11 березня 2024 року (09:45)Справа № 280/586/24 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Калашник Ю.В., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 158-б, код ЄДРПОУ 20490012) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
18.01.2024 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі - відповідач), в якій позивач просить:
визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 14 липня 2023 року №084450007038 про відмову в призначенні пенсії за віком;
зобов'язати відповідача включити (зарахувати) до загального страхового стажу період роботи позивача в колгоспі ім. Жданова (в подальшому перейменовано в колгосп -Україна) з 27.11.1984 по 31.10.1988 та з 20.06.1990 по 31.12.1998, який зазначений у записах трудової книжки, починаючи з моменту звернення до відповідача.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що у встановленому порядку звернулась до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком. Проте, рішенням ГУ ПФУ в Запорізькій області №084450007038 від 14.07.2023 відмовлено у призначенні пенсії за віком через відсутність необхідного страхового стажу. Позивач зауважує, що записи у трудовій книжці чітко містять відомості щодо роботи позивача у колгоспі у спірний період, а надання уточнюючих довідок для підтвердження трудового стажу необхідно лише у разі, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи. Таким чином, відмова у зарахуванні спірних періодів стажу несумісна з принципами верховенства права та належного урядування. Беручи до уваги вищезазначене просить задовольнити позовні вимоги.
Ухвалою суду від 23.01.2024 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).
27.02.2024 до суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 9478), в якому останній проти задоволення позовних вимог заперечує у повному обсязі. Зокрема зазначає, що 06.07.2023 позивач звернувся з заявою про призначення та отримання пенсії за віком. Рішенням від 14.07.2023 № 084450007038 позивачу відмовлено у призначенні пенсії у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу. Період роботи в колгоспі з 27.11.1984 по 31.10.1988 та з 20.06.1990 по 31.12.1998 згідно трудової книжки НОМЕР_2 не включені до розрахунку страхового стажу, оскільки відсутня інформація щодо встановленого річного мінімуму та кількості фактично відпрацьованих трудоднів. Для зарахування зазначених періодів роботи необхідно надати довідку про встановлений мінімум трудової участі у господарстві та фактично відпрацьовані трудодні та довідку про реорганізацію колгоспу, оскільки згідно трудової книжки колгосп «Україна» реорганізовано в КСП «Україна» з 10.10.1995, а розпорядження від 24.05.1995. Звертає увагу суду, що частково стаж зараховано доглядом за дітьми до 3-х років та згідно відомостей, що містяться в системі персоніфікованого обліку. Страховий стаж позивача становить 23 роки 09 місяців 15 днів. У трудовій книжці позивача серія НОМЕР_2 взагалі відсутні відомості про кількість днів встановлений мінімум трудової участі в колгоспі та на його виконанні та кількість відпрацьованих трудоднів. Також відсутня довідка про перейменування колгоспу. Оскільки законодавством передбачено зарахування періоду роботи в колгоспі, але якщо у разі відсутності відомостей про кількість днів встановлений мінімум трудової участі в колгоспі та на його виконанні та кількість відпрацьованих трудоднів, а також за відсутності уточнюючої довідки про встановлений та вироблений мінімум трудоднів та довідки про перейменування колгоспу, то правових підстав для зарахування періоду роботи з 27.11.1984 по 31.10.1988 та з 20.06.1990 по 31.12.1998 немає. Просить у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Згідно зі ст. 258 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Згідно з ч. 4 ст. 243 КАС України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
Згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Таким чином, суд визнав за доцільне вирішити справу за наявними в ній матеріалами, в порядку письмового провадження.
Суд, оцінивши повідомлені позивачем обставини та наявні у справі докази у їх сукупності, встановив наявність достатніх підстав для прийняття законного та обґрунтованого рішення у справі.
Розглянувши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.
06.07.2023 позивач звернулась до органів ПФУ із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Рішенням ГУ ПФУ в Запорізькій області від 14.07.2023 №084450007038 позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком, у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу 30 років (а.с.19).
