ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"04" березня 2024 р. справа № 300/7727/23
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Шумея М.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 та військової частини НОМЕР_2 про визнання дій протиправними та зобов'язання до вчинення дій
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до військової частини НОМЕР_1 та військової частини НОМЕР_2 , в якому просить суд:
- визнати протиправну бездіяльність військової частини НОМЕР_1 , яка полягає у незвільненні з військової служби солдата, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі підпункту "г" пункту 3 частини 5 статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", як військовослужбовця, який проходив військову службу за контрактом під час воєнного стану, за сімейними обставинами, у зв'язку з необхідністю здійснення постійного догляду за хворою дружиною (чоловіком) дитиною, а також батьками своїми чи дружини (чоловіка), що підтверджується відповідним медичним висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 прийняти рішення про звільнення ОСОБА_1 з військової служби за підпунктом "г" пунктом 3 частини 5 статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", за сімейними обставинами: у зв'язку з необхідністю здійснення постійного догляду за хворою дружиною (чоловіком), дитиною, а також батьками своїми чи дружини (чоловіка), що підтверджується відповідним медичним висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я;
Позовні вимоги мотивовані протиправною бездіяльністю військової частини НОМЕР_1 , яка полягає у незвільненні з військової служби солдата, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі підпункту "г" пункту 3 частини 5 статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", як військовослужбовця, який проходив військову службу за контрактом під час воєнного стану, за сімейними обставинами, у зв'язку з необхідністю здійснення постійного догляду за хворою дружиною (чоловіком) дитиною, а також батьками своїми чи дружини (чоловіка), що підтверджується відповідним медичним висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 10.11.2023 року відкрито провадження в даній адміністративній справі, за правилами спрощеного позовного провадження.
17.11.2023 року на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечує щодо доводів позивача та просить відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.
Суд, розглянувши розглянувши справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, дослідивши в сукупності письмові докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги та відзив на позов, встановив наступне.
ОСОБА_1 , відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 року № 69/202 "Про загальну мобілізацію", призваний на військову службу під час загальної мобілізації, через введення воєнного стану в Україні 24 лютого 2022 року.
В березні 2022 року ОСОБА_1 виявив бажання укласти контракт про проходження військової служюби із Міністерством оборони України. Наразі проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 .
На даний час, позивач перебуває у шлюбі з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка має встановлену IIІ групу інвалідності, що підтверджується: копією Свідоцтва про шлюб серія НОМЕР_3 , копією довідки до акту огляду медико-соціальною експертною комісією серія 12 ААБ №161766 від 25.03.2019 року, копією пенсійного посвідчення № НОМЕР_4 , копією висновку лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я № 410 від 17.05.2023 року, копією довідки № 39; копією Індивідуальної програми реабілітації інваліда № 585.
У червні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до свого командування рапортом про звільнення з лав Збройних Сил України на підставі п. п. "г" п. 3 ч. 5 ст. Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", а саме у зв'язку з необхідністю здійснення постійного догляду за хворою дружиною (чоловіком), дитиною, а також батьками своїми чи дружини (чоловіка), що підтверджується відповідним медичним висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я (копія рапорту додається), до якого позивач долучив наступні нотаріально завірені копії документів: нотаріально засвідчена копія паспорту ОСОБА_1 , нотаріально засвідчена копія паспорту та РНОКПП ОСОБА_2 , нотаріально засвідчена копія витягу з реєстру територіальної громади ОСОБА_1 , нотаріально засвідчена копія свідоцтва про шлюб серія НОМЕР_5 ; нотаріально засвідчена копія довідки до акту огляду медико-соціальною експертною комісією серія 12 ААБ №161766 від 25.03.2019 року; нотаріально засвідчена копія пенсійного посвідчення № НОМЕР_4 ; надання нотаріально засвідчена копія висновку лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я №584 від 24.08.2023 року, нотаріально засвідчена копія довідки № 39, нотаріально засвідчена копія Індивідуальної програми реабілітації інваліда №585.
Протягом місяця, з дня подання рапорту на звільнення до безпосереднього командування ОСОБА_1 , не отримав жодної відповіді.
