Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
м. Харків
11 березня 2024 року Справа № 520/35906/23
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Супрун Ю.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (в письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Авто Тренд" (пров. Акварельний, буд. 1-3, с. Подвірки, Харківська область, Харківський район, 62371, код ЄДРПОУ 38493680) до Харківської митниці (вул. Короленка, буд. 16-Б, м. Харків, Харківська область, Харківський район, 61005, код ЄДРПОУ 44017626) про визнання протиправним та скасування рішення, -
Товариство з обмеженою відповідальністю "Авто Тренд" (надалі за текстом - ТОВ "Авто Тренд", позивач) звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Харківської митниці (надалі за текстом - відповідач), в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Харківської митниці про коригування митної вартості товарів № UA807000/2023/000591/2 від 16.10.2023;
- визнати протиправним та скасувати рішення Харківської митниці про коригування митної вартості товарів № UA807000/2023/000587/2 від 23.10.2023.
Крім того до канцелярії Харківського окружного адміністративного суду від представника позивача надійшло клопотання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 9000,00 грн..
В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначено, що оскаржувані рішення №UA807000/2023/000591/2 від 16.10.2023 та № UA807000/2023/000587/2 від 23.10.2023 є протиправними та такими, що підлягають скасуванню, оскільки ними порушено права та законні інтереси позивача.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 18.12.2023 відкрито спрощене провадження по справі в порядку, передбаченому статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України та запропоновано відповідачу надати відзив на позов.
В зв'язку із здійсненням діяльності Харківським окружним адміністративним судом з відправлення правосуддя в умовах ведення бойових дій на території Харківської міської територіальної громади, яка віднесена до переліку територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточені (блокуванні) згідно Наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій від 25.04.2022 № 75 (із змінами), розгляд справи було відтерміновано.
Згідно з положеннями ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до положень ст. 258 КАС України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Згідно з положеннями ч.ч. 2, 3, 4, 5 ст. 262 КАС України, розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п'ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі. Підготовче засідання при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - протягом п'ятнадцяти днів з дня відкриття провадження у справі. Перше судове засідання у справі проводиться не пізніше тридцяти днів із дня відкриття провадження у справі. За клопотанням сторони суд може відкласти розгляд справи з метою надання додаткового часу для подання відповіді на відзив та (або) заперечення, якщо вони не подані до першого судового засідання з поважних причин. Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Від представника Харківської митниці 23.02.2024 до канцелярії Харківського окружного адміністративного суду надійшов відзив на позовну заяву, згідно зі змістом якого уповноважений представник просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог. Крім того зазначено, що в результаті вивчення поданих з боку позивача до митного оформлення документів, перевірки числових значень митної вартості товарів та наявності в документах усіх відомостей, що їх підтверджують, порівняння задекларованого за ціною угоди рівня митної вартості оцінюваних товарів з рівнем митної вартості ідентичних та подібних товарів, оформлених митницями ДМС України раніше, було встановлено, що документи не в повній мірі підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.
Крім того зазначено, що твердження позивача щодо числового значення представництво під час розгляду справи є явно необґрунтованим та не відповідає принципу обґрунтованості та співмірності.
З боку представника позивача 29.02.2024 до канцелярії Харківського окружного адміністративного суду надано відповідь на відзив, якій підтримано раніше заявлену правову позицію.
Суд, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, зазначає наступне.
Стосовно рішення Харківської митниці про коригування митної вартості товарів №UA807000/2023/000591/2 від 16.10.2023 суд зазначає наступне.
Судом встановлено, що 10.08.2022 між ТОВ "Авто Тренд" та виробником товару "WENZHOU JUQUAN AUTO PARTS Co., Ltd.", China укладено прямий контракт №SR10082022.
Умовами Контракту передбачене наступне:
Продавець продає, а Покупець купує товар - запасні частини, матеріали для ремонту автомобілів на умовах РОВ Нінгбо, Китай. Асортимент товару визначається в інвойсах, які є невід'ємною частиною цього контракту. (п. 1.1 Контракту)
Ціна товару, що поставляється, встановлюється у доларах США за одиницю товару і визначається в інвойсах, які є невід'ємною частиною цього Контракту.
Ціна товару включає вартість упаковки, маркування, доставки до місця призначення та навантаження на судно, вартість експортних митних процедур, мит, податків, що сплачується при вивезенні (п. 3.2. Контракту).
