Україна
Донецький окружний адміністративний суд
08 березня 2024 року Справа№200/3447/23
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Волгіної Н.П., розглянувши в письмовому порядку в спрощеному позовному провадженні адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області
про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 через свого представника, адвоката Верченко Ольгу Олександрівну, через підсистему Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (ЄСІТС) «Електронний суд» звернувся до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, в якому просив суд:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо невиплати позивачу пенсії за період з 14 липня 2022 року по 31 травня 2023 року в розмірі 218 429,68 грн;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області сплатити позивачу пенсію за період з 14 липня 2022 року по 31 травня 2023 року в розмірі 218 429,68 грн, негайно після набрання судовим рішенням законної сили (а.с. 1-3).
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 8 листопада 2023 року провадження у справі відкрито в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (а.с. 40-41).
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 16 листопада 2023 року провадження у справі закрито відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 238 Кодексу адміністративного судочинства України (а.с. 55-57).
Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 18 січня 2024 року ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 16 листопада 2023 року скасовано, справу направлено для продовження розгляду до Донецького окружного адміністративного суду (а.с. 80-81).
1 лютого 2024 року справа надійшла до Донецького окружного адміністративного суду (а.с. 82).
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 5 лютого 2024 року позовну заяву залишено без руху, встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви (а.с. 85-86).
7 лютого 2024 року судом отримано докази на підтвердження усунення недоліків позовної заяви (а.с. 91-96).
Ухвалою суду від 8 лютого 2024 року продовжено розгляд адміністративної справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) (а.с. 98).
19 та 20 лютого 2024 року від відповідача надійшли додаткові пояснення та докази по справі (а.с. 104-118).
Суд вважає за необхідне зазначити, що Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX«Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», у зв'язку із військовою агресією Російської Федерації в Україні введено воєнний стан із 5 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Указами Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 14 березня 2022 року № 133/2022, від 18 квітня 2022 року № 259/2022, від 22 квітня 2022 року № 259/2022, від 17 травня 2022 року № 341/2022, від 12 серпня 2022 № 573/2022, від 7 листопада 2022 року № 757/2022, від 6 лютого 2023 року № 58/2023, від 1 травня 2023 року № 254/2023, від 26 липня 2023 року № 451/2023, від 6 листопада 2023 року № 734/2023, від 5 лютого 2024 року № 49/2024 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", затверджених Законами України «Про продовження дії воєнного стану в Україні» від 15 березня 2022 № 2119, від 21 квітня 2022 року № 2212, від 22 травня 2022 року № 2263, від 15 серпня 2022 року № 2500-IX, від 16 листопада 2022 року № 2738-IX, від 7 лютого 2023 року № 2915-IX (відповідно), від 2 травня 2023 року № 3057-IX, від 27 липня 2023 року № 3275-IX, від 8 листопада 2023 року № 3429-IX, від 6 лютого 2024 року № 3564-IX, строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 5 год 30 хв 26 березня 2022 року строком на 30 діб, з 5 год 30 хв 25 квітня 2022 року строком на 30 діб, з 5 год 30 хв 25 травня 2022 року строком на 90 діб, з 5 год 30 хв 23 серпня 2022 року строком на 90 діб, з 5 год 30 хв 21 листопада 2022 року строком на 90 діб, з 5 год 30 хв 20 травня 2023 року строком на 90 діб, з 5 год 30 хв 18 серпня 2023 року строком на 90 діб, з 5 год 30 хв 16 листопада 2023 року строком на 90 діб, з 5 год 30 хв 14 лютого 2024 року строком на 90 діб.
Станом на день розгляду справи в Україні продовжує діяти воєнний стан.
В обґрунтування позовних вимог у позові зазначено наступне.
Позивач перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області як отримувач пенсії за віком, призначеної йому з 14 липня 2022 року на виконання Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 7 жовтня 2022 року по справі № 160/11583/22.
