про залишення позовної заяви без руху
11 березня 2024 року м. Житомир справа № 240/4301/24
категорія 106020000
Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Липа В.А., розглядаючи позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дії щодо відрахування з 01 жовтня 2023 року аліментів з його додаткової винагороди, яка передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" та виплачується на період дії воєнного стану за дні участі в бойових діях та зобов'язання вчинити відповідні дії.
Перевіряючи, після одержання позовної заяви, чи відповідає вона вимогам, установленим Кодексом адміністративного судочинства України (далі - КАС України), судом враховано наступне.
Згідно з пунктом 4 частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.
Частиною 4 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги ОСОБА_1 у позовній заяві зазначив, що починаючи з 01 жовтня 2023 року Військова частина НОМЕР_1 проводить утримання аліментів з додаткової винагороди, яка виплачується йому відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168.
На підтвердження вказаних обставин позивач долучив до позовної заяви довідку від 18 грудня 2023 року №146/53/3461, видану Військовою частиною НОМЕР_1 , про його доходи, які враховуються для сплати аліментів.
Дослідивши зміст вказаної довідки, судом встановлено, що вона містить інформацію за липень-жовтень 2023 року, та підтверджує утримання аліментів з додаткової винагороди, яка виплачувалась ОСОБА_1 в жовтні 2023 року. Проте, заявлені ОСОБА_1 позовні вимоги не охоплюються періодом лише жовтень 2023 року, оскільки, як свідчить зміст прохальної частини позовної заяви, вимоги не обмеженні кінцевою датою, а відтак порушення прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду є триваючим. Жодних інших доказів, які б свідчили про утримання аліментів з додаткової винагороди, яка виплачувалась позивачу по день звернення ним до суду не надано.
Крім того, суд зазначає, що частиною 4 статті 161 КАС України, яка кореспондується із положеннями ч. 2 ст. 79 КАС України, встановлено, що позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Згідно із ч. 1 ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ч. 1 ст. 75 КАС України).
Позивач на підтвердження ідентифікаційного коду, зазначеного у позовній заяві, до позову приєднав копію картки платника податків, однак у якості, яка не дозволяє у повній мірі встановити зміст вказаного документа.
Вказаний недолік унеможливлює суд пересвідчиться в тому, що зазначений доказ може підтверджувати обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.
Зважаючи на викладене, суд приходить до висновку, що при подачі даного позову до суду позивачем вимог ст.ст. 160-161 КАС України дотримано не було.
Згідно із абзацом першим частини першої статті 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Частиною другою статті 169 КАС України, передбачено, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
З огляду на викладене, позовну заяву необхідно залишити без руху із встановленням позивачу строку для усунення виявлених недоліків шляхом надання до Житомирського окружного адміністративного суду:
- доказів, які підтверджують утримання аліментів з додаткової винагороди, яка виплачувалась позивачу з 01.10.2023 по день звернення його до суду;
- копії картки платника податків ОСОБА_1 належним чином завіреної, у 2-х примірниках.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 243, 248, 256 КАС України, суд
ухвалив:
Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху.
Позивачу усунути зазначені в ухвалі суду недоліки протягом семи днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати особі, яка її подала, не пізніше наступного дня після її постановлення.
У разі якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті у строк, встановлений судом, позовну заяву буде повернуто позивачу.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Суддя В.А. Липа