №UA209000/2022/000135/2 від 14.11.2022; №UA209000/2022/000136/2 від 14.11.2022; №UA209000/2022/000134/2 від 14.11.2022 протиправними, звернувся до суду з вимогами про їх скасування.
Надаючи юридичну оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами у справі, в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції вірно застосував норми матеріального та процесуального права, з огляду на таке.
Враховуючи вимоги частини 2 статті 19 Конституції України та частини 2 статті 2 КАС України, законодавцем визначено критерії для оцінювання рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, що вироблені у практиці європейських країн.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Суд апеляційної інстанції враховує, що порядок та умови проходження служби військовослужбовцями, порядок та умови визначення норм оплати праці (грошового забезпечення) регламентується спеціальним законодавством.
В розумінні пунктів 23 та 24 частини 1 статті 4 МК України митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення; митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.
Відповідно до статті 246 Митного кодексу України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.
Згідно з частиною 1 статті 257 МК України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи.
Відповідно до статті 248 Митного кодексу України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення.
Згідно із статтею 264 Кодексу митна декларація реєструється та приймається органом доходів і зборів у порядку, що визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Митна декларація приймається для митного оформлення, якщо вона подана за встановленою формою, підписана особою, яка її подала, і перевіркою цієї декларації встановлено, що вона містить всі необхідні відомості і до неї додано всі документи, визначені цим Кодексом. Факт прийняття митної декларації засвідчується посадовою особою органу доходів і зборів, яка її прийняла, шляхом проставлення на ній відбитка відповідного митного забезпечення та інших відміток (номера декларації, дати та часу її прийняття тощо), у тому числі з використанням інформаційних технологій.
У випадках, коли з причин, визнаних органом доходів і зборів обґрунтованими, окремі документи, визначені цим Кодексом, не можуть бути представлені разом з митною декларацією, дозволяється подання таких документів протягом часу, що визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
З моменту прийняття органом доходів і зборів митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення, а декларант або уповноважена ним особа несе відповідальність за подання недостовірних відомостей, наведених у цій декларації.
Орган доходів і зборів не має права відмовити у прийнятті митної декларації, якщо виконано всі умови, встановлені цим Кодексом.
За визначенням, викладеним у статті 256 Митного кодексу України, відмова у митному оформленні - це письмове вмотивоване рішення органу доходів і зборів про неможливість здійснення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через невиконання декларантом або уповноваженою ним особою умов, визначених цим Кодексом. У рішенні про відмову у митному оформленні повинні бути зазначені причини відмови та наведені вичерпні роз'яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Зазначене рішення повинно також містити інформацію про порядок його оскарження.
Згідно зі статтею 264 Митного кодексу орган доходів і зборів відмовляє у прийнятті митної декларації виключно з таких підстав: 1) митна декларація не містить усіх відомостей або подана без документів, передбачених статтею 335 цього Кодексу; 2) електронна митна декларація не містить встановлених законодавством обов'язкових реквізитів; 3) митну декларацію подано з порушенням інших вимог, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч.3 ст. 335 Митного кодексу України разом з митною декларацією митному органу подаються рахунок або інший документ, який визначає вартість товару, та, у випадках, встановлених цим Кодексом, декларація митної вартості. У встановленому цим Кодексом порядку в митній декларації декларантом або уповноваженою ним особою зазначаються відомості, зокрема у разі необхідності - документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів та обраний метод її визначення відповідно до статті 53 цього Кодексу.
У разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою органу доходів і зборів заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Один примірник зазначеної картки невідкладно вручається (надсилається) декларанту або уповноваженій ним особі (частина 12 статті 264 МК України).
Суд першої інстанції, вирішуючи спір по суті та відмовляючи у задоволенні позову, виходив з того, що митним органом встановлено розбіжності, про які зазначено у картках відмови та в рішеннях про коригування митної вартості товарів. Після проведених консультацій із декларантом на вимогу митниці інших доказів позивачем не було надано. Згідно поданих пояснень, ТзОВ «Сервісопторг» надано вичерпний перелік наявних документів після підтвердження заявленої митної вартості. Інші документи відповідно до п.6 ч. 2 ст. 255 МК України відмовився надати надавати у зв'язку з їх відсутністю.