Після чого, 23.06.2023 року Адвокатським об'єднанням "Захист" відповідно до договору про надання правової допомоги №23/1 від 20.06.2023 року було подано адвокатський запит військової частини НОМЕР_1 щодо стану розгляду рапорту на звільнення, поданого солдатом військової частини НОМЕР_1 , ОСОБА_1 .
03.07.2023 року надійшла відповідь на адвокатський запит, поданий адвокатом Адвокатського об'єднанням "Захист" 23 червня 2023 року, від військової частини НОМЕР_1 , зазначено, що станом на 03.07.2023 року у військовій частині НОМЕР_1 відсутній рапорт звільнення, поданий солдатом військової частини НОМЕР_1 , ОСОБА_1 не надходив через діловодство військової частини НОМЕР_1 .
07.07.2023 року ОСОБА_1 вдруге подав рапорт на звільнення з військової служби до військової частини НОМЕР_1 за допомогою засобів поштового зв'язку зазначено в рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення, поштове відправлення № 7601907970514 було вручено військовій частині НОМЕР_1 13.07.2023 року, але відповідь протягом встановленого часу позивачу так і не надійшла.
У результаті чого, 27.07.2023 року, адвокатом Адвокатського об'єднанням "Захист" повторно було подано адвокатський запит до Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних Сил України щодо стану розгляду рапорту на звільнення, поданого 07.07.2023 року солдатом військової частини НОМЕР_1 , ОСОБА_1 .
За наслідками розгляду адвокатського запиту від 27.07.2023 року, який було подано Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних Сил України, 16.08.2023 р надійшла відповідь від військової частини НОМЕР_2 , у якій зазначається, що у зв'язку з тим, що висновком лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я №410, який виданий 17.05.2023 року та дійсний до 17.11.2023 року, рекомендовано по стану здоров'я сторонній догляд, а не догляд, а не зазначено про необхідність постійного догляду за ОСОБА_2 - дружиною солдата ОСОБА_1 , відсутні підстави для звільнення з військової служби за контрактом.
01.09.2023 року ОСОБА_1 втрете було подано рапорт на звільнення з військової служби до якого позивач долучив всі необхідні нотаріально завірені колії документів, а саме: нотаріально засвідчена копія паспорту ОСОБА_1 , нотаріально засвідчена копія паспорту та РНОКПП ОСОБА_2 , нотаріально засвідчена копія витягу з реєстру територіальної громади ОСОБА_1 , нотаріально засвідчена копія витягу з реєстру територіальної громади ОСОБА_2 , нотаріально засвідчена копія свідоцтва про шлюб серія НОМЕР_3 , нотаріально засвідчена копія довідки до акту огляду медико-соціальною експертною комісією серія 12 ААБ №161766 від 25.03.2019 року, нотаріально засвідчена копія пенсійного посвідчення № НОМЕР_4 , нотаріально засвідчена копія висновку лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я № 584 від 24.08.2023 року, нотаріально засвідчена копія довідки №39, нотаріально засвідчена копія Індивідуальної програми реабілітації інваліда №585.
18.09.2023 року також було подано адвокатський запит до військової частини НОМЕР_1 для надання інформації щодо стану розгляду рапорту на звільнення, поданого 01.09.2023 року солдатом військової частини НОМЕР_1 , ОСОБА_1 .
25.09.2023 року, на поданий ОСОБА_1 , 01.09.2023 року рапорт на звільнення з військової служби, позивач отримав відповідь від військової частини НОМЕР_1 , відповідно до якої, поданий ним рапорт залишено без реалізації посилаючись на наступне: у додатках до поданого ним рапорту наданий Висновок лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я №584 щодо ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка відповідно до даного висновку "за станом здоров'я потребує постійного стороннього догляду терміном на 6 місяців". Відповідач посилаючись на те, що в даному випадку , для підтвердження необхідності постійного стороннього догляду ОСОБА_2 потрібно надати висновок медико-соціальної експертної комісії, що вказана особа потребує постійного стороннього догляду.
29.09.2023 року таку ж відповідь від військової частини НОМЕР_1 було отримано адвокатський запит від 18.09.2023 року.
Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з відповідним адміністративним позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України здійснює Закон України "Про військовий обов'язок і військову службу", а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби.
