11 березня 2024 року м. Ужгород№ 260/10810/23
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Плеханова З.Б. розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області до Західне МРУ МЮ Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області про визнання протиправною та скасування постанови
12 грудня 2023 року Головне управління ПФУ в Закарпатській області подало до Закарпатського окружного адмінсуду позовну заяву, в якій просить визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Західного МРУ МЮ Білинця В.О. про накладення штрафу від 27.11.2023 року у розмірі 10200 грн. у виконавчому провадженні № 67913454.
Позовні вимоги обгрунтовані тим, що пенсійним органом добровільно було виконано рішення суду по справі № 260/3432/21 до відкриття провадження, а саме: здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.04.2019 року на підставі довідки № ХР17646 про розмір грошового забезпечення, і з 01 січня 2022 року пенсія ОСОБА_1 здійснюється з урахуванням вищенаведеного судового рішення, а різниця в пенсії за минулий час з 01.04.2019 по 31.12.2021 у розмірі 153957,75 грн. облікована в Пенсійному фонді України та буде виплачена в межах бюджетних асигнувань, виділених на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням судів за рахунок коштів Державного бюджету України.
Однак, 21 грудня 2021 року на адресу ГУ ПФУ в Закарпатській області надійшла постанова про відкриття виконавчого провадження старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Західного МРУ МЮ Гаринець О.І. із примусового виконання виконавчого листа № 260/3432/21, виданого 13.12.2021 року Закарпатським окружним адмінсудом .
У звязку з наведеним пенсійним органом-боржником по вищевказаній справі було листом повідомлено орган примусового виконання про виконання вказаного рішення суду в добровільному порядку, а також те, що облікована сума буда виплачена після надходження коштів з Державного бюджету України.
Водночас, державним виконавцем було винесено постанову про накладення штрафу в розмірі 10 200 грн. за невиконання рішення без поважних причин у встановлений виконавцем строк і також було зазначено про винесення постанови від 07.09.2023 року про накладення штрафу в розмірі 5100 грн., яка до пенсійного органу не надходила.
Позивач вважає, що вказана постанова про накладення штрафу від 27.11.2023 року у виконавчому провадженні № 67913454 є безпідставною, необґрунтованою, винесеною без урахування усіх обставин справи, що мають значення для прийняття законного рішення, і такою, що підлягає скасуванню.
. 14 грудня 2023 року ухвалою ЗРАС прийнято до розгляду позовну заяву ГУ ПФУ в Закарпатській області та відкрито провадження у справі за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області до Західного МРУ МЮ Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу в розмірі 10200 грн.
Також судом запропоновано відповідачу подати в суд у письмовій формі свою позицію по справі та посилання на докази, якими вона обґрунтовується, а також зобов'язано відповідача надати суду виконавче провадження ВП №67913454.
Ухвала суду виконана не була.
08 лютого 2024 року ухвалою ЗОАС було зобов'язано повторно Західне МРУ МЮ Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області надати суду виконавче провадження ВП №67913454.
16 лютого 2024 року до суду надішли матеріали виконавчого провадження ВП №67913454.
19 лютого 2024 року вивчиши матеріали виконавчого провадження суд зобовязав відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення ПВР у Закарпатській області надати суду документальне підтвердження направлення та отримання боржником у виконавчому провадженні № 679113454 постанови від 07.09.2023року про накладення штрафу в розмірі 5100 грн., а саме: вихідний реєстраційний номер і дата у відповідному паперовому (електронному) журналі вихідної кореспонденції, поштовий номер, штрикод поштового направлення та роздруківка із поштового сайту, докази отримання боржником .
26 лютого 2024 року до суду начальником відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення ПВР у Закарпатській області надійшов лист, в якому повідомлено, що постанова про накладення штрафу надсилається адресатам простою кореспонденцією та додано завірену копію витягу з журналу реєстрації вихідної кореспонденції за період з 01.09.2023 року по 30.09.2023 року.
Обставини встановлені судом
Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 29.10.2021 №260/3432/21, позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (місцезнаходження: пл. Народна, буд. 4, м. Ужгород, Закарпатська область, 88008, код ЄДРПОУ 20453063) про визнання дій протиправними і зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити повністю:
- Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області щодо відмови листом за вих. №3959-3686/С-02/8-0700/21 від 03.08.2021 у здійсненні перерахунку з 01.04.2019 пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки №ХР17646 від 13.07.2021, виданої Закарпатським обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки, про грошове забезпечення станом на 05.03.2019 за посадою, яку займав її чоловік ОСОБА_1 перед звільненням з військової служби, із врахуванням додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії.
- Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області прийняти видану Закарпатським обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки довідку №ХР17646 від 13.07.2021 про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019 та здійснити перерахунок з 01.04.2019 основного розміру пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки №ХР17646 від 13.07.2021 про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019, відповідно до вимог ст. ст. 43 і 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 №2262-12, ст. 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 №2011-ХІІ, положень Постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", із врахуванням додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії та з урахуванням раніше виплачених сум.
13.12.2021 року ОСОБА_1 Закарпатським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист по справі №260/3432/21.
15.12.21 року ОСОБА_1 подала заяву про відкриття виконавчого провадження за виконавчим листом по справі №260/3432/21 до відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення ПВР у Закарпатській області.
16 грудня 2021 року старшим державним виконавцем Південно-Західного МРУ МЮ Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Гаринець Олександром Івановичем на виконання виконавчого листа по справі №260/3432/21 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 67913454 та зобовязано боржника добровільно виконати рішення суду протягом 10 робочих днів.
23 грудня 2021 року Головним управлінням надіслано до відділу ПВР лист "Про виконання постанови про відкриття виконавчого провадження " в якому зазначено, що виконавчий лист № 260/3432/21 виконано 13 грудня 2021 року в добровільному порядку до відкриття виконавчого провадження. Стягувачеві проведено перерахунок пенсії з 01.04.2019 на підставі довідки №ХР 17646 про розмір грошового забезпечення. З 01 січня 2022 року виплата пенсії ОСОБА_1 буде здійснюватися з урахуванням вищенаведеного судового рішення, а різниця в пенсії (з урахуванням виплачених сум) за минулий час з 01.04.2019 по 31.12.2021 становить 153957,75 грн., облікована в Пенсійному фонді України та буде виплачено в межах бюджетних асигнувань, виділених на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням судів за рахунок коштів Державного бюджету України . Невиконання судового рішення управлінням в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин.
До листа боржником додано:
- Копія розрахунку на доплату пенсії за пенсійною справою №0701005281
- копію перерахунку пенсії .
07 вересня 2023 року Західним МРУ МЮ Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області керуючись ст. 63, 75 Закону України «Про виконавче провадження», було винесено постанову ВП № 67913454 про накладення на Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області штрафу в розмірі 5100 грн. за невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення , що зобов'язує боржника виконати певні дії .
У постанові зазначено , що:
- 16.12.2021 року боржнику направлено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 67913454
- станом на 07.09.2023 року рішення суду боржником не виконано, причини невиконання державному виконавцю не повідомлено.
Постановлено:
- за невиконання без поважних причин боржником рішення, за яким він зобовязаний особисто вчинити певні дії накласти на Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області штрафу в розмірі 5100 грн.
-Зобовязати боржника виконати рішення протягом десяти робочих днів
27 листопада 2023 року старшим державним виконавцем Західного МРУ МЮ Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Біленцем В.О., керуючись ст. 63, 75 Закону України Про виконавче провадження», винесено постанову про накладення на боржника штрафу ВП № 67913454 у подвійному розмірі 10200,00 грн . за невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення , що зобов'язує боржника виконати певні дії так як боржником так і не надано відомостей про виконання рішення.
Мотиви та норми права застосовані судом
Згідно зі статтею 1 Закону України від 2 червня 2016 № 1404-VIII «Про виконавче провадження» (надалі - Закон № 1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно - правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Частиною першою статті 18 Закону № 1404-VIII на виконавця покладено обов'язок вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Пунктом 16 частини третьої статті 18 цього ж Закону передбачено право виконавця під час здійснення виконавчого провадження накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом.
Виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право., зокрема, -- -проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону;
- з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну;
-накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом;
- застосовувати під час примусового виконання рішень фото- і кінозйомку, відеозапис;
- вимагати від матеріально відповідальних і посадових осіб боржників - юридичних осіб або боржників - фізичних осіб надання пояснень за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження.
- отримувати від банківських та інших фінансових установ інформацію про наявність рахунків та/або стан рахунків боржника, рух коштів та операції за рахунками боржника, а також інформацію про договори боржника про зберігання цінностей або надання боржнику в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа, що охороняється банком;
- здійснювати інші повноваження, передбачені цим Законом.
Порядок виконання рішень, за якими боржник зобов'язаний вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, врегульований статтею 63 Закону України «Про виконавче провадження», за змістом частин першої-третьої якої за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.
