11 березня 2024 року м. Київ № 320/7890/23
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Головенка О.Д., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (в порядку письмового провадження) адміністративний позов ОСОБА_1 до Київської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Київської митниці Держмитслужби, в якому просить суд:
визнати протиправним та скасувати наказ № 1550-о від 15.12.2022 «Про припинення державної служби та звільнення ОСОБА_1 » з посади начальника управління адміністративно-господарської діяльності Київської митниці (Державної митної служби України);
поновити ОСОБА_1 на займаній до звільнення посаді начальника управління адміністративно-господарської діяльності Київської митниці (Державної митної служби України);
стягнути з Київської митниці на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу починаючи з 15.12.2022 по дату постановлення судового рішення, із утриманням із цієї суми обов'язкових податків та зборів до Державного бюджету України.
В обґрунтування позовних вимог зазначено про те, що за час роботи на посаді начальника управління адміністративно-господарської діяльності Київської митниці позивач зарекомендував себе сумлінним та добросовісним працівником. Під час виконання покладених на позивача професійних обов'язків жодних нарікань з боку керівництва не надходило. Позивач має тривалий безперервний стаж роботи в митних органах, не притягувався до адміністративної чи кримінальної відповідальності, ефективно виконував покладені на нього завдання. Оскаржуваний наказ про звільнення є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки останній не містить жодних підтверджень неявки позивача на службі більше як 150 календарних днів протягом року внаслідок тимчасової непрацездатності, водночас, відповідач мав розглядати вказане питання лише після отримання листків тимчасової непрацездатності позивача. Також, оскаржуваний наказ не містить обґрунтувань необхідності звільнення позивача з посади. Крім того, станом на дату звернення до суду з позовом, позивачу не надходило поштове повідомлення від Київської митниці про необхідність отримання трудової книжки.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 06.04.2023 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (в порядку письмового провадження).
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 03.07.2023 у задоволенні клопотання позивача про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відмовлено.
До суду від Київської митниці Держмитслужби надійшов відзив на позовну заяву, в якому заперечуючи проти задоволення позовних вимог, представник відповідача вказує на те, що Київська митниця при звільнення позивача діяла у відповідності до норм Закону України «Про державну службу» та трудового законодавства, при цьому, позивач не спростував обставин його звільнення через нез'явлення на службу протягом більш як 150 календарних днів протягом року внаслідок тимчасової непрацездатності, а саме, наявності у митного органу електронних листків непрацездатності, обґрунтування необхідності перебування керівника управління на робочому місті, тощо. Стороною відповідача наголошено на тому, що відповідно до запису № 397 журналу обліку трудових книжок 30.08.2022 ОСОБА_1 отримав свою трудову книжку на руки, тому повідомлення про отримання своєї трудової книжки не потребував. Крім того, вказано на те, що на момент звільнення, митниця мала в розпорядженні електронні листки непрацездатності ОСОБА_1 , на підставі яких було звільнено вказану посадову особу.
Також, сторонами подано відповідь на відзив та заперечення, в яких викладена позиція учасників справи щодо підстав та предмету спору.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд виходить з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до наказу Київської митниці від 30.06.2021 № 88-о, ОСОБА_1 було призначено з 01.07.2021 на посаду начальника управління адміністративно-господарської діяльності Київської митниці (Державної митної служби України).
На підставі доповідної записки начальника управління по роботі з персоналом та заступника начальника юридичного управління Київської митниці від 15.12.2022 № 7.8-12-23/620, відповідно до наказу Київської митниці від 15.12.2022 № 1550-о, 15.12.2022 ОСОБА_2 припинено державну службу на посаді начальника управління адміністративно-господарської діяльності, відповідно до ч. 2 ст. 87 Закону України «Про державну службу», у зв'язку з нез'явленням на службу протягом більш як 150 календарних днів протягом року внаслідок тимчасової непрацездатності.
Підтвердженням нез'явлення на службу протягом більш як 150 календарних днів протягом року внаслідок тимчасової непрацездатності ОСОБА_3 стали додатки до доповідної записки Київської митниці від 15.12.2022 № 7.8-12-23/620, а саме: витяг з табеля обліку використання робочого часу управління адміністративно-господарської діяльності Київської митниці за період з січня 2022 по грудень 2022 року, станом на 15.12.2022, сукупна кількість днів нез'явлення начальника управління адміністративно-господарської діяльності Київської митниці ОСОБА_3 на службу внаслідок тимчасової непрацездатності складає 179 календарних днів протягом 2022 року; дані з Електронного реєстру листків непрацездатності на вебпорталі електронних послуг Пенсійного фонду України.
