11 березня 2024 року Справа 160/4344/24
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Лозицька І.О., розглянувши заяву позивача - ОСОБА_1 про перехід зі спрощеного позовного провадження у загальне позовне провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії, -
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1 з позовом до Міністерства оборони України, в якому просить суд:
- визнати протиправною відмову Міністерства оборони України від 11 жовтня 2023 року за № 423/ВихЗВГ/6326 у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги у зв'язку зі смертю військовослужбовця молодшого сержанта за призовом по мобілізації ОСОБА_2 - колишнього командира 1 гранатометного відділення протитанкового взводу роти вогневої підтримки 2 мотопіхотного батальйону, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 внаслідок вогневого поранення, отриманого 14 жовтня 2022 року під час виконання бойових завдань в районі проведення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії;
- зобов'язати Міністерство оборони України призначити та виплатити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в порядку спадкування за законом після ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , одноразову грошову допомогу у зв'язку зі смертю військовослужбовця молодшого сержанта за призовом по мобілізації ОСОБА_2 - який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 внаслідок вогневого поранення, отриманого 14 жовтня 2022 року під час виконання бойових завдань в районі проведення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії.
Позивачем подано до суду заяву про перехід зі спрощеного позовного провадження у загальне позовне провадження в означеній адміністративній справі.
В обґрунтування означеної заяви зазначено, що справа №160/4344/24 не відноситься до справ незначної складності та фактично є складною.
Для повного і всебічного з?ясування обставин справи мають бути допитані представники сторін, вивчений значний обсяг письмових доказів, оскільки з огляду на викладені у відзиві на позов обставини на думку відповідача взагалі не існує жодних розумних строків розгляду документів про призначення ОГД у зв?язку із загибеллю військовослужбовця - захисника Батьківщини.
Розгляд судом справи №160/4344/24 має суттєве значення як для позивача ОСОБА_1 , так і для відповідача по справі, оскільки йдеться про реалізацію на практиці конституційного обов?язку держави щодо забезпечення соціального захисту громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.
Суд, вивчивши доводи позивача, викладені в заяві, проаналізувавши норми КАС України, прийшов до таких висновків.
Предметом спору у вказаній справі є визнання протиправною відмови Міністерства оборони України від 11 жовтня 2023 року за № 423/ВихЗВГ/6326 у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги у зв'язку зі смертю військовослужбовця молодшого сержанта за призовом по мобілізації ОСОБА_2 - колишнього командира 1 гранатометного відділення протитанкового взводу роти вогневої підтримки 2 мотопіхотного батальйону, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 внаслідок вогневого поранення, отриманого 14 жовтня 2022 року під час виконання бойових завдань в районі проведення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії; зобов'язання Міністерства оборони України призначити та виплатити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в порядку спадкування за законом після ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , одноразову грошову допомогу у зв'язку зі смертю військовослужбовця молодшого сержанта за призовом по мобілізації ОСОБА_2 - який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 внаслідок вогневого поранення, отриманого 14 жовтня 2022 року під час виконання бойових завдань в районі проведення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії.
Дослідивши матеріали поданого клопотання, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.3 ст.257 КАС України, при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Суд зазначає, що останній наділений правом при вирішенні питання щодо відкриття провадження у справі за правилами спрощеного або загального позовного провадження враховувати як складність даної справи, так і необхідність з'ясування всіх обставин у такій справі. Відтак, відкриття провадження у справі як за правилами спрощеного позовного провадження, так і загального позовного провадження є правом суду, а не обов'язком.
Частиною 1 статті 12 КАС України передбачено, що адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).
Відповідно до частини 2 статті 12 КАС України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Частиною 5 статті 262 КАС України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
З наведеного, суд приходить до висновку, що дана справа не відноситься за своїм змістом до встановленого переліку справ передбачених ч.4 ст.12 КАС України, відповідно до п.20 ч.1 ст.4 КАС України за характером спірних правовідносин, предметом доказування та складом учасників тощо, дана адміністративна справа є незначної складності (малозначна справа) та не вимагає проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин, тобто підлягає вирішенню за правилами спрощеного позовного провадження відповідно до ч.6 ст.12, ч.2, ч.3 ст.257 КАС України.