В зв'язку з виконанням зазначеного контракту декларантом в інтересах позивача було подано до Харківської митниці електронну митну декларацію, яку було прийнято митним органом з присвоєнням їй номера №23UА807200014147U0.
До митної декларації № 23UА807200014147U0 від 16.10.2023 було додано: Контракт №SR10082022 від 10.08.2022; Інвойс № JQ20230428 від 28.04.2023; Пакувальний лист до інвойсу; Сертифікат про походження товару від 13.09.2023; Платіжна інструкція № 46JBKLN5 від 08.05.2023; Платіжна інструкція № 59JBKLN8 від 10.08.2023; Коносамент № НYSF2023071314A від 18.08.2023; Міжнародна товарно-транспортна накладна СMR бн від 09.10.2023; Договір про транспортне - експедиторське обслуговування № ЄФ568023 від 07.02.2023, укладений між експедитором та ТОВ "Авто Тренд"; Рахунок щодо сплати вартості перевезення № 7380 від 12.10.2023; Довідку про витрати на транспортування вантажу № 8324 від 12.10.2023; Заявка до договору про транспортне - експедиторське обслуговування 15.08.2023.
Стосовно рішення Харківської митниці про коригування митної вартості товарів №UA807000/2023/000587/2 від 23.10.2023 суд зазначає наступне.
ТОВ "Авто Тренд" було укладено прямий контакт № WЕ09032023 від 09.03.2023 з виробником товару "YUHUAN WEIYU AUTOMOBILE PARTS CO., LTD".
Умовами Контракту передбачене наступне:
Продавець продає, а Покупець купує товар - запасні частини, матеріали для ремонту автомобілів на умовах РОВ Нінгбо, Китай. Асортимент товару визначається в інвойсах, які є невід'ємною частиною цього контракту (п. 1.1 Контракту).
Ціна товару, що поставляється, встановлюється у доларах США за одиницю товару і визначається в інвойсах, які є невід'ємною частиною цього Контракту. Ціна товару включає вартість упаковки, маркування, доставки до місця призначення та навантаження на судно. вартість експортних митних процедур, мит, податків, що сплачується при вивезенні (п. 3.2. Контракту).
В зв'язку з виконанням зазначеного контракту декларантом в інтересах позивача було подано до Харківської митниці електронну митну декларацію, яку було прийнято митним органом з присвоєнням їй номера № 23UA807200014561U4 від 23.10.2023.
До митної декларації № 23UA807200014561U4 від 23.10.2023 було додано: Контракт №WЕ09032023 від 09.03.2023; Інвойс № WY230707 від 07.07.2023; Пакувальний лист бн до інвойсу; Сертифікат про походження товару від 14.08.2023; Платіжна інструкція №001029085 від 17.07.2023; Платіжна інструкція № 93 від 17.03.2023; Коносамент № НYSF2023070825D від 25.07.2023; Міжнародна товарно-транспортна накладна СМR бн від 17.10.2023; Договір про транспортне - експедиторське обслуговування № ЄФ568023 від 07.02.2023 р., укладений між експедитором та ТОВ "Авто Тренд"; Довідку про витрати на транспортування вантажe №6825 від 17.10.2023; Рахунок щодо сплати вартості перевезення № 7560 від 17.10.2023; Заявка до договору перевезення від 25.07.2023.
Вважаючи, що позивачем не було надано у повному обсязі документи, які підтверджують в повній мірі задекларований рівень митної вартості товарів, відповідачем було сформовано Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA807200/2023/000599 від 16.10.2023 та, в подальшому, ухвалено рішення про коригування митної вартості товарів: №UA807000/2023/000591/2 від 16.10.2023, відповідно до якого скориговано митну вартість товару за резервним методом, а також Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA807200/2023/000615 від 23.10.2023 та, в подальшому, ухвалено рішення про коригування митної вартості товарів: №UA807000/2023/000587/2 від 23.10.2023, відповідно до якого скориговано митну вартість товару за резервним методом.
Ухвалюючи зазначені рішення про коригування митної вартості, відповідач виходив з того, що надані декларантом під час митного оформлення товару документи не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом, обраним декларантом та містили розбіжності.
Суд з такими доводами та висновками відповідача не погоджується та зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із ч. 1 ст. 246 Митного кодексу України, метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.
Відповідно до ч. 1 ст. 248 Митного кодексу України, митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.
Декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи (ч.1 ст.257 Митного кодексу України).