Згідно інформації викладеної у доповідній записці начальника управління по роботі з персоналом та заступника начальника юридичного управління Київської митниці від 15.12.2022 № 7.8-12-23/620, діяльність начальника управління адміністративно-господарської діяльності Київської митниці регламентована Положенням про управління адміністративно-господарської діяльності, затвердженим наказом Київської митниці від 01.07.2021 № 38 та посадовою інструкцією начальника Управління.
Відповідно до посадової інструкції начальника Управління, до основних посадових обов'язків належать, зокрема: керівництво та організація роботи управління; забезпечення виконання завдань і функцій, покладених на управління, визначення пріоритетів роботи управління; забезпечення результативності та ефективності роботи управління; здійснення моніторингу та контролю за виконанням працівниками управління посадових обов'язків, правил внутрішнього трудового та службового розпорядку.
На підставі наказу Київської митниці від 31.05.2022 № 12-АГ, у період з 15.06.2022 по 16.08.2022 здійснено інвентаризацію вилучених, прийнятих на зберігання, конфіскованих та інших товарів і транспортних засобів, що перейщли у власність держави, під час якої перевірялись склади митниці. За результатами інвентаризації станом на 15.06.2022 встановлена нестача майна на суму 7461481,00 грн (протокол робочої інвентаризаційної комісії від 22.08.2022 та протокол інвентаризаційної комісії від 23.08.2022, що затверджені начальником митниці).
Згідно інформації, викладеної в акті перевірки з окремих питань Київської митниці від 26.09.2022 № 7.8-25/207 встановлено, що згідно з протоколом засідання робочої інвентаризаційної комісії Київської митниці по результатам проведення інвентаризації вилучених, прийнятих на зберігання, конфіскованих та інших товарів, що перейшли у власність держави, які зберігаються на складі № 2/2 Київської митниці (бульвар Вацлава Гавела 8А, м. Київ)» від 29.07.2022 на складі № 2/2 Київської митниці за адресою: м. Київ, бульвар Вацлава Гавела, 8А (далі - склад 2/2 митниці) відсутні 33 позиції інвентарного опису з наркотичними засобами, психотропними речовинами і прекурсорами; відсутні 162 позиції зі зброєю, її частинами та культурними цінностями. При вибірковому огляді неопломбованих пакунків виявлено невідповідність вмісту пакунку з описом про вміст; матеріальні цінності, не внесені до інвентаризаційного опису; на складі 2/2 митниці фактично знаходяться матеріальні цінності, що не обліковані; на складі 2/2 митниці розміщені матеріальні цінності, що не мають будь-якого маркування пов'язаного з їхнім обліком, в зв'язку з чим їх неможливо ідентифікувати.
Крім того, під час проведення річної інвентаризації на підставі наказу від 30.09.2022 № 29-АГ «Про проведення інвентаризації у Київській митниці» (зі змінами) також виявлено нестачу балансового майна митниці вартістю 67 728,02 грн, яке було видане в експлуатацію та закріплене за матеріально-відповідальною особою, начальником управління адміністративно-господарської діяльності ОСОБА_1 , а також нестачі конфіскованих та інших товарів, що перейшли у власність держави, які зберігались на складах №3/3, №3/5, №4/3 адміністративної будівлі Київської митниці за адресою: м.Київ, бульвар Вацлава Гавела, 8-А, на загальну суму 235189 грн.
Відповідач вказує на те, що тривала відсутність на роботі начальника ОСОБА_4 , встановлені факти нестачі товарів, прийнятих Київською митницею на зберігання, виявлені порушення прийняття для зберігання, умови зберігання та процедуру ведення обліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, що включені до переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів свідчать про те, що робота Управління не була організована належним чином.
Тож, наказом Київської митниці від 15.12.2022 № 1550-О «Про припинення державної служби та звільнення ОСОБА_1 » було припинено державну службу позивача на посаді начальника управління адміністративно-господарської діяльності та звільнено із займаної посади у зв'язку з нез'явленням державного службовця на службу протягом більш як 150 календарних днів протягом року внаслідок тимчасової непрацездатності.
Позивач вважає вказаний наказ протиправним та таким, що підлягає скасуванню, що і зумовило на звернення до суду з даним позовом.
При вирішенні спору, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі та в межах повноважень у спосіб, що передбачений, як Конституцією, так і Законами України.
Кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку він вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом (ст. 43 Конституції України).
Принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях, визначає Закон України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VIII. (далі - Закон № 889)
Згідно з ч. 1 ст. 3 Закону № 889 цей Закон регулює відносини, що виникають у зв'язку із вступом на державну службу, її проходженням та припиненням, визначає правовий статус державного службовця.
