11 березня 2024 року м. Рівне №460/59/24
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді О.Р. Греська, розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи адміністративну справу за позовом
ОСОБА_1
доГоловного управління Національної поліції в Рівненській області
про визнання протиправним та скасування пункту 4 наказу,
До Рівненського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) до Головного управління Національної поліції в Рівненській області (далі по тексту - відповідач) про визнання протиправним та скасування пункту 4 наказу Головного управління Національної поліції в Рівненській області "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності" № 1390 від 13.12.2023, в частині застосування до старшого оперуповноваженого сектору кримінальної поліції Вараського РВП ГУНП в Рівненській області капітана поліції ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у виді попередження про неповну службову відповідність.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначає, що оскаржуваним наказом №1390 від 13.12.2023 до нього застосовано дисциплінарне стягнення у виді попередження про неповну службову відповідність згідно Дисциплінарного статуту Національної поліції України. Зауважує, що ним не було допущено поршень Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС України від 18.12.2018 № 1026 (далі по тексту - Інструкція №1026), оскільки членам слідчо-оперативної групи (далі також - СОГ) при виїзді з Вараського РВП ГУНП в Рівненській області не закріплювалися та не видавалися жодні камери фіксування виїзду, а тому неможливо було виконати обов'язку з повної фіксації події. Також позивач зазначає, що ним не було допущено процесуальних порушень щодо належного установлення свідків події, з'ясування обставин кримінального правопорушення та встановлення осіб, які його вчинили, посилаючись на відсутності самого факту та передчасне повідомлення про вчинення кримінального правопорушення, що, в свою чергу, підтверджується відповідними відеозаписами записам.
Також позивач вказує, що оскільки заявником та її дочкою спростований факт вчинення кримінального правопорушення, за наявності відібраних в останніх письмових пояснень, а також при ненаданні згоди на особистий огляд, огляд речей та доставлення до експерта для проведення експертизи, то, на його думку, відсутні підстави вважати неналежне виконання ним службових обов'язків.
Вважає, що службове розслідування не підтверджує вчинення ним дисциплінарного проступку та не встановлює його вини, а дисциплінарне стягнення накладене протиправно. За наведених обставин, позивач вважає, що спірний наказ є протиправним та підлягає скасуванню.
Ухвалою від 08.01.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідач у відзиві на позовну заяву просив відмовити у позові, оскільки при прийнятті спірного наказу діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначений чинним законодавством; в ході службового розслідування, проведеного в межах компетенції встановлено порушення позивачем службової дисципліни, що негативно вплинуло на авторитет поліції.
Від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій останній, окрім обґрунтувань, зазначених у позові, ставить під сумнів правомірність дотримання процедури проведення службового розслідування з огляду на дату надходження до ГУНП в Рівненській області листа Рівненського управління ДВБ НП в Рівненській області №2294/42-17/01-2023 від 09.11.2023.
В свою чергу, у запереченнях на відповідь на відзив відповідач зазначає, що наказ начальника ГУПН в Рівненській області про призначення службового розслідування №2459 від 09.11.2023 виданий без порушення процедури та є законним.
Розглянувши матеріали, повно та всебічно з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, надавши оцінку всім аргументам учасників справи, судом встановлено наступне.
ОСОБА_1 з 07.11.2015 по теперішній час перебуває на посаді старшого оперуповноваженого сектору кримінальної поліції Вараського РВП ГУНП в Рівненській області.
Наказом т.в.о. начальника полковника поліції Віктора Шанського від 09.11.2023 №2459, з метою повної, усебічної та об'єктивної перевірки відомостей щодо можливого порушення службової дисципліни окремими поліцейськими Головного управління Національної поліції України в Рівненській області, викладених у листі Рівненського управління ДВБ НП України від 09.11.2023 №2294/42-17/01-2023, який надійшов до УГІ ГУПН в Рівненській області та з інших питань, відповідно до статей 14, 15, 16 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, п. 1 розділу ІІ Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України та п. 2 розділу 1 Положення про дисциплінарні комісії в Національній поліції України, затверджених наказам МВС України від 07.11.2018 №893, призначено службове розслідування.
За результатами проведеного службового розслідування Дисциплінарною комісією ГУНП в Рівненській області було складено висновок, затверджений 08.12.2023 т.в.о. начальника Головного управління Національної поліції в Рівненській області полковником поліції Віктором Шанським, згідно якого установлено наступне.
До керівництва ГУНП в Рівненській області надійшов лист начальника Рівненського управління ДВБ НП України полковника поліції А. Тарана (від 09.11.2023 №2294/42-17/01-23), щодо можливого порушення службової дисципліни окремими поліцейськими Головного управління Національної поліції в Рівненській області.
Так, 08.11.2023 до ГУНП в Рівненській області з письмовою заявою звернулась громадянка ОСОБА_2 про можливі неправомірні дії окремих поліцейських Вараського районного відділу поліції ГУНП в Рівненській області (далі - Вараський РВП), під час реагування 08.10.2023 на її повідомлення про зґвалтування її неповнолітньої доньки ОСОБА_3
08.10.2023 на спецлінію " 102" надійшло повідомлення ОСОБА_2 про те, що від неповнолітньої доньки ОСОБА_3 їй стало відомо, що тієї ж доби в нічний час громадянин ОСОБА_4 та двоє невідомих осіб, знаходячись в селі Озерці Вараського району, зґвалтували її доньку.
