Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
11 березня 2024 р. № 520/19927/23
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді Владислава Єгупенка,
розглянувши у приміщенні суду в м. Харкові у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Національної поліції в Харківській області (м. Харків, вул. Жон Мироносиць 5) про визнання протиправним та скасування наказу,
ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому позивач просив визнати протиправними та скасувати наказ ГУНП в Харківській області №496 від 21.06.2023 в частині визнання в діях позивача дисциплінарного проступку, що виразилося у невиконанні вимог п. 2 ч. 1 ст. 18 закону України “Про Національну поліцію”, абз. 7 частини 1 статті 3 Закону України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» та застосування до позивача дисциплінарного стягнення у виді догани.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що наказ ГУНП в Харківській області №496 від 21.06.2023 в частині визнання в діях позивача дисциплінарного проступку, що виразилося у невиконанні вимог п. 2 ч. 1 ст. 18 закону України “Про Національну поліцію”, абз. 7 частини 1 статті 3 Закону України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» та застосування до позивача дисциплінарного стягнення у виді догани, на думку позивача, є протиправним.
Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що у спірних правовідносинах він діяв згідно чинного законодавства.
Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, приходить до наступного.
Судом встановлено, що позивач проходить службу в органах Національної поліції України на посаді заступника начальника СКП ВП №1 ХРУП №3 ГУНП в Харківській області.
07.06.2023 до ГУНП в Харківській області надійшла доповідна записка начальника УГІ ГУНП в Харківській області полковника поліції ОСОБА_2 від 07.06.2023 № 938/119-15/01-2023, в якій містяться відомості про можливі порушення службової дисципліни з боку поліцейських відділу поліції № 1 Харківського РУП № 3 ГУНП в Харківській області (далі - ВП № 1 ХРУП № 3).
У ході вивчення матеріалу ЄО (ІКС ІПНП ВП № 1 ХРУП № 3 від 26.02.2023 за № 1649) встановлено, що 26.02.2023 о 21.47 до чергової частини ВП № 1 ХРУП № 3 надійшло повідомлення ОСОБА_3 про те, що 15 хвилин тому біля будинку АДРЕСА_2 , троє невідомих чоловіків вихопили у нього ліхтарик вартістю 1120 грн. На місце події було направлено екіпаж УПП в Харківській області ДПП НПУ та СОГ ВП № 1 ХРУП № 3.
Відповідно до інформації, викладеної в електронному рапорті про результати відпрацювання виклику, в ході виїзду СОГ вказаного підрозділу, ліхтарик було повернуто заявникові, від написання заяви останній відмовився.
Згідно опису документів у вказаному матеріалі ЄО № 1649 містяться наступні документи: довідка про результати розгляду від 04.03.2023; супровідний лист про вивчення матеріалів органом досудового розслідування; електронний рапорт; витяг з ІКС ІПНП; рапорти; письмове пояснення заявника - ОСОБА_3 , відповідно до якого, він викликав поліцію, не розібравшись в ситуації, оскільки знайомий хлопець попросив у нього ліхтарик, щоб дійти додому.
Також відповідно до пояснення, після перевірки ліхтаря вказаний хлопець надав йому свій номер телефону. Претензій він ні до кого не має, від написання заяви відмовляється, до поліції звернувся завчасно; пояснення ОСОБА_4 , згідно яких біля будинку АДРЕСА_2 , він зустрів малознайомого ОСОБА_5 та взяв його ліхтарик, щоб дійти додому. В подальшому він вирішив повернути ліхтарик, проте його зупинили поліцейські та опитали.
Вказаний матеріал після реєстрації в ЄО вивчався заступником начальника - начальником СВ ВП № 1 Харківського РУП № 3 ГУНП в Харківській області капітаном поліції ОСОБА_6 , яким у зв'язку із відсутністю даних, які б указували на наявність складу кримінального правопорушення та неможливістю, з огляду на це, внести відомості до ЄРДР, матеріали спрямував начальникові ВП № 1 ХРУП № 3 полковнику поліції ОСОБА_7 для розгляду в порядку Закону України «Про звернення громадян» або в порядку, визначеному Кодексом України про адміністративні правопорушення.
