08 березня 2024 року Справа № 280/9216/23 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сацького Р.В. розглянувши в письмовому проваджені за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом: ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби України у Запорізькій області про визнання протиправною та скасування вимоги, -
02 листопада 2023 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) до Головного управління Державної податкової служби України у Запорізькій області (далі по тексту - відповідач), в якому позивач просить суд:
- визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) Головного управління ДПС у Запорізькій області від 08.09.2023 № Ф-3039-0801 про нарахування ОСОБА_1 недоїмки зі сплати єдиного внеску з пенею у загальній сумі 18 174, 17 грн;
- стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Запорізькій області на користь ОСОБА_1 судові витрати у вигляді сплаченого судового збору у розмірі 1 073, 60 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що вона як ФОП отримала вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 08.09.22023 № Ф-3039-0801 прийняту ГУ ДПС у Запорізькій області про нарахування недоїмки зі сплати єдиного внеску в сумі 18 174,17 грн з пенею. Вимога нею оскаржена до ДПС України. За рішенням ДПС України про результати розгляду скарги від 17.10.2023 № 30964/6/99-00-06-02-03-06 в задоволенні скарги відмовлено. Не погоджуючись з прийнятими рішеннями позивач вважає такі дії відповідача протиправними та такими, що порушують її права. Вважаючи свої права порушеними, позивач звернулася до суду із вказаним позовом.
Справі за цією позовною заявою присвоєно № 280/9216/23 та за результатами автоматизованого розподілу справу передано для розгляду судді Сацькому Р.В.
Ухвалою суду від 07.11.2023 відкрито провадження у адміністративній справі та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), за наявними у справі матеріалами; встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву (у разі заперечення проти позовної заяви) протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення копії цієї ухвали, разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача.
Відповідачем 27.11.2023 за вх. № 53725 в порядку ст. 162 КАС України подано, відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що Позивач як фізична особа - підприємець є платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування з 12.08.2011 по теперішній час. Станом на 01.01.2023 в ІКП ОСОБА_1 обліковувалась переплата по единому внеску у сумі 2 130,62 грн. В інтегрованій картці платника податків ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) по коду класифікації доходів бюджету 71040000 (Для фізичних осіб-підприсмців, у тому числі які обрали спрощену систему оподаткування, та осіб які провадять незалежну професійну діяльність) здійснено нарахування за 2022 рік згідно поданого звітної Податкової декларації про майновий стан і доходи з Додатком ЄСВ 1 «Розрахунок сум нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого единого внеску» № 9307306576 від 09.02.2023 на суму 17 292,00 грн, а саме: 10.05.2023 у сумі 4 290,00 грн (І квартал 2022 р.), мінімальна заробітна плата 6 500 х 22 відсотки 1 430,0 гри.) 10.05.2023 у сумі 4 290,00 грн (II квартал 2022 р.). мінімальна заробітна плата 6 500 х 22 відсотки 1 430,0 грн) /0.05.2023 у сумі 4 290,00 грн (III квартал 2022 р.). мінімальна заробітна плата 6 500 х 22 відсотки 1 430,0 грн) 10.05.2023 у сумі 4 422,00 грн (IV квартал 2022 р.). з жовтня 2022 р. мінімальна заробітна плата 6 700 х 22 відсотки - 1 474,0 грн. Також ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), за 2022 рік надано уточнюючу Податкову декларацію про майновий стан і доходи з Додатком 1 «Розрахунок сум нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску» № 9312350092 від 05.08.2023 та самостійно нараховано єдиний внесок у сумі 2 860,00 грн (січень, лютий 2022 р., мінімальна заробітна плата 6500 х 22 відсотки = 1 430,0 грн) та пеню у сумі 152,79 грн. Таким чином за 2022 р. і к ФОП ОСОБА_1 самостійно нараховано єдиний соціальний внесок у сумі 20 152,00 грн та пені 152,79 грн. З 2022 року по теперішній час Позивач сплату єдиного внеску не здійснювала. У зв'язку з цим, в інтегрованій картці Позивача обліковується заборгованість по єдиному внеску у суму 18 174,17 грн, з урахуванням переплати. Крім того, відповідачем повідомлено ФОП ОСОБА_1 про можливість виправлення грошових показників, суми нарахованого єдиного внеску, у разі виправлення самостійно виявлених помилок, шляхом подання Додатка ССВ 1 у складі Декларації з типом «Уточнююча». ОСОБА_1 надіслано листа від 21.11.2023 № 46610/6/08-01-24-10-02, щодо необхідності надання до контролюючого органу Уточнюючої Податкової декларації про майновий стан і доходи з Додатком 1 «Розрахунок сум нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску» за 2022 рік. Тому, враховуючи вказане, прийняте рішення відповідачем відповідає стали нормам чинного законодавства, а тому позовні вимоги є безпідставними, та такими, що не підлягають задоволенню.