08.10.2023 зазначене повідомлення зареєстровано до ІКС ІПН (журналу ЄО) Вараського РВП за № 3984.
Відповідно до відомостей ІП "Єдиний облік" ІКС ІПНП, 09.10.2023 на місце події за вказаним фактом прибув наряд ГРПП з позивним "Криптон-16".
Згідно відомостей ІП "Геопортал", відсутні відомості про перебування наряду СОГ Вараського РВП на місці події.
Вивченням матеріалів ЄО Вараського РВП №3984 від 08.10.2023 встановлено, що збором матеріалів перевірки відомостей, викладених ОСОБА_2 під час її звернення на спецлінію " 102", займалися працівники Вараського РВП: старший оперуповноважений СКП капітан поліції ОСОБА_1 та старший дізнавач СД старший лейтенант поліції ОСОБА_5 . Поряд із цим, останні, у порушення вимог пункту 3 розділу II Інструкції з організації реагування на заяви і повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події та оперативного інформування в органах (підрозділах) Національної поліції України (далі - Інструкція), затвердженої наказом МВС України від 27.04.2020 № 357, не були забезпечені планшетним пристроєм з програмним забезпеченням, інтегрованим до системи ІПНП, про що свідчить відсутність відповідних відомостей в системі ІПНП. Натомість, в електронній картці до зазначеної події наявна, відмітка працівника чергової частини про ужиті СОГ на місці події заходи.
При цьому, зазначеними поліцейськими, у порушення вимог розділу X Інструкції, затвердженої наказом МВС України від 27.04.2020 № 357, а також розділів II та IX Інструкції з організації взаємодії органів досудового розслідування з іншими органами та підрозділами Національної поліції України в запобіганні кримінальним правопорушенням, їх виявленні та розслідуванні, затвердженої наказом МВС України від 07.07.2017 № 575, не дотримано порядку дій під час реагування на повідомлення про кримінальне правопорушення та не здійснено комплексу першочергових заходів та невідкладних слідчих (розшукових) дій, спрямованих на встановлення осіб, які вчинили кримінальне правопорушення, та з'ясування всіх обставин події.
Так, серед матеріалів, які було зібрано капітаном поліції ОСОБА_1 та старшим лейтенантом поліції ОСОБА_5 , у наявності лише письмові пояснення ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , їх заяви про відсутність претензій з приводу повідомлення останньої на спецлінію " 102", а також адміністративні протоколи, складені інспектором СЮП Вараського РВП старшим лейтенантом поліції Полуйко Т.І. у відношенні ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , за ознаками ч. 1 ст. 178 та ч. 1 ст. 184 КУпАП, відповідно.
Як наслідок, 09.10.2023 керівництвом Вараського РВП прийняття рішення за матеріалами ЄО № 3984 від 08.10.2023 було доручено старшому лейтенанту поліції ОСОБА_6 , яка 10.10.2023 прийняла рішення у порядку, визначеному КУпАП.
Таким чином, відсутні будь-які відомості, які б свідчили про вжиття відповідними посадовими особами Вараського РВП заходів, спрямованих на об'єктивне, повне з'ясування всіх обставин події та встановлення й опитування осіб, які причетні до зазначеної події, та вжиття необхідних заходів відповідно до вимог діючого законодавства.
Поряд із цим, працівники чергової служби зазначеного підрозділу поліції, отримавши повідомлення про зґвалтування, у порушення вимог пункту 4 розділу II, підпунктів 1, 4 пункту 2 розділу IV Інструкції, затвердженої наказом МВС України від 27.04.2020 № 357 (далі - Інструкція), не виконали визначений цією ж Інструкцією Алгоритм орієнтовних невідкладних дій працівника чергової служби та не забезпечили належний контроль за виконанням завдань нарядами поліції, які направлялися на відпрацювання правопорушення.
Крім того, поліцейські Вараського РВП, які 08.10.2023 здійснювали реагування на повідомлення ОСОБА_2 , у порушення вимог пункту 5 розділу II Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС України від 18.12.2018 № 1026, з моменту початку виконання службових обов'язків не забезпечили безперервну відеофіксацію подій на місці події аж до їх завершення.
Як наслідок, через неналежне виконання працівниками Вараського РВП своїх службових обов'язків, ОСОБА_2 вимушена була завернутися до Управління за захистом своїх прав і законних інтересів.
У свою чергу, 08.11.2023 працівниками Управління виїздом на місце події встановлено певне коло осіб, які були учасниками подій, про які 08.10.2023 ОСОБА_2 повідомила на спецлінію " 102", та відібрано від них письмові пояснення.
Опитана з цього приводу ОСОБА_2 запевнила у правдивості відомостей, які вона надала 08.10.2023 оператору спецлінії "102" та повідомила, що дійсно, зі слів її неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , в ніч на 08.10.2023 громадяни ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ще можливо двоє невстановлених осіб зґвалтували її доньку. З приводу власноруч складеної 09.10.2023 заяви про відсутність претензій, ОСОБА_2 повідомила, що її було написано під дією психологічного тиску на неї та її доньку, а також погроз позбавити її батьківських прав та поміщення доньки до дитячого будинку, що застосовувалися працівниками поліції Вараського РВП, які прибули на виклик.