Керівником підрозділу розгляд матеріалу було доручено заступникові начальника СКП ВП № 1 ХРУП № 3 капітану поліції ОСОБА_1 , який передоручив розгляд даного матеріалу оперуповноваженому СКП лейтенанту поліції ОСОБА_8 .
У подальшому, вказані матеріали розглянуті в порядку Закону України «Про звернення громадян» та 04.03.2023 оперуповноваженим СКП ВП № 1 ХРУП № 3 Бондарем М.Р. складено довідку про результати розгляду, на підставі свідчень, викладених у поясненнях ОСОБА_3 , щодо повернення ліхтарика, відсутності претензій та події грабежу. Відповідь заявнику в матеріалах відсутня. Підпис начальника ВП № 1 ХРУП № 3 про ознайомлення із результатами перевірки в довідці візуально схожий на факсимільне відтворення підпису (факсиміле). У ході проведення поліцейськими УГІ ГУНП в Харківській області інспектування відділу поліції № 1 Харківського РУП № 3 здійснено безпосереднє спілкування із ОСОБА_3 , який повідомив, що 26.02.2023 приблизно о 21.30 біля будинку АДРЕСА_2 , поряд з ним проходило троє раніше незнайомих чоловіків, один з яких, неслов'янської зовнішності, зірвав у нього з голови налобний ліхтарик та продовжив рух. На заперечення заявника вказаний чоловік, погрожував йому кайданками та газовим балончиком, з якого розпилив дратівливу речовину. Після повернення додому, він зателефонував за скороченим номером екстреного виклику поліції « 102».
Зі слів ОСОБА_3 та його дружини, яка була присутня при спілкуванні з поліцією, спочатку прибув екіпаж УПП, а в подальшому - СОГ ВП № 1 ХРУП № 3. З'ясування обставин події відбувалось у дворі будинку АДРЕСА_2 , коли до них підійшов чоловік, в якому ОСОБА_3 впізнав особу, що заволоділа його ліхтарем. З цього приводу ОСОБА_3 повідомив членам СОГ ВП № 1 ХРУП № 3. У подальшому поліцейські СОГ поспілкувались з цим чоловіком. Після чого повідомили заявнику, що зараз ліхтарика у нього немає, та він пообіцяв повернути його наступного дня, тому писати заяву не має сенсу. Також ОСОБА_3 стверджує, що на місці події пояснення написані ним власноручно. В даному поясненні він виклав всі обставини події. Після пред'явлення поліцейськими УГІ ГУНП в Харківській області йому пояснення, яке знаходиться в матеріалах ЄО № 1649, та ознайомлення з ним, ОСОБА_3 повідомив, що свідчення в ньому викривлені, не відповідають дійсності, та підпис під текстом виконаний не ним. Вказані пояснення були відібрані старшим оперуповноваженим СКП ВП № 1 ХРУП № 3 капітаном ОСОБА_9 та датовані 26.02.2023.
За рапортом поліцейського УГІ ГУНП в Харківській області вказаний матеріал 07.06.2023 перереєстрований до ІП «ЄО» ІКС ІПНП за № 4913, та 07.06.2023 відомості за викладеним фактом внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12023221210000512 за ч. 4 ст. 186 КК України.
У ході службового розслідування встановлені наступні порушення службової дисципліни позивачем. Заступник начальника СКП відділу поліції № 1 Харківського РУП № 3 ГУНП в Харківській області капітан поліції ОСОБА_1 , будучи безпосереднім керівником оперуповноважених сектору кримінальної поліції, шляхом проставлення підпису погодив довідку про результати розгляду ЄО від 26.02.2023 № 1649, складену 04.03.20223 оперуповноваженим СКП лейтенантом поліції ОСОБА_8 . При цьому не проконтролював якість збору і розгляду матеріалу, підготовку та надання на підпис начальникові підрозділу проєкту відповіді заявнику, а також надання відповіді заявнику. Отже, капітан поліції ОСОБА_1 не забезпечив постійний контроль за станом службової дисципліни підлеглих та за виконанням поліцейськими СКП вимог чинного законодавства та інших відомчих нормативних документів.