Відповідно до норм ст. 21 Закону № 889 вступ на державну службу здійснюється шляхом призначення громадянина України на посаду державної служби за результатами конкурсу.
Частиною 1 ст. 83 Закону № 889 визначені підстави для припинення державної служби, зокрема, відповідно до пункту 4 державна служба припиняється за ініціативою суб'єкта призначення (ст. 87 цього Закону).
За приписами ч. 2 ст. 87 Закону № 889 підставою для припинення державної служби за ініціативою суб'єкта призначення може бути нез'явлення державного службовця на службу протягом більш як 120 календарних днів підряд або більш як 150 календарних днів протягом року внаслідок тимчасової непрацездатності (без урахування часу відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами), якщо законом не встановлено більш тривалий строк збереження місця роботи (посади) у разі певного захворювання.
Так, наявність таких підстав припинення державної служби обумовлена тим, що тривала відсутність державного службовця у випадку тимчасової непрацездатності може негативно впливати на функціонування державного органу, де особа проходить державну службу. Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що до періоду тимчасової непрацездатності зараховуються всі календарні дні звільнення від роботи за листком непрацездатності, у тому числі святкові, неробочі і вихідні дні, які припадають на такий період.
Отже, при визначені наявності підстав для припинення державної служби у зв'язку з нез'явленням державного службовця на службу більш як 150 календарних днів протягом року внаслідок тимчасової непрацездатності облік часу нез'явлення на службі здійснюється не підряд, а сумарно протягом року, починаючи з першого дня нез'явлення на службу через тимчасову непрацездатність. Також у цьому разі, вихід державного службовця на службу не є тією обставиною, яка перешкоджає суб'єкту призначення реалізувати його право на припинення державної служби за його ініціативою.
Аналогічний правовий висновок міститься в постанові Верховного Суду від 06.03.2019 у справі № 815/3259/17.
Відтак, при визначенні наявності підстав для припинення державної служби у зв'язку із нез'явленням державного службовця на службу більш як 150 календарних днів протягом року внаслідок тимчасової непрацездатності, облік часу нез'явлення на службі здійснюється сумарно протягом року та має становити 151 календарний день і більше з першого дня тимчасової непрацездатності.
Вказаний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 15.05.2020 у справі № 808/3576/16.
Водночас, наведені законодавчі приписи обумовлюють здійснення розрахунку саме зважаючи на кількість календарних днів тимчасової непрацездатності у період перебування у трудових відносинах (проходження служби), а не кількість календарних днів тимчасової непрацездатності, які припадають на робочі дні.
Згідно інформації викладеної у доповідній записці начальника управління по роботі з персоналом та заступника начальника юридичного управління Київської митниці від 15.12.2022 № 7.8-12-23/620, діяльність начальника управління адміністративно-господарської діяльності Київської митниці регламентована Положенням про управління адміністративно-господарської діяльності, затвердженим наказом Київської митниці від 01.07.2021 № 38 та посадовою інструкцією начальника Управління.
Відповідно до посадової інструкції начальника Управління, до основних посадових обов'язків належать, зокрема: керівництво та організація роботи управління; забезпечення виконання завдань і функцій, покладених на управління, визначення пріоритетів роботи управління; забезпечення результативності та ефективності роботи управління; здійснення моніторингу та контролю за виконанням працівниками управління посадових обов'язків, правил внутрішнього трудового та службового розпорядку.
Своєчасне та якісне виконання вищезазначених завдань та функцій, визначених начальнику Управління, мають критичне значення для забезпечення належного виконання завдань та функцій, покладених на Київську митницю Положенням про Київську митницю, затвердженим наказом Державної митної служби України від 29.10.2020 № 489 «Про затвердження положень про територіальні органи Держмитслужби».
Тривала відсутність на роботі начальника ОСОБА_4 , встановлені факти нестачі товарів, прийнятих Київською митницею на зберігання; виявлені порушення прийняття для зберігання, умови зберігання та процедуру ведення обліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, що включені до переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів свідчать про те, що робота Управління не організована належним чином.
Таким чином, відсутність начальника Управління на роботі призводить до неналежного виконання або невиконання завдань та функцій, покладених на Управління та Київську митницю в цілому, а відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 83 Закону України «Про державну службу» однією з підстав припинення державної служби може бути ініціатива суб'єкта призначення (ст. 87 цього Закону).