Станом на час розгляду справи відповіді на відзив та заперечення до суду не надійшло. Відповідно до ч. 4 ст. 159 КАС України подання заяв по суті справи є правом учасників справи.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.
Розумність строків є одним із основоположних засад (принципів) адміністративного судочинства відповідно до п. 8 ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України.
Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним уважається строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального і процесуального права.
Відповідно до частини 5 статті 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь - якої зі сторін про інше.
Згідно з частиною 4 статті 243 КАС України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
Згідно з частини 4 статті 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позовна заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянка України, має ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , що підтверджується копією паспорту НОМЕР_2 виданого Заводським РВ УМВС України в запорізькій області від 09.08.2005 та карткою фізичної особи - платника податків від 16.06.2000. Копії документів містяться в матеріалах справи.
ОСОБА_1 зареєстрована, як фізична особа - підприємець з 12.08.2011, перебуває на обліку у Запорізькій області, Вознесенівська державна податкова інспекція (Заводський район) на загальній системі й оподаткування, що підтверджується Витягом з єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців Серія ААВ № 484814 від 09.08.2012, який міститься в матеріалах справи.
ГУ ДПС у Запорізькій області 08.09.2023 прийнято вимогу про сплату боргу (недоїмки) та пені за № Ф-3039-0801 з ОСОБА_1 в сумі 18 174, 17 грн. Данй вимогу позивачем отримано 22.09.2023. Копія вимоги додана до матеріалів справ.
Не погоджуючись з вимогою про сплату боргу (недоїмки) ОСОБА_1 подала скаргу до ДПС України від 26.09.2023, в якій зазначила, що 05.08.2023 нею було подано уточнюючу декларацію про майновий стан і доходи разом з розрахунком сум нарахованого доходу зареєстрованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску (Додаток ЄСВ 1) відповідно до якого сума нарахованого ФОП ОСОБА_1 ЄСВ за період березень 2022 року - грудень 2022 року становить 00, 00 грн, а всього за 2022 рік нараховано зобов'язання зі сплати ЄСВ на суму 2 860, 00 грн. Уточнююча декларація про майновий стан і доходи прийнята ГУ ДПС, що підтверджується квитанцією № 2 від 05.08.2023 № 9312350092. Податковим органом не враховано, що Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ в Україні було введено воєнний стан. Указом Президента України від 1 травня 2023 року № 254/2023 “Про продовження строку дії воєнного стану в Україні” воєнний стан було продовжено з 20 травня 2023 року строком на 90 діб. Указ затверджено Законом № 3057-ІХ від 02.05.2023. Згідно з п. 9-19 розділу VIII Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464-VI всі підприємці мають право не нараховувати, не обчислювати і не сплачувати ЄСВ за себе з 01.03.2022 (тобто починаючи зі сплати за березень) і протягом усього часу до припинення / скасування воєнного стану в Україні, а також протягом 12 місяців після припинення / скасування воєнного стану. Таким чином, вимога № Ф-3039-0801 ГУ ДПС суперечить вимогам п. 9-19 розділу VIII Закону України № 2464-VI. Копія скарги та уточнюючої декларації міститься в матеріалах справи.
ДПС України своїм рішенням № 30964/6/99-00-06-02-03-06 від 17.10.2023 за результатами розгляду скарги керуючись пунктом 2 розділу IX Порядку розгляду податковим органом скарг на вимоги про сплату недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та на рішення про нарахування пені та накладення штрафу, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2015 № 1124, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03.02.2016 за № 178/28308, зі змінами, вирішив вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 08.09.2023 № Ф-3039-0801 ГУ ДПС у Запорізькій області залишити без змін, а скаргу - без задоволення. Копія рішення міститься в матеріалах справи
Не погоджуючись з такими діями відповідача та з вимогами вчинити певні дії, позивач звернулася із вказаною позовною заявою до суду.
Надаючи оцінку спірним відносинам, суд виходить з того, що відповідно до статті 6 Конституції України державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову. Органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією в межах і відповідно до законів України.
Зокрема, статтею 8 Конституції України в Україні встановлено, що в країні визнається і діє принцип верховенства права.
Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.
Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.
Крім цього, правовідносини, які виникли між сторонами у даній справі регулюються законами України та підзаконними нормативними актами.
Таким чином, надаючи правову оцінку вказаним обставинам, суд виходить з наступного.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 67 Конституції України встановлений обов'язок кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відповідно до пп. 14.1.226 п. 14.1 ст. 14 ПК України самозайнята особа - платник податку, який є фізичною особою - підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником в межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності.
Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначені в Законі України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 № 2464-VI (далі - Закон № 2464-VI).