Разом із цим нарахована позивачу пенсія за період з 14 липня 2022 року по 31 травня 2023 року в розмірі 218 429,68 грн відповідач не виплатив позивачеві, посилаючись на відсутність коштів у Пенсійному фонді України.
Позивач вважає дії відповідача протиправними, у зв'язку з чим звернувся до суду із даним позовом (а.с. 1-3).
У відзиві на позов Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, який надійшов до суду 14 листопада 2023 року, зазначило наступне.
На виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 7 жовтня 2022 року по справі № 160/11583/22 та постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 15 березня 2023 року (якою рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 7 жовтня 2022 року скасовано в частині відмови у задоволенні позовних вимог) Головним управлінням Пенсійного фонду в Донецькій області призначено позивачу пенсію за віком відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-IV, в червні 2023 року розпочато виплату позивачу поточної пенсії у розмірі 20 930,00 грн; нараховано пенсію за період з 14 липня 2022 року по 31 травня 2023 року в сумі 218 429,68 грн; заборгованість за період з 14 липня 2022 року по 31 травня 2023 року станом на час звернення до суду з даним позовом ОСОБА_1 не виплачена.
Фактичною підставою для звернення позивача до суду з даним позовом стала його незгода із діями/бездіяльністю відповідача під час виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 7 жовтня 2022 року та постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 15 березня 2023 року по справі № 160/11583/22, так як заявлені позовні вимоги стосуються саме порядку виконання зазначених судових рішень, отже, відсутній новий спір у розумінні Кодексу адміністративного судочинства України, а тому для вирішення питання щодо виплати нарахованої пенсії за період з 14 липня 2022 року по 31 травня 2023 року позивач має право звернутись до суду в порядку, передбаченому ст. 383 Кодексу адміністративного судочинства України (а.с. 45-49).
У додаткових поясненнях відповідача, отриманих судом у лютому 2024 року, Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області зазначило таке.
Починаючи з 1 червня 2023 року по теперішній час виплата пенсії ОСОБА_1 проводиться шляхом включення нарахованого місячного розміру пенсії до сформованої відомості на виплату пенсій з подальшим зарахуванням на поточний рахунок, відкритий в банківській установі АТ «Ощадбанк».
Нарахована позивачу згідно рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду № 160/11583/22 від 7 жовтня 2022 року пенсія за період з 14 липня 2022 року по 31 травня 2023 року в розмірі 218 429,68 грн, є такою, що не передбачена бюджетом Пенсійного фонду та потребує додаткового фінансування, у зв'язку з чим буде фактично виплачена після відповідного фінансування.
З огляду на положення ст.ст. 72, 73 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» кошти Пенсійного фонду України не включаються до складу Державного бюджету України, їх використання на цілі, не передбачені цим законом, забороняється.
Кошти Державного бюджету України включаються до бюджету Пенсійного фонду України в обсягах, визначених Законом України про Державний бюджет України на відповідний рік. Фінансування видатків, пов'язаних з погашенням заборгованості за рішеннями суду, відбувається в порядку черговості виконання рішень суду за датою набрання ними законної сили відповідно до п. 7 Порядку розроблення, затвердження та виконання бюджету Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 31 серпня 2009 року № 21-2, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18 січня 2022 року за № 53/37389 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 9 грудня 2021 року № 35-1). Взяття зобов'язання без відповідних бюджетних асигнувань та здійснення видатків бюджету без встановлених бюджетних призначень або з їх перевищенням всупереч цьому Кодексу чи закону про Державний бюджет України є порушенням бюджетного законодавства.
Бюджетом Пенсійного фонду України на 2023 рік, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 24 червня 2023 року № 631, на погашення заборгованості з пенсійних виплат (щомісячного довічного грошового утримання) за рішеннями суду, що здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України, передбачено 360,0 млн грн. Станом на 14 лютого 2024 року за окремою бюджетною програмою проведено виплату заборгованості по судових рішеннях, які набрали законної сили по 20 вересня 2020 року. Бюджет Пенсійного фонду України на 2024 рік на сьогодні не затверджено.