У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.
Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.
Відповідно до статті 75 Закону України «Про виконавче провадження» у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення (частина друга статті 75 Закону України «Про виконавче провадження»).
Законодавство встановлює відповідальність боржника за невиконання покладеного на нього зобов'язання за невиконання рішення, а саме: накладення штрафу, що зобов'язує боржника до вчинення певних дій.
Застосування такого заходу реагування є обов'язком державного виконавця і направлено на забезпечення реалізації мети виконавчого провадження як завершальної стадії судового провадження.
Водночас для накладення зазначеного штрафу, законодавство передбачає установлення невиконання судового рішення без поважних причин.
У залежності від характеру правовідносин і змісту зобов'язання, примусове виконання якого відбувається у межах виконавчого провадження, поважними причинами можуть визнаватися такі обставини, які створили об'єктивні перешкоди для невиконання зобов'язання, і подолання яких для боржника було неможливим або ускладненим.
Аналіз правових норм, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, дає підстави для висновку про те, що невиконання боржником рішення суду лише без поважних на те причин, тягне за собою певні наслідки, встановлені нормами Закону України «Про виконавче провадження». Тобто на час прийняття державним виконавцем рішення про накладення штрафу має бути встановленим факт невиконання боржником судового рішення без поважних причин.
Поважними, в розумінні наведених норм Закону України «Про виконавче провадження», можуть вважатися об'єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення боржником та які не залежали від його власного волевиявлення.
Аналогічні праві висновки викладені у постанові Верховного Суду від 31 березня 2021 у справі № 360/3573/2, від 31 травня 2021 у справі № 560/594/20.
Судом із матеріалів справи встановлено, що територіальний орган Пенсійного фонду України (боржник у виконавчому провадженні, на якого наклали штраф за невиконання судового рішення)здійснив перерахунок пенсії, облікував різницю , але не виплатив її через відсутність у бюджеті коштів на ці витрати. Тобто, судове рішення боржник в межах своїх можливостей виконав, а причини, через які судове рішення не виконано в повному обсязі, суд в обсязі обставин тих справ розцінив як поважні, що виключає наявність підстав для накладення штрафу.
Зокрема, позивачем було добровільно виконано 13 грудня 2021 року рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 29.10.2021 №260/3432/21, а саме ОСОБА_1 проведено перерахунок пенсії з 01.04.2019 на підставі довідки №ХР 17646 про розмір грошового забезпечення, а різниця в пенсії (з урахуванням виплачених сум) за минулий час з 01.04.2019 по 31.12.2021 становить 153957,75 грн., облікована в Пенсійному фонді України та буде виплачено в межах бюджетних асигнувань, виділених на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням судів за рахунок коштів Державного бюджету України .
Суд, вивчивши виконавче провадження звертає увагу, що державним виконавцем з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження - 16.12.2021 року до 07.09.2023 року - постанови про накладення штрафу в розмірі 5100 грн. за невиконання рішення суду- тобто майже два роки не вчинено жодних виконавчих дій для перевірки виконання боржником виконання рішення суду , не встановлено факту причин невиконання , поважність причин невиконання. Постанова про накладення штрафу про накладення штрафу в розмірі 5100 грн. не містить жодного посилання на лист-відповідь боржника від 23 грудня 2021 року про добролвільнеі виконання рішення суду , не надана оцінка доказам які долучив пенсійний орган до даного листа на підтвердження виконання рішення суду.
Аналогічно не містить цього і наступна оскаржувана постанова про накладення штрафу в розмірі 10200 грн..
При цьому суд констатує наступне
Згідно з ст. 8 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб", виплата пенсій, у тому числі додаткових пенсій, доплат, надбавок та підвищень до них, компенсаційних виплат, встановлених законодавством, звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей забезпечується за рахунок коштів Державного бюджету України.
Згідно з ст. 23 Бюджетного кодексу України, будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення, встановленого законом про Державний бюджет України.
Відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 116 Бюджетного кодексу України, порушенням бюджетного законодавства визнається порушення учасником бюджетного процесу встановлених цим Кодексом чи іншим бюджетним законодавством норм щодо складання, розгляду, затвердження, внесення змін, виконання бюджету та звітування про його виконання, а саме взяття зобов'язань без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом чи законом про Державний бюджет України.