За змістом статей 49, 50 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.
Митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу (частини 1 та 2 статті 51 МК України).
Згідно з частиною першою статті 52 Митного кодексу України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VІІІ цього Кодексу та главою 8.
За приписами частини другої цієї статті декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.
Як встановлено частиною першою статті 53 Митного кодексу України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах 5 і 6 статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (ч.2 ст. 53 МК України).
Частиною третьою статті 53 Митного кодексу України встановлено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Згідно з частиною п'ятою цієї статті забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті. При цьому, положеннями частини шостої цієї статті передбачено, що декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.
Відповідно до частини першої статті 54 МК України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Отже митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов'язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом.
Разом з тим, у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару.
Системний аналіз наведених правових норм свідчить, що декларант при митному оформленні імпортованого товару зобов'язаний надати документи за переліком, визначеним частиною другою статті 53 Митного кодексу України. Контролюючий орган вправі витребувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов'язковою обставиною, з якою закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення митної вартості товару. Такі сумніви можуть бути зумовлені, зокрема неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, невідповідністю характеристик товару, зазначених у поданих документах, результату митного огляду цього товару, порівнянням заявленої митної вартості з митною вартістю ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено.
Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов'язковою умовою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митному органу право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товару.
При цьому лише виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у частині третій статті 53 МК України (подані документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, мають ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари), є підставою для витребування додаткових документів, перелік яких наведений у цій нормі.
Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Так, згідно доводів відповідача, митна вартість товару не могла бути визнана за вартістю, визначеною декларантом щодо товарів, що імпортуються, у зв'язку із неподанням декларантом додаткових документів, витребуваних органом доходів і зборів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частині третій статті 53 Митного кодексу України.
Тобто, наданими до митного оформлення документами не підтверджено заявлену до митного оформлення ціну імпортованого товару та на вимогу митного органу необхідних додаткових доказів декларантом не надано.
Суд апеляційної інстанції, здійснивши перевірку рішення суб'єкта владних повноважень щодо відповідності визначеним ч.2 ст.2 КАС України критеріям, вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (ч.3 ст. 90 КАС України).
Так, заявлена позивачем митна вартість товару не визнана митним органом. Відповідачем поставлено під сумнів правильність визначення митної вартості декларантом.
Як слідує із матеріалів справи, спір між сторонами виник з приводу правильності визначення декларантом митної вартості імпортованого товару ,,Картон покритий поліетиленом, не вибілений, одношаровий, негофрований, неперфорований, без малюнків та водяних знаків, ламінований з однієї сторони поліетиленом, Картон крейдований багатошаровий, шари з біленою хімічною целюлозою та механічною не біленою целюлозою, з двойним мелуванням лицевої сторони і одношаровим мелуванням оборотної сторони, з вмістом волокон, отриманих мех. способом.»
Під час здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості митним органом було виявлено, що подані до митного контролю та оформлення документи містять розбіжності і неточності.
Так, відповідно до п. 7.1 Контракту, товари повинні бути упаковані в стандартну упаковку, придатну для транспортування вантажівкою і збереження на складі та маркіровані, як відповідно до міжнародних стандартів.
У зв'язку з відсутністю відомостей щодо включення вартості упаковки та маркування до ціни товару, Львівською митницею з метою підтвердження митної вартості скеровано вимогу щодо надання документів, а саме:
- зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює та додатки до нього у разі їх наявності;
- якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
- за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
- транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;
- рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); виписку з бухга
- каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.
На вимогу відповідача ТзОВ «Сервісопторг» подано повідомлення в яких зазначено, про надання ТзОВ «Сервісопторг» вичерпного переліку наявних документів та відсутність у товариства інших документів в підтвердження заявленої митної вартості. За результатами розгляду повідомлень позивача на вимогу митного органу, останнім прийнято оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів.