З огляду на вищевикладене, Головне управління просить суд врахувати зазначені пояснення при винесені рішення по справі (а.с. 104-105, 111-113).
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
Позивач, ОСОБА_1 , є громадянином України згідно паспорта НОМЕР_1 від 15 липня 2021 року, РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання згідно довідки № 05-21/1291 від 23 вересня 2021 року: АДРЕСА_1 (а.с. 5-6, 19, 95).
Відповідач, Головне управління Пенсійного фонду в Донецькій області, код ЄДРПОУ 13486010, зареєстроване місцезнаходження: 84122, Донецька область, м. Слов'янськ, пл. Соборна, буд. 3, є суб'єктом владних повноважень та належним відповідачем (а.с. 52).
Як встановлено судом на підставі матеріалів справи, позивач 14 липня 2022 року звернувся до органів Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (а.с. 20).
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області № 057250004559 від 21 липня 2022 року позивачу відмовлено у призначенні пенсії відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу (а.с. 21).
Не погодившись з рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, позивач звернувся до суду із позовом, в якому просив: визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови в призначенні йому пенсії та скасувати рішення № 057250004559 від 21 липня 2022 року про відмову в призначенні пенсії; зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити позивачу пенсію з 14 липня 2022 року, зарахувавши до пільгового стажу роботи, що дає право на призначення пенсії відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» періоди роботи згідно записів трудової книжки серії НОМЕР_3 з 14 червня 1994 року по 31 травня 1996 року, з 25 жовтня 1996 року по 11 квітня 1997 року, з 12 лютого 1998 року по 29 травня 1998 року, з 7 липня 1998 року по 16 жовтня 2000 року, з 25 жовтня 2000 року по 15 січня 2001 року, з 15 січня 2001 року по 6 червня 2002 року, з 23 червня 2003 року по 9 серпня 2008 року, з 1 вересня 2008 року по 30 листопада 2008 року, з 8 грудня 2008 року по 23 березня 2010 року, з 10 вересня 2012 року по 14 липня 2022 року, із застосуванням роз'яснень Міністерства соціального забезпечення України від 20 січня 1992 року № 8 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/106829181).
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 7 жовтня 2022 року по справі № 160/11583/22 позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково: зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах від 14 липня 2022 року із зарахуванням до пільгового стажу його роботи, що дає право на призначення пенсії відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення», періодів його роботи з 25 жовтня 1996 року по 11 квітня 1997 року, з 12 лютого 1998 року по 29 травня 1998 року, з 7 липня 1998 року по 16 жовтня 2000 року, з 25 жовтня 2000 року по 15 січня 2001 року, з 15 січня 2001 року по 6 червня 2002 року, з 23 червня 2003 року по 9 серпня 2008 року, з 1 вересня 2008 року по 30 листопада 2008 року, з 8 грудня 2008 року по 23 березня 2010 року, з 10 вересня 2012 року по 14 липня 2022 року, із застосуванням роз'яснень Міністерства соціального забезпечення України від 20 січня 1992 року № 8 та та прийняти обґрунтоване рішення, з урахуванням висновків суду. В іншій частині позовних вимог відмовлено (https://reyestr.court.gov.ua/Review/106829181).
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 15 березня 2023 року рішення суду першої інстанції скасовано в частині відмови у задоволенні позовних вимог; в цій частині прийнято нове рішенні, яким зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до пільгового стажу позивача, що дає право на призначення пенсії відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та ст.14 Закону України «Про пенсійне забезпечення», період проходження ним військової служби з 14 червня 1994 року по 31 травня 1996 року. В іншій частині рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 7 жовтня 2022 року залишено без змін (https://reyestr.court.gov.ua/Review/109757394).
На виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 7 жовтня 2022 року та постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 15 березня 2023 року відповідачем було повторно розглянуто заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком від 14 липня 2022 року та призначено пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 14 липня 2022 року; розпочато поточну виплату пенсії з 1 червня 2023 року в щомісячному розмірі 20 270,00 грн; нараховано пенсію за період з 14 липня 2022 року по 31 травня 2023 року у загальній сумі 218 429,68 грн (а.с. 104-105, 111-113, 117-118).
Представник позивача, адвокат Верченко О.О., звернулась до відповідача із адвокатським запитом з приводу виплати позивачу пенсії за період з 14 липня 2022 року по 31 травня 2023 року (а.с. 34).
Листом від 10 липня 2023 року (вих. № 8717/02-16) Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повідомила представнику позивача наступне.
З 14 липня 2022 року згідно з рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду у справі № 160/11583/22 від 7 жовтня 2022 року, яке набрало законної сили 15 березня 2023 року, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначено ОСОБА_1 пенсію за віком відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Виплата поточної пенсії позивачу здійснюється з червня 2023 року. Доплата згідно рішення суду за період з 14 липня 2022 року по 31 травня 2023 року у сумі 218 429,68 грн […] як така, що не передбачена бюджетом Пенсійного фонду та потребує додаткового фінансування, буде фактично виплачена після отримання відповідного фінансового ресурсу. Згідно зі ст.ст. 72, 73 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» кошти Пенсійного фонду України не включаються до складу Державного бюджету України, їх використання на цілі, не передбачені Законом № 1058, забороняється. Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 23 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення, встановленого Законом про Державний бюджет України. Фінансування видатків, пов'язаних з погашенням заборгованості за рішеннями суду, відбувається в порядку черговості виконання рішень суду за датою набрання ними законної сили відповідно до п. 7 Постанови № 35-1; на теперішній час Пенсійним фондом України виділено коштів на виконання рішень суду, по яким не проведено виплату заборгованості суми пенсії за окремою бюджетною програмою, та які набрали законної сили по 8 липня 2020 року. У зв'язку наведеним виплата коштів на виконання рішення суду позивачу буде проводитись в межах бюджетних призначень на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду (а.с. 34).
Відповідно до наданого відповідачем розрахунку по пенсійній справі 057250004559 нарахована заборгованість з пенсії, призначеної ОСОБА_1 , за період з 14 липня 2022 року по 31 травня 2023 року складає 218 429,68 грн (а.с. 53, 117-118).
Вважаючи, що відповідач протиправно не виплатив йому пенсію за період з 14 липня 2022 року по 31 травня 2023 року в загальному розмірі 218 429,68 грн, позивач через свого представника звернувся до суду із даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі ст. 92 Конституції України виключно законами України визначаються, зокрема: 1) права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод; основні обов'язки громадянина; […] 6) основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення; засади регулювання праці і зайнятості, шлюбу, сім'ї, охорони дитинства, материнства, батьківства; виховання, освіти, культури і охорони здоров'я; екологічної безпеки; […] 12) організація і діяльність органів виконавчої влади, основи державної служби, організації державної статистики та інформатики.
Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг визначає Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 року №1058-IV (далі - Закон № 1058-IV).
Статтею 8 Закону № 1058-IV передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.
За приписами ст. 47 Закону № 1058-VI пенсія виплачується щомісяця організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України або перераховується на визначений цією особою банківський рахунок у порядку, передбаченому законодавством.
Суд зауважує, що право на отримання пенсії є конституційною гарантією. Суми пенсії є власністю позивача, оскільки з його заробітної плати протягом трудової діяльності здійснювалися утримання (страхові внески) з метою подальшої їх виплати у вигляді пенсії при досягненні особою пенсійного віку та набуття страхового трудового стажу.
Відповідно до ст. 46 Закону № 1058-VI нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії. У цьому разі частина суми недотриманої пенсії, але не більш як за 12 місяців, виплачується одночасно, а решта суми виплачується щомісяця рівними частинами, що не перевищують місячного розміру пенсії; нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження строком з нарахуванням компенсації втрат.