При цьому, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 надали достатньо змістовні, по суті аналогічні за змістом, пояснення. Також, останні зауважили, що працівники поліції оглядаючи одяг ОСОБА_3 , виявили на ньому сліди біологічного походження але не вилучили його, направлення на проходження судомо-медичного дослідження не видали, заяву про кримінальне правопорушення не прийняли.
Опитаний з цього приводу громадянин ОСОБА_9 , який є вітчимом ОСОБА_3 , повідомив, що 09.10.2023 від останньої йому стало відомо, що 08.10.2023 ОСОБА_7 та ще декілька осіб зґвалтували його доньку.
Опитаний з цього приводу громадянин ОСОБА_10 повідомив, що 08.10.2023 працівники поліції прибули до нього додому, де фактично здійснили обшук його житлового будинку та огляд належних йому речей.
Опитаний з цього приводу капітан поліції ОСОБА_11 повідомив, що 08.10.2023 він у складі СОГ виїжджав на місце події за повідомленням ОСОБА_2 про зґвалтування її доньки. Під час реагування на вказане повідомлення, було опитано неповнолітню ОСОБА_3 , яка з приводу її зґвалтування "однозначних відповідей не надавала та здебільшого вказувала, що нічого не пам'ятає" - дослівно. Також останній повідомив, що старшим лейтенантом поліції Кньовець Н.С. було здійснено огляд речей ОСОБА_3 (в матеріалах ЄО відсутній протокол огляду). Крім того, капітан поліції ОСОБА_11 зазначив, що було опитано деяких осіб, на яких вказувала ОСОБА_3 (в матеріалах ЄО відсутні пояснення).
Як наслідок, низка неузгоджених дій зазначених посадових осіб, відсутність обміну інформацією між підрозділами поліції та черговими нарядами, а також взаємодії між ними призвели до неналежного реагування на правопорушення й якісного збору матеріалів дослідчої перевірки за вказаним фактом, та, як наслідок, не внесення відомостей в ЄРДР і не вжиття заходів, відповідно до вимог діючого законодавства.
В межах проведення службового розслідування опитано ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка є матір'ю неповнолітньої ОСОБА_3 , 2006 р.н., та відповідно у своєму поясненні зазначила, що 08.10.2023 близько 23:00 год. здійснила повідомлення на лінію " 102" у зв'язку з тим, що її дочка ОСОБА_3 , 2006 р.н., повідомила їй про те, що її зґвалтували.
По приїзду працівників поліції (їх посади, прізвища, тощо не пам'ятає) останні почали спілкуватись з приводу обставин події. Відповідно їм все розповіла (на основі того, що мені повідомила донька) на що один із них (хто саме не знає та не пам'ятає) запропонував відійти в сторону, для розмови "один на один". Під час вказаної розмови останній повідомив, що вказана подія може викликати "позор" в селі, а тому виходячи з інформації, яку повідомила донька та у зв'язку з тим, що вона була в алкогольному сп'янінні, вказана нею інформація є малоймовірною, а тому опитану ОСОБА_2 можуть позбавити батьківських прав. На питання до працівника поліції, що потрібно робити, він промовчав, тому самостійно повідомила, що потрібно мабуть писати відмову від вказаного повідомлення, на що він погодився.
Після вказаної розмови, до них під'їхала ще одна поліцейська машина. Всі присутні поліцейські між собою щось говорили, без участі потерпілої сторони та в подальшому підійшли до її з донькою, та їм знову про все розповіла при цьому зазначила, що буде писати заяву про відмову від вказаного повідомлення. ЇЇ донька також написала таку заяву. Про що також підтвердили під запис на відео.
Зазначає, що хоч і написала заяву про відмову, однак під час спілкування з поліцейськими останні жодним чином не реагували на її повідомлення з приводу зґвалтування, а також крадіжки мобільного телефону доньки, який зник під час вказаних подій.
Разом з тим, в межах службового розслідування було надіслано запит (від 09.11.2023 № 2590/116/46/01-2023) до Вараського РВП ГУНП з метою отримання належним чином завірених копій матеріалів зареєстрованих в ІКС ІПНП Вараського РВП ГУНП від 08.10.2023 за № 3984 та відеофайлів з нагрудних камер поліцейських Вараського РВП ГУНП, що містять інформацію під час реагування на вказане повідомлення.
Згідно отриманої відповіді за підписом т.в.о. начальника Вараського РВП ГУНП В.Степанюка встановлено, що співробітниками СРПП та СОГ не здійснювалась відеозйомка на нагрудні камери поліцейських під час реагування на повідомлення, яке зареєстроване в ІКС ІПНП Вараського РВП ГУНП від 08.10.2023 за №3984.
Також, з огляду на отримані відомості встановлено, що у вказаних матеріалах наявні лист заступника начальника відділу поліції - начальника СВ Вараського РВП ГУНП майора поліції О.Дячука щодо відсутності даних, які б вказували на наявність кримінального правопорушення, електронний рапорт старшого інспектора-чергового сектору моніторингу Вараського РВП ГУНП капітана поліції І.Петрука, пояснення ОСОБА_2 та її дочки ОСОБА_3 їх заяви щодо припинення розгляду повідомлення, копії двох протоколів про адміністративні правопорушення, відповідь заявнику та рапорт інспектора ЮП Вараського РВП ГУНП старшого лейтенанта поліції І. Полуйко, щодо складанння нею вказаних протоколів.
