08 березня 2024 року м.ПолтаваСправа №440/985/24
Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Шевякова І.С. розглянув у порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Позовні вимоги:
1) визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо відмови ОСОБА_1 у зарахуванні до спеціального стажу періодів:
- 01.09.1977 по 03.07.1979 період навчання в Полтавському медичному училищі Міністерства охорони здоров'я УРСР;
- з 01.08.1979 по 05.08.1982 на посаді медичної сестри Полтавського роддому;
- з 01.09.1982 по 17.07.1984 на посаді медичної сестри медичної частини;
- з 15.11.1989 по 13.05.1993 на посаді медичної сестри дитячого саду № 20;
- з 27.09.1993 по 01.10.1999 на посаді медсестра неврологічного кабінету поліклініки для нарахування та виплати грошової допомоги у розмірі 10 місячних пенсії станом на дату її призначення, яка не підлягає оподаткуванню.
2) зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області зарахувати ОСОБА_1 до спеціального стажу періоди:
- 01.09.1977 по 03.07.1979 період навчання в Полтавському медичному училищі Міністерства охорони здоров'я УРСР;
- з 01.08.1979 по 05.08.1982 на посаді медичної сестри Полтавського роддому;
- з 01.09.1982 по 17.07.1984 на посаді медичної сестри медичної частини;
- з 15.11.1989 по 13.05.1993 на посаді медичної сестри дитячого саду № 20;
- з 27.09.1993 по 01.10.1999 на посаді медсестра неврологічного кабінету поліклініки
3) зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області нарахувати та виплатити грошову допомогу у розмірі 10 місячних пенсій станом на дату її призначення, яка не підлягає оподаткуванню.
Під час розгляду справи суд
ОСОБА_1 (надалі також позивач, ОСОБА_1 ) звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (надалі також відповідач, ГУ ПФУ в Полтавській області) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 31.01.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, а також призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).
Аргументи учасників справи
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що є пенсіонеркою та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 №1058-IV. Вказує, що на день досягнення пенсійного віку у неї наявний достатній стаж, тому вона має право на нарахування та виплату грошової допомоги в розмірі десяти пенсій відповідно до пункту 7-1 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”. Однак ГУ ПФУ в Полтавській області відмовлено ОСОБА_1 у виплаті грошової допомоги в розмірі 10 пенсій, як працівнику охорони здоров'я, у зв'язку з відсутністю необхідного стажу. Зокрема, оскільки позивач в період 01.09.1977 по 03.07.1979 роки навчалася у Полтавському медичному училищі Міністерства охорони здоров'я УРСР, то в силу приписів п. "д" ч. 3 ст. 56 Закону № 1788-XII, наведений період навчання підлягає зарахуванню до її спеціального страхового стажу. Період навчання підтверджується копією диплому.
Аргументи відповідача, що були підставою відмови, позивач вважала необгрунтованими. Зокрема, критично оцінювала посилання відповідача на те, що в документах не зазначено форму власності Булунської центральної лікарні в період роботи позивача з 27.09.1993 по 31.08.1999 роки. Позивач вказувала, що в період її роботи в цій установі визнавались дві форми власності: соціалістична та особиста, відповідно до норм Конституції УРСР від 20 квітня 1978 року. Приватна власність як самостійна форма власності в Україні з'явилася з ухваленням 28 червня 1996 р. Конституції України, стаття 41 якої містить положення про три форми власності в Україні - державну, комунальну та приватну. Зважаючи на викладене, позивач вважає, що вказаний період її роботи прирівнюється до роботи в закладах державної та комунальної власності.
Отже, на думку позивача, період роботи з 27.09.1993 по 31.08.1999 роки підлягає зарахуванню до спеціального стажу роботи позивача, що дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пункту "е" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
14.02.2024 до суду надійшов відзив на позов, у якому відповідач проти позову заперечував, вказував, що позивачка в позовній заяві не заперечує факт того, що на момент звернення за призначенням пенсії у 2019 році вона знала про наявність права на отримання грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення відповідно до пункту 7-1 розділу ХV "Прикінцеві положення. Однак з позовною заявою до суду звернулася тільки в січні 2024 року.
