28 лютого 2024 рокуЛьвівСправа № 300/8015/23 пров. № А/857/26032/23
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Обрізко І.М.,
суддів Іщук Л.П., Шинкар Т.І.,
за участю секретаря судового засідання Доморадової Р.В.
за участю представника позивача Шевченко К.Т.
за участю представника відповідача Кічура Г.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові апеляційну скаргу Івано-Франківської митниці Державної митної служби України на ухвалу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 15 грудня 2023 року про забезпечення позову, прийняте суддею Бобровим Ю.О. у м. Івано-Франківську у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Калушстальбуд» до Івано-Франківської митниці Державної митної служби України про визнання протиправним та скасування рішення,-
встановив:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Калушстальбуд» (надалі - ТОВ, позивач) звернулося із позовом до Івано-Франківської митниці Державної митної служби України (надалі - Митниця, відповідач) про скасування рішення про класифікацію товару від 11.10.2023 №23UA20600000029-КТ.
Адвокат Шевченко К.Т. в інтересах ТОВ «Калушстальбуд» 13.11.2023 звернувся до суду із заявою про забезпечення позову, у якій просив вжити заходи забезпечення позову, а саме: заборонити Івано-Франківській митниці Державної митної служби України розпоряджатися краном самохідним на колійному ходу, марки «TEREX», модель RT45L, серійний номер TEX410094, що належить ТОВ та зберігається на митному складі за адресою: вул. Львівська, 90, с. Пійло, Калуський район, Івано-Франківська область - до набрання чинності судового рішення.
Обґрунтовуючи доводи поданої заяви, адвокат зазначив, що оскаржуваним рішення про класифікацію товару від 11.10.2023 №23UA20600000029-КТ відповідачем протиправно визначено інший код класифікації товару - кран самохідний на колійному ходу, марки «TEREX», модель RT45L, серійний номер TEX410094, що призводить до необхідності доплати значних митних платежів. На даний час кран поміщений для зберігання на митний склад Івано-Франківської митниці та який зберігається на даному складі протягом 90 днів з дня їх поміщення. Надалі, відповідно до вимог митного законодавства та листа Митниці від 23.11.2023 після закінчення встановленого терміну зберігання, майно підлягає розпорядженню митницею. Відтак, митний орган зможе без попоредження реалізувати, вилучити, переробити або знищити зазначений товар. Таким чином, вважає, що слід застосувати заходи забезпечення позову.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 15 грудня 2023 заяву представника позивача ТОВ про забезпечення позову задоволено. Заборонено Івано-Франківській митниці Державної митної служби України розпоряджатися товаром - кран самохідним на колійному ходу, марки «TEREX», модель RT45L, серійний номер TEX410094, що належить ТОВ та зберігається на митному складі за адресою: вул. Львівська, 90, с. Пійло, Калуський район, І.-Франківська область - до набрання законної сили рішення суду в справі.
Задовольняючи заяву про забезпечення позову, суд першої інстанції серед іншого вказав, що співмірним заходом забезпечення буде заборона Митниці розпоряджатися вказаним вище товаром - до набрання законної сили рішення по суті спору.
Не погодившись із зазначеною ухвалою, Митниця подала апеляційну скаргу. Вважає, що судом першої інстанції ухвалено рішення із неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права. Просить скасувати ухвалу про забезпечення позову, та прийняти нову, якою у задоволені заяви відмовити.
В апеляційній скарзі зазначає, що у картці відмови позивачу роз'яснено вимоги, виконання яких забезпечує можливість прийняття митної декларації, митного оформлення, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, а саме подати нову митну декларацію згідно рішення про класифікацію товару №КТ-UA206000-0029-2023 від 11.10.2023. Також роз'яснень, про право з врахування вимог статті 59 МК України на оскарження. Декларантом не подано нової декларації, та не здійснено митне оформлення даного товару у відповідний режим. Звертається увага суду, що з моменту отримання картки відмови, товар кран «TEREX» позивачем не був заявлений в жоден митний режим.
Як вважає апелянт, оскільки позивачем не вжито заходів щодо митного оформлення товару, а товар розміщено на митний склад Івано-Франківської митниці, тому листом на який посилається позивач №7.21-1/21/13/4234 митний орган ознайомив з тарифами та умовами, згідно чинного законодавства щодо перебування товару на складі митниці. Акцентується увагу суду апеляційної інстанції, що позивач не позбавлений права вжити заходів щодо з'явлення товару в інший режим.