Статтею 1 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" встановлено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України (частина 1).
Військовий обов'язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку (частина 3).
Від виконання військового обов'язку громадяни України звільняються на підставах, визначених цим Законом (частина 5).
Звільнення з військової служби визначає стаття 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу".
Відповідно до підпункту "г" пункту 3 частини 5 статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", контракт припиняється (розривається), а військовослужбовці, які проходять військову службу за контрактом, звільняються з військової служби, під час проведення мобілізації та дії воєнного стану, через такі сімейні обставини або інші поважні причини (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу):
- у зв'язку з вихованням дитини з інвалідністю віком до 18 років;
- у зв'язку з вихованням дитини, хворої на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, дитини, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, що підтверджується документом, виданим лікарсько-консультативною комісією закладу охорони здоров'я в порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров'я, але якій не встановлено інвалідність;
- у зв'язку з необхідністю здійснення постійного догляду за хворою дружиною (чоловіком), дитиною, а також батьками своїми чи дружини (чоловіка), що підтверджується відповідним медичним висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я;
- у зв'язку з необхідністю здійснення опіки над особою з інвалідністю, визнаною судом недієздатною;
- у зв'язку з необхідністю здійснення постійного догляду за особою з інвалідністю I групи;
- у зв'язку з необхідністю здійснення постійного догляду за особою з інвалідністю II групи або за особою, яка за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я потребує постійного догляду, у разі відсутності інших осіб, які можуть здійснювати такий догляд;
- військовослужбовці-жінки - у зв'язку з вагітністю;
- військовослужбовці-жінки, які перебувають у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, а також якщо дитина потребує домашнього догляду тривалістю, визначеною в медичному висновку, але не більш як до досягнення нею шестирічного віку;
- один із подружжя, обоє з яких проходять військову службу і мають дитину (дітей) віком до 18 років;
- військовослужбовці, які самостійно виховують дитину (дітей) віком до 18 років;
- якщо їхні близькі родичі (чоловік, дружина, син, донька, батько, мати, дід, баба або рідний/повнорідний, неповнорідний брат чи сестра) загинули або пропали безвісти під час здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, а також під час забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії проти України під час дії воєнного стану.
Постановою Кабінету Міністрів України від 12.06.2013 року № 413 «Про затвердження переліку сімейних обставин та інших поважних причин, що можуть бути підставою для звільнення громадян з військової служби та із служби осіб рядового і начальницького складу» затверджено порядок сімейних обставин та інших поважних причин, що можуть бути підставою для звільнення громадян з військової служби та із служби осіб рядового і начальницького складу.
Згідно вищезазначеного порядку військовослужбовці, крім військовослужбовців строкової військової служби, та особи рядового і начальницького складу на їх прохання можуть бути звільнені з військової служби та із служби осіб рядового і начальницького складу через такі сімейні обставини та інші поважні причини:
- виховання матір'ю (батьком) - військовослужбовцем, особою рядового чи начальницького складу, яка (який) не перебуває у шлюбі, дитини або кількох дітей, що з нею (з ним) проживають, без батька (матері);
- утримання матір'ю (батьком) - військовослужбовцем, особою рядового чи начальницького складу, яка (який) не перебуває у шлюбі, повнолітньої дочки, сина віком до 23 років, якщо вона (він) є інвалідом I чи II групи або продовжує навчання (студенти, курсанти, слухачі (крім курсантів і слухачів військових навчальних закладів), стажисти вищого навчального закладу) і у зв'язку з цим потребує матеріальної допомоги матері (батька);
- укладення шлюбу військовослужбовцем, особою рядового чи начальницького складу із громадянкою (громадянином) України, іноземцем або особою без громадянства, що постійно проживає за межами України;
- хвороба військовослужбовця, особи рядового чи начальницького складу або члена його сім'ї, якщо така хвороба згідно з висновком лікарської або лікарсько-експертної комісії перешкоджає військовослужбовцю або особі рядового чи начальницького складу проходити службу в даній місцевості чи проживати в ній членові його сім'ї, у разі відсутності можливості переміщення (переведення) до іншої місцевості;
- необхідність постійного стороннього догляду за хворою дружиною (чоловіком), дитиною, а також батьками своїми чи дружини (чоловіка), що підтверджується відповідним медичним висновком медико-соціальної експертної комісії для осіб віком понад 18 років чи лікарсько-консультативної комісії для осіб до 18 років;
- наявність у військовослужбовця, особи рядового чи начальницького складу трьох і більше дітей;
- неможливість призначення одного з військовослужбовців, осіб рядового чи начальницького складу, які перебувають у шлюбі, в межах одного населеного пункту (гарнізону) в разі переміщення (переведення) дружини (чоловіка) на нове місце служби до іншого населеного пункту (гарнізону);
- довгострокове відрядження за кордон дружини (чоловіка) військовослужбовця, особи рядового і начальницького складу.
