11 березня 2024 року Справа № 280/10590/23 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі судді Киселя Р.В., розглянувши за правилами спрощеного провадження, без виклику учасників справи (у письмовому провадженні), адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), в особі представника - адвоката Вельможко Анни Ігорівни (вул. Яценка, буд. 4-а, оф. 42, м. Запоріжжя, 69005), до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, буд. 26, м. Дніпро, 49094), третя особа - Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (пр. Соборний, буд. 158-б, м. Запоріжжя, 69005), про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
19.12.2023 засобами системи «Електронний суд» до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі - відповідач, ГУ ПФУ в Дніпропетровській області), в якій позивач просить суд:
визнати протиправним рішення відповідача від 16.06.2023 №084350005132 з відмови позивачу у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах та це рішення скасувати;
зобов'язати відповідача зарахувати позивачу до пільгового стажу із шкідливими і важкими умовами праці за Списком №2 періоди його роботи з 30.08.1993 по 02.04.2001 та призначити йому пенсію за віком на пільгових умовах, згідно із п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з 05.04.2023.
Крім того, просить залучити до участі в справі в якості третьої особи на стороні відповідача Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, стягнути на користь позивача судові витрати, понесені у зв'язку з розглядом справи.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач (представниця позивача) зазначив, що вважає рішення відповідача від 16.06.2023 №084350005132 таким, що суперечить чинному законодавству, та не відповідає критеріям правомірності рішення суб'єкта владних повноважень, визначеним ч. 2 ст. 2 КАС України, а тому є протиправним та у судовому порядку підлягає скасуванню із зобов'язанням призначити позивачу пенсію. Просить суд задовольнити позовні вимоги.
Ухвалою від 21.12.2023 відкрито спрощене позовне провадження у справі, залучено до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області. Справа призначена до розгляду без виклику сторін. Встановлено відповідачу п'ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження для подання суду відзиву на позовну заяву.
Зазначена ухвала була доставлена до електронного кабінету відповідача - 21.12.2023 о 13:13.
Станом на час розгляду справи, відзив від ГУ ПФУ в Дніпропетровській області до суду не надходив.
08.01.2024 засобами системи «Електронний суд» від третьої особи надійшли пояснення щодо позову. В поясненнях третя особа зазначила, що рішенням ГУ ПФУ в Дніпропетровській області від 16.06.2023 №084350005132 позивачу відмовлено в призначенні пенсії за віком відповідно до Закону №1058 у зв'язку з відсутністю уточнюючих довідок щодо підтвердження права на пільгове пенсійне забезпечення. Таким чином, відповідач діяв у відповідності до діючого законодавства, тому підстави для задоволення позовних вимог відсутні. Просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
З урахуванням вимог ст.162 КАС України справа розглядається за наявними матеріалами.
Розглянувши матеріали та з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши усі наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.
ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується його паспортом НОМЕР_1 .
05.04.2023 ОСОБА_1 звернувся за призначенням пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Рішенням ГУ ПФУ в Дніпропетровській області від 16.06.2023 №084350005132 позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах у зв'язку з відмовою зарахувати його пільговий стаж за Списком №2.
Не погодившись з рішенням відповідача, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам, суд зазначає таке.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та способом, передбаченими Конституцією та законами України.
За приписами частини першої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом (частина третя статті 46 Конституції України).
Пенсійні правовідносини регулюються Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року №1058-IV (далі - Закон №1058-ІV), який визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом.
Згідно із п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону №1058-IV пенсія за віком на пільгових умовах призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років (29 років у 2022 році) у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах.
Працівникам, які не мають стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи.
З урахуванням викладеного, для призначення пенсії із 58-річного віку позивач має мати 6 років 3 місяці (не менше половини від 12 і 6) стажу за професією, передбаченою Списком №2 та 29 років загального стажу.
Із змісту рішення про відмову у призначенні пенсії від 16.06.2023 №084350005132, що відповідачем до страхового стажу Позивача враховано 36 років 10 місяців 18 днів.
