11 березня 2024 рокуЛьвівСправа № 380/17760/23 пров. № А/857/22420/23
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Затолочного В.С.,
суддів: Гудима Л.Я., Качмара В.Я.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Львові апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2023 року у справі № 380/17760/23 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії (рішення суду першої інстанції ухвалене суддею Брильовським Р.М. у м. Львів Львівської області 19.10.2023 року в порядку письмового провадження), -
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (далі - ГУ ПФУ у Львівській області, відповідач 1), Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі - ГУ ПФУ в Запорізькій області, відповідач 2) в якому просив:
1)визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ПФУ в Запорізькій області від 29.06.2023 № 479 про відмову у перерахунку пенсії ОСОБА_1 ;
2)зобов'язати ГУ ПФУ у Львівській області зарахувати позивачу до пільгового стажу, який дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, передбачену Списком № 2, періоди роботи на посаді газорізальника Ремонтно-будівельного управління нафтопроводу «Дружба» АТ «Укртранснафта» з 03.08.2009 по 25.12.2014 та з 01.11.2017 по 31.07.2019 та на посаді електрогазозварник БМУ № 4 Філії «Будівельно-монтажна фірма «Укргазпромбуд» АТ «Укртрансгаз» з 01.04.2023 по 12.05.2023;
3)зобов'язати відповідача 1 перерахувати ОСОБА_1 пенсію з дати звернення за перерахунком пенсії.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2023 року позов задоволено повністю.
Не погодившись із вказаним рішенням, його оскаржив відповідач 1, який покликаючись на те, що рішення є незаконним та необґрунтованим, ухваленим з порушенням норм матеріального і процесуального права, з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, просить рішення Львівського окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2023 року скасувати та ухвалити нове, яким у задоволені позову відмовити.
В обґрунтування апеляційних вимог покликається на те, що рішення за заявою позивача про перехід на інший вид пенсії приймався не ГУ ПФУ у Львівській області, а відповідачем 2. Відтак відповідач 1 не вирішував питання про незарахування пільгового стажу роботи позивача для призначення пенсії. У рішенні відповідача 2 відсутня інформація про причини незарахування певних періодів трудового стажу позивача до пільгового стажу. Суд першої інстанції не врахував, що наданою позивачем довідкою підтверджується лише частина пільгового стажу позивача. Зобов'язуючи ГУ ПФУ у Львівській області перерахувати пенсію позивачу, суд першої інстанції не врахував, що позивач не просив орган Пенсійного фонду про такий перерахунок, а звертався із заявою про перехід на інший вид пенсії. При цьому зобов'язання про перерахунок пенсії позивача з врахуванням донарахованого судом пільгового стажу позивача фактично означає, що підлягає перерахунку пенсія за віком на пільгових умовах, яку позивач не отримує.
Позивач та відповідач 2 не скористалися правом подання відзиву на апеляційну скаргу.
Справа розглядається в порядку письмового провадження відповідно до пункту 3 частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України)
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши та обговоривши матеріали справи, суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_1 26 червня 2023 року звернувся до відповідача про перехід на інший вид пенсії, а саме з пенсії по інвалідності на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2 згідно статті 114 Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV), про що подав заяву та відповідні документи.
Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року № 22-1 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 року за № 1566/11846 (далі - Порядок № 22-1), регулює питання подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону № 1058-IV.
Відповідно до пункту 4.2 Порядку № 22-1 після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності органом, що призначає пенсію позивачу, визначено ГУ ПФУ в Запорізькій області.
Відповідач 2, розглянувши заяву та додані до неї документи, 29.06.2023 прийняв рішення № 479, в якому зазначив, що пільговий стаж позивача складає 05 років 03 місяці 22 дні, що є недостатнім для призначення пенсії за віком відповідно до статті 114 Закону № 1058-IV. Тому прийнято рішення про відмову позивачу в проведенні перерахунку пенсії.
Оцінюючи спірні правовідносини, що виникли між сторонами, апеляційний суд виходить з наступних міркувань
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Згідно статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Основи законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - Основи) відповідно до Конституції України визначають принципи та загальні правові, фінансові та організаційні засади загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян в Україні.