Позивачем рішення про коригування митної вартості оскаржувались в адміністративному порядку та до скарг позивачем додатково було додано копію Додаткової угоди №5-2 від 04.01.2022 до Контракту №910 від 17.04.2019, відповідно до змісту якої, доповнено пункт 7 абзацом 7.2 наступним змістом: «Ціна включає вартість Товару, пакування, маркування, завантаження товару у транспортний засіб та експортних мит».
Слід зазначити, що судом першої інстанції слушно не враховано надану на розгляд суду додаткову угоду №5-2 від 04.01.2022 до Контракту №910 від 17.04.2019, оскільки така не подавалась ні до митного оформлення, ні на вимогу Львівської митниці та факт неподання Додаткової угоди №5-2 від 04.01.2022 позивачем не заперечується.
Крім того, відповідно до п.7.1 контракту від 17.04.2019 №910 йдеться про наявність упаковки та маркування. Інформація про те, що такі складові включаються у ціну товару у договорі відсутня.
Отже, розбіжності в поданих документах були встановлені відповідачем і такі свідчили про наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості та правомірно стали підставою для витребування митним органом додаткових документів у декларанта.
У розглядуваному випадку декларантом відмовлено митному органу в наданні додаткових документів на підтвердження заявленої митної вартості товару у зв'язку з їх відсутністю. З огляду на суперечність поданих декларантом документів та наявність інформації щодо митної вартості ідентичних товарів, суд апеляційної інстанції погоджується із висновками суду першої інстанції, що у митного органу були обґрунтовані підстави для сумніву в правильності митної оцінки товару. За таких обставин митний орган правомірно запропонував позивачу надати додаткові документи, проте декларантом було відмовлено у наданні додаткових документів митному органу.
Разом з тим, подання декларантом на розгляд суду більш розширеного переліку документів в підтвердження заявленої митної вартості, у разі їх належності, не є підставою для визнання протиправними раніше прийнятих митним органом рішень про коригування митної вартості, оскільки правомірність рішення оцінюється на момент його прийняття на підставі поданих суб'єкту владних повноважень документів.
Аналіз наведених вище положень МК України дозволяє дійти висновку про те, що підставою для прийняття митницею рішення про коригування митної вартості товару, серед іншого, може слугувати неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другої-четвертої статті 53 МК України, або відсутність у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. При цьому, на думку суду, у разі наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка підлягає сплаті за ці товари, митний орган може витребувати додаткові документи.
Спірні рішення прийняті відповідачем з підстав, визначених пунктом 2 частини шостої статті 54 МК України, декларант не надав усіх додаткових документів витребуваних митницею згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу та подані до митного оформлення документи містять розбіжності.
У митного органу наявна інформація щодо вищої митної вартості подібного товару, що призвело до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товару. Згідно доводів відповідача, надані до митного оформлення документи не містять достовірних та об'єктивних відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена.
Митні органи наділені виключною компетенцією в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості. З цією метою їм надано повноваження витребовувати додаткові документи для перевірки правильності зазначеної митної вартості товарів разі наявності підстав для сумніву в правильності митної оцінки товару, що переміщується через митний кордон України.
Митниця може вимагати, а суб'єкт господарювання має надати лише належні документи для перевірки та підтвердження правильності заявленої митної вартості товару.
Надання неналежних документів не може вважатися виконанням вимог митниці щодо підтвердження митної вартості товарів.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду, наведеної, зокрема в постановах від 14 липня 2020 року у справі №809/1557/17, від 10 червня 2020 року у справі №1.380.2019.004752, від 28 вересня 2020 року у справі №520/2133/19, від 10 квітня 2020 року у справі №822/2806/15, наявність розбіжностей в документах, що підтверджують митну вартість є підставою для коригування додаткових документів та у разі їх ненадання - коригування митним органом митної вартості.
Запропонувавши надати додаткові документи, митний орган сприяв позивачу в обґрунтуванні застосування першого (основного) методу визначення митної вартості ввезеного на митну території України товару.
