11 березня 2024 р. № 400/8533/23
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Ярощука В.Г., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу
за позовомфізичної особи - підприємця ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
до відповідачаГоловного управління ДПС у Миколаївській області, вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, Миколаївський район, Миколаївська область, 54001,
провизнання протиправною та скасування вимоги від 02.06.2023 № Ф-81014-17 в частині сплати 126831,37 грн, зобов'язання вчинити певні дії,
11 липня 2023 року до Миколаївського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - позивачка) до Головного управління ДПС у Миколаївській області (далі - відповідачі) про:
визнання протиправною та скасування вимоги відповідача про сплату боргу (недоїмки) від 02.06.2023 № Ф-81014-17 в частині сплати 126831,37 грн;
зобов'язання відповідача здійснити коригування відомостей в інтегрованій картці платника відповідно до звіту про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за 2018 рік від 03.12.2019.
Підставою позову позивачка зазначила те, що 08.02.2019 вона подала Звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за 2018 рік, яким помилково визначила базу нарахування єдиного внеску. Оскільки форма відповідного звіту не передбачає можливості виправлення помилки в поданій звітності, 03.12.2019 позивачка подала відповідачу пояснення та звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за 2018 рік від 03.12.2019 з проханням прийняти до уваги викладені пояснення в даному листі та зняти актуальність поданого 08.02.2019 звіту. Проте, відповідач не врахував її пояснення та новий звіт і прийняв оскаржувану вимогу.
У відзиві на позовну заяву від 21.12.2023 відповідач заперечив проти позову і просив у його задоволенні відмовити в повному обсязі. Відзив відповідач обґрунтував тим, що 08.02.2019 позивачка подала йому Звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за 2018 рік, згідно з яким вона самостійно визначила дохід, на який нараховується єдиний внесок, у сумі 995300,00 грн та суму нарахованого єдиного внеску в розмірі 136325,86 гривні. Крім цього, відповідно до поданої позивачкою контролюючому органу податкової декларації платника єдиного податку - фізичної особи-підприємця за 2018 рік обсяг її доходу за звітний (податковий) період також становив 995300,00 гривні. Оскільки сума нарахованого позивачці єдиного внеску на центральному рівні за 2018 рік становила 9828,72 грн, тому розмір єдиного внеску за 2018 рік, який вона зобов'язана сплатити становить 126497,14 грн (136325,86 грн - 9828,72 грн = 126497,14 грн). Також відповідач наголосив на тому, що законодавством не передбачено самостійне виправлення відповідного типу помилки.
Позивачка правом на подання відповіді на відзив не скористалася.
13.07.2023 Миколаївський окружний адміністративний суд постановив ухвалу про відкриття провадження у справі та про її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), а також про витребування у відповідача копії вимоги від 02.06.2023 № Ф-81014-17.
Витребувані судом докази відповідач суду не надав, про причини їх неподання не повідоми.
Розглянувши матеріали справи, повно і всебічно, з'ясувавши всі обставини адміністративної справи в їх сукупності, перевіривши їх дослідженими доказами, суд встановив наступне.
04.01.2019 позивачка подала до контролюючого органу податкову декларацію платника єдиного податку - фізичної особи-підприємця за 2018 рік, в якому вказала загальну суму доходу за звітний період у розмірі 995300,00 гривень.
Крім цього, 08.02.2019 вона подала Звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску (форма № Д5 (річна)) за 2018 рік, в якому зазначила суму чистого доходу (прибутку), заявлена в податковій декларації, за звітний період в розмірі 995300,00 грн і суму нарахованого єдиного внеску у розмірі 136325,86 гривні.
Згідно з відповіддю на запит від 25.07.2023 № 1402-2023-0000283 (форма № 25ДР) за період з І кварталу 2017 року по IV квартал 2021 року ТОВ «АГАТ-ФАРМ» сплатило у 2018 році за позивачку як податковий агент податок на доходи фізичних осіб в розмірі 12036,60 гривні.
03.12.2019 позивачка звернулась до контролюючого органу зі зверненням зняти актуальність Звіту про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за 2018 рік, поданий 08.02.2019, та внести до інформаційних баз ДПС поданий Звіт про суму рахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за 2018 рік від 03.12.2019.
