Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
м.Харків
11 березня 2024 року №520/37039/23
Харківський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Лариси Мар'єнко, розглянувши в місті Харкові в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Харківській області, третя особа - Державна податкова служба України про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
Позивач - ОСОБА_1 , звернувся до звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Харківській області, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління ДПС у Харківській області від 07.04.2021 № 0138293-2413-2035 про нарахування Позивачу податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, у розмірі 311,72 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що оскаржуване податкове повідомлення - рішення прийняте Головним управлінням ДПС у Харківській області з порушенням норм законодавства є протиправним та підлягає скасуванню. Позивачем зазначено, що відповідач невірно розраховував податок згідно оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, застосувавши ставку податку у розмірі 1% від мінімальної заробітної плати за 1 кв. м. будівлі, замість 0%.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 26.12.2023 відкрито спрощене позовне провадження у справі без виклику сторін у судове засідання.
Від представника відповідача надійшов відзив на позов, в якому він заперечував проти задоволення позовних вимог, зазначив, що місцеві ради встановлюють пільги з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується на відповідній території з об'єктів житлової нерухомості, для фізичних осіб, які визначаються виходячи з майнового стану та рівня доходів таких осіб, з урахуванням пп. 12.3.2 п. 12.3 ст. 12 ПК України. Не дозволяється сільським, селищним, міським радам та радам об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, встановлювати індивідуальні пільгові ставки місцевих податків та зборів для окремих юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців і фізичних осіб або звільняти їх від сплати таких податків та зборів (пп. 12.3.7 п. 12.3 ст. 12 ПК України). Таким чином, на думку представника податкового органу, позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Позивач надав відповідь на відзив, в якій додатково аргументував доводи, викладені в позовній заяві, заперечував проти правової позиції представника відповідача, просив про задоволення позову.
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється згідно до вимог ст.229 КАС України.
Відповідно до ч.5 ст.262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Оцінивши повідомлені позивачем та відповідачем обставини, дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.
Судом встановлено, що Головним управлінням ДПС у Харківській області, 07.04.2021 на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, сформовано податкове повідомлення - рішення №0138293-2413-2035, яким ОСОБА_1 визначено податкове зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2020 рік в розмірі 311,72 грн за нерухомий об'єкт - квартиру, загальною площею 66,6 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 .
Судом також встановлено, що 29.08.2023 позивач, скориставшись правом на адміністративне оскарження вказаного вище податкового повідомлення-рішення, звернувся до Державної податкової служби України зі скаргою.
Рішенням Державної податкової служби України від 19.10.2023 № 31395/6/99-00-06-01-06-06 податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Харківській області від 07.04.2021 №0138293-2413-2035 залишено без змін, а скаргу позивача - без задоволення.
Не погоджуючись з вказаним податковим повідомленням-рішенням, вважаючи його таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся до суду.
Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з наступних підстав та мотивів.
Відповідно до статті 265 ПК України, податок на майно складається з: податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки; транспортного податку; плати за землю.
Згідно пп.266.1.1 п.266.1 ст. 266 ПК України, платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.
Об'єктом оподаткування є об'єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка (пп. 266.2.1 п.266.2 ст. 266 ПК України).
Підпунктами 266.3.1 та 266.3.2. пункту 266.3 статті 266 ПК України передбачено, що базою оподаткування є загальна площа об'єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток. База оподаткування об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.
Згідно пп. 266.4.1 п.266.4 ст. 266 ПК України, база оподаткування об'єкта/об'єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи - платника податку, зменшується, зокрема, для квартири/квартир незалежно від їх кількості - на 60 кв. метрів.
Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року (пп. 266.6.1 п. 266.6. ст.266 ПК України).
Судом встановлено, що ОСОБА_1 на праві приватної власності належить квартира за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 66,6 кв.м., житлова площа 40,8 кв.м. Вказане підтверджено відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно за параметрами пошуку " ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ", копії яких містяться в матеріалах справи.
Відповідно до пп.266.5.1 п.266.5 ст.266 ПК України, ставки податку для об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об'єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування.
Згідно пп.12.3.4 п.12.3 ст.12 Податкового кодексу України, рішення про встановлення місцевих податків та зборів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та зборів або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.
Відповідно до положень Податкового кодексу України, на підставі ст.26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", керуючись ст.59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", на 11 сесії Харківської міської ради було прийнято рішення від 22.02.2017 року №542/17 "Про місцеві податки і збори у місті Харкові", яким зокрема, встановлено на території міста Харкова на 2017 рік та наступні роки місцеві податки і збори. Згідно п.4 рішення №542/17 набирало чинності з 01.03.2017 року.
