07 березня 2024 року Справа 215/761/24
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Озерянської С.І. розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Тернівської районної у м. Кривий Ріг ради про визнання протиправним та нечинним рішення та встановлення наявності компетенції, -
04.03.2024 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 , в якій позивач просить визнати протиправним та нечинним рішення від 09.01.2024 року №2 в частині розгляду Управлінням праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Тернівської районної у м. Кривий Ріг ради заяви від 08.01.2024 року вх. 41; встановлення наявності компетенції (повноважень) Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Тернівської районної у м. Кривий Ріг ради розглядати заяву від 08.01.2024 року вх. 41 всупереч способу, визначеному у ст. 3, 19, 46 Конституції України, ст. 13 Закону України «Про соціальні послуги» та визнати таку процедуру протиправною діяльністю і порушенням прав людини та зобов'язати не тлумачити відсутність довідки про місце реєстрації, як достатньою умовою для відмови надати направлення на перепідготовку, надання соціальних послуг з догляду на професійній основі.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суд від 07.03.2024 року відмовлено у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Тернівської районної у м. Кривий Ріг ради про визнання протиправним та нечинним рішення, встановлення наявності компетенції в частині позовних вимог про встановлення наявності компетенції (повноважень) Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Тернівської районної у м. Кривий Ріг ради розглядати заяву від 08.01.2024 року вх. 41 всупереч способу, визначеному у ст. 3, 19, 46 Конституції України, ст. 13 Закону України «Про соціальні послуги» та визнати таку процедуру протиправною діяльністю і порушенням прав людини та зобов'язати не тлумачити відсутність довідки про місце реєстрації, як достатньою умовою для відмови надати направлення на перепідготовку, надання соціальних послуг з догляду на професійній основі.
Щодо частини позовних вимог про визнання протиправним та нечинним рішення від 09.01.2024 року №2 в частині розгляду Управлінням праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Тернівської районної у м. Кривий Ріг ради заяви від 08.01.2024 року вх. 41, суд зазначає наступне.
Згідно пунктів 1 та 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує чи подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність та чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
За приписами частини 1 статті 43 Кодексу адміністративного судочинства України здатність мати процесуальні права та обов'язки в адміністративному судочинстві (адміністративна процесуальна правоздатність) визнається за громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, органами державної влади, іншими державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами, підприємствами, установами, організаціями (юридичними особами).
Частиною 2 статті 43 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить фізичним особам, які досягли повноліття і не визнані судом недієздатними, а також фізичним особам до досягнення цього віку у спорах з приводу публічно-правових відносин, у яких вони відповідно до законодавства можуть самостійно брати участь.
У відповідності до положень частин 1 та 2 статті 46 Кодексу адміністративного судочинства України, сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач. Позивачем в адміністративній справі можуть бути громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, підприємства, установи, організації (юридичні особи), суб'єкти владних повноважень.
Натомість, в матеріалах позовної заяви поданої від імені ОСОБА_1 відсутня належним чином завірена копія паспорта громадянина України, як документ, що підтверджує наявність у позивача процесуальної дієздатності.
Частиною 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Судом встановлено, що судовий збір позивачем не сплачено.
В свою чергу, до позовної заяви позивачем додано клопотання про звільнення від сплати судового збору, у зв'язку із тим, що вона є інвалідом І групи, що в силу пункту 9 частини 1 статті 5 Закону України “Про судовий збір” є підставою для звільнення від сплати судового збору.
При цьому, до вищезазначеної заяви позивачем надана довідка Серія АВ №0247162, відповідно якої ОСОБА_1 є особою з інвалідністю І «А» групи загального захворювання по зору.
Відповідно до пункту 9 частини 1 статті 5 Закону України “Про судовий збір” від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються особи з інвалідністю І та ІІ груп, законні представники дітей з інвалідністю та недієздатних осіб.