Згідно положень статті 264 Митного кодексу України встановлено, що відмова органу доходів і зборів у прийнятті митної декларації повинна бути вмотивованою, а про причини відмови має бути письмово повідомлено декларанта; орган доходів і зборів відмовляє у прийнятті митної декларації виключно з таких підстав: митна декларація не містить усіх відомостей або подана без документів, передбачених статтею 335 цього Кодексу; електронна митна декларація не містить встановлених законодавством обов'язкових реквізитів; митну декларацію подано з порушенням інших вимог, встановлених цим Кодексом; у разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою органу доходів і зборів заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Згідно із ч. 3 ст. 318 Митного кодексу України, митний контроль передбачає виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.
Статями 49, 50 Митного кодексу України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.
Частинами 4, 5 статті 58 Митного кодексу України встановлено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.
Згідно із п.п. 5, 6, 7 ч. 10 ст. 58 Митного кодексу України, при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема, витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; витрати на страхування цих товарів.
Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом. Декларант зобов'язаний: заявляти митну вартість, визначену ним самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації (ч.ч.1, 2 ст. 52 Митного кодексу України).
Відповідно до ст.57 Митного кодексу України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. У разі неможливості визначення митної вартості товарів, згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу, за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Згідно із ч.2 ст.53 Митного кодексу України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Частиною 3 статті 53 Митного кодексу України встановлено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс - листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Згідно із ч.4 ст.53 Митного кодексу України, у разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.53 Митного кодексу України, передбачено вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.
Згідно із ч.ч.1-3 ст.54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55цього Кодексу.
Відповідно до ч.ч.6, 7 ст.54 Митного кодексу України, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості. У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.
Згідно із ч. 1 ст. 55 Митного кодексу України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
У разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях (ч.ч.3, 4 ст.64 Митного кодексу України).
Аналіз вищевказаних норм законодавства вказує, що при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості, митний орган зобов'язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у ст.58 Митного Кодексу України.
Судом при розгляді даної справи встановлено, що при ухваленні спірних рішень митний орган посилався на те, що надані документи не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом, обраним декларантом та містили розбіжності. Проте, відповідач не вказав яким чином зазначене впливає на правильність визначення митної вартості.
Розглядаючи доводи заперечень відповідача проти заявлених позовних вимог, наведені у відзиві на позовну заяву, суд зазначає наступне.
Стосовно доводів відповідача про спрацювання ризиків АСАУР, суд зазначає, що у випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Митного Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.
Проте, текст оскаржених рішень про коригування митної вартості не містить жодних відомостей про будь-які характеристики ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, обсяги партій, умов поставки, комерційних умов тощо.
Відповідачем в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості було зазначено лише номер та дату митних декларацій, які стали джерелом інформації для коригування митної вартості та не зазначено докладної, інформації, та джерел, які використовувалися контролюючим органом, при її визначенні, а саме ним не було зазначено митна вартість якого товару бралася за основу, торгова марка, фактурна вартість, країна експорту цього товару, час експорту в Україну, виробник, маршрут транспортування товару та інші комерційні умови поставки.
Застосування митницею ціни за відомостями спеціалізованої бази даних Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби України суд вважає необґрунтованим, оскільки самі по собі відомості згаданої системи не містять жодних параметрів, об'єктивно необхідних для судження про схожість, подібність, аналогічність чи ідентичність товарів. Потрібні для такого судження характеристики товару можуть бути з'ясовані лише у спосіб порівняння змісту поданих до митного оформлення документів з документами про властивості раніше імпортованого товару.
Аналогічний висновок щодо застосування норм матеріального права, викладений в постанові Верховного Суду від 09.11.2022 у справі № 520/10381/2020.
Доказів порівняння змісту поданих до митного оформлення документів з документами про властивості раніше імпортованого товару, відповідачем не подано.
Стосовно посилань відповідача, що відповідно до СМR №б/н місто завантаження зазначено Pruszkow, але відповідно до Заявки №8324 порт розвантаження Gransk, тобто можливо не включені всі складові до розрахунку митної вартості, суд зазначає наступне.