Відповідно до поданого 03.12.2019 звіту суму чистого доходу (прибутку), заявлена в податковій декларації, за 2018 рік становить 44676,00 грн, а сума нарахованого єдиного внеску - 9828,72 гривні.
У листі від 12.12.2019 № 500/ФОП/14-29-50-06-16 відповідач відмовив у вищенаведеному прохані позивачки, зазначивши, що Порядком формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 № 435, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.04.2015 за № 460/26905 (далі - Порядок № 435), не передбачено самостійне виправлення зазначеного типу помилок. При цьому письмове звернення від такого платника щодо визнання Звіту не чинним, немає законодавчих підстав, оскільки пунктом 16 розділу ІІ Порядку № 435 визначено, що відповідальним за правильність та достовірність заповнення Звіту є страхувальник.
02.06.2023 відповідач склав вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 02.06.2023 № Ф-81014-17, яка включає в себе, у тому числі, недоїмку позивачки за 2018 рік в розмірі 126831,37 гривні.
Вважаючи зазначену вимогу контролюючого органу протиправною, позивачка звернулася до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходив з наступного.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з пунктом 31 частини першої статті 1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон № 2464-VI) податкові органи - центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, його територіальні органи.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 1 Закону № 2464-VI єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) -консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Частиною другою статті 8 Закону № 2464-VI встановлено, що єдиний внесок не входить до системи оподаткування.
Недоїмка - сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена податковим органом у випадках, передбачених цим Законом (пункт 6 частини першої статті 1 Закону № 2464-VI).
Відповідно до частини шістнадцятої статті 25 Закону № 2464-VI строк давності щодо нарахування, застосування та стягнення сум недоїмки, штрафів та нарахованої пені не застосовується.
Згідно з абзацом першим частини четвертої статті 25 Закону № 2464-VI податковий орган у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, надсилає в паперовій та/або електронній формі платникам єдиного внеску вимогу про сплату недоїмки з єдиного внеску.
Таким чином, відповідач мав повноваження надсилати платнику єдиного внеску вимогу про сплату недоїмки. Водночас строк давності щодо стягнення такої недоїмки не застосовується.
Згідно з пунктом 4 частини першої статті 4 Закону № 2464-VI платниками єдиного внеску є фізичні особи-підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування (крім електронних резидентів (е-резидентів).
Пунктом 2 частини першої статті 7 Закону № 2464-VI встановлено, що єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пунктах 4 (крім фізичних осіб-підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування), 5 та 51 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за місяць, у якому отримано дохід (прибуток).
У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному періоді або окремому місяці звітного періоду, такий платник має право самостійно визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.
Отже, фізичні особи-підприємці зобов'язані сплачувати єдиний внесок в залежності від суми доходу (прибутку), але у розмірі не меншому за розмір мінімального страхового внеску незалежно від отриманого доходу (прибутку) у відповідному звітному періоді та не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом.
Згідно з пунктами 1 і 4 частини другої статті 6 Закону № 2464-VI (у редакції, чинній у період подання позивачкою відповідних звітів) платник єдиного внеску зобов'язаний:
своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок;
подавати звітність та сплачувати до органу доходів і зборів за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування. У разі надсилання звітності поштою вона вважається поданою в день отримання відділенням поштового зв'язку від платника єдиного внеску поштового відправлення із звітністю.
У період з 30.04.2015 по 31.12.2021 процедура, форми, строки подання звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування визначалися Порядком № 435.
Відповідно до пункту 13 розділу ІІ Порядку № 435 ФО - підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, особи, які провадять незалежну професійну діяльність, члени фермерського господарства зобов'язані подавати самі за себе Звіт незалежно від того, чи ведуть вони підприємницьку діяльність, крім ФО - підприємців, зазначених у пункті 3 розділу III цього Порядку.
Пунктом 8 розділу ІІ Порядку № 435 встановлено, що звіт страхувальником має подаватися в повному обсязі. Звіт, складений з порушенням вимог цього Порядку, у тому числі без обов'язкових реквізитів, передбачених пунктом 6 цього розділу, та поданий без необхідних таблиць, не вважається Звітом і вважається таким, що не подавався.
Чинним вважається останній електронний або паперовий Звіт, поданий страхувальником до закінчення строків подання звітності, визначених цим Порядком, який пройшов всі контролі при завантаженні до Реєстру страхувальників та до Реєстру застрахованих осіб.