Тому, при винесенні рішення відповідач просив суд врахувати обставину, що позивачем пропущений строк звернення до суду.
До страхового стажу на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е"-"ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" були не враховані періоди роботи: - з 01.08.1979 по 05.08.1982, з 01.09.1982 по 17.07.1984, оскільки не надана довідка відповідно до пункту 2 Порядку обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги та її виплати, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №1191; з 27.09.1993 по 01.10.1999, оскільки в довідці №561 від 08.04.2004, виданою “Булунською центральною районною лікарнею” республіка Саха (Якутія) відсутні відомості про форму власності установи, а також печатка організації не відповідає довідці від 07.06.2004 про заробітну плату за період з 01.10.1994 по 30.09.1999, видана “Булунською центральною районною лікарнею” республіка Саха (Якутія).
В матеріалах пенсійної справи гр. ОСОБА_1 наявні заяви від 12.08.2019 щодо повідомлення про відсутність права на виплату 10 пенсій та 20.08.2019 щодо повідомлення, що довідка Булунської ЦРЛ видана неналежним чином.
20 грудня 2023 року ОСОБА_1 звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області із зверненням від 20.12.2023, що зареєстровано за №30032/К-1600-23 від 21.12.2023 року довільної форми щодо отримання грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій.
На зазначене звернення Управлінням надано відповідь за №240-30032/К-02/8-1600/24 від 03.01.2024 в порядку, визначеному Законом України "Про звернення громадян".
Відповідач звертав увагу суду, що зі заявою про призначення грошової допомоги в розмірі 10 пенсій відповідного зразка, передбаченого Порядком №22-1 до Управління не зверталась.
Головним управлінням Пенсійного фонду України в Полтавській області рішення щодо відмови в перерахунку пенсії не приймалося.
У зв'язку з вищевикладеним, Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області вважає, що права та законні інтереси позивача жодним чином не порушено, позовні вимоги ОСОБА_1 є безпідставними та необґрунтованими.
Справа розглядається у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження на підставі пункту 2 частини першої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України.
Обставини справи, встановлені судом
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Полтавській області як отримувач пенсії за віком з 11.08.2019.
Розмір пенсії станом на 01.02.2024 становить 3141 грн 86 грн.
При визначенні розміру пенсії до уваги взято страховий стаж тривалістю 42 роки 3 місяці 23 дні (враховано по 28.02.2022), коефіцієнт страхового стажу становить 0,42250. Стаж врахований повністю згідно наданих документів: диплому НОМЕР_1 , виданого Полтавським медичним училищем, всі періоди роботи згідно трудової книжки б/н від 01.08.1979, свідоцтва про народження дитини ІНФОРМАЦІЯ_2 , довідки №75 від 09.08.2019, виданої Комунальним підприємством “Полтавський обласний клінічний медичний кардіоваскулярний центр Полтавської обласної ради”.
Згідно заяви від 20.08.20219 ОСОБА_2 повідомлена про те, що довідка Булунської ЦРЛ видана неналежним чином. Права на виплату 10 пенсій немає.
20.12.2023 ОСОБА_1 звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області із зверненням від 20.12.2023, що зареєстровано за №30032/К-1600-23 від 21.12.2023 довільної форми щодо отримання грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій.
Листом від 03.01.2024 відповідачем повідомлено, що до страхового стажу ОСОБА_1 на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е"-"ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" не були враховані періоди роботи:
- з 01,08.1979 по 05.08.1982, з 01.09.1982 по 17.07.1984, з 15.11.1989 по 13.05.1993, оскільки не надана довідка відповідно до пункту 2 Порядку обчислення страхового стажу,
що дає право на призначення грошової допомоги та її виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1191;
- з 27.09.1993 по 01.10.1999, оскільки в довідці №561 від 08.04.2004, виданій “Булунською центральною районною лікарнею'' республіка Саха (Якутія) відсутні відомості про форму власності установи, а також відтиск печатки організації не відповідає відтиску печатки в довідці від 07.06.2004 про заробітну плату за період з 01.10.1994 по 30.09.1999, виданої цією ж установою.