Таким чином, службовим розслідуванням встановлено, що капітан поліції ОСОБА_1 вчинив дисциплінарний проступок, що виразилося у порушенні ним вимог: п. 2 ч. 1 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію» у частині непрофесійного виконання своїх службових обов'язків відповідно до вимог нормативно-правових актів; абзацу 7 частини 1 статті 3 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, в частині неналежного контролю за дотриманням підлеглими службової дисципліни і проведення профілактичної роботи із зміцнення службової дисципліни та запобігання вчиненню підлеглими правопорушень.
Обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність капітана поліції ОСОБА_1 у ході проведення службового розслідування дисциплінарною комісією не встановлені.
17.06.2023 начальником ГУНП затверджений висновок, відповідно до якого за вчинення дисциплінарного проступку, що виразилося у невиконанні вимог п. 2 ч. 1 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», абз. 7 ч. 1 ст. 3 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, заступник начальника СКП відділу поліції № 1 Харківського РУП № 3 ГУНП в Харківській області капітан поліції ОСОБА_1 підлягає притягненню до дисциплінарної відповідальності у виді догани.
Наказом ГУНП в Харківській області від 21.06.2023 №496 заступника начальника СКП відділу поліції № 1 Харківського РУП № 3 ГУНП в Харківській області капітана поліції ОСОБА_1 притягнено до дисциплінарної відповідальності у виді догани.
Позивач, вважаючи протиправним проведене службове розслідування та, як наслідок, і застосоване дисциплінарне стягнення, звернувся до суду з позовом в даній справі.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 3 Закону України Про Національну поліцію, у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цим та інтими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.
Частиною 1 статті 8 Закону України «Про Національну поліцію» передбачено, що поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Пунктами 1, 2, 3 частини першої статті 18 Закону Про Національну поліцію України передбачено, що поліцейський зобов'язаний: неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва; поважати і не порушувати прав і свобод людини.
Відповідно до статті 19 Закону України Про Національну поліцію, у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
Згідно до підпунктів 1, 2, 3, 11 частини першої статті 23 Закону України Про Національну поліцію, поліція відповідно до покладених на неї завдань: здійснює превентивну та профілактичну діяльність, спрямовану на запобігання вчиненню правопорушень; виявляє причини та умови, що сприяють вчиненню кримінальних та адміністративних правопорушень, вживає у межах своєї компетенції заходів для їх усунення; вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення; регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Частиною першою статті 64 Закону України Про Національну поліцію, передбачено, що особа, яка вступає на службу в поліції, складає Присягу на вірність Українському народові.
Звідси слідує, що Присяга працівника Національної поліції України є одностороннім усвідомлено вольовим публічним невідкличним зобов'язанням громадянина України: 1) вірно служити інтересам Українського народу; 2) дотримуватися Конституції; 3) дотримуватися законів України; 3) поважати права і свободи людини, честь держави; 4) охороняти права і свободи людини, честь держави; 5) з гідністю нести високе звання поліцейського; 6) сумлінно виконувати службові обов'язки.
Інститут Присяги працівника Національної поліції України вже сам по собі призначений імперативно забезпечити зразкове та бездоганне дотримання публічним службовцем - поліцейським закону у повсякденній та службовій діяльності.
За визначенням ч.1 ст.1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України (далі Статут) службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.
У силу ч.3 ст.1 Статуту до змісту службової дисципліни також віднесено такі обов'язки поліцейського як: 1) бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; 2) знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов'язки; 3) поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень; 4) безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону; 5) вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов'язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника; 6) утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов'язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України; 7) утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини; 8) знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку; 9) підтримувати рівень своєї підготовки (кваліфікації), необхідний для виконання службових повноважень; 10) берегти службове майно, забезпечувати належний стан зброї та спеціальних засобів; 11) поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень; 12) дотримуватися правил носіння однострою та знаків розрізнення; 13) сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції; 14) під час несення служби поліцейському заборонено перебувати у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп'яніння.
Протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції, у розумінні ч.1 ст.12 Статуту визнається дисциплінарним проступком.
Пунктом 7 статті 3 Дисциплінарного статуту встановлено, що керівник повинен контролювати дотримання підлеглими службової дисципліни, аналізувати її стан та об'єктивно доповідати про це безпосередньому керівникові, проводити профілактичну роботу із зміцнення службової дисципліни та запобігання вчиненню підлеглими правопорушень.
За правилами ч.3 ст.13 Дисциплінарного статуту до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.
У силу ч.3 ст.19 Дисциплінарного статуту під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.
Окрім того, відповідно до ч.8 ст.19 Дисциплінарного статуту під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.
В даній справі доводи позовної заяви зведені до того, що оскаржуваний наказ є необґрунтованим та протиправним з огляду на не зазначення відповідачем які саме службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових обов'язків, що мали були виконані, однак не виконувалися позивачем, що призвело до порушення його підлеглими порядку ведення особистих справ власників зброї. Тобто, за твердженням позивача, відповідач, притягуючи його до дисциплінарної відповідальності, не навів обґрунтованих доводів та не встановив доказів вчинення позивачем дисциплінарного порушення.
Проте, суд з доводами позовної заяви не погоджується з огляду на наступне.
Відповідно до п. 16 розділу ХІІ Інструкції з організації реагування на заяви і повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події та оперативного інформування в органах (підрозділах) Національної поліції України, затвердженої наказом МВС України від 27.04.2020 № 357 (далі Інструкція № 357), за оперативність прибуття нарядів поліції на місце події, результати роботи на місці вчинення правопорушення або події відповідає старший наряду (для ГРПП - старший ГРПП, для СОГ - відповідальний по ТВП або слідчий (дізнавач), який входить до складу наряду).
Згідно п. 8 розділу І Інструкції з організації взаємодії органів досудового розслідування з іншими органами та підрозділами Національної поліції України в запобіганні кримінальним правопорушенням, їх виявленні та розслідуванні, затвердженої наказом МВС від 07.07.2017 № 575 (далі Інструкція № 575), збір інформації про осіб, які вчинили кримінальні правопорушення, а також про події і факти, які можуть сприяти їх розкриттю та досудовому розслідуванню, виявленню та припиненню виявлених кримінальних правопорушень, здійснюється всіма працівниками поліції в межах службових обов'язків, які визначені законодавством.
Абзацом 2 пункту 5 розділу І Інструкції № 575, передбачено, що безпосередню організацію роботи зі збору інформації про осіб, які вчинили кримінальні правопорушення, а також про події та факти, які можуть сприяти їх розслідуванню і розкриттю, та контроль за перевіркою зазначеної інформації здійснює керівник органу, підрозділу поліції.
Забезпечення правопорядку, приборкання будь-яких протиправних дій, захист прав і свобод людини покладаються на Національну поліцію та є невідкладним і першочерговим її завданням. Неухильне дотримання законності, гласність і відкритість у діяльності поліції може слугувати запорукою довіри населення до неї. Рівень довіри населення, відповідно до закону України «Про Національну поліцію», є основним критерієм оцінки ефективності діяльності органів і підрозділів поліції. Виходячи з цього, значно підвищуються вимоги до сучасного поліцейського. Його освітній, загальнокультурний рівень, підготовка, здатність правильно й ефективно застосовувати свої знання основні умови становлення поліцейського, який перш за все служить людині, захищаючи та охороняючи її права і свободи.