Згідно із ч. 4 ст. 8 Закону № 2464-VI порядок нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску визначається цим Законом, в частині адміністрування -Податковим кодексом України, та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
За визначенням наданим у пункті 2 частини 1 статті 1 Закону № 2464-VI єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
За змістом статті 2 Закону № 2464-VI його дія поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов'язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом визначаються: принципи збору та ведення обліку єдиного внеску; платники єдиного внеску; порядок нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску; розмір єдиного внеску; орган, що здійснює збір та веде облік єдиного внеску, його повноваження та відповідальність; склад, порядок ведення та використання даних Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування; порядок здійснення державного нагляду за збором та веденням обліку єдиного внеску.
Згідно з абзацом другим пункту 1 частини першої статті 4 Закону № 2464-VI платниками єдиного внеску є роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.
Так, пунктом 4 частини першої статті 4 Закону № 2464 з-поміж інших платників єдиного внеску визначено й фізичних осіб - підприємців, в тому числі й тих, які обрали спрощену систему оподаткування.
Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 6 Закону № 2464-VI платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок. Обов'язки, передбачені частиною другою цієї статті, поширюються на платників, зазначених у пунктах 1, 4, 5, 5-1 та 16 частини першої статті 4 цього Закону, тобто й на осіб, які провадять незалежну професійну діяльність (частина 3 статті 6 Закону № 2464-VI).
Відповідно до абзацу першого пункту 1 та пункту 3 частини першої статті 7 Закону № 2464-VI (в редакції, чинній з 1 січня 2017 року) єдиний внесок нараховується:
для платників, зазначених у пунктах 1 (крім абзацу сьомого), частини першої статті 4 цього Закону, - на суму нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України Про оплату праці, та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами;
для платників, зазначених у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, які обрали спрощену систему оподаткування, - на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.
Частиною 8 статті 9 Закону № 2464-VI передбачено, що платники єдиного внеску, зазначені у пунктах 4, 5 та 5-1 ч. 1 ст. 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.
Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону № 2464-VI обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.
Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника (ч. 12 ст. 9 Закону № 2464-VI).
Як уже зазначалось згідно даних інформаційно-комунікаційної системи податкового органу, ФОП ОСОБА_2 самостійно визначила собі базу нарахування єдиного внесу за 2022 звітний рік, що свідчить дані поданої платником Податкової декларації платника єдиного податку - фізичної особи - підприємця, зокрема у Додатку 1 до Декларації «Відомості про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску» нараховано єдиного внеску за січень - березень 2022 року у сумі 2 860 гривень.
Нарахування єдиного внеску згідно поданого Додатку 1 до Податкової декларації завантажилися до інтегрованої картки ФОП ОСОБА_2 по коду бюджетної класифікації 71040000 (далі - ІКП) 05.08.2023.
Станом на 01.01.2023 в ІКП ОСОБА_1 обліковувалась переплата по единому внеску у сумі 2130,62 грн. Тому після завантаження нарахувань єдиного внеску згідно поданого Додатку 1 до Податкової декларації, відбулося відображення недоїмки у розмірі 18 174,17 гривень.
Суд також враховує те, що позивачем 05.08.2023 було подано уточнюючу декларацію про майновий стан і доходи разом з розрахунком сум нарахованого доходу зареєстрованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску (Додаток ЄСВ 1) відповідно до якого сума нарахованого ФОП ОСОБА_1 ЄСВ за період березень 2022 року - грудень 2022 року становить 00, 00 грн, а всього за 2022 рік нараховано зобов'язання зі сплати ЄСВ на суму 2 860, 00 грн.
Проте, суд звертає увагу на те, що п. 9-19 розділу VIII Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» визначає, що тимчасово, з 1 березня 2022 року до припинення або скасування воєнного стану в Україні та протягом дванадцяти місяців після припинення або скасування воєнного стану, особи, зазначені у пунктах 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, мають право не нараховувати, не обчислювати та не сплачувати єдиний внесок за себе. При цьому положення абзацу другого пункту 2 частини першої статті 7 цього Закону щодо таких періодів для таких осіб не застосовується.
При цьому такими особами розрахунок єдиного внеску у складі податкової декларації не заповнюється за період, в якому відповідно до абзацу першого цього пункту єдиний внесок не нараховувався, не обчислювався та не сплачувався.
Враховуючи що позивач є платником єдиного податку, що перебуває на спрощеній системі оподаткування, він має право не нараховувати, не обчислювати та не сплачувати єдиний внесок за себе з 01.03.2022. Проте, даних обставин податковий орган не врахував, а тому суд приходить висновку про безпідставне та неправомірне нарахування ОСОБА_1 єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за 2022 рік в сумі 18 175,17 грн, внаслідок чого вимога вимогу Головного управління ДПС у Запорізькій області про сплату боргу (недоїмки) від 08.09.2023 № Ф-3039-0801 на суму 18 174,17 грн є протиправною та підлягає скасуванню.