Позивач не погодилася з відмовою відповідача та звернулася до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить із такого.
Норми права, які підлягають застосуванню
Відповідно до пункту “е” статті 55 Закону України “Про пенсійне забезпечення” від 05.11.1991 №1788-ХІІ (далі - Закон №1788-ХІІ) право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров'я та соціального забезпечення після досягнення 55 років і за наявності спеціального стажу роботи за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, станом на 1 квітня 2015 - не менше 25 років та після цієї дати: з 1 квітня 2021 року по 31 березня 2022 року - не менше 28 років 6 місяців, з 1 квітня 2022 року по 31 березня 2023 року - не менше 29 років.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначає Закон України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон № 1058-IV).
Пунктом 71 розділ XV “Прикінцеві положення” Закону №1058-IV визначено, що особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е"-"ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення. Виплата зазначеної грошової допомоги здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Порядок обчислення стажу, який дає право на призначення грошової допомоги, та механізм виплати цієї допомоги встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Умови обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги відповідно до пункту 7-1 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону №1058-IV, та механізм її виплати визначає Порядок обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги, та її виплати, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №1191 (далі - Порядок №1191).
Пункту 1 Порядку №1191 визначено умови обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги відповідно до пункту 7-1 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Відповідно до пункту 2 Порядку №1191 до страхового стажу, що визначає право на виплату грошової допомоги, зараховуються періоди роботи в закладах та установах державної та комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е" і "ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", що передбачені: переліком закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 №909 "Про перелік закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років".
Пунктом 5 Порядку №1191 встановлено, що грошова допомога надається особам, яким починаючи з 1 жовтня 2011 року призначається пенсія за віком відповідно до Закону №1058-IV та які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 зазначеного Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посада, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е" - "ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію.
Згідно пункту 6 Порядку №1191 для визначення розміру грошової допомоги враховується місячний розмір пенсії, обчислений згідно із статтями 27 і 28 Закону №1058-IV, станом на день її призначення.
Відповідно до пункту 7 Порядку №1191 виплата грошової допомоги здійснюється органами Пенсійного фонду України одноразово у розмірі десяти місячних пенсій за рахунок коштів Державного бюджету України одночасно з першою виплатою пенсії, яка призначена до виплати.
Висновки щодо правозастосування
Аналізуючи наведені норми права, суд зазначає, що право особи на отримання грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій пов'язується з досягненням нею пенсійного віку, наявністю у неї необхідного страхового стажу, вихід на пенсію саме з посад в закладах та установах державної та комунальної форми власності, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е" - "ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", а також неотримання такою особою до моменту виходу на пенсію за віком відповідно до Закону №1058-IV будь-якого іншого виду пенсії.
Правову позицію щодо права особи на отримання грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій також висловив Верховний Суд у постанові від 13.03.2018 у справі №234/13835/17, в якій зазначив, що право особи на отримання грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій пов'язується з наявністю у неї необхідного спеціального стажу роботи на певних, визначених законодавством, посадах й вихід на пенсію саме з цих посад в закладах та установах державної або комунальної форми власності, а також неотримання такою особою до моменту виходу на пенсію за віком відповідно до Закону №1058-IV будь-якого іншого виду пенсії.
Відповідно до статті 22 Конституції України права і свободи людини та громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються й не можуть бути скасовані. Під час прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів не допускається звуження змісту й обсягу наявних прав і свобод.