Вказані матеріали розглянув заступник начальника відділу поліції - начальник СВ Вараського РВП ГУНП майор поліції О.Дячук, який на порушення вимог ч. 1 ст. 214 КПК України, не вжив заходів щодо внесення відомостей до ЄРДР та надіслав начальнику цього ж підрозділу майору поліції Р.Велієву, лист щодо відсутності підстав для внесення відомостей до ЄРДР.
В подальшому, 08.11.2023 о 17:53 надійшло повідомлення зі служби 102 ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , жительки АДРЕСА_1 , тел.: НОМЕР_1 про те, що 08.10.2023 за адресою: АДРЕСА_2 , заявниця повідомляла про зґвалтування дочки 2006 р.н., зі слів заявниці, вона написала заяву по даному факту, в подальшому працівники поліції повідомили заявниці, що її буде позбавлено батьківських прав та що її дочка бреше щодо ситуації, яка відбулася та сказали, щоб заявниця написала відмову по розгляду заяви, після чого заявниця написала відмову. Заявниця хоче написати заяву по факту зґвалтування та просить щоб заяву приймав слідчий ГУНП.
Відомості за вказаним фактом зареєстровано в ІКС ІПНП Вараського РВП ГУНП від 08.11.2023 за № 4510 та 09.11.2023 внесено до ЄРДР (№12023181050000451) за попередньою кваліфікацією кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 152 КК України (відповідно до ст. 477 КПК України вказаний злочин не відноситься до кримінальних проваджень у формі приватного обвинувачення).
Окрім цього, згідно наявної інформації з УІАП ГУНП встановлено, що з метою належного реагування спрямовувалося повідомлення на службовий планшет, за яким авторизований користувач ІПНП - поліцейський СРПП Вараського РВП ГУНП в Рівненській області старший сержант поліції ОСОБА_12 . Разом з тим, в період з 22:00 08.10.2023 по 08:00 09.10.2023 в с. Озерці, Вараського району, Рівненської області перебував наряд поліції під позивним «КРИПТОН-16», за яким авторизований користувач ІПНП - поліцейський СРПП Вараського РВП ГУНП в Рівненській області старший сержант поліції ОСОБА_12 .
В період 08:00 08.10.2023 по 08:00 09.10.2023 в службових планшетах не авторизувалися працівники: старший дізнавач СД Вараського РВП ГУНП в Рівненській області старший лейтенант поліції ОСОБА_5 та старший оперуповноважений СКП Вараського РВП ГУНП в Рівненській області капітан поліції ОСОБА_1 (користувач заблокований, останній вхід в ІПІШ 04.08.2023).
Окремих працівників Вараського РВП ГУНТІ (старшого лейтенанта поліції ОСОБА_13 , старшого сержанта поліції ОСОБА_12 , капітана поліції ОСОБА_5 , майора поліції ОСОБА_14 та капітана поліції ОСОБА_11 ) в період часу з 06.12.2023 по 08.12.2023 додатково опитано за допомогою поліграфу, результати якого, долучено до матеріалів службового розслідування.
Зазначене свідчить, що в діях капітана поліції ОСОБА_1 (0051269), старшого оперуповноваженого СКП Вараського РВП ГУНІІ в Рівненській області встановлені порушення вимог пунктів 4, 5 розділу II Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС від 18.12.2018 № 1026, пунктів 6, 7, підпунктів 1, 2 пункту 9 розділу II Інструкції з організації взаємодії органів досудового розслідування з іншими органами та підрозділами Національної поліції України в запобіганні кримінальним правопорушенням, їх виявленні та розслідуванні, затвердженої наказом МВС від 07.07.2017 № 575, в частині не включення відеореєстратора з моменту початку виконання службових обов'язків та не здійснення безперервної відеозйомки, не належному установленні свідків, з'ясуванні обставин кримінального правопорушення, що мають значення для всебічного, повного і неупередженого їх дослідження та встановлення осіб, які його вчинили.
13.12.2023 на підставі наведених вище висновків, пунктом 4 наказу Головного управління Національної поліції в Рівненській області №1390, за порушення службової дисципліни, пунктів 1, 2 частини першої статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року № 2337-VIII, що виразилося у недотриманні вимог пунктів 4, 5 розділу II Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС від 18.12.2018 № 1026, пунктів 6, 7, підпунктів 1, 2 пункту 9 розділу II Інструкції з організації взаємодії органів досудового розслідування з іншими органами та підрозділами Національної поліції України в запобіганні кримінальним правопорушенням, їх виявленні та розслідуванні, затвердженої наказом МВС від 07.07.2017 № 575, в частині не включення відеореєстратора з моменту початку виконання службових обов'язків та не здійснення безперервної відеозйомки, не належному установленні свідків, з'ясуванні обставин кримінального правопорушення, що мають значення для всебічного, повного і неупередженого їх дослідження та встановлення осіб, які його вчинили, керуючись статтею 19 Закону України «Про Національну поліцію», статтями 12, 13, пунктом 12 статті 19, статтею 20 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, до капітана поліції ОСОБА_1 , старшого оперуповноваженого СКП Вараського РВП ГУНП в Рівненській області, застосовано дисциплінарне стягнення у виді попередження про неповну службову відповідність.
Позивач, не погоджуючись з вказаним наказом, звернувся до суду за захистом своїх прав та законних інтересів.