Відповідно, з огляду на наявність обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості товару за першим методом, у відповідача були правові підстави витребувати додаткові документи для підтвердження митної вартості товару, проте декларант жодних інших документів митному органу не подав, що стало підставою для коригування митної вартості товарів не за ціною договору (контракту).
Тобто, за результатами опрацювання документів, долучених до митної декларації, відповідно до положень статей 53, 54, 368 МК України, декларанту направлено письмову вимогу про необхідність подання додаткових документів, визначивши їх чіткий перелік, однак на вимогу митного органу належних документів декларантом не надано.
Слід зазначити, що саме позивач на стадії декларування товару (подання декларації та інших документів) зобов'язаний довести та надати докази (відповідні документи) того, що має право декларувати товари за самостійно обраним методом, і лише у разі надання таких документів, контролюючий орган за наявності у нього сумнівів може витребувати додаткові документи, що передбачені ч. 3ст. 53 Митного кодексу України.
При цьому, за змістом пункту 2 частини 6 статті 54 Митного кодексу України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.
Зі змісту оскаржуваних рішень про коригування митної вартості слідує, що їх прийняттю передувало проведення митним органом консультації з декларантом. За результатом проведеної процедури консультації із декларантом та у зв'язку з неможливістю застосування наступних методів визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МК України) та методу 2б (ст. 60 МК України) з причин відсутності у митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст. 62 МК України) та методу 2г (ст. 63 МК України) з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митного органу та декларанта, митну вартість визначено за резервним методом відповідно до статті 64 МК України.
Суд апеляційної інстанції вважає, що митний орган навів достатнє обґрунтування причин, за наявності яких митниця не могла визнати заявлену декларантом митну вартість; у них вказано джерела інформації, що використовувались відповідачем для визначення митної вартості з покликанням на реквізити митних декларацій, зазначена послідовність застосування методів визначення митної вартості та причини, через які не був застосований метод, що передує методу, обраному митним органом.
Підсумовуючи наведене, колегія суддів суду апеляційної інстанції вважає, що під час процедури митного оформлення ввезеного позивачем товару у митного органу були наявні правові підстави для обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов'язковою обставиною, з якою закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення митної вартості товару.
За таких обставин, колегія суддів суду апеляційної інстанції дійшла переконання щодо безпідставності позовних вимог та відповідно відсутності правових підстав для задоволення позовних вимог.
Отже, висновок про неможливість визначення митної вартості за першим основним методом за ціною контракту з підстав ненадання декларантом позивача документів, які є достатніми для визначення митної вартості товару за ціною договору та в повній мірі підтверджують заявлену декларантом митну вартість товару, та про застосування при визначенні митної вартості імпортованого позивачем товару за резервним методом, суд апеляційної інстанції вважає правомірним.
Наведені обставини враховані судом першої інстанції при наданні оцінки оскаржуваним рішенням на їх відповідність критеріям правомірності, визначеним ч.2 ст.2 КАС України.
Таким чином, оскільки митний орган діяв підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів є правомірними, а позовні вимоги про їх скасування є безпідставними, необґрунтованими та задоволенню не підлягають.
Слід зазначити, що відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами і перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Оцінюючи доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції зазначає, що такі були перевірені та проаналізовані судом першої інстанції та їм була надана належна правова оцінка. Доводами апеляційної скарги не спростовуються висновки, викладені судом першої інстанції в оскаржуваному рішенні.
Відповідно до частини першої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Суд першої інстанції повністю виконав вказані вимоги процесуального закону, оскільки до спірних правовідносин вірно застосував норми матеріального та процесуального права, що призвело до ухвалення законного рішення, яке скасуванню не підлягає.
Судові витрати розподілу не підлягають з огляду результат вирішення апеляційної скарги, характер спірних правовідносин та виходячи з вимог ст. 139 КАС України.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційну скаргу розглянуто судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) у межах встановленого ст. 309 Кодексу адміністративного судочинства України строку.
Керуючись статтями 139, 242, 308, 309, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “СЕРВІСОПТОРГ” залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 27 вересня 2023 року у справі №380/9422/23 - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя І. В. Глушко
судді О. І. Довга
І. І. Запотічний