04 березня 2024 року Справа № 280/917/24
м. Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі
головуючого судді Максименко Л.Я.
за участю секретаря судового засідання П'яниди Б.В.
позивача - ОСОБА_1
представника позивача - Вишнякова Д.О.
представника відповідача - Галагуза М.О.
розглянувши у підготовчому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження заяву про залишення позовної заяви без розгляду в адміністративній справі
за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
до Запорізької обласної прокуратури (69005, м. Запоріжжя, вул. Матросова, 29-а, код ЄДРПОУ 02909973),
про визнання протиправною бездіяльності та стягнення середнього заробітку, -
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду із позовною заявою до Запорізької обласної прокуратури (далі - відповідач), в якому позивач просить суд визнати бездіяльність Запорізької обласної прокуратури по невиплаті ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі протиправною та зобов'язати виплатити/стягнути з Запорізької обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі за період з 20.04.2018 по 08.01.2024 включно у розмірі 4 805 489, 14 грн.
Представником відповідача 23.02.2024 вх. № 8914 подано клопотання про залишення позовної заяви без розгляду. В обґрунтування посилається на те, що наказом керівника Запорізької обласної прокуратури від 05.09.2023 № 402к ОСОБА_1 поновлено на посаді заступника начальника слідчого відділу прокуратури Запорізької області, вказаний наказ направлено листом обласної прокуратури від 09.10.2023 07-454вих-23, який отримано позивачем 10.10.2023, про що надаються відповідні докази. Вважає, що обставини з якими позивач пов'язує порушення своїх прав, були відомі позивачу з 10.10.2023 (дата отримання наказу керівника обласної прокуратури про поновлення позивача на посаді), відтак у межах даної справи позивач звернувся за судовим захистом після закінчення строків, установлених ч. 5 ст. 122 КАС України. Просить залишити позов без розгляду.
У судовому засіданні представник відповідача підтримав подану заяву, з підстав, зазначених у ній, представник позивача заперечив проти залишення позовної заяви без розгляду.
У судовому засіданні 04.03.2024 оголошено вступну та резолютивну частини ухвали.
Згідно ч. 3 ст. 243 КАС України, складання повного тексту ухвали, залежно від складності справи, може бути відкладено на строк не більш як п'ять днів з дня оголошення вступної та резолютивної частин ухвали.
Суд, заслухавши думку учасників процесу, вивчивши письмові матеріали справи, зазначає наступне.
Суд зауважує, що стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) гарантує кожному право на справедливий суд, що включає, крім іншого, право на розгляд справи. Відповідні положення Конвенції знайшли своє втілення також у статті 55 Конституція України, згідно з якою права і свободи людини і громадянина захищає суд; кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Разом з тим право на доступ до правосуддя в Україні, як і в більшості держав світу, не є абсолютним і обмежене передусім встановленим строком звернення до суду. Такий підхід обумовлений необхідністю дотримання принципу - верховенства права, а точніше, одного з його елементів - принципу правової визначеності.
Зокрема, ч. 1 ст. 122 КАС України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно з ч. 3 статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
У постанові від 25 липня 2018 року у справі № 552/3404/17 Верховний Суд визначив природу вимоги про оплату середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду, та дійшов висновку, що такий спір є спором про оплату праці, а тому до спірних правовідносин підлягає застосуванню частина друга статті 233 КЗпП України.
Згідно з частиною першою статті 233 КЗпП України працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Частиною другою статті 233 КЗпП України визначено, що із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).
Як посилається позивач у позовній заяві, з наказом №402к від 05.09.2023, яким його, на виконання рішення суду, поновлено на посаді заступника начальника слідчого відділу прокуратури Запорізької області він ознайомився тільки 09.01.2024. При цьому, такі доводи підтверджуються копією наказу із відповідною відміткою ОСОБА_1 про ознайомлення.
Водночас, представник відповідача, стверджує, що вказаний наказ направлено листом обласної прокуратури від 09.10.2023 07-454вих-23, який отримано позивачем 10.10.2023, на підтвердження чого надає копії супровідного листа та роздруківку трекінгу відправлення. Дослідивши зазначені документи, судом встановлено, що за трекінгом лист прокуратури 10.10.2023 прийнято до поштового віддідення, надалі 14.11.2023 вказаний лист повернуто за зворотньою адресою за закінченням терміну зберігання, тобто, лист не вручено адресату.
Таким чином, відповідачем надано докази, які не підтверджують отримання позивачем листа обласної прокуратури від 09.10.2023 07-454вих-23 з наказом №402к від 05.09.2023, а відповідно, і не підтверджують доводи відповідача.
Приймаючи до уваги вищевказані обставини, суд приходить до висновку, що наявними матеріалами справи не підтверджується пропуск позивачем строку звернення до суду із даним позовом, тому відсутні підстави для залишення позовної заяви без розгляду.
Керуючись ст. ст. 122, 123, 240, 248, Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
У задоволенні заяви представника Запорізької обласної прокуратури про залишення позовної заяви без розгляду, - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути викладені в апеляційній скарзі на рішення суду.
Ухвала в повному обсязі складена та підписана 11.03.2024
Суддя Л.Я. Максименко