Надаючи правову оцінку обставинам справи суд зазначає таке.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначено Законом України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015 № 580-VIII (в редакції чинній станом на час виникнення спірних правовідносин (далі - Закон №580).
Згідно зі ст. 3 вказаного Закону №580 у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону №580, поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.
Згідно зі ст. 18 Закону №580, поліцейський зобов'язаний: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва; 3) поважати і не порушувати прав і свобод людини; 4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров'я; 5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв'язку з виконанням службових обов'язків; 6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.
Відповідно до ч. 1 ст. 59 Закону №580, служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.
За приписами ч. 1 ст. 19 Закону №580, у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.
Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
Дисциплінарний статут Національної поліції України (далі - Дисциплінарний статут) затверджено Законом України від 15 березня 2018 року № 2337-VIII.
Дисциплінарний статут визначає сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження. Дія Дисциплінарного статуту поширюється на поліцейських та осіб рядового і начальницького складу Державного бюро розслідувань, які повинні неухильно додержуватися його вимог.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 1 Дисциплінарного статуту, службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституціїі законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.
Службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов'язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов'язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу.
Відповідно до ч. 1 ст. 11 Дисциплінарного статуту, за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
Статтею 12 Дисциплінарного статуту, передбачено, що дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
Згідно із ст. 13 Дисциплінарного статуту, дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.
Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.
До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень:
1) зауваження;
2) догана;
3) сувора догана;
4) попередження про неповну службову відповідність;
5) пониження у спеціальному званні на один ступінь;
6) звільнення з посади;
7) звільнення із служби в поліції.
Статтею 14 Дисциплінарного статуту передбачено, що службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.
Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.
Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.
Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
Службове розслідування проводиться на засадах неупередженості та рівності всіх поліцейських перед законом незалежно від займаної посади, спеціального звання, наявних у них державних нагород та заслуг перед державою.
Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.
Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України затверджено наказом Міністерства внутрішніх справ України 07 листопада 2018 року №893 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 28 листопада 2018 р. за № 1355/32807 (далі Порядок №893).
Частина 1 Розділу ІІ Порядку №893 містить приписи аналогічні тим, що викладені у ч.ч. 3, 4 статті 14 Дисциплінарного статуту та передбачає, що службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.
Підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
Відповідно до ст.15 Дисциплінарного статуту, проведення службових розслідувань за фактом порушення поліцейським службової дисципліни здійснюють дисциплінарні комісії.
Дисциплінарні комісії формуються з поліцейських та працівників поліції, які мають відповідні знання та досвід, необхідні для ефективного проведення службового розслідування.
До складу дисциплінарних комісій можуть також включатися представники громадськості, які мають бездоганну репутацію, високі професійні та моральні якості, суспільний авторитет.
Кожна посадова особа поліції відповідно до своїх повноважень зобов'язана сприяти проведенню службового розслідування.
Порядок утворення дисциплінарних комісій та їх повноваження визначаються Міністерством внутрішніх справ України.
Уповноважений член дисциплінарної комісії, що проводить службове розслідування, має право:
1) одержувати пояснення щодо обставин справи від поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, та від інших осіб;
2) одержувати в органах, закладах, установах поліції та їхніх підрозділах чи за запитом в інших органах державної влади та органах місцевого самоврядування необхідні документи або їх копії та долучати до матеріалів справи;
3) отримувати консультації спеціалістів з питань, що стосуються службового розслідування.
За результатами проведеного службового розслідування дисциплінарна комісія приймає рішення у формі висновку.
Згідно з ч.1 ст.19 Дисциплінарного статуту, у висновку за результатами службового розслідування зазначаються:
1) дата і місце складання висновку, прізвище та ініціали, посада і місце служби членів дисциплінарної комісії, що проводила службове розслідування;
2) підстава для призначення службового розслідування;
3) обставини справи, зокрема обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку;
4) пояснення поліцейського щодо обставин справи;
5) пояснення інших осіб, яким відомі обставини справи;
6) пояснення безпосереднього керівника поліцейського щодо обставин справи;
7) документи та матеріали, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку;
8) відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень;
9) причини та умови, що призвели до вчинення проступку, вжиті або запропоновані заходи для їх усунення, обставини, що знімають з поліцейського звинувачення;
10) висновок щодо наявності або відсутності у діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону;
11) вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського у разі наявності в його діянні дисциплінарного проступку.
Частиною 3 ст.19 Дисциплінарного статуту визначено, що під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.
Відповідно до ч.ч. 7, 8 ст.19 Дисциплінарного статуту, у разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції.
Під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.
Згідно з ч. 10 ст. 19 Дисциплінарного статуту у разі вчинення дисциплінарного проступку кількома поліцейськими дисциплінарне стягнення застосовується до кожного окремо.
Суд зазначає, що Верховний Суд у постанові від 10 квітня 2019 року у справі №802/1150/17-а вказав на те, що під час правової оцінки правильності та обґрунтованості рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності, то така повинна фокусуватися насамперед на такому: чи прийнято рішення у межах повноважень, у порядку та спосіб, встановлені Конституцією та законами України; чи дійсно у діянні особи є склад дисциплінарного порушення; чи є встановлені законом підстави для застосування дисциплінарного стягнення; чи є застосований вид стягнення пропорційним (співмірним) із учиненим діянням.