Судом досліджено, що, у даному випадку, підтвердженням нез'явлення на службу протягом більш як 150 календарних днів протягом року внаслідок тимчасової непрацездатності позивача стали додатки до доповідної записки Київської митниці від 15.12.2023 № 7.8-12-23/620, а саме: витяг з табеля обліку використання робочого часу управління адміністративно-господарської діяльності Київської митниці за період з січня 2022 по грудень 2022 року, станом на 15.12.2022, сукупна кількість днів нез'явлення начальника управління адміністративно-господарської діяльності Київської митниці ОСОБА_3 на службу внаслідок тимчасової непрацездатності складає 179 календарних днів протягом 2022 року; дані з Електронного реєстру листків непрацездатності на веб-порталі електронних послуг Пенсійного фонду України.
При цьому, з наданих стороною відповідача доказів підтверджуються обставини, що стали підставою для припинення державної служби позивача, зокрема, нез'явлення позивача на службу більш як 150 календарних днів протягом року внаслідок тимчасової непрацездатності, водночас, позивач вказуючи на допущені відповідачем порушення при звільненні, жодним чином не спростував вказаних обставин.
Крім того, факт нез'явлення на службі у період перебування на вказаних вище листках непрацездатності також підтверджується табелями обліку використання робочого часу.
Доказів на спростування вказаних обставин матеріали справи не містять.
Крім того, приписи Закону України «Про державну службу» не містять застережень щодо необхідність погодження звільнення державного службовця із займаної посади, вказане є дискреційними повноваженнями роботодавця, у даному випадку, відповідача.
У свою чергу, наказом Міністерства охорони здоров'я від 17.06.2021 № 1234 затверджено Порядок видачі (формування) листків непрацездатності в Електронному реєстрі листків непрацездатності.
Згідно з п. 1 розділу II вказаного Порядку дані медичних висновків про тимчасову непрацездатність, що внесені до Реєстру медичних висновків в електронній системі охорони здоров'я, надходять з електронної системи охорони здоров'я.
За змістом п. 2 розділу II Порядку під час формування листка непрацездатності враховується інформація про основне місце роботи застрахованої особи, визначене за даними повідомлення про прийняття працівника на роботу.
Сформований листок непрацездатності надсилається страхувальникам, з якими застрахована особа перебуває у трудових відносинах (за основним місцем роботи та за сумісництвом) через кабінет страхувальника на вебпорталі електронних послуг Пенсійного фонду України.
З наведеного слідує, що станом на момент звільнення позивача, відповідач, як роботодавець мав в розпорядженні електронні листки непрацездатності ОСОБА_1 , які були достатніми для прийняття відповідного рішення, з огляду на що, доводи позивача про те, що відповідач мав розглядати питання про припинення державної служби лише після отримання листків тимчасової непрацездатності позивача, є безпідставними.
Щодо тверджень позивача про неналежне повернення йому трудової книжки, слід зазначити, що за приписами ч. ч. 1 та 3 ст. 48 Кодексу законів про працю України облік трудової діяльності працівника здійснюється в електронній формі в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування у порядку, визначеному Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування». Роботодавець на вимогу працівника зобов'язаний вносити до трудової книжки, що зберігається у працівника, записи про прийняття на роботу, переведення та звільнення, заохочення та нагороди за успіхи в роботі.
У даному випадку, судом враховується те, що відповідно до запису № 397 журналу обліку трудових книжок, 30.08.2022 позивач отримав свою трудову книжку на руки, тому доводи про те, що відповідач не надсилав повідомлення про отримання своєї трудової книжки, є необґрунтованими та не беруться судом до уваги.
Також, суд ставиться критично до посилань позивача на те, що оскаржуваний наказ не містить обґрунтувань необхідності звільнення позивача з посади, адже наказ про припинення державної служби за своєю формою і не має містити вказаних обґрунтувань, останній приймається за наявності встановлених ст. 87 Закону України «Про державну службу» підстав.
Таким чином, за наслідком розгляду даного спору, суд вважає, що Київська митниця при звільненні позивача, діяла у відповідності до норм Закону України «Про державну службу» та трудового законодавства.
Водночас, судом не досліджуються та не аналізуються доводи сторін щодо здійснення досудового розслідування/кримінального провадження, виявлення нестач/розкрадань майна, обставин притягнення позивача до відповідальності різних видів, адже це не було підставою для припинення державної служби та звільнення позивача з посади, а також не покладено в основу підстав позову.
Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд вважає, що позовні вимоги є недоведеними, необґрунтованими та не підлягають задоволенню. Викладені у позовній заяві інші обґрунтування протиправності прийняття оскаржуваного наказу суд до уваги не бере, оскільки такі твердження позивача спростовуються наявними в матеріалах справи письмовими доказами.
Судові витрати розподілу не підлягають, оскільки суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.
Керуючись статтями 77, 90, 241-247, 255, 293, 295-297 КАС України, суд,
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Київської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Головенко О.Д.