Згідно умов контракту товар постачається продавцем на умовах FOB Ningbo, China (Inkoterms 2010). Тобто обов'язки продавця вважаються виконаними після поміщення товару на борт судна. Морське перевезення здійснювалось з порту відправлення Ningbo, China в порт призначення Gdansk, Poland, про що вказано в коносаменті № HYSF2023071314A від 18.08.2023
На підтвердження транспортних витрат до кордону України, які включені у митну вартість товару, декларантом позивача до митниці було надано: Договір про транспортне - експедиторське обслуговування № ЄФ568023 від 07.02.2023, укладений між експедитором та ТОВ «Авто Тренд»; Заявка № 8324 від 15.08.2023 до договору про транспортне - експедиторське обслуговування; Рахунок щодо сплати вартості перевезення № 7380 від 12.10.2023; Довідку про витрати на транспортування вантажу № 8324 від 12.10.2023; Коносамент № HYSF2023071314A від 18.08.2023; Міжнародна товарно-транспортна накладна CMR бн від 09.10.2023.
Відповідно до заявки № 8324, рахунку № 7380 від 12.10.2023 та довідки про транспортні витрати № 8324 від 12.10.2023 транспортування вантажу вагою брутто 7862,10 кг. за маршрутом Ningbo, China - м. Харків, Україна здійснювалось наступним маршрутом:
міжнародне морське перевезення вантажу за маршрутом Ningbo, China - Gdansk, Poland;
внутрішнє автоперевезення за маршрутом Gdansk, Poland - Прушків, Poland; міжнародне автоперевезення за маршрутом м. Прушків, Poland - м. Харків.
Таким чином в наданих до митниці документах зрозуміло, що товар з м. Гданськ до м. Прушків було доставлено автомобільним транспортом, а в м. Прушків перевантажено на інший транспортний засіб, який доставив вантаж до м. Харків. Отже, до розрахунку митної вартості було включено всі складові.
Стосовно не надання декларантом каталогів, специфікацій, прайс-листів від виробника товару, а також відсутності експертної митної декларації країни відправлення.
Суд зазначає, що складання специфікації не передбачено умовами контракту з виробником.
Відповідно до ч. 3 ст. 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару, 7) копію митної декларації країни відправлення.
Окреслені документи не входять в перелік обов'язкових документів, які має надати декларант до митного органу, який передбачений ч. 2 ст. 53 МК України.
Надання цих документів не передбачено ч. 2 ст. 53 МК України як обов'язкове, в тому числі і тому, що ці документи відсутні у розпорядженні декларанта, і тільки від доброї волі продавця залежить їх отримання. Але, якщо продавець китайське підприємство, то отримання таких документів значно ускладняється також мовними бар'єрами (ці документи будуть китайською мовою), а також різницею у ділових та бізнес звичаях.
Крім того, товар придбано у виробника товару прямим контрактом та виготовлявся на замовлення, ціна товару визначалася конкретно для ТОВ "Авто Тренд" виходячи з кількості та найменування замовленого товару.
Продавець не надіслав ТОВ «Авто Тренд» таких документів, тому надати їх до митниці позивач не мав можливості, про що зазначав у листі № 2 від 16.10.2023.
Стосовно надання рахунку на транспортні витрати № 7560 від 17.10.2023 та довідки на транспортні витрати № 6825 від 17.10.2023 від особи, яка безпосередньо не здійснювала перевезення згідно CMR та відсутності транспортного договору щодо морського перевезення пояснюємо наступне.
Суд зазначає, що декларантом до митниці було надано договір про транспортно-експедиторське обслуговування № ЄФ568023 від 07.02.2023, укладений між ТОВ "Авто Тренд" та експедитором ТОВ "Євро Форвардінг".
Умовами даного договору передбачено, що експедитор зобов'язується організувати за рахунок Клієнта транспортно-експедиторське обслуговування, перевезення експортно-імпортних вантажів по території України і в міжнародному сполученні (п. 1.1).
При необхідності для виконання своїх зобов'язань за договором, укладати від свого імені договори з транспортними організаціями, контейнерними лініями, автомобільними перевізниками, складами зберігання та другими організаціями.
Документом, що підтверджує наявність та зміст такого договору з транспортними організаціями є транспортний документ - коносамент, автомобільна накладна, авіа накладна або залізнична накладна (2.1.1).
Експедитор надає Клієнту серед іншого довідку про транспортні витрати для пред'явлення в митні органи ( п. 2.1.6).
Експедитором ТОВ "Євро Форвардінг" було організоване морське перевезення вантажу з Китаю до Польщі, на підтвердження чого до митниці надано коносамент №HYSF2023070825D від 25.07.2023 та було залучено до виконання замовлення автомобільного перевізника, яким згідно CMR був PE Koziura Serhii.