Згідно з підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Відповідно до пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Скасування ж вимоги про сплату боргу (недоїмки) свідчить про відсутність податкового боргу зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Відповідно до пункту 2 підрозділу 13 розділу IV Порядку ведення податковими органами оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 12 січня 2021 року № 5 (далі Порядок № 5), у разі якщо за результатами судового оскарження нарахована сума у повному обсязі скасовується, то в ІКП відображення облікових показників щодо поновлення такої суми не проводиться.
Згідно пункту 2 підрозділу 3 розділу V Порядку № 5, у разі скасування у встановлених законом випадках не в межах процедури адміністративного або судового оскарження податкового повідомлення-рішення / рішення / вимоги та/або рішення щодо єдиного внеску після його вручення платнику податків у підсистемі, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи, вноситься рішення керівника (заступника керівника або уповноваженої особи) територіального органу ДПС або особи, яка виконує його обов'язки, про скасування податкового повідомлення-рішення / рішення / вимоги та/або рішення щодо єдиного внеску, статус податкового повідомлення-рішення / рішення / вимоги та/або рішення щодо єдиного внеску змінюється на Скасовано.
У разі внесення вказаної інформації:
до настання граничного строку сплати/зменшення відповідні облікові показники (операції) в ІКП блокуються, а донараховані/зменшені суми не відображаються та не беруть участі у розрахунках;
після настання граничного строку сплати/зменшення в ІКП відображаються облікові показники (операції) щодо скасування донарахованих/зменшених сум у зв'язку із прийняттям рішення про скасування.
За приписами частини 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Оцінюючи вимоги позивача щодо визнання протиправною вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 08.09.2023 № Ф-3039-0801 про нарахування недоїмки зі сплати ЄСВ в сумі 18 175,17 грн, суд зауважує наступне.
Відповідно до загальних засад права, дії - це юридично значуща активна (тобто врегульована нормами права) поведінка суб'єкта владних повноважень, що спричиняє юридичні наслідки.
Суд зазначає, що в даному випадку, задля ефективного захисту прав і свобод позивача, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог, самостійно обравши спосіб захисту, який відповідає об'єкту порушеного права та у спірних правовідносинах є достатнім, необхідним та ефективним, а саме: з урахуванням скасування вимоги Головного управління ДПС у Запорізькій області про сплату боргу (недоїмки) від 08.09. 2023 № Ф-3039-0801 на суму 18175,17 грн, належним способом захисту порушених прав позивача буде - зобов'язання Головного управління ДПС у Запорізькій області внести зміни до інтегрованої картки платника податків ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), виключивши недоїмку зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у сумі 18 175,17 грн.
Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
В силу положень статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Ухвалюючи це судове рішення, суд керується ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практикою Європейського суду з прав людини (рішення «Серявін та інші проти України») та Висновком № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів (п. 41) щодо якості судових рішень.
Згідно рішення Європейського суду з прав людини по справі «Серявін та інші проти України» (п. 58) суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
Пунктом 41 Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
За приписами частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. На думку суду, в даній справі, відповідачем не доведено правомірності своїх дій у спірних правовідносинах.
Згідно положень статті 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
За наслідком здійснення аналізу оскаржуваної діяльності на відповідність наведеним вище критеріям, виходячи за межі заявлених позовних вимог, системного аналізу положень наведеного законодавства України, матеріалів справи, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню, з мотивів та обґрунтування наведених судом вище.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.
Згідно частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Як вбачається з матеріалів позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору за подання адміністративного позову до суду в розмірі 1 073,60 грн, що документально підтверджується квитанцією.
За результатами розгляду справи суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, а тому підлягає стягненню з Головного управління ДПС у Запорізької області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача судовий збір в загальній сумі 1 073,60 грн.
Відповідно до ч. 5 ст. 250 КАС України, датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Керуючись статтями 2, 94, 241 - 246 та 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Державної податкової служби України у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, просп. Соборний, буд. 166, код ЄДРПОУ ВП 44118663) про визнання протиправною та скасування вимоги, - задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДПС у Запорізькій області про сплату боргу (недоїмки) від 08 вересня 2023 року № Ф-3039-0801 на суму 18 175,17 грн.
Зобов'язати Головне управління ДПС у Запорізькій області внести зміни до інтегрованої картки платника податків ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) виключивши недоїмку зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у сумі 18 175,17 грн.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Запорізькій області на користь ОСОБА_1 витрати на оплату судового збору у розмірі 1 073 (одна тисяча сімдесят три) гривні 60 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення складено у повному обсязі та підписано суддею 08 березня 2024 року.
Суддя Р.В. Сацький