Згідно з пунктом 2 розділу ІІІ Порядку № 435 ФО - підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, формують та подають до органів доходів і зборів Звіт самі за себе один раз на рік до 10 лютого року, що настає за звітним періодом.
Звітним періодом є календарний рік.
Звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску подається за формою № Д5 згідно з додатком 5 до цього Порядку із зазначенням типу форми «початкова».
Таким чином, фізичні особи-підприємці не залежно від того, чи вели вони підприємницьку діяльність, зобов'язані були подавати самі за себе до органів доходів і зборів до 10 лютого року, що настає за звітним періодом, звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за формою № Д5.
Водночас у разі виявлення помилок у поданому звіті чи з інших причин платник єдиного внеску мав право подати до 10 лютого року, що настає за звітним періодом, новий звіт за відповідний період, який і вважався чинним.
Відтак твердження сторін про те, що Порядок № 435 не передбачав можливості виправити помилки у поданій звітності, спростовується вищевикладеним.
Форма звіту про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску (Форма № Д5 (річна)) була встановлена додатком 5 до Порядку № 435.
Згідно із вищевказаною формою у 3 стовпчику таблиці 1 «Нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове соціальне страхування» платник податків зобов'язаний був вказувати помісячно суму чистого доходу (прибутку), заявлену в податковій декларації / самостійно визначену суму доходу / частку розподіленого доходу.
Враховуючи пункт 2 частини першої статті 7 Закону № 2464-VI, у рядку «Усього» 3 стовпчика таблиці 1 «Нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове соціальне страхування» повинна бути зазначена така ж сама сума, яку платник податків вказав у рядку 8 податкової декларації платника єдиного податку - фізичної особи-підприємця, тобто загальну суму доходу за звітний (податковий) період.
Так, суд встановив, що 04.01.2019 позивачка подала до контролюючого органу податкову декларацію платника єдиного податку - фізичної особи-підприємця за 2018 рік, в якому вказала загальну суму доходу за звітний період у розмірі 995300,00 гривень.
У рядку «Усього» 3 стовпчика таблиці 1 «Нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове соціальне страхування» Звіту про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску (форма № Д5 (річна)) за 2018 рік позивачка зазначила суму 995300,00 грн, тобто ту ж, що і в декларації платника єдиного податку - фізичної особи-підприємця за 2018 рік.
У позовній заяві позивачка нічого не зазначила про подання нею до контролюючого органу уточнюючого розрахунку до податкової декларації платника єдиного податку - фізичної особи-підприємця за 2018 рік, а також до 10 лютого 2019 року нового звіту про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску (форма № Д5 (річна)) за 2018 рік. Відсутні такі відомості і в доказах, які подали сторони до суду.
З огляду на вищевикладене, контролюючий орган правомірно відмовився прийняти до уваги поданий позивачкою новий Звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску (форма № Д5 (річна)) за 2018 рік, оскільки:
він був поданий 03.12.2019, тобто після 10.02.2019;
зазначена у рядку «Усього» 3 стовпчика таблиці 1 «Нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове соціальне страхування» сума (44676,00 грн) не відповідала сумі, яку позивачка вказала у рядку 8 податкової декларації платника єдиного податку - фізичної особи-підприємця за 2018 рік (995300,00 грн), поданою нею 04.01.2019.
Відтак вимогу відповідача про сплату боргу (недоїмки) від 02.06.2023 № Ф-81014-17 в частині сплати недоїмки за 2018 рік є правомірною.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про те, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Оскільки позивачці відмовлено у задоволенні позову, відсутні підстави для вирішення питання розподілу судових витрат відповідно до статті 139 КАС України.
Керуючись статтями 22, 139, 241-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд
1. У задоволенні позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, Миколаївський район, Миколаївська область, 54001; код ЄДРПОУ: 44104027) про визнання протиправною та скасування вимоги Головного управління ДПС у Миколаївській області про сплату боргу (недоїмки) від 02.06.2023 № Ф-81014-17 в частині сплати 126831,37 грн та про зобов'язання Головного управління ДПС у Миколаївській області здійснити коригування відомостей в інтегрованій картці платника відповідно до звіту про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за 2018 рік від 03.12.2019 - відмовити повністю.
2. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
3. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
4. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду.
Суддя В.Г.Ярощук
Рішення складено в повному обсязі 11 березня 2024 року