Суд за дослідженими матеріалами справи погоджується з висновками дисциплінарної комісії, за якими заступник начальника СКП відділу поліції № 1 Харківського РУП № З ГУНП в Харківській області капітан поліції ОСОБА_1 , будучи безпосереднім керівником оперуповноважених сектору кримінальної поліції, шляхом проставлення підпису погодив довідку про результати розгляду ЄО від 26.02.2023 № 1649, складену 04.03.20223 Оперуповноваженим СКП лейтенантом поліції ОСОБА_8 . При цьому не проконтролював якість збору і розгляду матеріалу, підготовку та надання на підпис начальникові підрозділу проєкту відповіді заявнику, а також надання відповіді заявнику. Отже, капітан поліції ОСОБА_1 не забезпечив постійний контроль за станом службової дисципліни підлеглих та за виконанням поліцейськими СКП вимог чинного законодавства та інших відомчих нормативних документів.
Зокрема, суд вказує, що підлеглі позивача, як слідує з проведеного службового розслідування, вдалися до фальсифікації пояснень потерпілої особи, що сприяло не внесенню вчасно до відповідних реєстрів повідомлення про вчинення злочину та не вжиття належних заходів з розгляду вказаного повідомлення.
Таким чином, суд доходить висновку про наявність складу дисциплінарного проступку в діях позивача, що виразився в порушенні вимог п. 2 ч. 1 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію» у частині непрофесійного виконання своїх службових обов'язків відповідно до вимог нормативно-правових актів; абзацу 7 частини 1 статті 3 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, в частині неналежного контролю за дотриманням підлеглими службової дисципліни і проведення профілактичної роботи із зміцнення службової дисципліни та запобігання вчиненню підлеглими правопорушень. Обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність капітана поліції ОСОБА_1 у ході проведення службового розслідування дисциплінарною комісією не встановлені.
За результатом службового розслідування до позивача правомірно застосоване дисциплінарне стягнення у виді догани. Зазначене покарання є співмірним з протиправними діями позивача, а дисциплінарною комісією було враховано той факт, що негативні наслідки, які перебувають в причинно-наслідковому зв'язку із діями позивача фактично не настали, хоча позивач мав усвідомлювати можливість їх настання та вжити вичерпних заходів для попередження .
Статтею 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Принцип обґрунтованості рішення суб'єкта владних повноважень полягає в тому, що рішення повинно бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, на оцінці всіх фактів та обставин, що мають значення.
В рішенні №37801/97 від 01.07.2003 р. по справі Суомінен проти Фінляндії Європейський суд вказав, що орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.
Як зазначено в рішенні по справі Black Clawson Ltd. v. Papierwerke AG, (1975) АС 591 at 638. сприйняття верховенства права як конституційного принципу вимагає того, аби будь-який громадянин, перед тим, як вдатися до певних дій, мав змогу знати заздалегідь які правові наслідки настануть. Крім того, принцип презумпції невинуватості перш за все є гарантією процесуального характеру по кримінальних справах, але за висновками ЄСПЛ його сфера застосування є значно ширшою: він є обов'язковим не тільки для кримінального суду, який приймає рішення щодо обґрунтованості обвинувачення, але й для віх інших державних органів. Так, на думку Суду, замах на презумпцію невинуватості може виходити не тільки від суду чи судді, але й від інших публічних влад.
За приписами ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України.
В даній справі відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, суду в повній мірі належними та допустимими доказами доведено законність та обґрунтованість оскаржуваного наказу. Доводи позовної заяви вказаних висновків не спростовують.
З урахування викладеного суд вважає, що адміністративний позов є необґрунтованим та задоволенню не підлягає.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується приписами частини першої статті 139 КАС України, згідно якої підлягають відшкодуванню або оплаті витрати позивача - не суб'єкта владних повноважень лише при задоволенні адміністративного позову.
Отже, з урахуванням результатів розгляду справи підстави для розподілу судових витрат у даній справі відсутні.
На підставі викладеного та керуючись статтями 2, 3, 6-10, 139, 241-245 КАС України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Національної поліції в Харківській області (м. Харків, вул. Жон Мироносиць 5) про визнання протиправним та скасування наказу - відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Владислав ЄГУПЕНКО