про залишення позовної заяви без розгляду
Справа № 500/6676/23
06 березня 2024 рокум.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, в складі головуючого судді Подлісної І.М. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Тернопільській області провизнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
До Тернопільського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовною заявою до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Тернопільській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2023 року відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
02.11.2023 року від відповідача по справі Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Тернопільській області надійшло письмове клопотання про залишення позовної заяви без руху у зв'язку із пропуском позивачем встановленого законом строку звернення до суду.
Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2023 року ухвалено проводити розгляд даної справи з викликом сторін, призначено судове засідання на 17 січня 2023 року о 10:30 год.
Судове засідання призначене на 17 січня 2024 року не відбулось у зв'язку із оголошенням повітряної тривоги, розгляд справи відкладено на 14 лютого 2024 року о 10:45 год.
14.02.2024 року в судовому засіданні встановлено, що позивач пропустив встановлений законом строк звернення до суду.
Оскільки частиною шостою статті 161 КАС України передбачено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Частинами першою та другою статті 169 КАС України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 14 лютого 2024 року позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Тернопільській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, залишити без руху. Встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви до 06.03.2024 року, шляхом подання заяви про поновлення строків звернення до суду з обґрунтуванням підстав для такого поновлення.
04.03.2024 року позивачем через канцелярію суду подано заяву про поновлення процесуального строку.
06.03.2024 року від позивача ОСОБА_1 надійшла письмова заява про розгляд справи у його відсутності у зв'язку із неможливістю з'явитись в судове засідання.
Представник відповідача Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Тернопільській області проти задоволення позову заперечив та також подав письмову заяву про розгляд справи у його відсутності.
Відповідно до ч.3 ст. 194 КАС України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.
Згідно ч.9 ст. 205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Відповідно до частини 4 статті 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Враховуючи положення ч.3 ст.194, ч.9 ст.205 та ч.4 ст. 229 КАС України, суд дійшов висновку про наявність підстав розгляду клопотання сторін у справі в порядку письмового провадження, без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази в їх сукупності, суд встановив такі обставини.
Позивач ОСОБА_1 звернувся 17.10.2023 року до суду з позовом до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Тернопільській області про стягнення перерахованого грошового забезпечення та інших виплат проведених у зв'язку із його звільненням зі служби за період з 29.01.2020 року по 03.03.2020 року.
Представник відповідача заявив письмове клопотання про залишення позовної заяви без руху у зв'язку із пропуском позивачем встановленого законом строку звернення до суду.
04.03.2024 року позивачем через канцелярію суду подано заяву про поновлення процесуального строку з вказівкою поважності причин пропуску строку.
Відповідно до частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно частини другої статті 122 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до вимог частини п'ятої статті 242 КАС України, суд при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Поняття «повинен був дізнатися» необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом 17.10.2023 року, а звільнений зі служби 03 березня 2020 року, відповідно тоді з ним було проведено розрахунок і виплачено усі передбачені законом суми при звільненні.
Частиною першою статті 122 КАС України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно з частиною третьою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Частиною п'ятою статті 122 КАС України передбачено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Відповідно до частини другої статті 233 КЗпП України (у редакції, чинній до змін, внесених згідно із Законом України від 01.07.2022 №2352-IX) у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Законом України від 01.07.2022 №2352-IX, який набрав чинності з 19 липня 2022 року, частини першу і другу статті 233 КЗпП України викладено в такій редакції:
"Працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116)".
Відповідно до пункту першого глави XIX "Прикінцеві положення" КЗпП України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтею 233 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
Постановою Кабінету Міністрів України від 23 грудня 2022 року № 1423 "Про внесення змін до розпорядження Кабінету Міністрів України від 25 березня 2020 року № 338 і постанови Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2020 р. № 1236" дію карантину через COVID-19 продовжено до 30 квітня 2023 року.
Отже, позивач звернувся до суду із заявою про вирішення трудового спору з порушенням встановленого законом тримісячного строку з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.
Для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
Судом встановлено, що 03.03.2020 року позивача було звільнено зі служби, виключено зі списків особового складу та знято з усіх видів забезпечення, відтак виплачено усі належні при звільнені суми.
Отже 03.03.2020 року є датою, коли позивач дізнався про порушене його право.
При цьому він не звертався до відповідача з питань не виплати йому належних при звільненні сум.
Вирішуючи питання про те, якою нормою закону слід керуватися при розгляді цієї справи, суд, зважаючи на гарантування конституційного права на своєчасне одержання винагороди за працю та рівність усіх працівників у цьому праві, вважає, що положення статті 233 КЗпП України в частині, що стосуються строку звернення до суду у справах, пов'язаних з недотриманням законодавства про оплату праці, мають перевагу в застосуванні перед частиною п'ятою статті 122 КАС України.
За вказаних обставин до спірних правовідносин слід застосувати трьохмісячний строк звернення до суду.
Зважаючи на те, що відповідно до пункту першого глави XIX "Прикінцеві положення" КЗпП України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтею 233 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
Постановою Кабінету Міністрів України від 23 грудня 2022 року № 1423 "Про внесення змін до розпорядження Кабінету Міністрів України від 25 березня 2020 року № 338 і постанови Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2020 р. № 1236" дію карантину через COVID-19 продовжено до 30 квітня 2023 року.
З врахуванням викладеного строк звернення до суду позивача сплинув 31 липня 2023 року, а позивач звернувся до суду 17.10.2023р., тому пропустив встановлений законом трьохмісячний строк і є встановлені законом підстави для суду залишення позовної заяви без розгляду.
Відповідно до частини третьої статті 122 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Керуючись статтями 122, 240, 241, 243 КАС України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Тернопільській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії залишити без розгляду. .
Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Реквізити учасників справи:
позивач:
- ОСОБА_1 (місцезнаходження/місце проживання: АДРЕСА_1 код ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_1 );
відповідач:
- Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Тернопільській області (місцезнаходження/місце проживання: вул. Лесі Українки, 6,м. Тернопіль,46011 код ЄДРПОУ/РНОКПП 38535547);
Суддя Подлісна І.М.