Жодних змін до Закону № 1058-VI з приводу відтермінування строків виплати призначеної пенсіонером пенсії Верховною Радою не вносилось.
Щодо посилань відповідача на Порядок розроблення, затвердження та виконання бюджету Пенсійного фонду України, затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 31 серпня 2009 року № 21-2 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 9 грудня 2021 року № 35-1) та постанову Кабінету Міністрів України від 24 червня 2023 року № 631, суд зазначає, що частиною 3 ст. 4 Закону № 1058-IV встановлено, що виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються, зокрема, умови, норми та порядок пенсійного забезпечення.
Відповідно до ст. 5 Закону № 1058-IV дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, визначених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом визначаються, зокрема, порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов'язковим державним пенсійним страхуванням.
Отже, нормативно-правовим актом, яким визначено порядок пенсійних виплат, є Закон № 1058-IV; інші нормативно-правові акти у сфері правовідносин, врегульованих Законом № 1058-IV, можуть застосовуватися виключно за умови, якщо вони не суперечать цьому Закону.
Встановлення Кабінетом Міністрів України механізму виплати нарахованих сум пенсій, а також встановленння постановою правління Пенсійного фонду України від 31 серпня 2009 року № 21-2 порядок черговості виконання рішень суду щодо виплати заборгованості з пенсії не звільняє Державу в особі уповноваженого органу (Пенсійного фонду України) від обов'язку виконання приписів Закону № 1058-VI та здійснення такої виплати у визначений законом строк та не може позбавляти особу права на своєчасне отримання належних їй сум пенсій.
Суд вважає за необхідне зазначити, що тривала не сплата особі належних їй пенсійних виплат є втручанням у право позивача на мирне володіння своїм майном.
Відповідно до ст. 1 Першого протоколу будь-яке втручання державних органів у право на мирне володіння майном має бути законним і повинно переслідувати легітимну мету «в інтересах суспільства». Також таке втручання повинно бути пропорційним по відношенню до переслідуваної мети. Іншими словами, має бути забезпечено «справедливий баланс» між загальними інтересами суспільства та обов'язком захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідного балансу не буде досягнуто, якщо на відповідну особу або осіб буде покладено особистий та надмірний тягар (див., серед багатьох інших джерел, рішення у справі (Former King of Greece and Others v. Greece) [ВП], заява № 25701/94, пп. 79 та 82, ЄСПЛ 2000-XII).
Європейський суд з прав людини у п.п. 16, 17 рішення від 24 листопада 2016 року у справі "ТОВ "Полімерконтейнер" проти України" (Заява N 23620/05) наголосив, що першою і найбільш важливою вимогою статті 1 Першого протоколу є те, що будь-яке втручання з боку органів державної влади у мирне володіння майном має бути законним (див. рішення у справі "Ятрідіс проти Греції" [ВП], N 31107/96, п. 58, ЄСПЛ 1999-II). Умова законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та принципу верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справах "Хентріх проти Франції", від 22 вересня 1994 року, п. 42, серія A N 296-A, та "Кушоглу проти Болгарії", N 48191/99, п. п. 49 - 62, від 10 травня 2007 року).
Таким чином, встановлення судом відсутності законності втручання, тобто вчинення дій не у спосіб, визначений саме законом, є достатньою підставою для висновку про те, що право позивача на мирне володіння своїм майном було порушено.
Враховуючи наведене, суд висновує, що належні (законні) правові підстави для не виплати позивачу пенсії на період з 19 вересня 2022 року по 31 липня 2023 року відсутні.
Щодо посилань відповідача на відсутність відповідних бюджетних асигнувань, суд зазначає, що Європейський Суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово констатував, що органи державної влади не можуть посилатись на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.
Так, відповідно до рішень ЄСПЛ "Кечко проти України" (заява № 63134/00, п.п. 23, 26) та "Ромашов проти України" (заява № 67534/01, п. 43), реалізація особою права, яке пов'язано з отриманням бюджетних коштів, що базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань, тобто посилання органами державної влади на відсутність коштів, як на причину невиконання своїх зобов'язань, є безпідставними.