У рішенні зазначено, що вік заявника становить 60 років 05 місяців 21 день. Право на призначення пенсії за віком після досягнення 60 років мають особи за наявності страхового стажу не менше 30 років, при досягненні 63-річного віку за наявності страхового стажу - 23 роки. Згідно наданих документів страховий стаж становить 23 роки 09 місяців 15 днів. За доданими документами до страхового стажу не враховано період роботи: з 27.11.1984 по 31.10.1988, 20.06.1990 по 31.12.1998 згідно трудової книжки НОМЕР_2 , оскільки відсутня інформація про встановлений мінімум трудової участі та кількість відпрацьованих трудоднів в колгоспі. Також необхідно надати довідку про перейменування колгоспу, оскільки згідно трудової книжки колгосп «Україна» реорганізовано в КСП «Україна» з 10.10.1995, а розпорядження від 24.05.1995. Частково стаж враховано доглядом за дітьми до 3-х років, даними довідки ОК-5.
Вважаючи рішення відповідача про відмову у призначенні пенсії за віком протиправним, позивач звернулась до суду із вимогами про його скасування та зобов'язання відповідача зарахувати до страхового стажу спірні періоди, у зв'язку із чим призначити пенсію.
Надаючи правову оцінку вказаним обставинам, суд зазначає наступне.
Частиною 2 статті 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з ч.1 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
За приписом пункту 6 частини 1 статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Спеціальним законом, що визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду є Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058 (далі - Закон №1058), яким визначено, що пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.
Згідно з частинами 1-3 статті 24 Закону №1058-IV, страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. До страхового стажу для обчислення розміру пенсії за віком, з якого обчислюється розмір пенсії по інвалідності або у зв'язку з втратою годувальника, крім наявного страхового стажу, зараховується також на загальних підставах відповідно період з дня встановлення інвалідності до досягнення застрахованою особою віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону, та період з дня смерті годувальника до дати, коли годувальник досяг би віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Страховий стаж обчислюється в місяцях. Неповний місяць роботи, якщо застрахована особа підлягала загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню або брала добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови, що сума сплачених за цей місяць страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, є не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.
Закон України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788 (далі - Закон №1788) гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій.
Згідно положень статті 2 Закону №1788 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
У відповідності до п.1 Основних положень про порядок видачі і ведення трудових книжок колгоспників, затверджених постановою Ради Міністрів СРСР від 21.04.1975 №310, трудова книжка колгоспника є основним документом про трудову діяльність членів колгоспів.
Пункт 2 вказаних Основних положень про порядок видачі і ведення трудових книжок колгоспників регламентує, що трудові книжки ведуться на всіх членів колгоспів з моменту прийняття їх в члени колгоспу.
Згідно абзацу 2 пункту 2 Основних положень про порядок видачі і ведення трудових книжок колгоспників, трудові книжки колгоспників раніше встановленого взірця обміну на нові не підлягають.
Всі записи в трудовій книжці підтверджуються у всіх розділах за час роботи на колгоспі з підписом керівника колгоспу або спеціально уповноваженого правління колгоспу особи та печатки (п.6).
Обов'язок правильного і точного внесення даних про роботу в трудову книжку і інші документи покладена на роботодавця (п.13).
Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, пунктом 1 якого передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка, за відсутності її або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи (п.3 Порядку).
Так, зі змісту оскаржуваного рішення встановлено, що до стажу позивача не зараховано період її роботи у колгоспі з 27.11.1984 по 31.10.1988, 20.06.1990 по 31.12.1998 оскільки, відсутня інформація про встановлений мінімум трудової участі та кількість відпрацьованих трудоднів в колгоспі.
Суд зазначає, що стаж роботи позивача у колгоспі підтверджений документально записами (№ № 1-7) в трудовій книжці колгоспника НОМЕР_2 від 27.11.1984, які не вимагають надання додаткових документів (а.с.16-17).
Суд зауважує, що у трудовій книжці міститься інформація про прийнятий колгоспом річний мінімум та фактично відпрацьовані позивачем дні, що у повній мірі надає можливість органам Пенсійного фонду провести обчислення та зарахування зазначеного періоду до страхового стажу позивача.
Твердження відповідача стосовно того, що у трудовій книжці позивача відсутня інформація про встановлений мінімум трудової участі та кількість відпрацьованих трудоднів в колгоспі, не відповідає дійсності.
