про залишення позовної заяви без руху
11 березня 2024 року Справа № 480/1795/24
Суддя Сумського окружного адміністративного суду Бондар С.О., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Державної установи "Центр пробації" Міністерства юстиції України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
До Сумського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Державної установи "Центру пробації" Міністерства юстиції України, в якому просить:
- визнати протиправними дії Державної установи "Центр пробації", які полягають у застосуванні з січня 2020 по січень 2023 року розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, при нарахуванні позивачу грошового забезпечення, одноразової грошової допомоги при звільненні, допомоги на оздоровлення, компенсації за невикористану відпустку при звільненні, інших надбавок і доплат, нарахованих та виплачених у зв'язку з проходженням та звільненням зі служби;
- зобов'язати Державну установу "Центр пробації" здійснити перерахунок та виплату позивачу з січня 2020 року по січень 2023 року грошового забезпечення, одноразової грошової допомоги при звільненні, допомоги на оздоровлення, компенсації за невикористану відпустку при звільненні, інших надбавок і доплат, нарахованих та виплачених у зв'язку з проходженням служби та звільненням, із застосуванням розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022 та 01.01.2023 відповідно.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі -КАС України), суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
За наслідками перевірки позовної заяви та доданих до неї доказів встановлено, що позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушенням вимог КАС України.
Відповідно до частини 2 статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно з частиною 5 статті 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин" від 01.07.2022 за № 2352-IX (далі - Закон № 2352-IX), який набрав чинності 19.07.2022, внесено зміни, зокрема до Кодексу законів про працю України.
Так, пунктом 18 частини 1 розділу І Закону № 2352-IX назву та частини першу і другу статті 233 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) викладено в такій редакції:
"Стаття 233. Строки звернення до суду за вирішенням трудових спорів.
Працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116)".
Отже, Законом №2352-IX внесено зміни до статті 233 КЗпП України, а відтак змінено нормативне регулювання правовідносин, які виникли з питань щодо стягнення заробітної плати.
Таким чином, починаючи з 19.07.2022, у КЗпП України відсутня норма, яка передбачає право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати (грошового забезпечення), у разі порушення законодавства про оплату праці, без обмеження будь-яким строком.
Згідно із частиною 1 статті 120 КАС України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
При визначенні початку вказаного строку суд з'ясовує момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльність), а не коли вона з'ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.
Згідно витягу з наказу Державної установи "Центр пробації" Міністерства юстиції України від 13.01.2023 №37/К "Про особовий склад" капітана внутрішньої служби ОСОБА_1 , інспектора Конотопського районного відділу філії державної установи "Центр пробації" в Сумській області звільнено 31 січня 2023 за пунктом 5 статті 23 Закону України "Про державну кримінально-виконавчу службу України" та пунктом 4 частини першої статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" (у зв'язку із скороченням штатів або проведення організаційних заходів).
Тому, суд з урахуванням положень ч. 1 ст. 116 КЗпП України, якою визначено, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення, позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права на виплату грошового забезпечення, одноразової грошової допомоги при звільненні, допомоги на оздоровлення, компенсації за невикористану відпустку в повному розмірі в день звільнення, тобто 31.01.2023.
Проте, ОСОБА_1 звернувся до суду з даною позовною заявою 05.03.2023, що підтверджується штемпелем на конверті та роздруківкою АТ "Укрпошта", тобто з пропуском тримісячного строку на звернення до суду.
Згідно з частиною 6 статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Разом з тим, позивач не подав до суду заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду із зазначенням поважності причин такого пропуску.
Відповідно до вимог частини 1 статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Вказаний недолік позовної заяви має бути усунуто шляхом направлення до суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з обґрунтуванням причин такого пропуску та наданням відповідних доказів.
Крім того, відповідно до ч. 4 ст.161 КАС України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Проте, позивачем не надано до суду доказів щодо виплачених йому сум грошового забезпечення, допомоги на оздоровлення, інших надбавок і доплат у період з січня 2020 по січень 2023 року.
Тому, для усунення вказаного недоліку позивачу необхідно подати до суду докази щодо виплачених сум грошового забезпечення, допомоги на оздоровлення, інших надбавок і доплат у період з січня 2020 по січень 2023 року.
За приписами частин 1 статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись ст.ст. 169, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Державної установи "Центр пробації" Міністерства юстиції України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії - залишити без руху.
Надати позивачу 10-денний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня вручення йому копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.
У разі невиконання вимог цієї ухвали позовна заява буде вважатись неподаною та підлягає поверненню заявнику.
Копію даної ухвали направити особі, що звернулась із позовною заявою.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя С.О. Бондар