про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження в адміністративній справі
11 березня 2024 рокум. ПолтаваСправа № 440/15077/23
Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Костенко Г.В., перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Полтавської області (вул. Котляревського, 6, офіс 2, м. Полтава, 36020) про визнання протиправним та скасування рішення,
ОСОБА_1 09.10.2023 через систему "Електронний суд" звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Полтавської області, третя особа: ОСОБА_2 , про визнання протиправним та скасування рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Полтавської області від 24.08.2023 про порушення дисциплінарної справи.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 11.10.2023 позовну заяву ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Полтавської області, третя особа: ОСОБА_2 , про визнання протиправним та скасування рішення повернуто позивачеві.
Не погодившись з таким судовим рішенням, позивач оскаржив його в апеляційному порядку.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 15.01.2024 ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 11.10.2023 скасовано. Справу №440/15077/23 направлено до Полтавського окружного адміністративного суду для вирішення питання про відкриття провадження у справі.
Матеріали справи надійшли до Полтавського окружного адміністративного суду 07.03.2024, про що свідчить відбиток штемпелю вхідної кореспонденції.
Відповідно до Протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду справу передано судді Костенко Г.В.
Прохальна частина позовної заяви містить клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору, в обґрунтування якого зазначено, що позивач є внутрішньо переміщеною особою, до 24.02.2022 проживав у м. Маріуполі Донецької області, з якого евакуювався до м. Запоріжжя, а потім до м. Василькова. Вказує, що знаходиться у тяжкому матеріальному становищі та розмір судового збору за подання цього позову перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача за 2022 рік.
Вирішуючи клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору, суд дійшов таких висновків.
Відповідно до частин 1, 2 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних із розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати й повернення судового збору врегульовані Законом України "Про судовий збір".
Частиною 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до приписів пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання фізичною особою до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, встановлюється ставка судового збору в розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" установлено у 2023 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для основних соціальних і демографічних груп населення, зокрема, працездатних осіб: з 1 січня - 2684 гривні.
З огляду на викладене вище, позивач повинен сплатити за подання даної позовної заяви немайнового характеру судовий збір у розмірі 1073,60 грн. (2684 грн. *0,4).
Частиною 1 статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Відповідно до статті 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Отже, законодавством регламентовано право суду на звільнення сторони від сплати судового збору, зменшення його розміру, розстрочення або відстрочення його сплати, а підставою для відстрочення, розстрочення або звільнення сторони від сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони.
Майновий стан сторони (належні стороні майнові права та обов'язки) має визначатися судом у світлі конкретних обставин певної справи, визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони.
ОСОБА_1 додано до позовної заяви: відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків від 12.05.2023, згідно яких ОСОБА_1 у період з 1 кварталу по 4 квартал 2022 року включно отримав дохід в загальному розмірі 3615,00 грн.; індивідуальні відомості про застраховану особу з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, за змістом яких ОСОБА_1 у 2022 році отримав заробіток в розмірі 3615,00 грн.; довідку від 07.09.2022 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи ОСОБА_1 .
Отже, оскільки майновий стан внутрішньо переміщеної особи ОСОБА_1 перешкоджає сплаті ним судового збору у встановленому законом України порядку і розмірі та розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний 2022 рік, суд дійшов висновку про наявність підстав для звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору.
Відповідно до частини 1 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частиною 3 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно з частиною 3 статті 39 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" рішення про порушення дисциплінарної справи або про відмову в порушенні дисциплінарної справи може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його прийняття до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду.
Оскаржуване рішення Дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Полтавської області, яким порушено дисциплінарну справу відносно адвоката ОСОБА_1 , прийнято 24 серпня 2023 року.
Позовна заява ОСОБА_1 сформована в системі "Електронний суд" 09 жовтня 2023 року, отже, позивачем пропущено тридцятиденний строк звернення до адміністративного суду з позовом у даній справі, встановлений частиною 3 статті 39 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".
Прохальна частина позовної заяви містить клопотання позивача про поновлення строку звернення до суду, в обґрунтування якого зазначено, що позивач звернувся зі скаргою на спірне рішення до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, а про відмову в прийнятті скарги Вищою кваліфікаційно-дисциплінарної комісією адвокатури позивачу стало відомо вже після закінчення строку звернення до адміністративного суду.
Суд враховує, що статтею 55 Конституції України визначено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Згідно з частиною 1 статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Відповідно до частин 2, 3 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.
Згідно з приписами статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 р., кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод" та практику Європейського Суду з прав людини як джерело права.
Європейським судом з прав людини у справі "Мушта проти України" зазначено, що не можуть бути встановлені обмеження щодо реалізації права на судовий захист у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено; ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету, та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями.
При цьому, суворе застосування строку без урахування обставин справи може бути непропорційним щодо цілі забезпечення правової визначеності та належного здійснення правосуддя, а також перешкоджати використанню доступних засобів правового захисту (справа "Станьо проти Бельгії").
Враховуючи викладене, зважаючи на те, що ОСОБА_1 вживав заходи щодо оскарження спірного рішення до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, та зважаючи на те, що строк звернення до суду пропущено на незначний строк (14 календарних днів), суд дійшов висновку, що причини пропуску строку звернення до адміністративного суду з даним позовом є поважними та наявні підстави для поновлення ОСОБА_1 пропущеного строку звернення до адміністративного суду з позовом у справі №440/15079/23.
Адміністративний позов відповідає вимогам статей 160, 161, 172 Кодексу адміністративного судочинства України, поданий особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність, належить розглядати у порядку адміністративного судочинства та підсудний Полтавському окружному адміністративному суду, тому позовну заяву слід прийняти до розгляду та відкрити провадження у справі.