За приписами частин першої, третьої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Суд наголошує, що листом від 03.01.2024 ОСОБА_1 фактично відмовлено у призначенні грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, в розмірі десяти місячних пенсій станом на день призначення пенсії відповідно до п. 71 розділу XV “Прикінцеві положення” Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, у зв'язку з відсутністю страхового стажу 30 років, що дає право на призначення грошової допомоги.
У листі повідомлено, що до страхового стажу ОСОБА_1 на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е"-"ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" не були враховані періоди роботи:
- з 01.08.1979 по 05.08.1982, з 01.09.1982 по 17.07.1984, з 15.11.1989 по 13.05.1993, оскільки не надана довідка відповідно до пункту 2 Порядку обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги та її виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1191;
- з 27.09.1993 по 01.10.1999, оскільки в довідці №561 від 08.04.2004, виданій “Булунською центральною районною лікарнею'' республіка Саха (Якутія) відсутні відомості про форму власності установи, а також відтиск печатки організації не відповідає відтиску печатки в довідці від 07.06.2004 про заробітну плату за період з 01.10.1994 по 30.09.1999, виданої цією ж установою.
При цьому з матеріалів пенсійної справи позивача та відзиву на позов слідує, що страховий стаж позивача становить 42 років 3 місяці 23 днів, а згідно поданих документів про періоди роботи на посаді медичної сестри, страховий стаж становить 19 років 5 місяців 11 днів.
Згідно пункту "е" статті 55 Закону України від 05.11.1991 №1788-XII “Про пенсійне забезпечення” (Закон №1788-XII) право на пенсію за вислугу років мають: працівники освіти, охорони здоров'я та соціального забезпечення після досягнення 55 років і за наявності спеціального стажу роботи за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, станом на 1 квітня 2015 - не менше 25 років та після цієї дати: з 1 квітня 2015 року по 31 березня 2016 року - не менше 25 років 6 місяців; з 1 квітня 2016 року по 31 березня 2017 року - не менше 26 років; з 1 квітня 2017 року по 31 березня 2018 року - не менше 26 років 6 місяців; з 1 квітня 2018 року по 31 березня 2019 року - не менше 27 років; з 1 квітня 2019 року по 31 березня 2020 року - не менше 27 років 6 місяців; з 1 квітня 2020 року по 31 березня 2021 року - не менше 28 років; з 1 квітня 2021 року по 31 березня 2022 року - не менше 28 років 6 місяців; з 1 квітня 2022 року по 31 березня 2023 року - не менше 29 років; з 1 квітня 2023 року по 31 березня 2024 року - не менше 29 років 6 місяців; з 1 квітня 2024 року або після цієї дати - не менше 30 років.
З доводів представника відповідача у відзиві на позовну заяву вбачається, що підставою для відмови ОСОБА_1 у нарахуванні та виплаті грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій є неврахування відповідачем до спеціального стажу інформації, що міститься у довідці №561 від 08.04.2004 за період роботи з 27.09.1993 по 01.10.1999, оскільки у зазначеній довідці відсутні відомості про форму власності установи, а також відтиск печатки організації не відповідає відтиску печатки в довідці від 07.06.2004 про заробітну плату за період з 01.10.1994 по 30.09.1999, виданої цією ж установою.
Однак слід зазначити, що відповідно до частини першої статті 48 Кодексу законів про працю України трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.
Статтею 62 Закону 1788-ХІІ встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Згідно з п.п.1,2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі, коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.
За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи (п.3 Порядку № 637).
Отже, трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника, що підтверджує його стаж роботи.
Трудовий стаж ОСОБА_1 підтверджено саме трудовою книжкою, виданою 01.08.1979, згідно відомостей якої, позивач, серед іншого, працювала у періоди:
- з 01.08.1979 по 05.08.1982 на посаді медичної сестри Полтавського роддому дитячого відділення;
- з 01.09.1982 по 17.07.1984 на посаді медичної сестри медичної частини;
- з 15.11.1989 по 13.05.1993 на посаді медичної сестри дитячого саду № 20;
- з 27.09.1993 по 01.10.1999 на посаді медсестра неврологічного кабінету поліклініки.