Відтак, виплата пенсійних платежів здійснюється виключно за рахунок коштів Державного бюджету України з відповідним бюджетним призначенням. Виділення коштів на фінансування даної бюджетної програми (та, відповідно, можливість проведення виплат заборгованості за рішенням суду) не залежить від бажання територіального органу Пенсійного фонду, та відповідач не має можливості провести відповідні виплати без відповідного бюджетного призначення.
На підставі зазначеного суд дійшов висновку, що причиною невиплати позивачем стягувачу всієї суми перерахованої пенсії - є недостатність доходів Пенсійного фонду України, а саме коштів Державного бюджету України на фінансове забезпечення виплати пенсій, надбавок та підвищень до пенсій, призначених за пенсійними програмами, та дефіциту коштів Пенсійного фонду на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, тобто існування об'єктивних причин, що не залежать від поведінки боржника у виконавчому провадженні. Тобто, невиплата в повному обсязі перерахованої пенсії за рішенням суду зумовлена не недбалістю позивача чи неналежним виконанням своїх обов'язків, а власне відсутністю фінансування витрат на виплату пенсій.
Верховний Суд в постановах від 07.11.2019р. у справі № 420/70/19, від 23.04.2020р. у справі №560/523/19 та від 24.01.2018р. у справі №405/3663/13-а, від 13.10.2021р. у справі № 360/4708/20 та від 13.10.2021р. у справі № 360/4705/20 зазначив, що невиконання судового рішення пенсійним органом в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин.
Судом встановлено , що відповідач не надав підтвердження направлення поштою постанови про накладення штрафу на боржника в розмірі 5100 грн., оскільки матеріали виконавчого провадження не містять ні фіскального чеку про прийняття на пошту постанови ні іншого документу, який би стверджував про отримання підприємством звязку вказаного документу та оплату за його відправку. Надання витягу з журналу реєстрації вихідної кореспонденції не є підтвердженням направлення засобами звязку, а є внутрішнім документом діловодства державного органу.
Накладення штрафу за невиконання рішення, що зобов'язує боржника до вчинення певних дій, є видом юридичної відповідальності боржника за невиконання покладеного на нього зобов'язання (виконати судове рішення).
Така відповідальність настає за умови, що судове рішення не виконано без поважних причин і в строк, встановлений державним виконавцем. Тобто, даючи оцінку тому чи правомірно на боржника наклали штраф за невиконання/повторне невиконання судового рішення потрібно з'ясувати часові рамки, в межах яких боржник мав вчинити певні дії (за виконавчим листом) і в чому причина невиконання судового рішення у відведений йому строк. У цьому зв'язку варто зауважити, що сам факт невиконання судового рішення у визначений строк без з'ясування і оцінки причин цього невиконання не може вважатися підставою для відповідальності боржника відповідно до статті 75 Закону № 1404-VIII .
Поважність причин невиконання судового рішення оцінюється у кожному конкретному випадку через призму того, наскільки це (об'єктивно) перешкодило виконати судове рішення.
Аналогічна позиція у рішенні ВС від 31 березня 2020 року справа №640/11079/19 адміністративне провадження №К/9901/5676/20.
На підставі вищеведеного судом встановлено , що обидві постанови про накладення штрафу є необгрунтованими, без встановлення державним виконавцем факту невиконання боржником судового рішення, без здійснення протягом майже двох років будь яких дій з боку державного виконавця для перевірки невиконання та причин невиконання , не надано оцінку листу боржника про добровільне виконання рішення суду, не надано оцінку доказам долученим до листа , не здійснено жодного запиту до боржника та інших державних органів для перевірки викладеного у листі.
У відповідності до ч. 2 ст. 9 КАСУ суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Отже з наданим вищевказаною нормою КАСУ суду повноваженням, суд дійшов висновку, що обидві постанови про накладення штрафу на боржника-позивача не відповідають вимогам ч.2 статті 2 КАСУ , а саме:
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);5) добросовісно;6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Керуючись статтями 243, 245, 246, 255, 295 КАС України, суд, -
1. Позов Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області до Західне МРУ МЮ Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області про визнання протиправною та скасування постанови - задовольнити повністю.
Визнати протиправними та скасувати:
- постанову старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Західного МРУ МЮ Гаринець О.І. про накладення штрафу від 07.09.2023 року у розмірі 5100 грн. у виконавчому провадженні № 67913454.
- постанову старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Західного МРУ МЮ Білинця В.О. про накладення штрафу від 27.11.2023 року у розмірі 10200 грн. у виконавчому провадженні № 67913454.
Рішення може бути оскаржено до Восьмого апеляційного адмінсуду протягом 10 днів.
СуддяЗ.Б.Плеханова