Так, бажання сторони у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, які висловлені нею в письмових та додаткових поясненнях, не зумовлюють необхідність призначення до розгляду справи з викликом її учасників.
Разом з цим суд також звертає увагу на те, що Практика Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 8 грудня 1983 року у справі Ахеп v. Germany, заява №8273/78, рішення від 25.04.2002 року Varela Assalino contre le Portugal, заява №64336/01). Так, y випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (не в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.
Також, положення Кодексу адміністративного судочинства України гарантують права учасників справи безпосередньо знайомитись з матеріалами справи, зокрема і з аргументами іншої сторони та інших учасників та реагувати на ці аргументи відповідно до процесуального законодавства.
Таким чином, розгляд справ у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами жодним чином не свідчить про порушення принципів верховенства права, законності, рівності всіх учасників адміністративного процесу, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з'ясування усіх обставин справи.
Покликання позивача на значимість справи не може бути сприйняте як належний аргумент для переходу до розгляду справи за правилами загального позовного провадження. Будь-який спір з огляду на дії позивача щодо його ініціювання є значимими для нього, так само як і для відповідача, оскільки судове провадження має наслідком ухвалення судового рішення, яким вирішується спір між ними.
Суд зазначає, що оцінити "значення справи для сторін" і "значний суспільний інтерес" має суд в рамках конкретних правовідносин, з яких виник спір. Це означає, що вказані підстави (для розгляду справи за правилами загального позовного провадження) повинні мати своєрідне "конкретизоване" пояснення у вимірі певної справи; посилання на ці підстави безвідносно до конкретних фактичних підстав не достатньо для того, щоб вимагати розгляду справи за правилами загального позовного провадження.
Такий правовий висновок викладено Верховним Судом в численних постановах, зокрема, від 26.05.2022 у справі №640/594/20, від 22.10.2021 у справі №200/6491/20-а, від 07.10.2021 у справі №640/23517/20, від 05.10.2021 у справі №640/23385/20, від 05.08.2021 у справі №200/5490/20-а, від 29.07.2021 у справі №340/1727/20, від 28.07.2021 у справі №160/6740/20, від 27.07.2021 у справі №340/1901/20, від 22.07.2021 у справі №460/6542/20, від 23.06.2021 у справі №520/13014/2020 тощо.
Водночас, таке судове рішення підлягатиме оскарженню в порядку, визначеному КАС України.
При цьому, у заявленому відповідачем клопотанні не зазначено та не обґрунтовано, дослідження яких саме доказів є необхідним саме у судовому засіданні та яким чином розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (у письмовому провадженні) вплине на об'єктивність з'ясування обставин справи, або їх повноту.
Крім того, рішенням Ради суддів України № 23 від 05 серпня 2022 р. затверджено рекомендації з організаційних питань роботи суддів в умовах воєнного стану. Цим рішенням звернуто увагу суддів на недопустимість ігнорування сигналів повітряної тривоги або інших сповіщень про небезпеку, які надходять від органів управління цивільного захисту.
Ухвалою суду від 20.02.2024 р. призначено розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Відтак, зважаючи на вищевикладене та на обставину дії в Україні воєнного стану, неможливість проведення судових засідань під час повітряної тривоги, з метою уникнення ризиків життю і здоров'ю учасників справи, суд вважає доцільним відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про перехід зі спрощеного позовного провадження у загальне позовне провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії.
Керуючись ст. ст. 12, 257, 260, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні заяви позивача - ОСОБА_1 про перехід зі спрощеного позовного провадження у загальне позовне провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Копію ухвали надіслати учасникам справи.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя І.О. Лозицька