У зарахуванні пільгового стажу за Списком №2 у рішенні про відмову у призначенні пенсії від 16.06.2023 №084350005132 позивачу відмовлено у повному обсязі у зв'язку із відсутністю уточнюючих довідок, якими підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення.
Змістом розписки-повідомлення до заяви про призначення пенсії від 05.04.2023 підтверджується, що при звернення за призначенням пенсії позивачем надавався документ про стаж, визначений Порядком підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній, затвердженим постановою КМУ від 12.08.1993 №637 (далі - Порядок №637), а саме довідка від 15.06.2001 №53.
Згідно із ст. 62 Закону України від 05.11.1991 №1788-XII «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон №1788-XII) основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка.
Зазначеній нормі відповідає і п. 1 Порядку №637.
Аналіз зазначених нормативно-правових актів свідчить про те, що надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.
Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постановах від 07.03.2018 у справі №233/2084/17, від 16.05.2019 у справі №161/17658/16-а, від 27.02.2020 у справі №577/2688/17, від 31.03.2020 у справі №446/656/17, від 21.05.2020 у справі №550/927/17, від 05.11.2020 у справі №607/6457/17, від 10.12.2020 у справі №195/840/17, від 25.02.2021 у справі №683/3705/16-а, від 24.06.2021 у справі №758/15648/15-а, від 04.07.2023 у справі №560/123/21 та інших.
Згідно із записами у трудовій книжці Позивача НОМЕР_2 №22-25 він з 30.08.1993 по 02.04.2001, працював за професією монтажника по монтажу стальних та залізобетонних конструкцій.
Згідно із п.20 Порядку №637, у разі, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію за віком на пільгових умовах або вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу, приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
Вищевказаний період пільгового стажу підтверджується довідкою підприємства «Буденергомонтаж» ВАТ «Енергодарбуд» від 15.06.2001 №53, згідно із якою позивач у період з 30.08.1993 по 02.04.2001 працював з повним робочим днем на об'єктах промислового будівництва за професією монтажника по монтажу стальних та залізобетонних конструкцій, що передбачено списком №2 розділ ХХVII, п. 2290000а-14612, затвердженого постановою КМУ від 11.03.1994 №162.
Відповідно до п. 20 Порядку №637, у довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Довідка Підприємства «Буденергомонтаж» ВАТ «Енергодарбуд» від 15.06.2001 №53 містить усі обов'язкові реквізити та відповідає вимогам п. 20 Постанови №637, а саме: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу - з 30.08.1993 по 02.04.2001; професія або посада - монтажника по монтажу стальних та залізобетонних конструкцій; характер виконуваної роботи - працював з повним робочим днем на об'єктах промислового будівництва; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи - Список №2 розділ ХХVII, п. 2290000а-14612, затверджений постановою КМУ від 11.03.1994 №162; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка: накази про прийняття та звільнення; особова картка форми Т-2; відомості про нарахування заробітної плати; наказ про проведення атестації робочих місць від 23.06.1997 №99, експертиза умов праці від 08.07.1997 №00228-12.
Будь-яких мотивів неврахування пільгового стажу на підставі даних трудової книжки та довідки від 15.06.2001 №53 рішення про відмову у призначенні пенсії від 16.06.2023 №084350005132 не містить.
Отже, позивач, маючи більше 36 років загального стажу та більше ніж 7 років 6 місяців пільгового стажу за Списком №2, 05.04.2023 правомірно звертався за призначенням пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 із 58-річного віку, а відповідач, відмовивши у її призначення, порушив вимоги ч. 2 ст. 19 Конституції України, згідно з якою органи державної влади зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Також, згідно статті 62 Закону №1788-XII та підпункту 4 пункту 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року №22-1, при прийманні документів орган, що призначає пенсію: 1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж; 2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів; 3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності).
Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 30.09.2019 у справі №638/18467/15-а та від 12 вересня 2022 року у справі №569/16691/16-а.
Відповідачем не врахований вищезазначений стаж позивача, проте не здійснено жодних дій, спрямованих на отримання відомостей, додаткових документів, на підставі яких можна було б додатково підтвердити стаж позивача.
Крім того, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27.04.1993 №301 «Про трудові книжки працівників» відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації, а тому власне недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для особи, а отже, й не може впливати на її особисті права.
Таким чином, здійснення записів у трудовій книжці та їх належне оформлення законодавцем покладено на роботодавця, а не на працівника, отже, відповідальність за можливе не вчинення такого запису або його неналежне оформлення не може бути перекладена на працівника та призводити до позбавлення його права на врахування фактично відпрацьованого часу у складі трудового стажу, який враховується для призначення пенсії.
Аналогічна правова позиція у подібних правовідносинах була висловлена Верховним Судому постановах від 02 лютого 2018 року у справі №677/277/17, від 26 червня 2019 року у справі №423/3762/16-а, від 11 липня 2019 року у справі №683/737/17, від 09 серпня 2019 у справі №654/890/17, від 12 вересня 2022 року у справі №569/16691/16-а згідно із якою відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації, тому власне недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення.
Суд зазначає, що підставою для призначення пенсії є відповідний стаж роботи, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки.
За загальним правилом, формальні неточності у документах не можуть бути підставою для обмеження особи у реалізації її права на соціальний захист шляхом призначення пенсії.
Аналогічні висновки містяться у постановах Верховного Суду від 25 квітня 2019 року у справі №593/283/17, від 30 вересня 2019 року у справі №638/18467/15-а, від 23 жовтня 2019 року у справі №263/3783/17, від 19 червня 2020 року у справі №359/2076/17, від 20 січня 2021 року у справі №588/647/17, від 18 листопада 2022 року у справі №560/3734/22 та інших.
Підсумовуючи викладене, суд зазначає, що відповідач протиправно не зарахував позивачу до пільгового стажу із шкідливими і важкими умовами праці за Списком №2 періоди його роботи з 30.08.1993 по 02.04.2001.
В зв'язку з чим протиправним є рішення відповідача від 16.06.2023 №084350005132.
Що стосується дати призначення пенсії, то відповідно до вимог ч.1 ст.45 Закону №1058-IV, пенсія за віком призначається з дня звернення за пенсією. Отже, пенсія позивачу має бути призначена, з дня звернення ним за пенсією - 05.04.2023.
Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідач відзиву та витребуваних ухвалою суду документів не надав, проти задоволення позовних вимог не заперечив, правомірність своїх дій належними та допустимими доказами не довів.
За таких обставин, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.
Відповідно до ч.1 ст.143 КАС України, суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Згідно із ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір в розмірі 858,88 грн., відтак зазначена сума підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань територіального органу Пенсійного фонду України, який прийняв протиправне рішення - ГУ ПФУ в Дніпропетровській області.
Інші судові витрати позивачем до стягнення не заявлялись.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 139, 241, 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), в особі представника - адвоката Вельможко Анни Ігорівни (вул. Яценка, буд. 4-а, оф. 42, м. Запоріжжя, 69005), до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, буд. 26, м. Дніпро, 49094), третя особа - Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (пр. Соборний, буд. 158-б, м. Запоріжжя, 69005), про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 16.06.2023 №084350005132 щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу із шкідливими і важкими умовами праці за Списком №2 періоди його роботи з 30.08.1993 по 02.04.2001 та призначити йому пенсію за віком на пільгових умовах, згідно із п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з 05.04.2023.
Стягнути на користь ОСОБА_1 сплачену суму судового збору в розмірі 858 (вісімсот п'ятдесят вісім) гривень 88 (вісімдесят вісім) копійок за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області.
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення складено у повному обсязі та підписано «11» березня 2024 року.
Суддя Р.В. Кисіль