Щодо підстав для проведення відносно позивача службового розслідування, суд зазначає наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, підставою для прийняття Наказу т.в.о. начальника полковника поліції Віктора Шанського від 09.11.2023 №2459, стали відомості викладені у листі Рівненського управління ДВБ НП України від 09.11.2023 №2294/42-17/01-2023, про можливі неправомірні дії окремих поліцейських Вараського районного відділу поліції ГУНР в Рівненській області під час реагування 08.10.2023 на повідомлення про зґвалтування неповнолітньої.
Лист Рівненського управління ДВБ НП України від 09.11.2023 №2294/42-17/01-2023 складений у зв'язку із зверненням гр. ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , жительки АДРЕСА_1 з повідомленням про те, що 08.10.2023 за адресою: АДРЕСА_2 , заявниця повідомила про зґвалтування дочки, 2006 року народження. Зі слів заявниці, вона написала заяву по даному факту, в подальшому працівники поліції повідомили заявниці, що її буде позбвлено батьківських прав та що її дочка бреше щодо ситуації, яка відбулася та сказали, щоб заявниця написала відмову по розгляду заяви, після чого заявниця написала відмову. Заявниця хоче написати заяву по факту зґвалтування та просить щоб заяву приймав слідчий ГУНП. Незважаючи на те, що в діях невстановлених осіб вбачаються ознаки злочину, передбаченого ч.3 ст.152 КК України, низка неузгоджених дій посадових осіб, відсутність обміну інформацією між підрозділами поліції та черговими нарядами, а також взаємодії між ними призвели до неналежного реагування на правопорушення й якісного збору матеріалів до слідчої перевірки за вказаним фактом, та як наслідок, на внесення відомостей в ЄРДР і не вжиття заходів, відповідно до вимог діючого законодавства.
Відомості за вказаним фактом зареєстровано в ІКС ІПНП Вараського РВП ГУНП від 08.11.2023 за №4510 та 09.11.2023 внесено до ЄРДР (№12023181050000451) за попередньою кваліфікацією кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.152 КК України (відповідно до ст.477 КПК України вказаний злочин не відноситься до кримінальних проваджень у формі приватного обвинувачення).
З вищевикладеного випливає, що наказ від 09.11.2023 №2459 "Про призначення та проведення службового розслідування" було прийнято уповноваженою на це особою, за наявності підстав визначених ст. 14 Дисциплінарного статуту та п. 1 Розділу ІІ Порядку №893, що спростовує доводи позивача про відсутність підстав для проведення такого службового розслідування.
Отже, суд відхиляє як безпідставні доводи позивача щодо порушення відповідачем процедури проведення службового розслідування. При цьому, суд зазначає, що припущення позивача про надходження до ГУНП в Рівненській області листа Рівненського управління ДВБ НП в Рівненській області №2294/42-17/01-2023 після винесення наказу про призначення службового розслідування №2459 спростовується наявними у матеріалах справи журналами вхідних документів.
Крім того, в аспекті спірних правовідносин необхідно зазначити, що вирішення питання про правомірність притягнення працівника органів поліції до дисциплінарної відповідальності передбачає необхідність з'ясовувати, перш за все, склад дисциплінарного проступку у його діях.
Верховний Суд у постанові від 10.07.2019 у справі № № 802/1150/17-а звернув увагу на те, що вчинення поліцейським діяння, за яке передбачено одночасно різні види юридичної відповідальності, зокрема дисциплінарну, кримінальну та/або адміністративну, не у всіх випадках ставить їх у залежність одне від одного. Підстави для звільнення зі службі в поліції, як притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, або кримінального правопорушення, не слід ототожнювати із підставами для притягненням до дисциплінарної відповідальності. Щодо останньої, то види дисциплінарних стягнень, які можуть застосовуватися до поліцейських, установлені у ст.12 Дисциплінарного статуту. Підставою для застосування цих стягнень є вчинення дисциплінарних проступків, а саме невиконання чи неналежне виконання службової дисципліни. Ці обставини, як і причини та умови, що їх зумовили, а також ступінь вини поліцейського, з'ясовуються під час службового розслідування, за наслідками якого начальник вирішує питання щодо наявності чи відсутності у діянні поліцейського складу дисциплінарного проступку, та, відповідно, вирішує питання щодо наявності чи відсутності підстав для притягнення його до дисциплінарної відповідальності, обґрунтовуючи при цьому своє рішення у відповідному наказі, у тому числі в частині обрання виду стягнення.
З матеріалів справи судом встановлено, що підставою для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності слугувало те, що позивач скоїв протиправні винні дії, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, неналежному виконанні обов'язків поліцейського, які підпадають під визначення дисциплінарного проступку.
Пунктами 4, 5 розділу 2 Інструкції №1026 визначено, що під час здійснення повноважень поліцейськими портативний відеореєстратор закріплюється на його форменому одязі на грудях (ближче до плечового суглоба) так, щоб не створювати перешкод діям поліцейського. У випадках, пов'язаних з необхідністю якісної фіксації подій, поліцейські можуть тримати портативний відеореєстратор у руках. Дозволяється закріплення портативного відеореєстратора на екіпіруванні (шоломі) або зброї, якщо їх конструкцією передбачені відповідні кріплення.
Включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов'язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов'язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу.