Оскільки ТОВ "Авто Тренд" мало взаємовідносини саме з експедитором ТОВ "Євро Форвардінг" до митниці було надано довідку про транспортні витрати, а також рахунок на оплату саме від ТОВ "Євро Форвардінг".
ТОВ "Авто Тренд" не укладало ніяких угод з перевізниками, не є стороною в цих угодах, тому надати будь-які документи від імені перевізників не мало можливості.
Після розмитнення та доставки товару на склад, ТОВ "Авто Тренд" була сплачена послуга експедитора та підписано акт виконаних робіт.
На підтвердження вартості перевезення та експедиторських послуг позивачем до митниці разом с Заявою № 29/11-1 від 29.11.2023, поданою в рамках ст. 55 МК України, додатково було надіслано Акт виконаних робіт № 7675 від 23.10.2023 та платіжне доручення № 11812 від 25.10.2023.
За таких обставин, сума витрат на транспортування товару до кордону України в розмірі 113845,31 грн. підтверджена наступними документами: Договір про транспортне - експедиторське обслуговування № ЄФ568023 від 07.02.2023, укладений між експедитором та ТОВ "Авто Тренд"; Заявка до договору перевезення від 25.07.2023; Коносамент №HYSF2023070825D від 25.07.2023; Міжнародна товарно-транспортна накладна CMR бн від 17.10.2023; Довідка про витрати на транспортування вантажу №6825 від 17.10.2023; Рахунок щодо сплати вартості перевезення № 7560 від 17.10.2023; Акт виконаних робіт №7675 від 23.10.2023; Платіжне доручення № 11812 від 25.10.2023.
Стосовно питання відсутності оплати згідно п. 5.2 зовнішньоекономічного договору WE09032023 від 09.03.2023 відповідно до виставленого проформи інвойсу.
Суд зазначає, що п. 5.2 контракту № WE09032023 від 09.03.2023 передбачена оплата товару наступним чином «Оплата Товару здійснюється шляхом попередньої оплати у розмірі 30% до моменту остаточного виготовлення Товару та підготовки його до відвантаження на підставі виставлених проформ інвойсу, інвойсу. Решту коштів (остаточний розрахунок) у розмірі 70% від суми інвойсу, проформи інвойсу Покупець оплачує протягом десяти днів з моменту остаточного виготовлення Товару та підготовки його до відправки. За погодженням сторін Покупець може здійснити 100% оплату вартості товару».
На підтвердження оплати товару до відповідача було надано два платіжних доручення: Платіжна інструкція № 93 від 17.03.2023 на суму 28 524,30 дол. США та Платіжна інструкція № 001029085 від 17.07.2023 на суму 49 982,94 дол. США.
В наданих платіжних інструкціях в графі призначення платежу вказано, що платіж здійснено за контрактом WE09032023 від 09.03.2023 та проформою інвойсом № WY230309 від 09.03.2023.
Отримувачем коштів є Yuhuan Weiyu Automobile PartsCo.,Ltd. тобто, надані до митниці платіжні інструкції підтверджують здійснення оплати за товар Позивачем на рахунок продавця.
Стосовно здійснення оплати при недотриманні позивачем п. 5.2 контракту, суд зазначає, що Верховним Судом при прийнятті рішень у справах про коригування митної вартості неодноразово висловлювались наступні правові висновки щодо умов оплати за товар: «У процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. У свою чергу умови оплати безпосередньо ціни товару не стосуються. У зв'язку з цим, відомості про умови оплати товару не повинні братися органом доходів і зборів до уваги при контролі за митною вартістю, а відтак суперечності між цими відомостями не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару.
Суперечності у відомостях щодо умов оплати товару у документах, доданих до вантажної митної декларації на підтвердження митної вартості товарів, не можуть бути підставою для витребування органом доходів і зборів додаткових документів у декларанта». Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 11.04.2018 у справі № 804/4680/16.
Також, відповідно до правової позиції Верховного Суду від 20.03.2018 у справі №815/4132/17, уявлення митного органу щодо проміжку часу для внесення передоплати може не збігатися з домовленостями господарюючих суб'єктів, а питання оплати вирішуються сторонами на вільній основі, з урахуванням власних ризиків та можливостей.