Згідно статті 1 Основ загальнообов'язкове державне соціальне страхування - це система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає надання соціального захисту, що включає матеріальне забезпечення громадян у разі хвороби, повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом (далі - роботодавець), громадянами, а також бюджетних та інших джерел, передбачених законом.
Відповідно до статті 2 Основ законодавство України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування складається з цих Основ та прийнятих відповідно до них законів, інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини у сфері загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Якщо міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші норми, ніж ті, що передбачені законодавством України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, то застосовуються норми міжнародного договору.
Завданням законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування є встановлення гарантій щодо захисту прав та інтересів громадян, які мають право на пенсію, а також на інші види соціального захисту, що включають право на забезпечення їх у разі хвороби, постійної або тимчасової втрати працездатності, безробіття з незалежних від них обставин, необхідності догляду за дитиною з інвалідністю, хворим членом сім'ї, смерті громадянина та членів його сім'ї тощо.
Згідно преамбули Закону № 1058-IV цей Закон, розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.
Згідно статті 4 Закону № 1058-IЗаконодавство про пенсійне забезпечення базується на Конституції України, складається з Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, цього Закону, законів України «Про недержавне пенсійне забезпечення», «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (далі - закони про пенсійне забезпечення), а також інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до законів про пенсійне забезпечення, що регулюють відносини у сфері пенсійного забезпечення в Україні.
Якщо міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші норми, ніж ті, що передбачені законодавством України про пенсійне забезпечення, то застосовуються норми міжнародного договору.
Виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються:
види пенсійного забезпечення;
умови участі в пенсійній системі чи її рівнях;
пенсійний вік для чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат;
джерела формування коштів, що спрямовуються на пенсійне забезпечення;
умови, норми та порядок пенсійного забезпечення;
організація та порядок здійснення управління в системі пенсійного забезпечення.
Згідно із частиною першою статті 114 Закону № 1058-IV право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
Відповідно до пункту 2 частини другої статті 114 Закону № 1058-IV на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
За відсутності страхового стажу, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності на дату досягнення віку, встановленого абзацами першим і третім-тринадцятим цього пункту, страхового стажу: з 1 квітня 2021 року по 31 березня 2022 року - не менше 28 років 6 місяців у чоловіків.
Працівникам, які не мають стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п'ятнадцятим-двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону: чоловікам-на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи.
Відповідно до частин 1, 2 та 4 статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Із змісту наведених правових норм Закону № 1058-IV та Порядку № 22-1 встановлено, що кожна застрахована особа має право на призначення пенсії за віком, а у випадку наявності страхового стажу на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, за умови звернення такої особи із відповідною заявою до пенсійного органу за місцем свого проживання та наданням всіх необхідних документів у разі відсутності відомостей, наявних у системі персоніфікованого обліку, що роблять неможливим здійснення призначення пенсії автоматично, для прийняття належного рішення за результатами розгляду такої заяви.
Пенсія за віком на пільгових умовах призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах.
У період до 1 квітня 2024 року в залежності від дати настання віку, встановленого абзацом 1 пункту 2 частини 2 статті 114 Закону № 1058-IV, цим Законом передбачено можливість призначення особі пенсії за віком на пільгових умовах у разі відсутності відповідного страхового стажу, а також можливість призначення пенсії за віком на пільгових умовах із зменшенням пенсійного віку, встановленого частиною 1 статті 26 Закону № 1058-IV.
Право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.
Страховий стаж, в тому числі і стаж, який дає право на призначення особі пенсії за віком на пільгових умовах, обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог Закону № 1058-IV, за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку, тобто до 1 липня 2000 року, на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Слід також зазначити, що до набрання чинності Законом № 1058-IV, державне пенсійне забезпечення громадян визначалося Законом України № 1788-XII від 05.11.1991 «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон № 1788-XII).
Даний Закон підлягає застосуванню в частині, що не суперечить положенням Закону № 1058-IV.
Відповідно до статті 62 Закону № 1788-XII основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 затверджено Порядок підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок № 637).
Відповідно до пункту 1 Порядку № 637 основним документом, що підтверджує стаж роботи за період до впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, є трудова книжка.
Відповідно до Закону № 1788-ХІІ постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 № 442 (далі - Постанова № 442) затверджено Порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці (далі - Порядок № 442).