Наказом МВС України "Про затвердження Інструкції з організації взаємодії органів досудового розслідування з іншими органами та підрозділами Національної поліції України в запобіганні кримінальним правопорушенням, їх виявленні та розслідуванні" від 07.07.2017 №575, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 31 липня 2017 р. за № 937/30805, затверджено Інструкцію з організації взаємодії органів досудового розслідування з іншими органами та підрозділами Національної поліції України в запобіганні кримінальним правопорушенням, їх виявленні та розслідуванні (далі Інструкція №575).
Згідно пунктами 6, 7 розділу ІІ Інструкції №575 завданням СОГ є виявлення, фіксація, вилучення та пакування слідів кримінального правопорушення, речових доказів, установлення свідків та потерпілих, з'ясування обставин кримінального правопорушення, що мають значення для всебічного, повного і неупередженого їх дослідження та встановлення осіб, які його вчинили.
Після прибуття на місце події члени СОГ з'ясовують обставини вчинення кримінального правопорушення, установлюють свідків, прикмети осіб, які вчинили кримінальне правопорушення, та ймовірні шляхи їх руху. У разі необхідності вживають заходів для переслідування транспортних засобів, якими заволоділи особи, що вчинили кримінальне правопорушення, або тих, що використовувалися при його вчиненні. Беруть участь у розшуку та затриманні осіб, які підозрюються в учиненні цих кримінальних правопорушень.
Відповідно до підпунктів 1, 2 пункту 9 розділу ІІ Інструкції №575 працівник оперативного підрозділу на місці події:
1) здійснює поквартирний чи подвірний обхід з метою виявлення свідків учиненого кримінального правопорушення, збору відомостей, що можуть бути використані як докази;
2) установлює час, місце і обставини вчинення кримінального правопорушення; кількість осіб, які його вчинили, їх прикмети; наявність у них зброї, транспортних засобів, слідів на одязі чи тілі, які могли залишитися через опір потерпілих або при подоланні перешкод; індивідуальні ознаки викрадених речей; напрямок руху осіб, які вчинили кримінальне правопорушення, інші відомості, необхідні для їх встановлення; використовує наявні джерела оперативної інформації з метою розкриття кримінального правопорушення;
Висновок службового розслідування від 08.12.2022 містить пояснення позивача, в яких останній зазначив, що в ніч з 08.10.2023 на 09.10.2023 він чергував у слідчо-оперативній групі Вараського районного відділу поліції в якості оперуповноваженого та знаходився в підрозділі. Підтвердив факт перебування на місці події в с. Озерці, Вараського району у зв'язку з надходження повідомлення про можливе зґвалтування.
Вказав, що спілкувався з ОСОБА_15 , однак вона чітко не змогла відповісти з ким вона була. На запитання чи відносно неї вчинялися насильницькі дії сексуального характеру ОСОБА_16 точно не змогла відповісти та казала, що точно не пам'ятає, однак, допускала, що відносно неї могли бути вчинені визначені дії ОСОБА_17 та ОСОБА_18 .
Згодом ОСОБА_1 разом з СОГ, експертом та слідчим, ОСОБА_19 та ОСОБА_20 поїхали до місця помешкання ОСОБА_21 , де було задано останньому ряд питань, оглянули його речі та мобільний телефон (будь-яких процесуальних документів при цьому не складали). Також було оглянуто речі потерпілої ОСОБА_22 на предмет наявності слідів біологічного походження, однак, дані речі також не було вилучено і будь-яких процесуальних документів складено не було.
Згодом ОСОБА_1 спробував поспілкуватися в телефонному режимі з ОСОБА_17 , однак, будь-якої корисної інформації не отримав через поганий зв'язок.
Після даних подій ОСОБА_23 та дядько ОСОБА_16 повідомили, що вони зрозуміли, що їх донька сама усе придумала та претензій за даним фактом ні до кого не мають. На пропозицію СОГ провести доньку на огляд до лікаря ОСОБА_24 відмовилася. Також остання та її донька відмовилися від написання заяви за фактом вчинення кримінального правопорушення.
При цьому, судом з пояснень позивача встановлено, що в ніч з 08.10.2023 на 09.10.2023 не було опитано рідних та знайомих потерпілої, речі потерпілої не вилучалися, потерпіла не направлялася на проведення судово-медичної експертизи через відмову її матері писати заяву про вчинення кримінального правопорушення. Також позивачу було відомо, що потерпілій ОСОБА_25 було 17 років.
Аналізуючи доводи позивача щодо необґрунтованості застосування до нього дисциплінарного стягнення за вчинення виявленого порушення, суд виходить з того, що відповідно до приписів Дисциплінарного статуту підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності є наявність самого дисциплінарного порушення, при цьому вид дисциплінарного стягнення визначається особою, яка вирішує питання про його накладення.
Частиною 3 статті 1 Дисциплінарного статуту визначено, що службова дисципліна, крім основних обов'язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України "Про Національну поліцію", зобов'язує поліцейського бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов'язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України; поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції.
Відповідно до ч.1 ст. 13 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.
Частина 3 ст. 13 Дисциплінарного статуту не визначає конкретної послідовності та черговості накладення дисциплінарних стягнень за ступенем їх суворості, а лише визначає види дисциплінарних стягнень.