Отже, страховий стаж позивача складає 42 років 3 місяці 23 днів, до якого також слід включити періоди роботи позивача з 01.08.1979 по 05.08.1982, з 01.09.1982 по 17.07.1984, з 15.11.1989 по 13.05.1993, з 27.09.1993 по 01.10.1999.
За наведених обставин, суд зазначає, що відповідач, не зарахувавши періоди роботи ОСОБА_1 з 01.08.1979 по 05.08.1982, з 01.09.1982 по 17.07.1984, з 15.11.1989 по 13.05.1993, з 27.09.1993 по 01.10.1999 до стажу, що дає право на пенсію за вислугу років, передбаченої п.п. "е"-"ж" ст.55 Закону № 1788-ХІІ, а саме: з 01.08.1979 по 05.08.1982, з 01.09.1982 по 17.07.1984, з 15.11.1989 по 13.05.1993, з 27.09.1993 по 01.10.1999 на посадах медичної сестри, допустив протиправні дії, що призвели до порушення права позивача на отримання грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій при призначенні пенсії за віком.
Крім того, на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у її трудовій книжці. Відсутність посилання чи неточних записів у первинних документах по обліку трудового стажу та нарахуванню заробітної плати на конкретну посаду, яку займала позивач у той чи інший період його роботи у закладах охорони здоров'я чи установах за наявності належним чином оформленої трудової книжки, не може бути підставою для виключення вказаних періодів роботи з трудового стажу позивача, що дає їй право на зарахування стажу, оскільки працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком на пільгових умовах.
Вищенаведене узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, викладеній у постанові від 21.02.2018 у справі №687/975/17.
Щодо позовних вимог в частині зарахування до спеціального стажу періоду з 01.09.1977 по 03.07.1979 - період навчання в Полтавському медичному училищі Міністерства охорони здоров'я УРСР, суд зазначає таке.
У заяві від 20.12.2023 позивач просила відповідача, крім іншого, зарахувати до страхового стажу період навчання з 01.09.1977 по 03.07.1979.
У листі від 03.01.2024 та відзиві на позов відповідач жодним чином не аргументував відмову у зарахуванні до страхового стажу періоду навчання з 01.09.1977 по 03.07.1979 та не вказав про його зарахування.
Частиною четвертою статті 24 Закону № 1058-IV визначено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Відповідно до п. "д" ч. 3 ст. 56 Закону № 1788-XII до стажу роботи зараховується навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.
На час навчання позивача порядок визначення трудового стажу, який давав право на пенсію за віком регулювався постановою Ради Міністрів СРСР від 03.08.1972 року №590 "Про затвердження положення про порядок призначення та виплати державних пенсій" (надалі - Порядок № 590).
Підпунктом "і" пункту 109 Порядку № 590 визначено, що крім роботи в якості робітника або службовця в загальний стаж роботи зараховується також навчання у вищих навчальних закладах, середніх спеціальних закладах (технікумах, педагогічних та медичних училищах і т. д.), партійних школах, совпартшколах, школах профрухів, на робфаках, перебування в аспірантурі, докторантурі та клінічній ординатурі.
Тож суд приходить до висновку, що страхового стажу період навчання період навчання в Полтавському медичному училищі Міністерства охорони здоров'я УРСР з 01.09.1977 по 03.07.1979 підтверджується дипломом серії НОМЕР_1 та підлягає зарахуванню до спеціального стажу, що дає право на виплату грошової допомоги.
Отже, відповідачем не враховано до спеціального стажу позивача періоди роботи, що в загальній кількості складає 14 років 4 місяці 0 днів, а також період навчання з 01.09.1977 по 03.07.1979 роки, який складає 1 рік 10 місяців 3 дні.
Тобто, загальний спеціальний стаж позивача складає 35 років 8 місяців 14 днів.