Позивачем у позовній заяві зазначено як третю особу ОСОБА_2 , що суд розцінює як клопотання позивача про залучення третьої особи.
Відповідно до частини 2 статті 49 Кодексу адміністративного судочинства України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов'язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням учасників справи. Якщо адміністративний суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до судового розгляду встановить, що судове рішення може вплинути на права та обов'язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі в справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору. Вступ третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, не має наслідком розгляд адміністративної справи спочатку.
Предметом позову у даній справі є визнання протиправним та скасування рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Полтавської області від 24.08.2023 про порушення дисциплінарної справи стосовно ОСОБА_1 , яке було прийнято за результатами розгляду скарги ОСОБА_2 на дії адвоката ОСОБА_1.
Зважаючи на викладене вище, суд дійшов висновку про необхідність залучення до участі у справі як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача ОСОБА_2 , оскільки рішення у даній справі може вплинути на інтереси та права ОСОБА_2 .
Отже, клопотання позивача про залучення третьої особи слід задовольнити.
Згідно з частиною 11 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо при відкритті провадження у справі було вирішено питання про залучення третіх осіб, позивач не пізніше двох днів з дня вручення копії ухвали про відкриття провадження у справі повинен направити таким третім особам копії позовної заяви з додатками, а докази такого направлення надати суду до початку підготовчого засідання або до початку розгляду справи по суті, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідно до частини 1 статті 260 Кодексу адміністративного судочинства України питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Частиною 1 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності, а частиною 6 статті 12 цього Кодексу - що, справою незначної складності, є інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
Особливості розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження врегульовані статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з частиною 5 якої суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Враховуючи критерії, визначені частиною 3 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України, характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників, які не вимагають проведення підготовчого провадження або судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи, суд дійшов висновку, що зазначена справа є справою незначної складності, не підпадає під винятки, передбачені частиною 4 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому відповідно до пункту 10 частини 6 статті 12, з урахуванням положень статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, може бути розглянута за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Частиною 4 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
Згідно з частиною 4 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.
Відповідно до частин 3, 6 статті 80 Кодексу адміністративного судочинства України про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу.
Будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду.
Зважаючи на викладене, з метою повного та всебічного з'ясування обставин справи, суд вважає за необхідне витребувати від відповідача Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Полтавської області засвідчені належним чином копії: оскаржуваного рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Полтавської області від 24.08.2023 про порушення дисциплінарної справи стосовно ОСОБА_1 ; скарги ОСОБА_2 про притягнення до дисциплінарної відповідальності адвоката ОСОБА_1 , за результатами розгляду якої прийнято оскаржуване рішення від 24 серпня 2023 року про порушення дисциплінарної справи; дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_1 (свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю №1640, видане Донецькою обласною КДКА 12.03.2004).
Керуючись статтями 9, 12, 49, 77, 80, 132, 133, 171, 256, 257, 260, 262 Кодексу адміністративного судочинства України,
Задовольнити клопотання позивача ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору.
Звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору у справі №440/15077/23.
Визнати поважними причини пропуску строку звернення ОСОБА_1 до адміністративного суду та поновити ОСОБА_1 пропущений строк звернення до суду у справі №440/15077/23.
Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження в адміністративній справі 440/15077/23 за позовом ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Полтавської області про визнання протиправним та скасування рішення.
Клопотання позивача про залучення третьої особи задовольнити.
Залучити до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача ОСОБА_2 .
Зобов'язати позивача не пізніше двох днів з дня вручення копії ухвали про відкриття провадження у справі направити третій особі копію позовної заяви з додатками, а докази такого направлення надати суду до 27 березня 2024 року.
Розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Надати відповідачу строк п'ять днів з дня вручення ухвали для подання заперечень проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Запропонувати відповідачу у п'ятнадцятиденний строк з дня отримання копії ухвали про відкриття провадження у справі надати до суду відзив на позов разом з усіма доказами, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем, та документами, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього документів іншим учасникам справи одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду.
Роз'яснити відповідачу, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішуватиме справу за наявними матеріалами, а неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову в силу частини четвертої статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України.
Запропонувати третій особі у п'ятиденний строк з дня отримання копії позовної заяви з додатками надати до суду пояснення щодо позову за правилами, встановленими частинами 2-4 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України.
Встановити позивачу трьохденний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив, яка повинна відповідати статті 163 Кодексу адміністративного судочинства України.
Встановити відповідачу трьохденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення, яке повинно відповідати статті 164 Кодексу адміністративного судочинства України.
Витребувати від відповідача Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Полтавської області засвідчені належним чином копії:
- оскаржуваного рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Полтавської області від 24.08.2023 про порушення дисциплінарної справи стосовно ОСОБА_1 ;
- скарги ОСОБА_2 про притягнення до дисциплінарної відповідальності адвоката ОСОБА_1 , за результатами розгляду якої прийнято оскаржуване рішення від 24 серпня 2023 року про порушення дисциплінарної справи;
- дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_1 (свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю №1640, видане Донецькою обласною КДКА 12.03.2004).
Витребувані документи надати до суду у п'ятнадцятиденний строк з дня отримання копії ухвали про відкриття провадження у справі.
Роз'яснити відповідачу, що особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов'язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п'яти днів з дня вручення ухвали. У випадку неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів без поважних причин, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, визначені Кодексом адміністративного судочинства України.
Відповідно до частини 11 статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України надати позивачу дозвіл на подання в паперовій формі заяв по суті справи, клопотань та письмових доказів.
Повідомити учасникам справи, що вони можуть отримати інформацію у справі на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, веб-адреса сторінки суду: http://court.gov.ua/fair/sud1670/.
Копію ухвали надіслати учасникам справи.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя Г.В. Костенко