Пунктом 3 рішення встановлено, що місцеві податки та збори на території міста Харкова справляються відповідно до норм Податкового кодексу України, з урахуванням ставок та пільг, встановлених п. 2 цього рішення. Об'єкт оподаткування, платники податку, податковий період та інші обов'язкові елементи податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, транспортного податку, плати за землю, єдиного податку, збору за місця для паркування транспортних засобів, туристичного збору визначаються відповідно до норм Податкового кодексу України.
В пунктах 1, 2 Додатку 1 до рішення ХМР від 22.02.2017 №542/17 зазначено, що ставки податку для об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються у відсотках до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 кв. м бази оподаткування.
Ставка податку для об'єктів житлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних (крім об'єктів, визначених п. 3) та юридичних осіб, встановлюється у розмірі 1 відсоток.
У відзиві на позов представник відповідача зазначив, що при обрахуванні позивачеві податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2020 рік та винесенні спірного податкового повідомлення - рішення, податковий орган брав здійснював наступний розрахунок: 66,6 кв.м. (загальна площа квартири позивача) - 60 кв.м (пільга, передбачена пп.266.4.1 п.266.4 ст.266 ПК України) х 47,23 грн. - ставка податку на нерухоме майно за 2020 рік за 1 кв.м. бази оподаткування (1 % розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного 2020 року, яка становила 4723,00 грн.) = 311,72 грн.
Положеннями пп.266.4.2 п.266.4. ст. 266 ПК України передбачено, що сільські, селищні, міські ради та ради об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, встановлюють пільги з податку, що сплачується на відповідній території, з об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, громадських об'єднань, благодійних організацій, релігійних організацій України, статути (положення) яких зареєстровані у встановленому законом порядку, та використовуються для забезпечення діяльності, передбаченої такими статутами (положеннями).
В свою чергу, пунктом 3 Додатку 1 до рішення ХМР від 22.02.2017 №542/17 визначено, що ставка податку для об'єктів житлової нерухомості, зокрема, квартири/квартир незалежно від їх кількості загальною площею до 85 кв.м, що перебувають у власності фізичних осіб, встановлюється у розмірі 0 відсотків.
Зважаючи на те, що загальна площа квартири позивача, яка стала об'єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2020 рік, становить 66,6 кв.м., то відповідно ставка податку відносно таких квартир, власниками яких є фізичні особи (в даному випадку, позивач) встановлюється у розмірі 0 відсотків.
Посилання відповідача на положення пп.12.3.7 п.12.3 ст.12 ПК України, згідно якого не дозволяється сільським, селищним, міським радам та радам об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, встановлювати індивідуальні пільгові ставки місцевих податків та зборів для окремих юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців і фізичних осіб або звільняти їх від сплати таких податків та зборів, не беруться судом до уваги як необґрунтовані, оскільки рішенням 11-ї сесії Харківської міської ради 7-го скликання «Про місцеві податки і збори у місті Харкові» від 22.02.2017 №542/17 не встановлювалися індивідуальні пільгові ставки податку для окремих фізичних осіб, та такі особи в індивідуальному порядку від сплати податку не звільнялись.
З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено підстав для застосування при формуванні спірного податкового повідомлення-рішення ставки податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки 1%, відтак, спірне податкове повідомлення-рішення від 07.04.2021 №0138293-2413-2035 прийнято безпідставно та необґрунтовано, з огляду на що, підлягає скасуванню.
Відповідно до ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно з ч.2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Отже, розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Судові витрати зі сплати судового збору підлягають розподілу відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись ст. ст. 2, 6-11, 14, 77, 139, 243-246, 247, 250, 255, 295, 297 Кодексом адміністративного судочинства України, суд,
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Харківській області (вул.Пушкінська, буд.46, м.Харків, 61057, код ЄДРПОУ 43983495), третя особа - Державна податкова служба України (Львівська площа, буд.8, м.Київ, 04053, код ЄДРПОУ 43005393) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області від 07.04.2021 №0138293-2413-2035 про нарахування ОСОБА_1 податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки у розмірі 311,72 грн.
Стягнути з Головного управління ДПС у Харківській області (вул.Пушкінська, буд.46, м.Харків, 61057, код ЄДРПОУ 43983495) за рахунок бюджетних асигнувань витрати по оплаті судового збору на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) у розмірі 858 (вісімсот п'ятдесят вісім) гривень 88 копійок.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 з 24 лютого 2022 року був введений воєнний стан на території України, у зв'язку з бойовими діями на території м.Харків та Харківської області, повний текст рішення складено 11 березня 2024 року.
Суддя Лариса МАР'ЄНКО