Відтак, порушене право позивача підлягає захисту шляхом визнання протиправними дій відповідача щодо ненарахування і невиплати ОСОБА_1 грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення відповідно до п. 7-1 розділу ХV Прикінцеві положення Закону № 1058-ІV та необхідності поновлення порушеного права позивача шляхом зобов'язання ГУ ПФУ в Полтавській області, як органу, який розглядав заяву позивача, призначити, нарахувати та виплатити позивачу грошову допомогу у розмірі десяти місячних пенсій на підставі пункту 7-1 розділу XV Прикінцевих положень Закону № 1058-IV.
Щодо доводів відповідача про пропущення позивачем строку звернення до суду, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
У справі, що розглядається, позивач звернулася до суду з позовом у зв'язку із тим, що пенсійний орган відмовив у зарахуванні її трудового стажу до спеціального, що дає право на виплату одноразової грошової допомоги, а отже, ця сума не нарахована і є спірна.
Визначаючи початок перебігу строку звернення до адміністративного суду, суд зауважує, що за логікою відповідача, у разі, якщо позивач не оскаржила незарахування до спеціального стажу спірних періодів роботи протягом шести місяців з дня призначення їй пенсії, то ОСОБА_1 позбавлена права на їх зарахування у майбутньому.
При цьому, судом у даній справі підтверджено, що незарахування спірних періодів роботи сталося саме з вини пенсійного органу.
Тобто, у випадку застосування строку позовної даності у даній справі, суд фактично легалізує триваюче правопорушення, в першу чергу, з боку держави.
Суд також враховує, що розмір пенсії позивача (яка понад 30 років пропрацювала в закладах охорони здоров'я, та яка має загальних страховий стаж понад 42 роки) станом на 01.02.2024 становить лише 3141 грн 86 грн.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.12.2020 у справі №510/1286/16-а дійшла висновку, що у спорах, які виникають з органами ПФУ, особа може дізнатися, що її права порушені, зокрема, при отриманні від органу ПФУ відповіді (листа-відповіді, листа-роз'яснення) на надісланий запит щодо розміру пенсії, нормативно-правових документів (про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку), на підставі яких був здійснений саме такий розрахунок.
Отже, в цьому випадку початок перебігу строку звернення до адміністративного суду слід пов'язувати з датою отримання листа-відмови від 03.01.2024 на звернення ОСОБА_1 про зарахування періодів роботи до спеціального стажу та нарахування і виплату грошової допомоги.
Таким чином позов підлягає задоволенню.
Розподіл судових витрат
Відповідно до статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивач при поданні позовної заяви сплатила судовий збір у розмірі 968,96 грн. З огляду на ухвалення рішення про задоволення позовних вимог суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача судовий збір у розмірі 968,96 грн.
Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Гоголя, 34, м. Полтава, Полтавська область, 36014, код ЄДРПОУ 13967927) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо відмови ОСОБА_1 у зарахуванні до спеціального стажу періодів роботи з 01.09.1977 по 03.07.1979, з 01.08.1979 по 05.08.1982, з 01.09.1982 по 17.07.1984, з 15.11.1989 по 13.05.1993, з 27.09.1993 по 01.10.1999 для нарахування та виплати грошової допомоги у розмірі 10 місячних пенсії станом на дату її призначення, яка не підлягає оподаткуванню.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області зарахувати ОСОБА_1 до спеціального стажу періодів роботи з 01.09.1977 по 03.07.1979, з 01.08.1979 по 05.08.1982, з 01.09.1982 по 17.07.1984, з 15.11.1989 по 13.05.1993, з 27.09.1993 по 01.10.1999 та нарахувати та виплатити грошову допомогу у розмірі 10 місячних пенсій станом на дату її призначення, яка не підлягає оподаткуванню.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 968,96 грн (дев'ятсот шістдесят вісім гривень дев'яносто шість копійок).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя І.С. Шевяков