Слід зауважити, що частиною 3 статті 4 Закону України “Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні” №875-ХІІ від 21.03.1991 р. встановлено, що пільги особам з інвалідністю надаються на підставі посвідчення, яке підтверджує відповідний статус, пенсійного посвідчення чи посвідчення, що підтверджує призначення соціальної допомоги відповідно до законів України "Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю", "Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю", в яких зазначено групу та причину інвалідності (для повнолітніх осіб), категорію дитина з інвалідністю (для дітей), а також у відповідних випадках вказано їх основні нозологічні форми захворювань (по зору, слуху та з ураженням опорно-рухового апарату).
З огляду на викладене, право особи на одержання пільг та привілеїв підтверджується посвідченням встановленого зразка, отже позивачу необхідно надати до суду належний документ, який підтверджує підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Враховуючи наведене, клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору не підлягає задоволенню.
Суд звертає увагу на те, що статтею 94 Кодексу адміністративного судочинства України визначено загальні вимоги щодо оформлення письмових доказів, до яких належать і документи.
Так, відповідно до частини 2, частини 4, частини 5 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
За наведених обставин, позивачеві слід подати засвідчену належним чином копію документа на підтвердження адміністративної процесуальної дієздатності позивача (документ, що посвідчує особу позивача), посвідчення особи з інвалідністю на ім'я ОСОБА_1 та їх копії відповідно до кількості учасників справи, оскільки відповідно до частини 1 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.
Відповідно пункту 7 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, до заяви про визнання індивідуального акта протиправним чи адміністративного договору недійсним додається також оригінал або копія оспорюваного акта чи договору або засвідчений витяг з нього, а у разі відсутності акта чи договору у позивача - клопотання про його витребування.
Позивачем до позовної заяви не було надано копію оскаржуваного рішення №2 від 09.01.2024 року.
Разом з тим, нею було заявлено клопотання про витребування доказів, в якому зокрема було зазначено рішення від 09.01.2024 року №2.
Згідно з частиною 1 статті 80 Кодексу адміністративного судочинства України, учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 79 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.
При цьому, пунктом 4 частини 2 статті 80 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у клопотанні про витребування доказів повинно бути зазначено заходи, яких особа, що подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів, та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.
Однак, позивачем не надано суду доказів того, що вона зверталася до відповідача із клопотанням про надання вищезазначених документів та позивачу відмовлено в задоволенні такого клопотання.
Таким чином, позивачу необхідно зазначити заходи, яких вона вживала для отримання цих доказів самостійно, докази вжиття таких заходів, та (або) причини неможливості самостійного отримання цих доказів, насамперед щодо оскаржуваного рішення від 09.01.2024 року №2.
Надання позивачем оскаржуваного рішення від 09.01.2024 року №2 до відкриття провадження у справі є обов'язковим, оскільки безпосередньо стосується предмету спору, встановлення його наявності, оскільки позивачем в позовній заяві зазначено про подання нею заяви 08.01.2024 року вх.41 та не отримання рішення від 09.01.2024 року №2, яке при цьому на переконання позивача не відповідає конституційним принципам.
Також, в порушення частини 1 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України позивачем до примірника адміністративного позову відповідачу не долучено додатків, доданих до адміністративного позову суду.
Частиною 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Оскільки позовна заява подана без додержання вимог, встановлених статтею 161 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху.
На підставі викладеного, керуючись статтями 160-161, 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
В задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору - відмовити.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Тернівської районної у м. Кривий Ріг ради про визнання протиправним рішення, визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Встановити позивачу строк - десять днів з дня отримання копії цієї ухвали, для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання належним чином завірених копій: документа на підтвердження адміністративної процесуальної дієздатності позивача (документ, що посвідчує особу позивача) ОСОБА_1 ; посвідчення особи з інвалідністю на ім'я ОСОБА_1 ; додатків до позовної заяви для відповідача, рішення №2 від 09.01.2024 року та зазначити заходи, яких вона вживала для отримання доказів самостійно, докази вжиття таких заходів, та (або) причини неможливості самостійного отримання цих доказів.
Роз'яснити позивачу, що відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Копію ухвали направити особі, що звернулася із адміністративним позовом.
Ухвала набирає законної сили в порядку статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та оскарженню не підлягає.
Суддя С.І. Озерянська