Звертає увагу, що в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі, а також вказати, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов'язані з відновленням прав будуть значними.
Позивач у відзиві на апеляційну скаргу ухвали суду першої інстанції про забезпечення позову вважає доводи необгрунтованими та просить оскаржувану ухвалу залишити без змін.
Колегія суддів заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційних скарг, приходить до наступного.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що місцевий суд в повній мірі дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази.
Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що предметом позову є протиправне, на думку позивача, рішення Івано-Франківської митниці Державної митної служби України про класифікацію товару від 11.10.2023 №23UA20600000029-КТ, яким визначено інший код класифікації ввезеного позивачем товару - кран самохідний на колійному ходу, марки «TEREX», модель RT45L, серійний номер TEX410094, що призводить до необхідності доплати значно більших митних платежів, а саме в розмірі 1080608,10 грн.
Товар - кран самохідний на колійному ходу, марки «TEREX», поміщено на склад Митниці до здійснення його митного оформлення. Зазначене підтверджується листом Митниці від 23.11.2023, відповідно до якого зазначено, що після закінчення встановленого терміну зберігання майно підлягає розпорядженню митницею відповідно до норм чинного законодавства.
Частиною 1, 2 статті 150 КАС України передбачено, що суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Відповідно до частини 1 статті 151 КАС України, позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Згідно частини 2 статті 151 КАС України, заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Законодавцем визначено чіткі підстави, за наявності яких допустимо вжиття заходів забезпечення адміністративного позову.
Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог, яке допускається, якщо не вжиття цих заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.
Необхідною передумовою вжиття заходів забезпечення позову є існування очевидних ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю, а також вірогідність того, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно статті 240 Митного кодексу України товари, транспортні засоби комерційного призначення, зазначені у пунктах 1-3, 5 частини першої та у пунктах 1-4, 7 частини п'ятої статті 238 цього Кодексу, можуть зберігатися на складах митних органів протягом 90 днів, за винятком випадків, передбачених частиною сьомою цієї статті.
Відповідно до статті 243 Митного кодексу України товари, транспортні засоби комерційного призначення, що зберігаються на складах митних органів, за якими власник або уповноважена ним особа не звернулися до закінчення строків зберігання, встановлених цим Кодексом, підлягають реалізації, а у випадках, передбачених законодавством, - безоплатній передачі у володіння і користування або переробці, утилізації чи знищенню, про що відповідний митний орган повідомляє власника зазначених товарів, транспортних засобів комерційного призначення або уповноважену ним особу не пізніш як за 15 днів до закінчення строків зберігання.
Апеляційним судом встановлено, що у випадку не вжиття судом заходів забезпечення позову, існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам та інтересам позивача до ухвалення рішення в даній адміністративній справі, для відновлення яких необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а саме розпорядження відповідачем майном позивача завдасть істотної шкоди його інтересам та призведе до значних витрат для відновлення його прав.
Суд апеляційної інстанції вважає, що по закінченню 90 днів розпорядження товаром, який ввіз позивач та на даний час який поміщено на митний склад, може призвести до негативних наслідків для останнього.
При цьому Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 у справі «Пантелеєнко проти України» зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за Законом.
У рішенні від 31 липня 2003 у справі «Доран проти Ірландії» Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Салах Шейх проти Нідерландів», ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи «Каіч та інші проти Хорватії» (рішення від 17 липня 2008) Європейський суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.
Відтак, колегією суддів встановлено, що у клопотанні про забезпечення позову, з урахуванням предмету спору, позивачем наведено реальні обставини та обґрунтування щодо наявності підстав для вжиття заходів забезпечення позову до ухвалення рішення в даній адміністративній справі.
Відповідно до роз'яснень постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 №9 «Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» та постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 06.03.2008 №2 «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства під час розгляду адміністративних справ», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Отже, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та дають підстави для висновку про правильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
Судові витрати розподілу не підлягають з огляду на результат вирішення апеляційної скарги та виходячи з вимог ст. 139 КАС України.
Керуючись ст.ст. 243, 308, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
постановив:
Апеляційну скаргу Івано-Франківської митниці Державної митної служби України залишити без задоволення, ухвалу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 15 грудня 2023 року про забезпечення позову у справі №300/8015/23 - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя І. М. Обрізко
судді Л. П. Іщук
Т. І. Шинкар
Повне судове рішення складено 11.03.2024.