З матеріалів адміністративної справи, судом встановлено, що ОСОБА_1 подавався до свого командування рапорт про звільнення з лав Збройних сил України на підставі п. п. «г» п. 3 ч. 5 ст. 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», однак до пакету документів, що позивач долучив до рапорту відсутні відповідний медичний висновок медико-соціальної експертної комісії для осіб віком понад 18 років чи лікарсько-консультативної комісії для осіб до 18 років.
Щодо посилання позивача на висновок лікарсько-консультативної комісії охорони здоров'я №584 від Комунального некомерційного підприємства Коломийської міської ради Коломийського міського центру первинної медико-санітарної допомоги, суд зазначає наступне.
Положення про медико-соціальну експертизу, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 3 грудня 2009 року №1317, яке визначає процедуру проведення медико-соціальної експертизи хворим, що досягли повноліття, потерпілим від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, особам з інвалідністю (далі - особи, що звертаються для встановлення інвалідності) з метою виявлення ступеня обмеження життєдіяльності, причини, часу настання, групи інвалідності, а також компенсаторно-адаптаційних можливостей особи, реалізація яких сприяє медичній, психолого-педагогічній, професійній, трудовій, фізкультурно-спортивній, фізичній, соціальній та психологічній реабілітації.
Підпунктом 1 п.11 Положення визначено, що міські, міжрайонні, районні комісії визначають ступінь обмеження життєдіяльності осіб, що звертаються для встановлення інвалідності, потребу в сторонньому нагляді, догляді або допомозі, реабілітації, реабілітаційний потенціал, груп інвалідності, причину і час її настання, професію, з якою пов'язане ушкодження здоров'я, а також ступінь втрати професійної працездатності (у відсотках) працівників, які одержали ушкодження здоров'я, пов'язане з виконанням ними трудових обов'язків.
В свою чергу, відповідно до пункту 4 розділу IV Порядку організації експертизи тимчасової втрати працездатності, затвердженого наказом МОУ від 09.04.2008 року №189, який зареєстрований в МЮУ 02.06.2021 року за №731/36353, лікарсько-консультативна комісія видає висновки або рекомендації щодо догляду за дитиною до досягнення нею шестирічного віку, а в разі, коли дитина хвора на цукровий діабет І типу (інсулінозалежний) - до досягнення дитиною 16-річного віку.
З огляду на вищенаведене, суд приходить до висновку, що необхідність постійного стороннього догляду за хворою дружиною (чоловіком), а також батьками своїми чи дружини (чоловіка) підтверджується відповідним медичним висновком медико-соціальної експертної комісії. А необхідність постійного стороннього догляду за хворою дитинною підтверджується висновком лікарсько-консультативної комісії.
За таких обставин, норми Закону України №2232-ХІІ та постанови Кабінету Міністрів України №413 від 12.06.2013 року, не містять суперечностей щодо їх змісту, оскільки положення постанови конкретизують суб'єкт, який видає медичний висновок у залежності від віку особи, яка потребує стороннього догляду.
Отже, для підтвердження необхідності стороннього догляду за ОСОБА_2 , позивач повинен був надати висновок медико-соціальної експертної комісії про те, що дружина ОСОБА_1 потребує постійного стороннього догляду.
Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що відмова військової частини НОМЕР_1 від 25.09.2023 року є обґрунтованою та такою, що відповідає нормам чинного законодавства. В свою чергу, позовні вимоги ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_2 є необґрунтованими та не підлягають до задоволення.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні позову відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Шумей М.В.