Порядок № 442 набрав чинності 22.08.1992 року.
Пунктами 2, 3 Постанови № 442 установлено, що відповідно до статті 13 Закону № 1788-ХІІ пенсії за віком на пільгових умовах за списками виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 24 червня 2016 року № 461, призначаються за результатами атестації робочих місць.
Постановлено керівникам підприємств та організацій незалежно від форм власності й господарювання провести атестацію робочих місць, визначити за її результатами перелік робочих місць, виробництв, робіт, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням та ознайомити з ним трудящих.
Згідно із пунктами 2, 4, 9, 11 Порядку № 442 основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між роботодавцем і працівниками у галузі реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.
Таким чином, для призначення пенсійним органом особі пенсії за віком на пільгових умовах необхідні такі підстави:
- досягнення особою віку, визначеного пунктом 2 частини 2 статті 114 Закону № 1058-IV, тобто вік особи повинен бути не менше 55 років;
- наявність у чоловіків страхового стажу не менше 30 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, на дату звернення до пенсійного органу із заявою про призначення пенсії на пільгових умовах, а також наявність меншого страхового стажу за певних обставин, визначених чинним законодавством;
- зайнятість працівника повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України;
- для підтвердження спеціального стажу роботи за періоди роботи, починаючи із 22.08.1992, наявність результатів атестації робочих місць, на яких працювала особа, що звернулася із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах;
- для підтвердження спеціального стажу роботи за період до 21.08.1992 включно, наявність уточнюючих довідок підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
Як встановлено судом першої інстанції, позивач, звертаючись до ГУ ПФУ у Львівській області із заявою про перехід на пенсію за віком на пільгових умовах, подав всі можливі документи з місць своєї роботи, які підтверджують факт перебування на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці протягом повного робочого дня, а також підтвердження того, що займана посада віднесена до Списку № 2 та дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Як вірно зазначено судом першої інстанції, починаючи з дати набрання чинності постановою Ради Міністрів СРСР від 22 серпня 1956 року № 1173 «Про затвердження списків виробництв, цехів, професій і посад, робота на яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах та у пільгових розмірах» і до цього часу професія електрозварника ручного зварювання передбачена Списками № 2 як така, зайнятість на якій під час виконання трудових обов'язків дає право особі на пенсію за віком на пільгових умовах.
Отже, аналіз наведених правових норм та встановлених обставин з матеріалів справи давав суду право зробити висновок про те, що до пільгового стажу, який надає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, необхідно зарахувати періоди роботи позивача з 03.08.2009 по 25.12.2014, та з 01.11.2017 по 31.07.2019 на посаді газорізальника Ремонтно-будівельного управління нафтопроводу «Дружба» АТ «Укртранснафта», а також періоди роботи з 01.04.2023 по 12.05.2023 на посаді електрогазозварник БМУ № 4 Філії «Будівельно-монтажна фірма «Укргазпромбуд» АТ «Укртрансгаз».
Покликання апелянта на відсутність інформації у уточнюючих довідках, наданих підприємством або їх правонаступників для підтвердження пільгового стажу позивача апеляційний суд вважає неправомірним, оскільки надання уточнюючих довідок підприємств або їх правонаступників необхідно лише у випадку відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.
Судом встановлено, що позивач разом із заявою про призначення пенсії подав до ГУ ПФУ у Львівській області, крім інших документів, трудову книжку НОМЕР_1 від 10.09.1986 з внесеними до неї записами, що підтверджують його страховий стаж: з 03.08.2009 по 25.12.2014 та з 01.11.2017 по 31.07.2019 на посаді газорізальника Ремонтно-будівельного управління нафтопроводу «Дружба» АТ «Укртранснафта», з 01.04.2023 по 12.05.2023 - на посаді електрогазозварник БМУ № 4 Філії «Будівельно-монтажна фірма «Укргазпромбуд» АТ «Укртрансгаз».
Отже, страховий стаж позивача становить пільговий стаж підтверджений записами у трудовій книжці становить 12 років 6 місяць 24 днів.
Таким чином встановлено, що розмір трудового стажу позивача який дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за періоди роботи з 03.08.2009 по 25.12.2014, та з 01.11.2017 по 31.07.2019 та 01.04.2023 по 12.05.2023 на посадах, які передбачені в Списках № 2, становить 12 років 6 місяців 24 днів.