Крім того, до митного органу додатково разом с Заявою № 29/11-1 від 29.11.2023, поданою в рамках ст. 55 МК України, було надано проформу інвойс №WY230309 від 09.03.2023 та відповідні роз'яснення щодо оплати за товар.
ТОВ "Авто Тренд" здійснив замовлення товару та продавець для оплати товару надав проформу інвойс №WY230309 від 09.03.2023 на суму 78 507,24 доларів США.
17.03.2023 позивачем було перераховано продавцю часткову передплату у розмірі 28524,30 доларів США, що підтверджується платіжним дорученням № 93 від 17.03.2023.
Платіж здійснено на підставі контракту та виставленого продавцем проформи інвойсу №WY230309 від 09.03.2023, про що свідчить графа «призначення платежу».
Після цього продавцем було здійснено часткову поставку товару на суму 71404,20 доларів США, на підтвердження чого було видано Інвойс № WY230707 від 07.07.2023.
Саме за цим Інвойсам товар було імпортовано позивачем.
Принагідно суд зазначає, що вартість товару не змінилась, змінилась тільки кількість товару.
Позивач 17.07.2023 здійснив другу оплату за товар за проформою №WY230309 від 09.03.2023 у розмірі 49982,94 доларів СІЛА, що підтверджується платіжним дорученням №85 від 17.07.2023.
Отже, надані декларантом до митниці документи в повній мірі підтверджують оплату за імпортований Позивачем товар.
Відповідно до статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Таким чином, перевіривши згідно наведеної норми оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів, суд вважає, що вони підлягають скасуванню, оскільки прийняті не обґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для їх прийняття, без дотримання вимог законодавства.
Зважаючи на встановлені у справі обставини, суд дійшов висновку про задоволення адміністративного позову.
Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивач у позовній заяві та в клопотанні від 06.03.2024 просив суд, стягнути за рахунок бюджетних асигнувань витрати на професійну правничу допомогу, пов'язану з підготовкою справи до розгляду в суді, у загальному розмірі 9000,00 грн..
Статтею 132 КАС України встановлено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду; 3) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
Згідно зі ст. 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави (ч.1 ст.134 КАС України).
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката (ч.2 ст.134 КАС України).
Відповідно до ч. 3 ст. 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Частиною 4 ст. 134 КАС України визначено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
На підтвердження понесених витрат у справі до суду надано договір про надання правової допомоги, довіреність, звіти, акти та платіжне доручення.
Положеннями ч. 5 ст. 134 КАС України встановлено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23 лютого 2006 року N 3477- IV суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява №19336/04).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Враховуючи співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката із незначною складністю справи, виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), суд дійшов висновку, що заява про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 9000,00 грн. підлягає задоволенню.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 19, 139, 241-247, 250, 255, 293, 295, 297 КАС України, суд, -
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Авто Тренд" (пров. Акварельний, буд. 1-3,с. Подвірки, Харківська обл., Харківський р-н, 62371, код ЄДРПОУ 38493680) до Харківської митниці (вул. Короленка, буд. 16-Б, м. Харків, Харківська обл., Харківський р-н, 61005, код ЄДРПОУ 44017626) про визнання протиправним та скасування рішення - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Харківської митниці про коригування митної вартості товарів № UA807000/2023/000591/2 від 16.10.2023;
Взнати протиправним та скасувати рішення Харківської митниці про коригування митної вартості товарів № UA807000/2023/000587/2 від 23.10.2023.
Стягнути з Харківської митниці (вул. Короленка, буд. 16-Б, м. Харків, Харківська обл., Харківський р-н, 61005, код ЄДРПОУ 44017626) за рахунок її бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Авто Тренд" (пров. Акварельний, буд. 1-3,с. Подвірки, Харківська обл., Харківський р-н, 62371, код ЄДРПОУ 38493680) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 3883 (три тисячі вісімсот вісімдесят три) гривні 66 копійок.
Стягнути з Харківської митниці (вул. Короленка, буд. 16-Б, м. Харків, Харківська обл., Харківський р-н, 61005, код ЄДРПОУ 44017626) за рахунок її бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Авто Тренд" (пров. Акварельний, буд. 1-3,с. Подвірки, Харківська обл., Харківський р-н, 62371, код ЄДРПОУ 38493680) витрати на оплату професійної правничої допомоги в сумі 9000,00 грн. (дев'ять тисяч гривень).
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Текст рішення складено та підписано 11.03.2024.
Суддя Супрун Ю.О.