про відмову у відводі судді
11 березня 2024 року м. Житомир справа № 240/18057/23
категорія 112030500
Житомирський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Окис Т.О., розглянувши заяву про відвід судді у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, Управління соціального захисту населення Богунського району про відвід судді,
установив:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, Управління соціального захисту населення Богунського району м. Житомира, в якому просить:
« - прийняти його позовну заяву до розгляду виключно за правилами загального позовного провадження, вимоги пунктів 2, 4 частини 4 статті 12, статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України, з викликом очільників відповідачів;
- визнати дії (бездіяльність) Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області по неналежному нарахуванні (індексації, осучасненні, перерахунку) пенсії по о/р 171122/0629/ відмові в наданні належної, повної, всебічної, обґрунтованої інформації / - такими, що суперечать вимогам статей 1, 3, 8, 9, 19, 21, 22, 40, 46, 48, 58, 68, 124 Конституції України, статей 4, 12, 28 Конвенції про права осіб з інвалідністю;
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області по зменшенню його реальної соціальної виплати (пенсії) по о/р171122/0629 в 5-7 разів, такими, що порушили його право: отримати гарантований соціальний захист, заборона його зменшення, погіршення, звуження: тому відсутні кошти на достатні: їжу, одяг, житло, соціальний розвиток, становлять реальну загрозу життю позивача, є порушенням вимог КУ, КІ;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області до початку розгляду справи по суті, надати йому і суду протоколи нарахування, перерахунку, індексації, осучаснення його соціальної виплати, розрахунки коефіцієнтів стажу, заробітної плати (доходу), виконати вимоги ст.ст. 1, 3, 8, 9, 19, 22, 40, 48, 58, 68 Конституції України, статтями 4, 12, 28 Конвенції про права осіб з інвалідністю (див. дод. 1 - клопотання про витребування доказів);
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області провести доцільний (найвигідніший йому) перерахунок соціальної виплати - пенсії (вид, розмір, належне осучаснення, з врахуванням реального доходу 1999 - 2003 років), що має відповідати статті 28 Конвенції про права інвалідів, ст.ст. 1, 3, 8, 9, 19, 22, 46, 48, 58, 68 Конституції України, статті 1 Закону України «Про прожитковий мінімум»;
- Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області до початку розгляду справи по суті має надати йому і суду: повну копію персональної електронної картки, обов'язковий розрахунок коефіцієнта з/п (доходу) за період з 01.07.2000 по о/р 171122/0629 ОСОБА_1 , та матеріали його пенсійної справи, всі розрахунки та відповіді на звернення, без цього розгляд позову - фікція. Врахувати весь заявлений його трудовий стаж, врахувати при нарахуванні соціальної виплати реальний дохід за період 01.01.1999 по 31.03.2005, відповідно довідки ГУ ДФС в Житомирській області Житомирської ОДПІ від 30.09.2019 р/н 987/14/06-30-51-64-03;
- стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області нанесену матеріальну шкоду в розмірі 720000 грн.;
- стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області нанесену моральну шкоду в розмірі 15000000 гривень;
- визнати дії (бездіяльність) Управління соціального захисту населення Богунського району м.Житомир, відмова в наданні субсидії, відмова провести нагляд за дотриманням законності нарахування, перерахунку, осучаснення, індексації пенсійної (соціальної) виплати, невиконанням основних завдань, що порушили його право, передбачене статями 3, 8, 22, 48, 58, 68 КУ і статтею 28 КІ;
- зобов'язати Управління соціального захисту населення Богунського району м.Житомир надати суду (до розгляду справи) детальне, повне, законне роз'яснення, визнаної ним належної суми субсидії з 01.11.2022, чому вважає законною суму соціальної виплати 2500 грн, з врахуванням не надання субсидії, причини невиконання нагляду за нарахуванням і виплатою пенсії позивачу, роз'яснення не врахування рішень Окружного адміністративного суду м. Київ, Постанов Київського апеляційного адміністративного суду 2015/2018 років, стосовно прожиткового мінімуму (кошика споживчого), див. додаток до позовної заяви від 22 червня 2023 року;
- стягнути з Управління соціального захисту населення Богунського району м.Житомир матеріальну шкоду в розмірі 28397,85 гривень та моральну шкоду 36000,00 гривень.».
Ухвалою суду від 05 березня 2024 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху із встановленням позивачу строку для усунення виявлених недоліків.