У справі "Кечко проти України" (заява № 63134/00) ЄСПЛ зауважив, що держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплати з державного бюджету, однак свідома відмова від цих виплатах не допускається, доки відповідні положення є чинними (п. 23). У п. 26 вказаного рішення зазначено, що органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.
У рішеннях ЄСПЛ у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" (заява № 70297/01) та у справі "Бакалов проти України" (заява № 14201/02) також зазначено, що відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках Державного бюджету України, не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання (п.п. 48 та 40 цих рішень відповідно).
Таким чином, реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актів національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.
Враховуючи наведене, позовні вимоги позивача про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо невиплати позивачу пенсії за період з 14 липня 2022 року по 31 травня 2023 року в розмірі 218 429,68 грн та зобов'язання відповідача сплатити позивачу вказану заборгованість - підлягають задоволенню.
Щодо клопотання позивача про зобов'язання відповідача виконати рішення суду в частині сплати позивачу заборгованості з пенсії негайно після набрання судовим рішенням законної сили, суд зазначає наступне.
Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 244 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, чи є підстави допустити негайне виконання рішення.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 371 КАС України негайно виконуються рішення суду про присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів - у межах суми с т я г н е н н я за один місяць.
Згідно з ч. 2 цієї ж статті суд, який ухвалив рішення, за заявою учасників справи або з власної ініціативи може ухвалою в порядку письмового провадження або зазначаючи про це в рішенні звернути до негайного виконання рішення у разі с т я г н е н н я всієї суми боргу при присудженні платежів, визначених пунктами 1 і 2 частини першої цієї статті.
Враховуючи приписи ст. 371 КАС України, беручи до уваги, що в межах даної справи судом не розглядались позовні вимоги про стягнення з відповідача грошових коштів, зазначене клопотання позивача задоволенню не підлягає.
Аналогічну висновок наведений Верховним Судом у постановах від 18 грудня 2018 року по справі № 816/301/16, від 9 червня 2021 року у справі № 812/80/18, від 30 листопада 2022 року у справі № 360/4329/18.
Визначаючись щодо розподілу судових витрат суд виходить з такого.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно з квитанцією № 32528798800007311600 від 11 липня 2023 року та квитанцією № 4593-4332-9978-4224 від 7 лютого 2024 року, а також з виписками про зарахування судового збору до спеціального фонду Держбюджету України, позивачем за подання даного позову сплачено судовий збір у загальному розмірі 1747,44 грн (1073,60 грн та 673,84 грн відповідно) (а.с. 25, 96, 120-121).
Враховуючи висновок суду про обґрунтованість позовних вимог, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача витрати зі сплати судового збору в повному обсязі, тобто в розмірі 1747,44 грн.
Керуючись ст.ст. 2, 6, 9, 12, 72-77, 94, 139, 192-193, 242-246, 257-258, 262, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (код ЄДРПОУ 13486010, зареєстроване місцезнаходження: 84116, Донецька область, м. Слов'янськ, пл. Соборна, буд. 3) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо невиплати ОСОБА_1 заборгованості з пенсії за період з 14 липня 2022 року по 31 травня 2023 року в розмірі 218 429,68 грн.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області сплатити ОСОБА_1 заборгованість з пенсії за період з 14 липня 2022 року по 31 травня 2023 року в загальному розмірі 218 429 (двісті вісімнадцять тисяч чотириста двадцять дев'ять) грн 68 коп.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (код ЄДРПОУ 13486010, зареєстроване місцезнаходження: 84122, Донецька область, м. Слов'янськ, пл. Соборна, буд. 3) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) витрати зі сплати судового збору в розмірі 1 747 (одна тисяча сімсот сорок сім) грн 44 коп.
Рішення суду може бути оскаржено до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Н.П. Волгіна