Позивач має відповідні записи у трудовій книжці щодо спірного періоду роботи, та ці записи є належними та допустимими доказами на підтвердження його страхового (трудового) стажу.
Разом з цим, суд зауважує, що Верховний Суд неодноразово, зокрема у постановах від 21.06.2019 у справі №727/384/17 та від 10.12.2020 у справі №195/840/17 зазначав, що відсутність додаткових відомостей, а саме уточнюючої довідки про встановлений мінімум трудоднів та кількість відпрацьованих вихододнів (трудоднів) не може бути підставою для не зарахування даного періоду в страховий стаж позивача.
Таким чином, відповідач безпідставно не зарахував ОСОБА_1 до страхового стажу періоду її роботи у колгоспі з 27.11.1984 по 31.10.1988, 20.06.1990 по 31.12.1998, у зв'язку із чим суд приходить до висновку про необхідність зобов'язання відповідача 2 зарахувати зазначений вище період роботи до страхового стажу позивача.
Щодо посилання відповідача на те, що згідно трудової книжки колгосп «Україна» реорганізовано в КСП «Україна» з 10.10.1995, а розпорядження від 24.05.1995, суд зазначає наступне.
Відповідно до вимог пункту 13 Основних положень відповідальність за організацію робіт по веденню, обліку, зберіганню та видачі трудових книжок покладається на голову колгоспу. Відповідальність за своєчасне та правильне заповнення трудових книжок, за їх облік, зберігання і видачу несе спеціально уповноважена правлінням колгоспу особа. За порушення встановленого порядку ведення, обліку, зберігання та видачі трудових книжок посадові особи несуть відповідальність у відповідності до статуту та правилами трудового розпорядку колгоспу, а в передбачених законом випадках іншу відповідальність.
З огляду на зазначене, недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для робітника, а отже, й не може впливати на її особисті права.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 06.02.2018 у справі № 677/277/17.
Що стосується обраного позивачем способу захисту порушеного права, суд зазначає таке.
Частиною другою статті 245 КАС України визначено, що у разі задоволення позову суд може прийняти рішення, зокрема, про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії (пункт 4).
Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Зважаючи на обставини справи, суд вважає, що ефективним способом захисту порушеного права позивача буде визнання протиправним та скасування рішення ГУ ПФУ в Запорізькій області про відмову у призначенні пенсії від 14.07.2023 №084450007038 та зобов'язання ГУ ПФУ в Запорізькій області зарахувати до загального стажу період роботи ОСОБА_1 в колгоспі з 27.11.1984 по 31.10.1988 та 20.06.1990 по 31.12.1998, у зв'язку із чим призначити пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», починаючи з 06.07.2023.
Частинами 1, 2 статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Приписами статті 90 КАС України встановлено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
За наведеного вище суд вважає, що заявлені позовні вимоги знайшли своє підтвердження матеріалами справи, є обґрунтованими, а надані сторонами письмові докази є належними та достатніми для постановлення судового рішення про задоволення позову.
Відповідно до частини першої статті 143 КАС України, суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі. Оскільки у спірних відносинах права позивача порушені прийняттям протиправного рішення ГУ ПФУ в Запорізькій області, суд дійшов висновку, за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача стягується судовий збір у розмірі 1211,20 грн. (за одну самостійну вимогу не майнового характеру), в іншій частині судовий збір є таким, що сплачений надмірно, а відповідно стягненню з відповідача не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 243, 243-246 КАС України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 158-б, код ЄДРПОУ 20490012) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії, - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про відмову у призначенні пенсії від 14.07.2023 №084450007038.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області зарахувати ОСОБА_1 до загального страхового стажу період її роботи в колгоспі з 27.11.1984 по 31.10.1988 та 20.06.1990 по 31.12.1998 відповідно до записів трудової книжки НОМЕР_2 від 27.11.1984, у зв'язку із чим призначити пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», починаючи з 06.07.2023.
Стягнути на користь ОСОБА_1 сплачену суму судового збору у розмірі 1211,20 грн. (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення у повному обсязі складено та підписано 11.03.2024.
Суддя Ю.В. Калашник