ОСОБА_1 подав заяву про відвід судді Майстренко Н.М. На обґрунтування вимог заяви про відвід судді вказує на те, що суддя Майстренко Н.М. порушила право позивача на своєчасний та законний розгляд справи, а також чинить перепони для своєчасного законного розгляду позову, не враховує вимоги статей 2, 3, 5, частин 1, 4 статті 6, пункту 1, 4 частини 4 статті 12, статті 47, частин 2, 5, 6 статей 77, 80 Кодексу адміністративного судочинства України, ігнорує право позивача, передбачене статтями 5, 6, 12, 47, 77, 80, 257 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 08 березня 2024 року визнано необґрунтованою заяву ОСОБА_1 від 07 березня 2024 року про відвід судді Майстренко Н.М. від розгляду адміністративної справи №240/18057/23 та передано адміністративну справу №240/18057/23 за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Богунського району м. Житомира, Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії, у порядку, встановленому частиною 1 статті 31 та частиною 4 статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України, іншому судді, який не входить до складу суду, що розглядає справу, для вирішення питання щодо відводу судді.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи головуючим суддею для вирішення питання про відвід судді визначено суддю Окис Т.О.
Перевіривши матеріали справи та доводи заяви про відвід судді, суд приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення, ураховуючи таке.
Відповідно до статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу): 1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді; 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Згідно із частиною 3 статті 39 Кодексу адміністративного судочинства України відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
Метою запровадження інституту відводу судді (суддів) від розгляду справи є гарантування безсторонності суду, зокрема, з ціллю запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
У зв'язку із цим, слід зазначити, що стандарт безсторонності ґрунтується, насамперед, на тому, що судді мають розглядати справи на основі фактів та згідно з законом, без жодних обмежень, неналежного впливу, спонукання, тиску, погроз чи втручання, прямих чи непрямих, з будь-чийого боку або з будь-якої причини. Також неупередженість стосується способу мислення або ставлення суду до питань і сторін у конкретній справі. Тож слово «неупереджений» передбачає виключення (усунення) розумних та обґрунтованих сумнівів щодо упередженості судді, як реальної, так і суб'єктивної.
Варто зауважити, що жодна норма національного права не визначає зміст нормативної конструкції «неупередженість» («безсторонність») судді», а тому під час з'ясування основних критеріїв неупередженості суд уважає за потрібне керуватися джерелами міжнародного права, зокрема принципами, сформульованими у практиці Європейського суду з прав людини.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини (справи «Білух проти України», заява №33949/02, пункт 49; «Fey v. Austria«, заява №14396/88, пункти 27, 28 та 30; «Wettstein v. Switzerland», заява № 33958/96, пункти 42 - 43, «Pullar v. United Kingdom», заява № 22399/93, пункт 38 та інші) обґрунтованість підстав для надання висновку щодо безсторонності суду для мети пункту 1 статті 6 Конвенції має встановлюватися згідно з:
1) «об'єктивним критерієм», який передбачає, що встановлення наявності упередженості суду (суддів) має бути визначено окремо від поведінки судді, тобто має бути з'ясовано, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність; вирішальною є саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду, а позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною;
2) «суб'єктивним критерієм», який вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і тільки після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність.
Таким чином, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів іншого.
Отже, для підтвердження порушення (або можливого порушення) суддею принципу неупередженості заявнику потрібно довести наявність відповідних зазначених вище суб'єктивних та/або об'єктивних елементів стандарту неупередженості (зокрема, але не винятково, йдеться про такі ознаки як особисте переконання та поведінка конкретного судді, що вказують на його безпосередню зацікавленість у результатах розгляду справи, неналежне забезпечення конкретним судом та його складом, визначеним для розгляду справи, дотримання процесуальних прав і свобод сторін та осіб, які беруть участь у справі тощо).
На обґрунтування вимог заяви про відвід судді Майстренко Н.М., ОСОБА_1 посилається на те, що суддя порушила право позивача на своєчасний та законний розгляд справи, а також чинить перепони для своєчасного законного розгляду позову, не враховує вимоги статей 2, 3, 5, частин 1, 4 статті 6, пункту 1, 4 частини 4 статті 12, статті 47, частин 2, 5, 6 статей 77, 80 Кодексу адміністративного судочинства України, ігнорує право позивача, передбачене статтями 5, 6, 12, 47, 77, 80, 257 Кодексу адміністративного судочинства України.
Отже, фактично позивач не погоджується із процесуальним рішенням судді під час розгляду справи.
Однак, незгода сторони з процесуальними рішеннями судді не може бути підставою для відводу.
Таким чином, ураховуючи вище викладене, а також те, що відсутні будь-які докази прямої чи опосередкованої заінтересованості судді Майстренко Н.М. в результаті розгляду цієї справи, а також обставини, які викликають сумнів у її неупередженості або об'єктивності, суд уважає заявлений відвід необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 36, 37, 39, 40, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ухвалив:
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Майстренко Наталії Миколаївни відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Т.О. Окис