Однак цей стаж відповідачем 2 протиправно був зарахований позивачу як пільговий лише частково.
Безпідставними є покликання апелянта на довідку АТ «Укртранснафта» від 02.05.2023 № 26-03/0287/01, яка начебто лише частково (з 26.12.2014 по 31.10.2017) підтверджує пільговий стаж позивача.
Проте дана довідка недвозначно свідчить про роботу позивача за професією, що передбачена Списком № 2 з 03.08.2009 по 31.07.2019.
За встановлених обставин, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції щодо наявності у позивача права на зарахування йому до стажу, який дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2, такі періоди роботи: з 03.08.2009 по 25.12.2014, та з 01.11.2017 по 31.07.2019 на посаді газорізальника Ремонтно-будівельного управління нафтопроводу «Дружба» АТ «Укртранснафта», з 01.04.2023 по 12.05.2023 - на посаді електрогазозварник БМУ № 4 Філії «Будівельно-монтажна фірма «Укргазпромбуд» АТ «Укртрансгаз».
Разом з тим, апеляційний суд погоджується з доводами апелянта про те, що рішення за заявою позивача про перехід на інший вид пенсії приймав відповідач 2 і саме він не вирішив по суті дану заяву.
Одночасно, протиправно безпідставно відмовивши позивачу в зарахуванні йому до пільгового стажу роботи періоду з 03.08.2009 по 25.12.2014, та з 01.11.2017 по 31.07.2019 та 01.04.2023 по 12.05.2023, відповідач 2 не обґрунтував причини такого незарахування.
Вирішуючи спір та задовольняючи позов шляхом зобов'язання відповідача 1 перерахувати позивачу пенсію з дати звернення за перерахунком, суд першої інстанції не врахував, що позивач не звертався до органів ПФУ за перерахунком пенсії, а просив перевести його на інший вид пенсії.
Таким чином, правильним способом захисту порушеного права позивача є визнання протиправним оскаржуваного рішення відповідача 2 та зобов'язання його до повторного розгляду заяви позивача про перехід на інший вид пенсії із зарахуванням до пільгового стажу позивача спірного періоду його роботи за професією, передбаченою Списком № 2.
Згідно частин першої - четвертої статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
З огляду на вищезазначене, вказаним вимогам оскаржуване рішення суду першої інстанції не відповідає.
Відповідно до частин першої та другої статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Підсумовуючи, апеляційний суд приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного спору неправильно встановив фактичні обставини справи та надав їм неправильну правову оцінку.
Відповідно до пункту 2 статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
Відповідно до частин першої та другої статті 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є:
1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи;
2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;
3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;
4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.
Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.
Відтак, враховуючи, що суд першої інстанції неповно з'ясував обставини справи, його висновки не відповідають обставинам справи, неправильно застосував норми матеріального права, оскаржуване судове рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового про часткове задоволення позову.
Керуючись статтями 241, 242, 308, 311, 315, 316, 321, 325, 370 КАС України, суд -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України Львівській області задовольнити частково.
Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2023 року у справі № 380/17760/23 скасувати і ухвалити нове рішення, яким позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання до вчинення дій задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 29 червня 2023 року № 479 про відмову в проведенні перерахунку пенсії.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (пенсійна справа № 135050002047, РНОКПП НОМЕР_2 ), від 26 червня 2023 року № 3730 щодо переходу на інший вид пенсії, а саме з пенсії по інвалідності на пенсію за віком по Списку № 2 згідно статті 114 Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з врахуванням висновків суду щодо зарахування до пільгового стажу позивача, який дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах роботи на посаді газорізальника Ремонтно-будівельного управління нафтопроводу «Дружба» АТ «Укртранснафта» з 03.08.2009 по 25.12.2014 та з 01.11.2017 по 31.07.2019 та на посаді електрогазозварника БМУ № 4 філії «Будівельно-монтажна фірма «Укргазпромбуд» АТ «Укртрансгаз» з 01.04.2023 по 12.05.2023.
В іншій частині позову відмовити.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених частиною 4 статті 328 КАС України.
Головуючий суддя В. С. Затолочний
судді Л. Я. Гудим
В. Я. Качмар