Це в свою чергу наділяє уповноважену особу правом самостійно визначати вид стягнення за його суворістю в залежності від конкретних обставин дисциплінарного проступку.
Зазначені висновки узгоджуються з Рекомендаціями № R (80) 2 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень від 11.03.1980 щодо визначення дискреційних повноважень та ступенем свободи адміністративного органу.
Аналогічний висновок, що підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності є наявність самого дисциплінарного порушення, при цьому вид дисциплінарного стягнення визначається особою, яка вирішує питання про його накладення викладений Верховним Судом у Постанові від 10 квітня 2019 року (справа №813/3020/16 провадження 9901/22208/18).
Разом з тим, згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 24.03.2020 у справі № 808/330/17, працівник поліції має чітко усвідомлювати, що займана посада є виявом довіри народу, та повинен стверджувати і відстоювати честь і гідність звання поліцейського, несучи особисту відповідальність перед державою і суспільством. Має вживати заходів на підвищення авторитету та позитивного іміджу органів поліції.
Слід зазначити, що забезпечення публічного порядку та безпеки, охорона прав і свобод людини, а також протидія злочинності є основними завданнями органів поліції, як це визначено в статті 2 Закону № 580-VIII.
Стаття 11 Закону № 580-VIII вказує, що рівень довіри населення до поліції є основним критерієм оцінки ефективності діяльності органів і підрозділів поліції.
Встановлені під час розгляду справи обставини свідчать про те, що позивачем при виконанні службових обов'язків недотримано вимог пунктів 4, 5 розділу II Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС від 18.12.2018 № 1026, пунктів 6, 7, підпунктів 1, 2 пункту 9 розділу II Інструкції з організації взаємодії органів досудового розслідування з іншими органами та підрозділами Національної поліції України в запобіганні кримінальним правопорушенням, їх виявленні та розслідуванні, затвердженої наказом МВС від 07.07.2017 № 575, в частині не включення відеореєстратора з моменту початку виконання службових обов'язків та не здійснення безперервної відеозйомки, не належному установленні свідків, з'ясуванні обставин кримінального правопорушення, що мають значення для всебічного, повного і неупередженого їх дослідження та встановлення осіб, які його вчинили, а отже на момент прийняття спірного наказу від 13.12.2022 існували підстави для притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності.
Судом також встановлено, що за період проходження служби в НПУ позивач до дисциплінарної відповідальності притягувався двічі. На момент проведення службового розслідування мав діюче дисциплінарне стягнення - зауваження (наказ ГУНП від 13.10.2023 № 1154), що підтверджується наявною у матеріалах справи довідкою від 03.01.2024. Вказане спростовує твердження позивача про відсутність дисциплінарних стягнень.
Також судом відхиляються як безпідставні твердження позивача про неможливість виконання обов'язку з повної фіксації події, оскільки позивачем не надано доказів об'єктивної неможливості здійснення такої фіксації.
В свою чергу, відсутність у даному конкретному випадку заяви про вчинення кримінального правопорушення не може бути підставою для невиконання у встановленому законодавством порядку процесуальних обов'язків, зокрема, по установленню свідків події, з'ясування обставин кримінального правопорушення та встановлення осіб, які його вчинили.
Підсумовуючи наведене вище, суд дійшов висновку, що висновок службового розслідування сформований у межах компетенції відповідача. Вина позивача у порушенні службової дисципліни доведена належними та допустимими доказами, тому суд погоджується з аргументами відповідача про те, що спірний наказ в оскаржуваній частині є правомірним та обґрунтованим, а застосоване до позивача дисциплінарне стягнення у вигляді попередження про неповну службову відповідність є співмірним до вчиненого проступку.
Статтею 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Принцип обґрунтованості рішення суб'єкта владних повноважень полягає в тому, що рішення повинно бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, на оцінці всіх фактів та обставин, що мають значення.
В рішенні №37801/97 від 01.07.2003 р. по справі Суомінен проти Фінляндії Європейський суд вказав, що орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.
Як зазначено в рішенні по справі Black Clawson Ltd. v. Papierwerke AG, (1975) АС 591 at 638. сприйняття верховенства права як конституційного принципу вимагає того, аби будь-який громадянин, перед тим, як вдатися до певних дій, мав змогу знати заздалегідь які правові наслідки настануть. Крім того, принцип презумпції невинуватості перш за все є гарантією процесуального характеру по кримінальних справах, але за висновками ЄСПЛ його сфера застосування є значно ширшою: він є обов'язковим не тільки для кримінального суду, який приймає рішення щодо обґрунтованості обвинувачення, але й для віх інших державних органів. Так, на думку Суду, замах на презумпцію невинуватості може виходити не тільки від суду чи судді, але й від інших публічних влад.
За приписами ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України.
В даній справі відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, суду в повній мірі належними та допустимими доказами доведено законність та обґрунтованість оскаржуваного наказу. Доводи позовної заяви вказаних висновків не спростовують.
З урахування викладеного суд вважає, що адміністративний позов є необґрунтованим та задоволенню не підлягає.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Рівненській області відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Учасники справи:
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 . ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_2 )
Відповідач - Головне управління Національної поліції в Рівненській області (вул. Миколи Хвильового, буд. 2,м. Рівне,Рівненська обл.,33028. ЄДРПОУ/РНОКПП 40108761)
Повний текст рішення складений 11.03.2024.
Суддя Олег ГРЕСЬКО